Вирок № 73189351, 23.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 355/3800/16-к

Провадження № 1-кп/359/48/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

колегії суддів: головуючого Вознюка С.М., суддів: Муранової-Лесів І.В. та Журавського В.В.,

при секретарях судового засідання: Пугач Д.О., Поліщук А.О., Пустовіт А.Б., Тоцькій К.О.,

за участю прокурорів Баклана В.М. та Дяченка С.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Титаренка Д.М., потерпілої ОСОБА_3, захисника свідків - адвоката Зусика В.К., свідків ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016110100000542, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мартусівка Бориспільського району Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, працюючого продавцем в ПрАТ «Нова Лінія», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, за наступних обставин.

Так, 09.03.2016 р. близько 22:00 год., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольно сп'яніння, знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, разом із вітчимом ОСОБА_15

В цей час, на ґрунті неприязних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на вчинення вбивства ОСОБА_15

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_1, перебуваючи разом із ОСОБА_15 на кухні, схопив у руку кухонний ніж, та наніс вказаним ножем чотири удари ОСОБА_15, спричинивши відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 63 від 10.03.2016 р. тілесні ушкодження у виді:

-проникаючого колото-різаного поранення грудей з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, яке має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя, та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з подальшим настанням смерті;

-двох проникаючих колото-різаних поранень живота з ушкодженням внутрішніх органів, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, і могли сприяти розвитку крововтрати;

-колото-різаної рани лівого плеча з пошкодженням м'яких тканин, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Внаслідок спричинених ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, ІНФОРМАЦІЯ_11. близько 23:30 хв. настала смерть ОСОБА_15 від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, яке призвело до розвитку крововтрати та тампонади серця.

Такими своїми злочинними діями, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений показав, що 09.03.2016 р. він перебував вдома, а саме в АДРЕСА_1, де він проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_1 та її цивільним чоловіком ОСОБА_15 В його матері було день народження, а тому близько 16:30 год. до них прийшли гості, а саме його старший брат ОСОБА_5 із дружиною ОСОБА_17, їх донькою ОСОБА_18 та батьками його дружини, а також їхній сусід ОСОБА_7 разом із його цивільною дружиною ОСОБА_11 Вони всі разом святкували день народження його матері, сиділи за святковим столом, вживали алкогольні напої, майже всі, окрім ОСОБА_17, пили горілку, спілкувалися, будь-яких конфліктів не було. Пили вони приблизно всі однаково, та випили десь по 150 грам горілки. Близько 20:00 год. його брат разом зі своєю родиною та батьками дружини почали збиратися додому. Вони пішли їх проводити на вулицю, де перебували приблизно півгодини. Повернувшись до квартири, вони всі разом пішли на балкон покурити. Перебуваючи на балконі, вони всі спілкувалися, та в ході їхньої розмови, в них виникла незначна суперечка з приводу городу, а саме щодо картоплі. Потім десь о 20:45 год. вони зайшли з балкону до кімнати, де святкували день народження, та всі разом сіли за стіл, трохи випили. Хвилин через 15 ОСОБА_7 сказав своїй дружині ОСОБА_11, щоб вона збиралася, бо вони йдуть додому. Коли вони від них йшли, то ОСОБА_5 сказав їм шепотом, що він проведе дружину та повернеться до них. Він, його мати та ОСОБА_15 продовжували ще сидіти за столом, спілкувалися між собою, будь-яких конфліктів між ними не було. Його мати ОСОБА_1 сиділа збоку столу, на стільці, зі сторони балкону, біля шафи, ОСОБА_15 сидів на стільці біля входу в кімнату, а він сидів на дивані навпроти нього. Сидячи за столом, він помітив, що його опершись на руки, почала дрімати за столом, оскільки її розморило, бо вона в цей день прийшла із роботи після суток, і взагалі не відпочивала. Після цього, хвилин через 10, він також заснув, сидячи на дивані. Раніше від такої кількості алкоголю, він ніколи не засинав. Він проснувся від того, що почув якісь гуркіт, як щось впало. Прокинувшись, він побачив, що ОСОБА_7 за столом та допомагає його матері піднятися, оскільки вона впала. Він встав, вийшов за столу зі сторони балкону, ставши до нього спиною, а лицем до стіни, де стояв ОСОБА_7, щоб допомогти підняти матір. В той же час, ОСОБА_7 відразу звинуватив його у тому, що він штовхнув матір. Мати розплакалася і вони разом почали на нього кричати, та казати, що саме він штовхнув матір від чого вона впала. Це було приблизно в період часу з 21:30 год. до 21:45 год. ОСОБА_15 також перебував з ними в кімнаті, однак останній взагалі нічого не говорив. Він не розуміючи, що відбувається, оскільки він не штовхав матір, обурився такою їхньою поведінкою, образився на них, вийшов з квартири та пішов на вулицю. Перебуваючи на вулиці, він почав кричати їм, що вони його обдурили, оскільки він нічого не робив, а також обізвав їх. Після цього, на балкон вийшла його мати, та сказала, щоб він зайшов до квартири і не кричав на всю вулицю. Був на вулиці він близько 5 хвилин, жодних людей, окрім нього, не бачив, та будь-яких криків не чув. Піднімаючись додому, він зупинився в під'їзді між другим та третім поверхом, щоб покурити. Хвилини через 4 він зайшов до квартири, пройшов до кімнати, де вони всі сиділи, однак там нікого не було, а тому він пішов до кухні, де побачив, що в дверному отворі, зліва від кухонного уголка, стоїть його мати, трохи далі на кухні - ОСОБА_7, а ОСОБА_15 лежить на полу, на спині, весь в крові. На тілі ОСОБА_15 він побачив два поранення, одне в області грудної клітки, а друге на животі, оскільки футболка, в яку він був одягнутий, була підняти до середини живота, а біля грудної клітки розірвана. ОСОБА_15 в цей момент був ще живим та важко дихав. Також вся кухня була в крові, зокрема на полу, на порозі, на холодильнику. ОСОБА_7 спочатку нічого не говорив, а мати питали в нього, що ж він наробив. Потім ОСОБА_7 звинуватив його у тому, що це він наніс удари ножем ОСОБА_15 В той же час, у ОСОБА_7 була кров на руках, а також, зліва, на плечі та на шортах, в які він був вдягнений. Також він побачив, що на столі була розбита чашка та лежав один ніж, а ще один ніж лежав на полу. Від побаченого, він перелякався, перебував у шоковому стані, взагалі не розуміючи що сталося, і чому його обвинувачують, оскільки він нічого не робив. До нього підбіг ОСОБА_7 схопив його за жовтий реглан, який був одягнений на ньому, відірвавши в ньому рукав. Він стояв 2 хвилини нічого не розуміючи, а потім зняв реглан, кинув його, щоб ОСОБА_5 забирав його, оскільки порвав його. Після цього, через хвилин 10, приїхав його старший брат ОСОБА_5, оскільки йому зателефонувала мати, і повідомила, що це він зарізав ОСОБА_15 Він відразу забіг на кухню, підбіг до нього, та почав питати, навіщо він таке зробив. Вони всі звинувачували його в тому, що він зарізав ОСОБА_15 Однак, він не розуміючи, що відбувається, і чому його звинувачують у тому, що він не робив, розгубився, будучи у шоковому стані, вийшов з кухні та пішов до ванної кімнати, де взяв лезо від бритви, та порізав собі горло. Після цього, десь о 22:00 год., він телефонував у швидку допомогу, щоб допомогти ОСОБА_15, однак йому повідомили, що їх вже викликали. Хвилин через 20 приїхала швидка допомога, а також поліція. Він в цей момент перебував у своїй кімнаті. Працівники поліції, побачивши тіло, зайшли до нього в кімнату, та залишили з ним одного з працівників. Потім за 20 хвилин допитали свідків - всіх, хто був присутнім в квартирі, зайшли на 10 хвилин до кухні, куди нікого не пускали. Будь-яких інших процесуальних дій працівники поліції не проводили. Після цього, його відразу забрали до відділу поліції, а в подальшому йому було обрано запобіжний захід у вигляді триманні під ватою. Близько 8 місяців він був під вартою, і коли йому змінили запобіжний захід, то він самостійно провів огляд місця події. В ході якого, він виявив предмети та сліди, на які працівники поліції не звернули увагу, а саме: із фото із зображенням стільця, на якому знаходяться сліди речовини бурого кольору, і сам стілець знаходиться у великій кімнаті і нікуди не переміщався; виявлено ніж зі слідами речовини бурого кольору, який не вилучався працівниками поліції; на ручці кухонних дверей, з внутрішньої сторони, мається слід схожий на відбиток пальців крові; на кухонному м'якому кутку маються сліди речовини бурого кольору, а саме в проміжку між кутом та підлогою, вгору до 10 см.; пошкоджені кухонні двері, із зовнішньої сторони, а саме відірвані дощечки, які були прибиті як декор, із слідами речовини бурого кольору, які валялися на полу, в проміжку між кімнатою та кухнею. З приводу крові на його шортах, в які він був одягнений в той вечір, зазначив, він не знає звідки вони взялися та він їх не бачив. Припускає, що ці сліди з'явилися тоді, коли він зайшов на кухню та з нього зривав ОСОБА_7 реглан, оскільки кухня на 60 відсотків була в крові. Також зазначив, що його мати та ОСОБА_15 разом проживають приблизно 10 років, стосунки в них нормальні, сімейні, виникали суперечки, але серйозних сварок не було. Він також спілкувався з ОСОБА_15 нормально, іноді між ними були конфлікти і суперечки, однак неприязних відносин не було. ОСОБА_15 та ОСОБА_7 являються друзями, постійно спілкувалися, ніколи не конфліктували. Заявлений цивільний позов не визнає в повному обсязі.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не визнає себе винними, його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що очевидцем події, яка сталася 09.03.2016 р. за адресою: АДРЕСА_1, вона не була, і їй відомо все лише зі слів ОСОБА_1 Так, її батько ОСОБА_15 проживав разом зі ОСОБА_1 у цивільному шлюбі, за вказаною адресою. 09.03.2016 р., десь о 19:45 год., вона зателефонувала своєму батьку, щоб дізнатися як в нього справи, однак останній не взяв трубку. Після цього, вона набрала його ще два рази, але вже був відсутній зв'язок, оскільки телефон відключений. Приблизно о 01:40 год. ночі, їй зателефонували, з батькового номеру, вона взяла трубку, почула різні голоси, гомін, зрозуміла, що там гуляють, а тому поклала слухавку. Їй набрали ще раз, але вона не брала трубку. Потім о 01:50 год. зателефонували на номер її чоловіка, і вона взяла вже слухавку, та ОСОБА_1 повідомила їй, що її батько помер, а саме її син ОСОБА_1 зарізав його На запитання, як це сталося, остання спочатку відповіла, що не знає, бо її в цей момент не було. Потім вона вже розповіла, що вони святкували її день народження, і ОСОБА_1 виразився в її сторону нецензурною лексикою, і ОСОБА_15, почувши це, став на її захист. У зв'язку з цим між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 виникла словесна перепалка, яка переросла в бійку. Розборонив їх ОСОБА_7 - їхній сусід, який був у них в гостях. Вони ніби то заспокоїлися, і вона разом із ОСОБА_7 пішли на балкон курити, а ОСОБА_15 із ОСОБА_1 залишилися у квартирі. Повернувшись із балкону, вони побачили, що ОСОБА_15 лежить на полу в кухні, весь в крові. ОСОБА_1 відразу кинулася до нього, щоб допомогти, бо він казав, що йому дуже погано і боляче. Відразу викликали швидку допомогу. В той же час ОСОБА_1 пішов до своєї кімнати. Однак, на наступний день, як вона приїхала до них, ОСОБА_1 вже нічого їй не розповідала про цю подію, і сказала, що вона не знає, що там сталося, бо нічого не бачила. Також зазначила, що відносини між її батьком та ОСОБА_1 за період їхнього спільного проживання були нормальні, були конфлікти та сварки, як у кожній родині. Іноді, у таких випадках, її батько міг піти з дому, але через декілька днів повертався. Зі слів її батька, їй відомо, що між ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_1 були конфлікти, в яких він заступався за неї, у зв'язку з чим він міг сваритися із ОСОБА_1 Також ОСОБА_1 випивала разом із її батьком, що не подобалося ОСОБА_1, а тому він виказував своє незадоволення ОСОБА_15 Про якісь серйозні сварки між її батьком та ОСОБА_1 їй невідомо. Із ОСОБА_7 у її батька були гарні відносини, вони дружили. Вона повністю підтримала заявлений цивільний позов та просила його задовольнити в повному обсязі.

Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 показала, що вона проживає в АДРЕСА_1, разом зі своїм сином ОСОБА_1 та її цивільним чоловіком ОСОБА_15 09.03.2016 р. близько 09:00 год., вона прийшла додому з роботи, після суток. В цей день до них повинні були прийти гості, бо в неї було день народження. Близько 16:30 год. до них прийшли її старший брат ОСОБА_5 із дружиною ОСОБА_17, їх донькою ОСОБА_18 та батьками його дружини, а також їхній сусід ОСОБА_7 разом із його цивільною дружиною ОСОБА_11 Вони всі разом святкували її день народження, сиділи за святковим столом, вживали алкогольні напої, а саме пили горілку, окрім ОСОБА_17, яка пила вино, спілкувалися, будь-яких конфліктів не було. Її син ОСОБА_1 пив небагато, бо наступний день йому необхідно було проходити медкомісію для військової служби. Десь о 19:30 год. її син разом зі своєю родиною почали збиратися додому, бо в них маленька дитина. Вони пішли їх проводити на вулицю, разом з ними також їхали додому і батькі її невістки, в той же час ОСОБА_7 та його цивільна дружина ОСОБА_11 залишилися у квартирі. Однак, через пару хвилин, до них на вулицю вийшов ОСОБА_7 Провівши родичів, вони всі разом повернулися до квартири, та пішли на балкон, щоб покурити, де перебувала ОСОБА_11 Після цього, вони зайшли до кімнати, сіли всі разом за стіл, та ще трохи випили. Потім вона, опершись на руки, почала трохи дрімати за столом, оскільки її розморило, бо вона не відпочивала після роботи, готуючись до день народження. В цей момент вона чула, як ОСОБА_7 сказав ОСОБА_11, в грубій формі, щоб вона вставала, бо вони йдуть додому. Йдучи від них, ОСОБА_7 сказав шепотом, що він проведе дружину і повернеться до них. Також вона помітила, що ОСОБА_1, який сидів на дивані, задрімав. Після цього, вона відразу заснула і не чула нічого, що відбувалося в квартирі. Сплячи, вона сама впала зі стільця, від чого прокинулася. В цей момент ОСОБА_7 почав їй допомагати встати, і вона піднімаючись, оступилася, внаслідок чого вдарилася лівою рукою об шафу, біля якої сиділа. ОСОБА_1 відразу схопився, встав із дивану, обійшов стіл та став біля стіни, поряд із шафою, біля ОСОБА_7 ОСОБА_7, в свою чергу, сказав ОСОБА_1 навіщо він вдарив матір, а тому останній відразу перейшов на протилежну сторону. Вона розплакалася, оскільки сильно вдарилася, та пішла на балкон, де сіла на крісло, плакала. Це було приблизно о 22:10 чи 22:15 год. Чи був в цей момент у кімнаті ОСОБА_15, вона не звернула уваги. Перебуваючи на балконі, вона почула, що на кухні хтось дуже гучно сперечався між собою, оскільки вікно кухні розташовано поряд із балконом. Дана суперечка тривала 5-10 хвилин. В момент коли була суперечка, через 2 хвилини, як вона розпочалася, вона почула, що на вулиці, під балконом хтось кричить образливі слова. Вона виглянула, і побачила, що це був її син ОСОБА_1, і вона відразу скала за йому, щоб він йшов додому, і не кричав на всю вулицю. Після цього, вона відразу вийшла із балкону, жодних розмов у квартирі вона не чула, в кімнаті нікого не було, і вона пішла на кухню. Ступивши на поріг кімнати, вона помітила, що на кухня були сліди крові. Зайшовши до кухні, вона побачила ОСОБА_15, який стояв зігнувшись, та в нього на спереду була кров, а напроти нього, біля тумбочки, стояв ОСОБА_7, в руках в нього нічого не було. Вона відразу підбігла до ОСОБА_15, який казав, що йому погано, обняла його, а його руку поклала собі на плече. Однак, він почав падати, і вона попросила у ОСОБА_7, щоб він допоміг їй покласти його на підлогу. Коли вони його поклали, вона сказала ОСОБА_7, щоб він пішов в кімнату до ОСОБА_1, та взяв там подушку, щоб покласти її під голову ОСОБА_15, і сказала викликати швидку допомогу. В ОСОБА_15 на тілі вона побачила одну рану на животі. При цьому вона відразу запитала у ОСОБА_7, що сталося, на що він замешкався, і нічого по суті не відповів. Він лише зазначив, що коли він зайшов на кухню, то біля холодильника стояв ОСОБА_15, а навпроти нього ОСОБА_1, і вони держалися за руки, штовхались, і він відразу відштовхнув ОСОБА_1 від ОСОБА_15, і останній йому повідомив, що йому дуже погано, і він почав садити його на м'який куток, при цьому він помітив пару плям крові на підлозі, вважав, що з них хтось порізався. Разом з тим, вона побачила, що у ОСОБА_7 були руки та ноги забризкані кров'ю, а також була кров на його футболці, спереду. ОСОБА_7 викликав швидку, та сказав принести ганчірку, щоб прикласти до рани. В цей момент до квартири зайшов ОСОБА_1, на його одязі слідів крові не було, і ОСОБА_7 підбіг до нього і відірвав рукав від жовтого реглану, який був одягнений на останньому. ОСОБА_1 був переляканий, зняв із себе реглан, та кинув його при вході на кухню, та пішов до своєї кімнати. Також вона подзвонила своєму старшому сину ОСОБА_5, та поросила його приїхати. Коли він приїхав, то ОСОБА_7 розказав йому те саме, що і їй з приводу даної події. Однак, її син не міг вбити ОСОБА_15, оскільки в момент конфлікту, який відбувався на кухні, останній перебував на вулиці. Пізніше, десь через півгодини від того, як вони викликали приїхала швидка допомога. Також приїхали працівники поліції. В ході проведення огляду місця події працівники поліції вилучали один ніж, але візуально було видно, що рана на тілі ОСОБА_15 не відповідала характеристикам даного ножа. Крім того, працівники поліції вилучили ще одяг ОСОБА_1, а саме жовтий реглан, який лежав при вході на кухню, та шорти, в які він був одягнутий в той вечір. Близько 01:30 год. вона додзвонилася до чоловіка дочки ОСОБА_15, оскільки остання не брала трубку, та сказала, що ОСОБА_1 зарізав її батька, оскільки так сказав ОСОБА_7 Після даної події вона все прибирала у квартирі, оскільки там відбувався поминальний обід. Також зазначили, що відносини між ОСОБА_15 та її сином ОСОБА_1 були нормальні, іноді виникали словесні конфлікти, але бійок ніколи не було. Із ОСОБА_7 її цивільний чоловік перебував у тісних дружніх стосунках. Крім того, зазначила, що дохід їхньої родини був невеликий, близько 6000 грн. на місяць. Так, ОСОБА_15 був інвалідом, тому постійно працювати не міг, отримав пенсію, близько 2500 грн., іноді підробляти, в неї також заробітна плата маленька. ОСОБА_1 також допомагав, даючи певні кошти. У зв'язку з чим, вони брали кредити, зокрема і на даний момент, яке кредит у банку, який непогашений. Також в ході одночасного допиту із свідком ОСОБА_11 та ОСОБА_12, в судовому засіданні 15.11.2017 р., свідок ОСОБА_1 підтвердила, що 11.03.2016 р., коли вони перебували в неї дома разом із зазначеним свідками, після поминального обіду, їй на телефон зателефонував старший син ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_1 будуть відвозити в СІЗО. Він передав телефон ОСОБА_1, і при розмові з нею її син плакав, просив в неї вибачення за скоєне, бо він вважав, що вбив ОСОБА_15 Чи включала вона при цій розмові гучний зв'язок, не пам'ятає. Також зазначила, що 09.03.2016 р. вона нічого не бачила, бо перебувала на балконі, а коли зайшла до кімнати, то почула розмову на кухні, зайшовши куди вона побачила ОСОБА_15 та ОСОБА_7, а ОСОБА_1 в цей час був на вулиці.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 09.03.2016 р. він разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_11, близько 16:00 год. пішли на день народження до їхньої сусідки ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1. Також там перебували її цивільний чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_15, з яким він перебуває у дружніх стосунках, її менший син ОСОБА_1, її старший син ОСОБА_5 із дружиною, дитиною та батьками його дружини. Вони всі разом сиділи за столом, святкували, пили горілку, крім дружини ОСОБА_5, вона пила вино. Пізніше, близько 20:00 год., ОСОБА_5 разом із дитиною, дружиною та її батьками поїхали додому. Після чого він з дружиною також пішов додому. Прийшовши додому, його дружина згадала, що забула свою спортивну кофту, і він повернувся, щоб її забрати. Прийшовши, вони всі разом ще сіли за стіл, випили по чарці. В цей час між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 розпочався якісь спір, і вони розмовляли на підвищених тонах, і ОСОБА_1 почав бушувати. Він сказав ОСОБА_1, щоб він заспокоївся, відвів його, на що останній штовхнув його, і він падаючи зачепив ОСОБА_1, і вони разом впали. ОСОБА_15 вийшов з кімнати, пішов в напрямку кухні. ОСОБА_1 після того, як штовхнув його, пішов слідом за ОСОБА_15 Він, піднявшись із підлоги, відразу пішов на кухню, та побачив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_15 штовхалися, тримаючи один одного за руки, смикали за одяг, а також розмовляли на підвищених тонах, і він відразу підійшов до них та розборонив їх, схопивши ОСОБА_1 за кофту та відвівши в сторону. Відразу підійшов до ОСОБА_15 та відчув, що щось гаряче в себе на нозі, глянув і побачив кров, яка капнула йому на ліву ногу з рани ОСОБА_15 на животі. Він бачив на тілі ОСОБА_15 лише цю рану, а також помітив, що в на ньому була прорізана футболка і на ній було кров. ОСОБА_15 сказав, що йому дуже погано, при цьому тяжко дихаючи, і він посадив його на м'який куток. Майже відразу за ним, на кухню зайшла ОСОБА_1, і вони вже разом поклали ОСОБА_15 на підлогу. Він відразу зателефонував у швидку допомогу, де йому сказала, що до рани необхідно прикласти мокру ганчірку, і дати понюхати нашатирний спирт. Пізніше зайшов ОСОБА_1, який не заходячи на кухню, подивився на все, що відбувається, та пішов звідти. Оглянувшись на кухні він не побачив ні рушника, ні ганчірок, вискочив до кімнати, там також нічого не знайшов, а потім побачивши ОСОБА_1, зірвав з нього чи жовту футболку, чи жовтий реглан, точно не пам'ятає, який був одягнений на ньому. Розірвав дану річ, намочив і приклав до рани на тілі ОСОБА_15, на животі, в області пупка, з правого боку, при піднявши трохи футболку. Крім того, як він зайшов на кухню, то бачив на столі розбиту чашку. Швидка допомога приїхала не відразу, він після першого виклику телефонував до них ще декілька разів, а потім пішов на вулицю зустрічати її, та хвилин через 15 вони приїхали. Десь в цей час приїхали і працівники поліції. Також зазначив, що в нього були руки в крові, бо він намагався надати першу медичну допомогу ОСОБА_15, прикладаючи мокру ганчірку до рани на тілі ОСОБА_15 Дану ганчірку він мочив декілька разів в умивальнику на кухні, а тому автоматично з його рук змивалася і кров. На його одежі слідів крові не було. На момент приїзду працівників поліції він перебував на місці події. Пізніше його допитали працівники поліції, одяг він не передягав, і лише після цього вже пішов додому. Про те, що у ОСОБА_15 була ще одна рана дізнався вже від лікарів, він її не бачив. Свідок ОСОБА_7, будучи допитаним повторно у судовому засіданні 15.11.2017 р., надав аналогічні покази. Однак, зазначив, що він точне не пам'ятає в яких шльопанцях перебував 09.03.2016 р. у квартирі ОСОБА_1, можливо і в кімнатних, але точно знає, що вони були темного кольору. Також зазначив, що коли він прийшов додому, то про все, що сталося у квартирі ОСОБА_1 розповів своїй цивільній дружині ОСОБА_11

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 09.03.2016 р. приблизно о 16:00 год., він разом зі своєю дружиною ОСОБА_17, їх донькою ОСОБА_18 та батьками його дружини, приїхали на день народження до його матері, яка проживає в АДРЕСА_1. Також там були його менший брат ОСОБА_1, цивільний чоловік його матері ОСОБА_15, які проживають разом з нею, та їхній сусід ОСОБА_7 зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_11 Вони всі разом сиділи за столом, святкували, всі пили горілку, окрім нього, бо він був за кермом та його дружини, яка пила вино. Близько 20:00 год. він разом зі своєю родиною та батьками його дружини поїхали додому. Приблизно о 22:10-22:15 год. йому зателефонувала його мати із номера ОСОБА_7, яка сильно плакала, і повідомила, що ОСОБА_1 підрізав ОСОБА_15 Він відразу одягнувся, і вже через 10-15 хвилин приїхав до них. Зайшовши до квартири, він побачив, що ОСОБА_15 лежить в кухні на підлозі, в крові, при цьому важко дихаючи. В цей момент на кухні був ОСОБА_1, який сидів на м'якому кутку, зліва по відношенню до входу, ОСОБА_7 стояв із правої сторони, та мати стояла при вході, біля холодильника. Побачивши це, він намагався надати йому першу медичну допомогу, а саме зробив йому масаж серця, однак він вже не реагував. Потім приклавши два пальця, він зрозумів, що у ОСОБА_15 не має пульсу. На тілі ОСОБА_15 він бачив лише одну рану, яка знаходилася вище живота, але нижче грудної клітки, збоку. Також бачив, що на тілі ОСОБА_15, на грудях, лежав кусок реглана жовтого кольору, в який перед цим був одягнений ОСОБА_1 Хвилин через 20-30 приїхала швидка допомога. Він запитав у ОСОБА_7, що сталося, на що останній повідомив, що він нічого не знає, коли зайшов на кухню, то почав надавати допомогу ОСОБА_15 З його слів він зрозумів, що ОСОБА_1 зарізав ОСОБА_15 На руках ОСОБА_7 були бризки крові різного характеру, на ногах була кров у вигляді потоку. Також кров була в нього на одязі, а саме на футболці бризки крові. На ОСОБА_1 жодних ушкоджень не бачив, одяг був чистий. Він був одягнений у шорти, а торс в нього був голий. Враховуючи це та знаючи добре свого брата, він впевнений, що останній не міг вбити ОСОБА_15

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що вона являється сусідкою ОСОБА_1, а саме проживає за адресою: АДРЕСА_2. Так, 11.03.2016 р. був похорон ОСОБА_15, та вже після поминального обіду, вона прийшла до квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_1 Також у ОСОБА_1 перебувала її племінниця та похресниця ОСОБА_12. Вони допомагали ОСОБА_1 прибирати після поминального обіду. Прибравши все, вони всі разом сіли за стіл та розмовляли. ОСОБА_1 почала плакати, та постійно говорила, що ж наробив її син ОСОБА_1 Потім у ОСОБА_1 задзвонив телефон, і вона сказала, що телефонує її син ОСОБА_1 ОСОБА_12 попросила у ОСОБА_1 включити гучний зв'язок, що і зробила остання. ОСОБА_1 знову розплакався, і питала у свого сина навіщо він таке зробив, а саме вбив людину. На що ОСОБА_1 нічого не заперечував, і лише просив вибачення у своєї матері. Також ОСОБА_1 запитала у свого сина з приводу порізу на його шиї, на що він відповів, що він хотів себе зарізати, бо злякався. Також зазначила, що 09.03.2016 р. вона разом із її цивільним чоловіком ОСОБА_7 ходила на день народження до ОСОБА_1 Близько 21:00 год. вони пішли додому, але її чоловік ще вернувся до них, щоб забрати її кофту, яку вона забула. Прийшовши додому, вона відразу лягла спати. Вночі повернуся її чоловік ОСОБА_7, розбудив її, та повідомив, що ОСОБА_15 помер. Він розповів їй, що ОСОБА_1 напився та почав чіплятися до матері, кричав на неї. ОСОБА_15 заступився за свою дружину, внаслідок чого вже виник конфлікт між ним та ОСОБА_1, і останній почав бушувати. Він підійшов до ОСОБА_1, щоб заспокоїти його, однак останній його штовхнув, і він падаючи зачепив ОСОБА_1, та вони впали разом. ОСОБА_15 вийшов із кімнати та пішов на кухню, відразу за ним пішов і ОСОБА_1 Піднявшись він відразу побіг за ними також на кухню, зайшовши він відразу схопив ОСОБА_1 за кофту, відвів його. Потім він підійшов до ОСОБА_15 та побачив, що із нього тече кров, яка капнула йому на ногу. Майже відразу за ним, на кухню зайшла ОСОБА_1, і вони вже разом поклали ОСОБА_15 на підлогу та надавали йому допомогу. На похоронах ОСОБА_15 ОСОБА_1 розповідали аналогічні за змістом пояснення, які розповідав їй її цивільний чоловік ОСОБА_7 щодо обставин даної події. В той же час на наступний день після смерті ОСОБА_15 ОСОБА_1 повідомила, що вона нічого не пам'ятає. Також свідок зазначила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 були гарні сімейні відносини, могли бути дрібні сварки, як у всіх родинах. Однак, її менший син ОСОБА_1, який проживав разом з ними, постійно чіплявся до ОСОБА_15, він його не любив. Так, він неодноразово розповідав, що коли був живий його батько, то вони жили як нормальна сім'я, в добробуті та достатку. В той же час як його мати почала жити із ОСОБА_15, то у їх родині ніколи не має грошей, лише одні борги та кредити. Так, його мати разом з ОСОБА_15 постійно п'ють, пропивають всі гроші, брали горілку та продукти харчування в магазині у борг, а він змушений за це платити. Його мати здала в ломбард все золото, що мала. Тому коли ОСОБА_1 випивав, то ставав агресивним, і починав чіплятися до матері, визаказував їй все, виражався в її адресу нецензурною лайкою, кидався на неї з кулаками. В таких випадках ОСОБА_15 завжди заступався та захищав ОСОБА_1, і сварка продовжувалася вже між ним та ОСОБА_1 Таки сварки виникали в їх родині бували досить часто, декілька разів на місяць. Одного разу, декілька років назад, вона була свідком того, як ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, був в агресивному стані, чіплявся до матері, кидався на неї, а ОСОБА_15 заступився за свою дружину, схопив ОСОБА_1 На що останній рознервувався і пішов з дому. Також в ході одночасного допиту із свідком ОСОБА_1 та ОСОБА_12, в судовому засіданні 15.11.2017 р., свідок ОСОБА_11 надала аналогічні покази з приводу розмови між ОСОБА_1 та обвинуваченим по телефону, під час якої вона була присутня у квартирі ОСОБА_1 після поминального обіду.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що ввечері 10.03.2016 р., після роботи, вона приїхала до своєї тітки ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1, щоб допомогти організувати похорон, бо зранку їй зателефонувала мати і повідомила, що ОСОБА_15 помер. Вона допомагала їй прибирати у квартирі та готувати їжу для поминок. Перебувала вона в тітки до 14.03.2016 р. 11.03.2016 р. був похорон ОСОБА_15, потім у квартирі тітки був поминальний обід. Близько 16:00 год. всі розійшлися, та вона зі ОСОБА_1 почали прибирати. Пізніше ОСОБА_1 покликала сусідку ОСОБА_11, і вони всі разом сиділи за столом, поминали померлого. Близько 18:00 год. у ОСОБА_1 зателефонував телефон, і вона сказала, що дзвонить її старший син ОСОБА_5, який повідомив, що ОСОБА_1 забирають до СІЗО. Вона відразу розплакалася, та після того, як поклала трубку, сказала: "Що ж хлопці наробили". Постійно плакала. Щоб ОСОБА_1 розмовляла по телефону зі своїм меншим сином ОСОБА_1 вона жодного разу, за період перебування у тітки, не чула. Також зазначила, що її тітка із ОСОБА_21 жили дуже добре, серйозних конфліктів між ними не було. Іноді виникали у тітки сварки із її синами, як у кожній родині, і ОСОБА_15 завжди її захищав. У зв'язку з чим в нього могли бути конфлікти із синами ОСОБА_1, але не серйозні, вони завжди мирилися. Зазначила, що ОСОБА_1 вона знає дуже добре, із дитинства, часто за ним доглядала, а тому вважає, що він не міг вбити ОСОБА_15

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона являється сусідкою ОСОБА_1, а саме проживає в квартирі на поверх нижче. 09.03.2016 р. приблизно до 20:30 год. в квартирі ОСОБА_1 грала музика. Потім було тихо, і хвилин через 15, у них в квартирі чи в кухні, чи в коридорі, впав якість предмет та покотився. Пізніше, десь на початку 22:00 год. в квартирі ОСОБА_1 дуже сильно стукнули вхідні двері. Вона виглянула у вікно і побачила, що на вулицю вийшов ОСОБА_1, який був знервовано курив, та піднявши голову на верх, в сторону будинку, кричав комусь образливі слова. В цей момент вона чула на кухні в квартирі ОСОБА_1, що хтось розмовляв. Хвилин через 5 ОСОБА_1 пішов назад додому. Пізніше до ОСОБА_1 приїхав її старший син ОСОБА_5 Вночі, близько 01:00 год., до її квартири зайшов слідчий, та попросив їх з чоловіком бути понятими під час огляду місця події, а саме в квартирі ОСОБА_1, де відбулося вбивство ОСОБА_15 Зайшовши до їх квартири, вона побачила, що на кухні, на полу лежить тіло ОСОБА_15, в крові. Також на підлозі в кухні було багато крові. Потім, хвилин 30, вона разом із чоловіком перебували в коридорі, а на кухні, в цей момент, працівники поліції, на скільки вона пам'ятає три, все оглядала, вимірювали та описували. В квартирі перебувала ОСОБА_1, а також її старший син ОСОБА_5 Хтось із працівників поліції відпустив їх додому, а потім через годину їх з чоловіком знову покликали до квартири ОСОБА_1, де їм дали підписати документи. При цьому в її присутності працівники поліції вилучали футболку чи кофту жовтого кольору, а також ще чи шорти, чи штани, вона точно не пам'ятає. Крім цих речей, вилучалися і ще якісь предмети, але вона не пам'ятає, що саме, які були поміщені в чотири пакети. На кожному з пакетів вона проставляла свій підпис. Також в судовому засіданні свідку ОСОБА_6 було надано для огляду протоколом огляду місця події - квартири АДРЕСА_1 від 10.03.2016 р. з план-схемою та фотоілюстрація до даного протоколу (т.1 а.с.185-192, 193, 194-208). Після ознайомлення з даним протоколом та додатками до нього свідок ОСОБА_6 підтвердила, що їх зміст повністю відповідає дійсності. Про це також свідчить і її підпис, який знаходиться в даному протоколі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він являється сусідом ОСОБА_1, а саме проживає в квартирі АДРЕСА_3, що знаходиться на поверх нижче. Точної дати він не пам'ятає, у 2016 р., вночі, близько 01:00 год., до них постукали в двері працівники поліції, та попроси їх з дружиною бути понятими під час проведення огляду місця події у квартирі ОСОБА_1 Зайшовши до даної квартири, він побачив, що на кухні, на підлозі, головою до газової плити, лежить труп ОСОБА_15, та в нього на грудях була кров. Також кров була в кухні на підзолі, на холодильнику, на стінці в коридорі та у проміжку між залою та кухнею. Вони з дружиною перебували в коридорі, а три працівники поліції проводили огляд на кухні, проводили виміри та інші необхідні дії. Кухня невеликого розміру, а тому вони туди всі разом не помістилися. В квартирі перебувала ОСОБА_1, а також її старший син ОСОБА_5 В подальшому, хтось із працівників поліції, відпустив їх додому, а потім через годину покликали назад до квартири ОСОБА_1 Прийшовши, їм з дружиною відразу дали прочитати протокол огляду місця події. Вони з ним ознайомилися, і лише після цього проставили свої підписи. В його присутності складали план-схему до протоколу. Також при ньому працівниками поліції вилучались якісь речі та предмети, але що саме він не пам'ятає. Вилучене поміщалось до пакетів, на яких ставилася печатка, та вони з дружиною проставляли свої підписи. Чи здійснювалося фотографування, він не пам'ятає. Також в судовому засіданні свідку ОСОБА_8 було надано для ознайомлення протокол огляду місця події - квартири АДРЕСА_1 від 10.03.2016 р. з план-схемою та фотоілюстрація до даного протоколу (т.1 а.с.185-192, 193, 194-208). Після ознайомлення з даним протоколом та додатками до нього свідок ОСОБА_8 підтвердив, що їх зміст повністю відповідає дійсності. Про це також свідчить і її підпис, який знаходиться в даному протоколі. Крім того, підтвердив, що зображення відображені на фотознімках повністю відповідають обстановці, яка була в квартирі ОСОБА_1 на момент проведення огляду місця події.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 показав, що у березні 2016 р. він в складі слідчо-оперативної групи, до якої входили ще працівник карного розшуку ОСОБА_22 та спеціаліст-експерт Бориспільського ВП, за викликом прибули в с. Мартусівка Бориспільського району, де розташований чотирьохповерховий цегляний будинок, точної адреси він не пам'ятає, до однієї з квартир, де пасинок вбив вітчима. Пізніше на місце події також прибув слідчий Бориспільського ВП ОСОБА_10, оскільки всі злочини категорії нанесення тяжких тілесних ушкоджень, умисні вбивства тощо, відносилися до його компетенції та саме він їх розслідував. Також на місці події перебував його керівник та хтось з прокуратури. Він безпосередньо проводив слідчу дію - огляд місця події. Дана слідча дія була проведена за згодою власника житла, яка перебувала в квартирі. Крім того, на місці події був ОСОБА_1, який знаходився у своїй кімнаті. В даній слідчій дії приймали участь два понятих, які зазначені у протоколі, яким були роз'яснені їх права, спеціаліст, який проводив фотографування, судово-медичний експерт, який оглядав труп. Поняті заходили на кухню, але в основному перебували в коридорі, оскільки кухонне приміщення малої площі, а тому в ньому не мали змогу знаходиться всі учасники даної слідчої дії. В ході проведення даної слідчої дії, ним було вилучено ніж, виявлений на місці події, сліди бурого кольору та ще якісь речі, однак він точно вже не пам'ятає, бо пройшов тривалий проміжок часу, які були оглянуті, поміщені до спецпакетів та опечатані, у відповідності до вимог законодавства, а також завірені підписами понятими. Після проведення даної слідчої дії, ним було складено протокол огляду місця події, з додатками до нього. Дані документи були надані понятим, з якими вони ознайомилися, що підтверджується їх підписами. Також свідку ОСОБА_9 в судовому засіданні було надано для ознайомлення протокол огляду місця події - квартири АДРЕСА_1 від 10.03.2016 р. з план-схемою та фотоілюстрація до даного протоколу (т.1 а.с.185-192, 193, 194-208). Ознайомивсь зі змістом даних документів свідок ОСОБА_9 зазначив, що після проведення відповідної слідчої дії, ним особисто було складено даний протокол у відповідності до вимог КПК України, та його зміст повністю відповідає дійсності. Зазначив, що через брак часу, оскільки поспішав на наступний виклик, та власну неуважність, випадково не записав до даного протоколу всіх учасників, які приймали участь під час проведення даної слідчої дії.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 показав, з серпня 2010 р. по 30.05.2017 р. він працював на посаді слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, а також працював у зазначений період часу на посаді начальника відділення СВ Бориспільського ВП. 09.03.2016 р. близько 23:00 год., на скільки він пам'ятає, до нього зателефонував начальник СВ Бориспільського ВП та повідомив про те, що в АДРЕСА_1, виявлено труп зі слідами тілесних ушкоджень, та надав вказівку їхати за вказаною адресою, оскільки всі злочини даної категорії (нанесення тяжких тілесних ушкоджень, умисні вбивства) відносяться до його компетенції. Після цього, він поїхав на місце події на службовому автомобілі. По приїзду на місце події, там вже знаходився слідчий, працівник карного розшуку, експерт криміналіст, судово-медичний експерт. На скільки він пам'ятає, також на місці події був прокурор ОСОБА_29 та ОСОБА_30, а також начальник відділення ОСОБА_24 Слідчу дію огляд місця події проводив слідчий ОСОБА_9 в присутності двох понятих, які перебували в квартирі та слідкували за ходом огляду місця події, а також за участі спеціаліст-експерта, який за його дорученням здійснював фотографування місця події. В подальшому ним було складено протокол огляду місця події у відповідності до вимог законодавства. На місці події був присутній ОСОБА_1, якого я в подальшому затримав на підставі ст. 208 КПК України. Також в квартирі була матір ОСОБА_1 та здається ОСОБА_7, який надавав першу медичну допомогу померлому. На ОСОБА_1 було видно сліди схожі на кров, він був без футболки. Крім того, ОСОБА_1 мав невелику різну рану на шиї.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка експерт Київського обласного спеціалізованого психіатрично-наркологічного медичного об'єднання ОСОБА_13 показала, що вона у складі комісії ще з двома експертами проводила судово-психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_1, висновок № 161 від 20.04.2016 р. Перед проведення даної експертизи на кожну особу, стосовно якої вона проводиться, заводиться карточка, в якій фіксуються відповіді на всі поставлені питання експертами. Так, під час бесіди із ОСОБА_1 останній спочатку відмовився розмовляти про обставини, інкримінованого йому злочину. В подальшому, після встановлення довірливого контакту з ним, він добровільно розповів, що вони святкували день народження, випили по 150 грам горілки, та між ним та потерпілим, який був п'яний, розпочалася сварка за картоплю, та останній декілька разів його ударив, потім схопив ніж та почав ним махати. Він відштовхнувшись від потерпілого схопив предмет дуже схожий на ніж, та з метою самозахисту, наніс йому два удари: один - у верхню частину грудей, другий - у нижню частину грудей. Потім залишив його та пішов до іншої кімнати.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка експерт Київського обласного спеціалізованого психіатрично-наркологічного медичного об'єднання ОСОБА_14 показала, що вона у складі комісії ще з двома експертами проводила судово-психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_1, висновок № 161 від 20.04.2016 р. Зазначила, що спочатку ОСОБА_1 відмовлявся відповідати на питання з приводу обставин справи, а потім вже почав розповідати, як все сталося. На скільки вона пам'ятає, ОСОБА_1 сказав, що було день народження, вони випивали. Потім виникла бійка між ним та потерпілим. Всі відповіді ОСОБА_1 містяться у карточці, заведеній на його ім'я, які потім відображаються у висновку. Як зазначено у висновку, то так і розповідав ОСОБА_1 Пройшов тривалий проміжок часу, атому вона вже не пам'ятає. Відповіді на всі питання ОСОБА_1 надав добровільно, жодного тиску на нього не було.

Крім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується також наступними доказами:

- витягом з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12016110100000542 (т.1 а.с.183), з якого вбачається, що розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України;

-даними заяви ОСОБА_1 від 10.03.2016 р. (т.1 а.с.184), з якої вбачається, що остання дозволила працівникам поліції провести огляд місця події, а саме квартири АДРЕСА_1;

-протоколом огляду місця події - квартири АДРЕСА_1 від 10.03.2016 р. з план-схемою та фотоілюстрація до даного протоколу (т.1 а.с.185-192, 193, 194-208). В ході цієї слідчої дії по центру кухні, на підлозі був виявлений труп ОСОБА_15, який лежить на спині, з ножовими пораненнями на передній поверхні черевної стінки зліва, на передній стінці живота зліва, на передній поверхні грудної клітки зліва; з синцем на нижній повіці правого ока, з садном в лобній ділянці зліва, а також на передньо-бокових поверхнях грудної клітки та живота, більше зліва, нашарування засохлої та частково засохлої крові у вигляді мазків, які накладаються один на одного, на фоні яких від ран виділяються доріжки засохлої крові в напрямку до заду. Також наявні трупні плями, які розташовані по задній поверхні тіла. По всьому приміщенню кухні, на стінах в різних місцях, на дверях холодильника, на меблях було виявлено сліди, плями бурого кольору бризкоподібного типу та каплі крові; під правою ногою трупа, в ділянці гомілки, виявлено згусток бурої рідини; на кахелі в кухні в різних місцях, а також в коридорі на підлозі біля приміщення кухні, виявлено численні мазки розводів бурої підсохлої речовини різного розміру та форми. При цьому, на підлозі в кухні, біля рукомийника виявлено господарський ніж з руків'ям чорного кольору, виготовленого з полімерного матеріалу та клинку, ріжуча частина якого має хвилясту форму, зі слідами бурого кольору ззовні схожі на кров. Були вилучені: ніж з руків'ям чорного кольору зі слідами бурого кольору; футболка жовтого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, яка знаходилась на трупі; шорти ОСОБА_1 темно-синього кольору зі слідами речовини бурого кольору; пляшка ємкістю 0,7 л. з написом "Мороша", із прозорою речовиною із специфічним запахом спирту; змиви речовини бурого кольору з підлоги коридорного приміщення біля кухні; змиви речовини бурого кольору з підлоги та стін приміщення кухні; зразки крові з трупу; зрізи нігтьових пластин з правої та лівої рук трупа;

-висновком експерта № 63 від 28.04.2016 р. (т.1 а.с.209-215), з якого вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15, виявлено: а) колото-різана рана № 3 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - П-подібним, на передній поверхні грудної клітини зліва від якої відходить раньовий канал, який проникає в грудну та черевну порожнини в напрямку зліва направо, зверху вниз та дещо спереду назад, по ходу якого пошкоджуються серцева сумка, серце, печінка, загальна довжина раньового каналу становить приблизно 19 см. Вказане проникаюче колото-різане поранення грудей з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, як небезпечне для життя, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті; б) колото-різана рана № 1 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - П-подібним на черевній стінці зліва, від якої відходить раньовий канал, який проникає в черевну порожнину в напрямку спереду назад, зліва направо та знизу вверх, по ходу якого ушкоджена стінка тонкої кишки, сальник та брижа, загальна довжина раневого каналу приблизно 12,5 см.; колото-різана рана № 2 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - П-подібним на черевній стінці зліва, від якої відходить раньовий канал, який проникає в черевну порожнину в напрямку зліва направо, зверху вниз та спереду назад, пошкоджуючи купол діафрагми. Вказані два проникаючі колото-різані поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, як небезпечні для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, і могли сприяти розвитку крововтрати; в) колото-різана рана № 4 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - "П" -подібним на лівому плечі, від якої відходить раневий канал, що йде в товщі м'яких тканин в напрямку зліва направо, дещо зверху вниз та ззаду наперед, довжина раневого каналу близько 7,2 см. Вказана колото-різана рана лівого плеча з пошкодженням м'яких тканин відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; г) забійна рана в лобній області справа. Зазначена забійна рана відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; д) садно в лобній ділянці зліва та на нижній повіці правого ока, синець на нижній повіці правого ока. Зазначені садна та синець мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Всі виявлені тілесні ушкодження утворились прижиттєво. Смерть ОСОБА_15 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, зазначене в п. 1 а) Висновку, яке призвело до розвитку крововтрати та тампонади серця, про що вказують: наявність крові зі згортками в порожнині перикарду (біля 350 мл.), в черевній порожнині (біля 700 мл.), малокрів'я внутрішніх органів, смугасті крововиливи по задній стінці лівого шлуночку серця (ознака Мінакова), а також дані судово-гістологічного дослідження: "неравномерное преимущественно пониженное кровенаполнение исследуемых внутренних органов". Враховуючи розвиток трупних явищ на момент огляду трупа на місці виявлення "протокол огляду місця події від 10.03.2016 р.: шкіряні покриви під одежею теплі на дотик, трупне заклякання відсутнє у всіх м'язах, що досліджуються, трупні плями при дозованому трикратному натисканні о 00:57 год., зникають та відновлюють своє забарвлення на протязі 15-19 секунд", вважаю, що з часу настання смерті до моменту огляду трупа пройшов проміжок часу близько 1-3 години. По даним судово-медико-криміналістичного дослідження колото-різані поранення утворилось від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типа клинка ножа, що мав обух "П"-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,12 см. та лезо. Забійна рана утворилась від дії тупого предмета з обмеженою поверхнею контакту (край, ребро та т.ін). Садна та синець на обличчі утворилось від дії тупого предмета, індивідуальні ознаки якого в ушкодженні не відобразились. Дані ушкодження могли бути заподіяні за допомогою рук та ніг людини. Враховуючи результати судово-гістологічного дослідження ступінь вираженості крововиливів та вид клітинної реакції, причину смерті, вважаю, що всі ушкодження були спричинені за короткий проміжок часу і з моменту їх спричинення до моменту настання смерті потерпілого пройшов проміжок часу, який можна вираховувати хвилинами, але не більш 30 хвилин, на протязі яких, по мірі наростання крововтрати та тампонади серця здатність до здійснення активних дій потерпілим не виключається. Враховуючи локалізації, глибину, напрямок раньових каналів, обставини та пояснення, які дав ОСОБА_1 при проведені освідування 10.03.2016 (наніс два удари в ділянку живота та грудей зліва), вважаю, що колото-різані рани № 1, № 3 були спричинені спрямованими ударами достатньої сили. Враховуючи локалізацію, глибину, напрямок раньових каналів, обставини, вважаю, що колото-різані рани № 1, № 3 та № 4 не могли бути спричинені власною рукою потерпілого. Враховуючи локалізацію, глибину, напрямок раньового каналу не виключаю можливість спричинення колото-різаної рани № 2 власною рукою потерпілого. Враховуючи обставини, локалізацію, глибину раньових каналів, колото-різаних ран № 2 і № 3, а також садна, синець, забійна рана - могли бути спричинені в результаті боротьби. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_15, виявлено етиловий спирт у концентрації 2,51 ‰, що за життя могло відповідати середньому алкогольному сп'янінню;

-висновком експерта ¹ 6-01/358 від 20.04.2016 р. з додатками до нього (т.1 а.с.217-220, 221, 222) з якого вбачається, що в результаті проведеного дослідження на наданому на дослідження об'єкті (предметі схожому на ніж) (об'єкт № 1) виявлено кров людини. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на предметі схожому на ніж (об'єкт № 1) встановлено. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини підозрюваного ОСОБА_1 (об'єкт № 2) та зразка крові потерпілого ОСОБА_15 (об'єкт № 3). При цьому встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на предметі схожому на ніж (об'єкт № 1) збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_15 (об'єкт № 3) та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка слини ОСОБА_1 (об'єкт № 2). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у слідах крові на предметі схожому на ніж (об'єкт № 1) та в зразку крові ОСОБА_15 (об'єкт № 3) складає 2,06x10?25. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах зустрічається не частіше ніж у 1 з 4,83 септильйонів осіб. Таким чином походження крові на предметі схожому на ніж (об'єкт № 1) від ОСОБА_1 виключається;

-висновком експерта ¹ 6-01/357 від 21.04.2016 р. з додатками до нього (т.1 а.с.224-227, 228, 229) з якого вбачається, що в результаті проведеного дослідження на наданому на дослідження об'єкті (шортах ОСОБА_1.) (об'єкти №№ 1-4) виявлено кров людини. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на шортах (об'єкти №№ 1-4) встановлено. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на шортах (об'єкти №№ 1-4) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_15 (об'єкт № 3, згідно висновку Київського обласного НДЕКЦ МВС України від 20.04.2016 р. ¹ 6-01/358) та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка слини ОСОБА_1 (об'єкт № 2 згідно висновку Київського обласного НДЕКЦ МВС України від 20.04.2016 р. ¹ 6-01/358). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у слідах крові на шортах (об'єкти №№ 1-4) та в зразку крові ОСОБА_15 складає 2,06x10?25. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах зустрічається не частіше ніж у 1 з 4,83 септильйонів осіб. Таким чином, походження крові на шортах (об'єкти №№ 1-4) від ОСОБА_1 виключається;

-висновком експерта № 61-мк від 26.04.2016 р. (т.1 а.с.232-234) з якого вбачається, що при судово-медичному криміналістичному дослідженні двох клаптів шкіри з трупа гр-на ОСОБА_15, 1965 р.н., встановлено: на клапті шкіри з черевної стінки зліва з раною № 2 виявлено одне наскрізне колото-різане ушкодження, яке виникло від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух "П"-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,12 см. та лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя на рівні занурення в рані не перевищувала 2 см. ± 25 % (з урахуванням направлення ліній Лангера та можливого скорочення розмірів клаптя шкіри під дією спиртово-оцтового розчину, а також з урахуванням еластичності шкірних покривів після нанесення ушкодження). На клапті шкіри з бокової поверхні грудної клітки зліва з раною № 3 виявлено одне наскрізне колото-різане ушкодження, яке виникло від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух "П"-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,12 см. та лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя на рівні занурення в рані не перевищувала 4 см. ± 25 % (з урахуванням направлення ліній Лангера та можливого скорочення розмірів клаптя шкіри під дією спиртово-оцтового розчину, а також з урахуванням еластичності шкірних покривів після нанесення ушкодження). Виникнення виявлених ушкоджень на клапті шкіри з черевної стінки зліва з раною № 2 та з бокової поверхні грудної клітки зліва з раною № 3 з трупа гр-на ОСОБА_15, 1965 р.н., від дій наданого на дослідження ножа не виключається;

-постановою слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_10 про визнання вилучених речей речовими доказами від 10.03.2016 р. (т.1 а.с.235-237), відповідно до якої вилучені в ході огляду місця події 10.03.2016 р. за адресою: АДРЕСА_1: предмет схожий на ніж зі слідами речовини бурого кольору, зразок крові з трупа ОСОБА_15, футболка жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору, шорти підозрюваного ОСОБА_1 зі слідами речовини бурого кольору, пляшка ємністю 0,7 л. з написом "Мороша" заповнена прозорою рідиною із специфічним запахом спирту, змив речовини бурого кольору з підлоги коридорного приміщення біля кухні, змив речовини бурого кольору з підлоги приміщення кухні, змив речовини бурого кольору зі стін приміщення кухні, зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупа ОСОБА_15; вилучений 10.03.2016 р., вході відібрання зразків для експертного дослідження, у підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зразок слини, визнано речовими доказами та передано до камери зберігання речових доказів Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області;

-даними заяви ОСОБА_1 від 12.03.2016 р. (т.2 а.с.98), з якої вбачається, що остання надала дозвіл працівникам поліції на проведення слідчого експерименту за адресою свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_1;

-даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту на місці скоєння злочину від 12.03.2016 року та відеозаписом даної слідчої дії за участю свідка ОСОБА_7 (т.2 а.с.99-100, 98), переглянутого в судовому засіданні. В ході цієї слідчої дії, на місці події, свідок ОСОБА_7 розповів про обставини, які сталися 09.03.2016 р., в АДРЕСА_1, що повністю співпадає з його показаннями, наданими в ході судового розгляду, під час допиту в якості свідка. Також в ході слідчого експерименту ОСОБА_7 відтворив обставини події, зокрема у кімнаті, де відбувалося святкування показав, де саме хто сидів за столом, розповів про суперечку, яка виникла за столом, та детально показав, як він підійшов до ОСОБА_1, щоб заспокоїти його, на що останній його відштовхнув, внаслідок чого він падаючи зачепив ОСОБА_1, і вони впали на підлогу. Відобразив механізм їхнього падіння, показав як та куди саме вони впали в кімнаті. В подальшому зазначив, що піднявшись, він відразу пішов на кухню, при цьому чув на кухні якісь шум, схожий на суперечку між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 Показав як саме він увійшов на кухню та за допомогою статиста відтворив, де стояли по відношенню до нього та по відношенню один до одного ОСОБА_1 та ОСОБА_15 При цьому детально розповів, та за допомогою статиста, показав, як саме стояли ОСОБА_1 та ОСОБА_15, тримали один одного за руки, штовхаючись, відобразив свої дії, а саме як він відштовхнув ОСОБА_1 від ОСОБА_15 Після чого ОСОБА_1 відразу вийшов із кухні. Також детально розповів, та за допомогою статиста показав як саме він підійшов до ОСОБА_15, зазначивши, що в цей момент йому капнули краплі крові із тіла ОСОБА_15 на ногу, при цьому він помітив ще каплі крові на підлозі в кухні, показав де саме, а також за допомогою статиста відтворив поведінку ОСОБА_15, показав як саме він йому допоміг сісти на м'який куток, та в подальшому лягти на підлогу. Повністю відтворив послідовність своїх дій щодо надання першої медичної допомоги ОСОБА_15 Також зазначив, що ОСОБА_15 разом з ним допомагала ОСОБА_1, в той же час її син ОСОБА_1 будь-якої допомоги ОСОБА_15 не надавав;

-постановою слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_10 про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 15.04.2016 р. (т.2 а.с.211-212), згідно якої у кримінальному провадженні № 12016110100000542, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.03.2016 р., призначено комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, виконання якої доручено експертам Комунального закладу Київської обласної ради "Обласного психіатро-наркологічного медичного об'єднання" з визначеним переліком запитань, які поставлені на вирішення експертизи;

-висновком судово-психіатричного експерта № 161 від 20.04.2016 р. (т.1 а.с.230-231). Цим доказом підтверджується те, що ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, а перебував в стані простого алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у ОСОБА_1 не виявлено. ОСОБА_1 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_1 під час проведеного обстеження не виявлено. ОСОБА_1 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість, не перебував;

-даними, які містяться у копії картки № 161 відділення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, заведеної 20.04.2016 р. з метою проведення комплексної експертизи експертами КЗ КОР "ОПНМО", відносно підекспертного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (т.2 а.с.208-210), в якій містяться робочі записи, зроблені експертом ОСОБА_13 під час співбесіди із ОСОБА_1 в ході проведення судово-психіатричної експертизи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 повідомив, що 09.03.2016 р. святкували день народження мами, випив 150 грам горілки, але п'яним не був. З ОСОБА_15 стосунки були не зовсім добрі, сварки були і раніше, з віком не хотів, щоб останній жив. З мамою суперечок не було. З ОСОБА_15 в них виникла сварка з приводу картоплі, в ході якої останній доказував свою правоту. В подальшому, на кухні, ОСОБА_15 виражався в його адресу нецензурною лайкою, ударив його декілька разів, відштовхнув. ОСОБА_15 схопив ніж, доказував, що він нічого не розуміє, махав ножем, порізав собі шию. Він відійшов, схопив ніж, та наніс ОСОБА_15 два удари в груди, один зверху, інший знизу. Вбивати не хотів, зробив так, тому що ОСОБА_15 міг його вбити;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 10.03.2016 року (т.1 а.с.47-50), складеного слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_10, у приміщенні кабінету № 120 Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, у присутності адвоката Титаренка Д.М., про те, що відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 207-211, 213 КПК України, ОСОБА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1;

-даними, які знаходиться на оптичному диску, а саме фотознімки до протоколу огляду місця події - квартири АДРЕСА_1 від 10.03.2016 р. (т.2 а.с.229, 239), які повністю ідентичні зображенням на фотоілюстрації до даного протоколу, та які зроблені за допомогою цифрового фотоапарату марки "Sony", який саме і використовувався при проведенні даної слідчої дії, про що безпосередньо зазначено у протоколі.

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідні протоколи та не заперечувалось ними в судовому засіданні.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого та письмові докази, надані стороною захисту.

Крім того, стороною обвинувачення у даному кримінальному проваджені заявлялося клопотання про допит у якості свідка експерта Київського обласного спеціалізованого психіатрично-наркологічного медичного об'єднання ОСОБА_25, однак надалі прокурор, у судовому засіданні 04.12.2017 р., відмовився від клопотання щодо допиту вказано свідка. Сторона захисту не наполягала на виклику вказаного свідка. Указані обставини, на думку суду, не перешкоджають завершенню судового розгляду в кримінальному провадженні. З огляду на вищевикладене, та оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд вважав можливим закінчити розгляд кримінального провадження без допиту вказаного свідка

При цьому, приєднані стороною обвинувачення до матеріалів справи письмові пояснення свідків ОСОБА_11 (т.2 а.с.155), ОСОБА_13 (т.2 а.с.185), ОСОБА_14 (т.2 а.с.185), а також протокол допиту свідка ОСОБА_1 (т.2 а.с.215-217) з огляду на те, що них містяться показання свідків, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання, ці письмові пояснення були надані слідчому або прокурору, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, про те, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, тому колегією суддів дані докази оцінюються критично та не приймаються до уваги.

Також, приєднаний стороною захисту акт опитування особи, якій відомі фактичні обставини правопорушення, а саме свідка ОСОБА_12 (т.2 а.с.171), колегія суддів не приймає до уваги, у зв'язку з тим, що в даному документі містяться пояснення свідка, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання.

Крім того, суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_1, в частині того, що 09.03.2016 р. приблизно о 22:10 чи 22:15 год., в момент, коли на кухні відбувалася сварка, її син ОСОБА_1 перебував на вулиці, оскільки її показання в цій частині є суперечливими та не узгоджуються між собою. Так, спочатку вона зазначила, що в момент коли вона перебувала на балконі, почула, що на кухні хтось дуже гучно сперечався між собою. Дана суперечка тривала 5-10 хвилин. В той же час, вона зазначає, що через 2 хвилини, як розпочалася суперечка, вона почула, що на вулиці, під балконом хтось кричить образливі слова. Вона виглянула, і побачила, що це був її син ОСОБА_1 Після цього, вона відразу вийшла із балкону, та жодних розмов у квартирі вже не чула, в кімнаті нікого не було, і вона пішла на кухню. Це свідчить про те, що дана версія свідка ОСОБА_1 щодо розвитку подій на місці вчинення злочину, не може бути реальною, оскільки, з її слів, суперечка на кухні, тривала 5-10 хв., в той же час із балкону до квартири вона зайшла через 2 хвилини, після того як розпочалася суперечка, і в квартирі вже жодних розмов вона не чула.

При цьому, в подальшому, в ході повторного допиту, в судовому засіданні 15.11.2017 р., свідок ОСОБА_1 взагалі зазначила, що 09.03.2016 р. вона нічого не бачила, бо перебувала на балконі, та почула розмову на кухні лише в той момент, як зайшла до кімнати із балкону, а ОСОБА_1 в цей час був на вулиці.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що показання свідка ОСОБА_1, у цій частині, є надуманими, суперечливими, нелогічними, та остання, в ході її допиту, неодноразово їх змінювала, викладаючи різні версії розвитку сварки на кухні, що викликає сумнів в їх правдивості, а тому колегія суддів вважає, що вони були дані нею на ґрунті особистих відносин між нею та обвинуваченим, який являється її сином, та її зацікавленості в результаті щодо невинуватості у вчиненні злочину саме ОСОБА_1

Також, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_1 щодо того, що будь-яких конфліктів між її сином ОСОБА_1 та її цивільним чоловіком ОСОБА_15, 09.03.2016 р., в період святкування її день народження не було, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_7, які були надані ним безпосередньо в судовому засіданні, а також показів, які були надані ним в ході проведення слідчого експерименту, останній вказав, що після того, як він зі своєю цивільною дружиною пішов додому, близько 21:00 год. він повернувся до квартири ОСОБА_1, щоб забрати кофту, яку забула ОСОБА_11 Прийшовши до них, він разом із ОСОБА_1, її сином ОСОБА_1 та ОСОБА_15 сіли за стіл та випили по чарці. В цей час між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 розпочався якісь спір, і вони розмовляли на підвищених тонах, і ОСОБА_1 почав бушувати. Він сказав ОСОБА_1, щоб він заспокоївся, відвів його, на що останній штовхнув його, і він падаючи зачепив ОСОБА_1, і вони разом впали. ОСОБА_15 вийшов з кімнати, пішов в напрямку кухні. ОСОБА_1 після того, як штовхнув його, пішов слідом за ОСОБА_15 Він, піднявшись із підлоги, відразу пішов на кухню, та побачив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_15 штовхалися, тримаючи один одного за руки, смикали за одяг, а також розмовляли на підвищених тонах, і він відразу підійшов до них та розборонив їх, схопивши ОСОБА_1 за кофту та відвівши в сторону.

Такі покази свідка ОСОБА_7 повністю узгоджуються з показами, наданими під час допиту в судовому засіданні, обвинуваченим ОСОБА_1, в яких останній підтвердив, що 09.03.2016 р. в ході святкування день народження його матері між ним та ОСОБА_15 виникла незначна суперечка з приводу городу, а саме щодо картоплі; з даними, які містяться у копії картки № 161 відділення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, заведеної 20.04.2016 р. з метою проведення комплексної експертизи експертами КЗ КОР "ОПНМО", відносно підекспертного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, з якої вбачається, що ОСОБА_1 під час співбесіди із експертом ОСОБА_13 в ході проведення судово-психіатричної експертизи, повідомив, що 09.03.2016 р. в них з ОСОБА_15 виникла сварка з приводу картоплі, в ході якої останній доказував свою правоту, яка продовжилася на кухні, де ОСОБА_15 виражався в його адресу нецензурною лайкою, доказуючи, що він нічого не розуміє, ударив його декілька разів, схопив ніж та махав ним, а він відштовхнувшись від ОСОБА_15 схопив ніж та наніс йому ним удари; з показами, наданими під час допиту в судовому засіданні, свідком ОСОБА_13, в яких остання підтвердила, що в ході спілкування із підекспертним ОСОБА_1, всі його відповіді, на поставлені до нього питання, були нею записані до картки, заведеної на його ім'я, і саме такі відомості ОСОБА_1 повідомив їй щодо обставин даної події; показами, наданими під час допиту в судовому засіданні, свідком ОСОБА_14, в яких вона підтвердила, що під час співбесіди із підекспертним ОСОБА_1, останній повідомив, що на святкуванні день народження вони випивали, а потім виникла бійка між ним та потерпілим; а також даними, які містяться у протоколі огляду місця події - квартири АДРЕСА_1. від 10.03.2016 р. з план-схемою та фотоілюстрація до даного протоколу, з яких вбачається, що у кімнаті, де відбувалося святкування день народження ОСОБА_1 на підлозі, під столом з лівої сторони знаходяться уламки скла від розбитого скляного стакану та поруч скляні чарки, а також у кухні на підлозі знаходяться уламки від розбитої чашки, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності.

Досліджуючи вищевказані докази, колегія суддів приходить до висновку, що 09.03.2016 р. під час святкування день народження ОСОБА_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_15, виникла у кімнаті словесна перепалка, яка переросла у конфлікт, який продовжувався між ними на кухні.

Таким чином, твердження свідка ОСОБА_1 про те, що конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 не було, та в момент того, як відбувалася якась суперечка на кухні, вона перебувала на балконі, при цьому бачила ОСОБА_1 на вулиці, біля під'їзду, не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, які підтверджуються всіма зібраними у справі доказами. У зв'язку з чим, покази свідка ОСОБА_1 в цій частині, суд оцінює критично.

Достовірність показів обвинуваченого, в частині того, що краплі крові, які знаходяться на його шортах, в які він був одягнений 09.03.2016 р., з'явилися тоді, коли він зайшов на кухню, в момент коли з нього ОСОБА_7 зривав реглан, в повному обсязі спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, свідок ОСОБА_7, у своїх показаннях, які були надані ним безпосередньо в судовому засіданні, а також під час проведення слідчого експерименту зазначив, що коли він надав першу медичну допомогу ОСОБА_15, то працівники швидкої допомоги по телефону сказали, що йому необхідно прикласти до рани ганчірку. Так, як він на кухні не побачив ні рушника, ні ганчірок, вискочив до кімнати, де зірвав із ОСОБА_1 чи жовту футболку, чи жовтий реглан, точно не пам'ятає, оскільки нічого іншого не знайшов. В той же час, ОСОБА_1 на кухню не заходив, і медичну допомогу ОСОБА_15 не надавав, йому допомагала лише ОСОБА_1 Такі покази свідка ОСОБА_7 повністю узгоджуються з показами свідка ОСОБА_1, наданими нею в ході допиту під час судового засідання, в яких остання підтвердила, що в той момент як вона разом із ОСОБА_7 надавали першу медичну допомогу ОСОБА_15, до квартири зайшов її син ОСОБА_1, і ОСОБА_7 підбіг до нього і відірвав рукав від жовтого реглану, який був одягнений на останньому. ОСОБА_1 був переляканий, не заходячи до кухні, зняв із себе реглан, та кинув його при вході на кухню, та пішов до своєї кімнати, будь-якої допомоги ОСОБА_15 останній не надавав, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності, в зв'язку з чим визнає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_7 не зривав реглан, який був одягнений на ОСОБА_1, в кухні, оскільки останній до даного приміщення не заходив, що в свою чергу виключає можливість природи походження крапель крові на шортах ОСОБА_1, внаслідок їх забруднення.

З цих підстав вищезазначені показання обвинуваченого ОСОБА_1, колегія суддів вважає неправдивими та відкидає їх, оскільки вони повністю спростовані дослідженими судом доказами, аналіз яких наведено вище.

Крім того, суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_1, що заперечує свою причетність до нанесення ОСОБА_15 ножових поранень та зазначає про відсутність мотиву для заподіяння смертельних тілесних ушкоджень останньому, оскільки його показання заперечуються показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка зазначила, що її покійний батько неодноразово їй розповідав про те, що у нього були конфлікти із обвинуваченим ОСОБА_1, через те, що останньому не подобалося, що його мати разом із ОСОБА_15 дуже часто разом вживали алкогольні напої, та він виказував своє незадоволення ОСОБА_1, у зв'язку з чим між ними виникали сварки, в ході яких її батько завжди заступався за ОСОБА_1, а тому в подальшому конфлікти відбувалися між її батьком та ОСОБА_1; показаннями свідка ОСОБА_11, якій ОСОБА_1 розповідав, що його мати разом з ОСОБА_15 постійно п'ють, пропивають всі гроші, брали горілку та продукти харчування в магазині у борг, а він змушений за це платити, в їх родині ніколи не має грошей, багато кредитів, його мати здала в ломбард все золото, що мала, у зв'язку з чим ОСОБА_1 недолюблював ОСОБА_15, а тому коли він випивав, то ставав агресивним, і починав чіплятися до матері, визаказував їй все, виражався в її адресу нецензурною лайкою, кидався на неї з кулаками, і в таких випадках ОСОБА_15 завжди заступався та захищав ОСОБА_1, і сварка продовжувалася вже між ним та ОСОБА_1; показаннями свідка ОСОБА_12, в яких вона зазначила, що у її тітки ОСОБА_1 виникали сварки із її синами, зокрема із ОСОБА_1, і ОСОБА_15 завжди її захищав, у зв'язку з чим конфлікти виникали вже між ними; показаннями свідка ОСОБА_13, в яких остання зазначила, що ОСОБА_1 під час співбесіди в ході проведення судово-психіатричної експертизи, розповів їй, що 09.03.2016 р. в них з ОСОБА_15 виникла сварка, в ході якої на кухні він схопив ніж, та наніс ОСОБА_15 два удари в груди, один зверху, інший знизу; даними, які містяться у копії картки № 161 відділення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, заведеної 20.04.2016 р. з метою проведення комплексної експертизи експертами КЗ КОР "ОПНМО", відносно підекспертного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в яку експертом ОСОБА_13 були записані зазначені пояснення ОСОБА_1; висновком експерта ¹ 6-01/358 від 20.04.2016 р. з додатками до нього (т.1 а.с.217-220, 221, 222) з якого вбачається, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на предметі схожому на ніж (об'єкт № 1) збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_15 (об'єкт № 3), та висновком експерта ¹ 6-01/357 від 21.04.2016 р. з додатками до нього (т.1 а.с.224-227, 228, 229) з якого вбачається, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на шортах (об'єкти №№ 1-4) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_15

При цьому судом враховується поведінка обвинуваченого після вчинення інкримінованого злочину.

Так, свідок ОСОБА_11 у своїх показаннях, які були надані нею безпосередньо в судовому засіданні, зазначила, що 11.03.2016 р. після поминального обіду, вона прийшла до ОСОБА_1, де вони разом із нею та її племінницею ОСОБА_12, сиділи за стіл та розмовляли. ОСОБА_1 почала плакати, та при цьому неодноразово повторюючи фразу: "Що ж наробив її син ОСОБА_1.". Потім у ОСОБА_1 задзвонив телефон, їй зателефонував її менший син ОСОБА_1, з яким вона в подальшому розмовляла по гучному зв'язку. В ході цієї розмови ОСОБА_1 знову розплакалася, і постійно питала у свого сина навіщо він таке зробив, а саме вбив людину. На що ОСОБА_1 нічого не заперечував, і лише просив вибачення у своєї матері.

Такі покази свідка ОСОБА_11 повністю узгоджуються з показами, наданими під час допиту в судовому засіданні, свідком ОСОБА_1, в яких остання підтвердила, що 11.03.2016 р., ввечері, після поминального обіду, коли вона разом із ОСОБА_11 та її племінницею ОСОБА_12 сиділи в неї дома за столом, їй на телефон зателефонував її старший син ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_1 будуть відвозити в СІЗО, а тому він передав йому телефон, щоб вона з ним поговорила. В ході їхньої розмови її син ОСОБА_1 плакав, просив в неї вибачення за скоєне, бо він вважав, що вбив ОСОБА_15

Суд приймає до уваги такі показання свідків, оскільки вони не містять внутрішніх протиріч, повністю узгоджуються між собою. Разом з тим, суд не враховує незначні розбіжності у даних показаннях свідків по не істотних питаннях, а саме хто саме зателефонував на мобільний телефон до ОСОБА_1, її старший чи менший син, оскільки з моменту події злочину до допиту свідків пройшов значний проміжок часу, а отже їх показання можуть містити неточності, які обумовлюються особливостями пам'яті людини.

З огляду на викладене, суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_12, в частині того, що ОСОБА_1, в той момент, як вони разом з нею та її сусідкою ОСОБА_11 сиділи за столом після поминального обіду, в її квартирі, не розмовляла по телефону із своїм меншим сином ОСОБА_1

Крім того, свідок ОСОБА_11 у своїх показаннях, які були надані нею безпосередньо в судовому засіданні, зазначила, що під час розмови по телефону ОСОБА_1 запитала у свого сина ОСОБА_1 з приводу порізу на його шиї, на що він відповів, що він хотів себе зарізати, бо злякався.

Такі покази свідка ОСОБА_11 повністю узгоджуються з показами обвинуваченого ОСОБА_1 в яких він підтвердив, що він не розуміючи, що відбувається, розгубився, будучи у шоковому стані, вийшов з кухні та пішов до ванної кімнати, де взяв лезо від бритви, та порізав собі горло, а також показами свідка ОСОБА_10, в яких він зазначив, що перебуваючи на місці події, він побачив, що ОСОБА_1 мав невелику різну рану на шиї.

Тому з огляду на наведені докази, встановлено, що ОСОБА_1 злякався, розгубився, перебуваючи у знервованому та схвильованому стані, внаслідок того, що наніс ножові поранення ОСОБА_15, що призвели до його смерті, не знаючи що робити, умисно порізав собі шию лезом. В подальшому, через два дні після події, розуміючи наслідки скоєного ним, почав вибачатися перед своєю матір'ю саме за те, що вбив її цивільного чоловіка ОСОБА_15, оскільки жалкував про це.

на його запитання, що це за рана, останній відповів, що сам себе умисно порізав, оскільки після того як він наніс ножові поранення своєму вітчиму, перелякався, розгубився, перебував у шоковому стані та не знав що йому робити

З цих підстав показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що 09.03.2016 р. між ним та його вітчимом не було конфлікту, а також щодо його непричетності до нанесення останньому ножових поранень, колегія суддів вважає неправдивими та відкидає їх, оскільки вони повністю спростовані дослідженими судом доказами, аналіз яких наведено вище.

В той же час, щодо показань свідків ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 щодо того, що ОСОБА_1 не міг вбити ОСОБА_15, то суд їх показання до уваги не бере, оскільки дані свідки є родичами обвинуваченого ОСОБА_1, і їх показання, які вони давали в судовому засіданні спрямовані на уникнення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальної відповідальності, а показання свідка ОСОБА_1 щодо того, що ОСОБА_1 на момент вбивства ОСОБА_15 перебував на вулиці повністю спростовуються дослідженими судом доказами.

Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв'язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

З цього приводу, суд критично оцінює клопотання сторони захисту про визнання низки доказів недопустимими.

Так, клопотання сторони захисту щодо визнання протоколу огляду місця події - квартири АДРЕСА_1. від 10.03.2016 р., недопустимим доказом, у зв'язку із тим, що даний протокол не відповідає вимогам чинного законодавства, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України зазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України про те, що "обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом", дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

За змістом постанови Верховного Суду України від 09.06.2016 року в справі № 5-360/кс 15, слідує, що Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.

Частиною першою статті 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд зауважує, що отримання доказів завжди обумовлено вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання. Аналіз положень частини другої цієї статті в редакції від 13 квітня 2012 року дає підстави зробити висновок, що саме вчинення з цією метою стороною обвинувачення діянь, які істотно порушують права і основоположні свободи людини, має наслідком визнання отриманих у такий неправомірний спосіб доказів недопустимими.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

В частині 1 ст. 233 КПК України закріплено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті.

Так, нормами кримінально-процесуального законодавства не визначено, у якій формі має бути викладена добровільна згода особи, котра є володільцем житла. Про те, що проникнення відбулося за добровільною згодою особи, може бути надана її письмова заява, або зазначено у протоколі огляду, засвідченому підписом власника.

В матеріалах справи наявна письмова заява ОСОБА_1 від 10.03.2016 р. про добровільну згоду на огляд працівниками поліції квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с.184).

З протоколу огляду місця події, який проводився 10.03.2016 р., встановлено, що ОСОБА_1 як власник вказаного помешкання, у відповідності до ч. 1 ст. 233 КПК України, добровільно надала свою згоду на проникнення до вказаного житла і його огляд, проводився на підставі її заяви.

При цьому в ході допиту ОСОБА_1 в якості свідка в судовому засіданні підтвердила, що в квартирі АДРЕСА_1, вона проживала разом із обвинуваченим та померлим ОСОБА_15, яка і була предметом огляду, належить їй, та безпосередньо перед проведенням огляду, вона надала згоду на таку слідчу дію. Такі покази свідка ОСОБА_1 повністю узгоджуються з показами, наданими під час допиту в судовому засіданні свідком ОСОБА_9, в яких він підтвердив, що огляд місця події був проведений за згодою власника житла, а саме ОСОБА_1, яка перебувала в квартирі, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності.

Таким чином, оскільки квартира АДРЕСА_1, була надана її власником ОСОБА_1 для огляду добровільно, що відповідає положенням ст. 233 КПК України, то суд дійшов висновку, що огляд місця події, яким є зазначена вище квартира, відбувся у відповідності до вимог процесуального закону.

Посилання у ч. 1 ст. 233 КПК України на ухвалу слідчого судді як форму рішення про дозвіл на проникнення до житла чи іншого володіння особи, закріплює інший порядок обмеження права на недоторканість житла чи іншого володіння особи, коли власник на це добровільної згоди не надав.

Проведення огляду місця події у нічний час вимогам ч. 4 ст. 223, ст.237 КПК України не протирічить, оскільки після отримання повідомлення про злочин 09.03.2016 р., вночі, близько 22:30 год., огляд місця події було проведено слідчим 10.03.2016 р. в період часу з 00:53 год. до 02:25 год., за згодою власника, що було обумовлено необхідність проведення цієї слідчої дії без затримки та зволікань, з метою збереження слідів кримінального правопорушення.

При цьому посилання захисника на недопустимість доказів, отриманих під час огляду місця події 10.03.2016 р., оскільки за показаннями допитаних в якості свідків понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_8, останні не були присутніми весь час під час проведення даної слідчої дії суд не приймає до уваги, виходячи із наступного.

Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 показав, що у березні 2016 р. він в складі слідчо-оперативної групи, за викликом прибув в с. Мартусівка Бориспільського району, де розташований чотирьохповерховий цегляний будинок, точної адреси він не пам'ятає, до однієї з квартир. Він безпосередньо проводив слідчу дію - огляд місця події, в присутності двох понятих, спеціаліста, судово-медичний експерт. З того моменту, як розпочалося проведення даної слідчої дії поняті були запрошені до кухонного приміщення, зайшовши куди вони його повністю оглянули. В подальшому понятим було запропоновано перейти до коридору, який знаходиться відразу поруч із кухнею, та спостерігати за проведення даної слідчої дії звідти, оскільки приміщення кухні було невеликої площі, а тому в ньому фізично не могли перебувати всі учасники даної слідчої дії, що і було зроблено останніми, де вони перебували в подальшому. В той же час під час проведення даної слідчої дії він весь час знаходився у приміщенні кухні, та був впевнений, що вони знаходять в коридорі, і спостерігають за проведенням слідчої дії, оскільки будь-якої вказівки чи дозволу понятим, з приводу того, що вони можуть залиши місце події, він не надав. По завершенню проведення даної слідчої дії, ним було складено протокол огляду місця події, з додатками до нього, в присутності понятих. Дані документи були надані понятим, з якими вони особисто ознайомилися, що підтверджується їх підписами. Всі речі та предмети на місці події вилучалися в присутності понятих.

Такі покази свідка ОСОБА_9 повністю узгоджуються з показами, наданими під час допиту в судовому засіданні, свідком ОСОБА_10, в яких останній підтвердив, що слідчу дію огляд місця події проводив слідчий ОСОБА_9 в присутності двох понятих, які постійно перебували в квартирі та слідкували за ходом огляду місця події, за результатами проведення якої, ним було складено протокол огляду місця події у відповідності до вимог законодавства; а також даними, які містяться у протоколі огляду місця події - квартири АДРЕСА_1. від 10.03.2016 р., з якого вбачається, що в ньому містяться особисті підписи понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_8, якими вони засвідчили їх дійсну участь у вказаній слідчій дії, підтвердили правильність, законність та непорушність процедури проведення даної слідчої дії, а також повноту та послідовність внесення відомостей в протокол, складений за її результати, без будь-яких зауважень та заперечень.

З огляду на вищевикладене суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з приводу того, що їм працівники поліції дозволи залишити місце події, оскільки вони не підтвердили, що слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 дозволив їм залишити місце події, до завершення проведення слідчої дії - огляд місця події, в той же час не змогли зазначити, хто саме із працівників поліції дозволяв їм залишати місце події.

Таким чином, дані покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження, та вони повністю спростовані дослідженими судом доказами.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що залишення понятими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 місця огляду події було самовільним, вчинено за їх внутрішньою власною волею, без дозволу слідчого ОСОБА_9, що в свою чергу не може свідчити про незаконність проведеного огляду місця події. Крім того, поняті не заперечували факту вилучення речей та предметів на місці події в їх присутності, що підтверджено їхніми підписами. При цьому свідок ОСОБА_8 також підтвердив, що всі документи слідчий складав безпосередньою у його присутності та його дружини, після чого вони з ними ознайомилися, і лише потім вже підписали, засвідчивши тим самим їх правильність.

Також суд не приймає до уваги доводи сторони захисту, про які було зазначено у клопотанні про визнання протоколу огляду місця події від 10.03.2016 р., з приводу того, що фотографування на місці події здійснювалося майже за годину до початку огляду, тобто ще 09.03.2016 р., про що свідчить інформація, яка міститься на диску з фотознімками з огляду місця події від 10.03.2016 р.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Так, як вбачається з протоколу огляду місця події від 10.03.2016 р. під час огляду застосовувався технічний засіб - цифровий фотоапарат марки "Sony". Дана обставини також підтверджується і даними, які знаходиться на оптичному диску, відповідно до яких фотознімки до протоколу огляду місця події - квартири АДРЕСА_1. від 10.03.2016 р., здійснювалися за допомогою цифрового фотоапарату марки "Sony".

При цьому із даних, які знаходиться на оптичному диску, а саме інформації щодо часу створення фотознімків до протоколу огляду місця події - квартири АДРЕСА_1. від 10.03.2016 р. (т.2 а.с.229), слідує, що перші два фотознімки сфотографовані 09.03.2016 р. об 23:27 та 23:29 відповідно, інші - 10.03.2016 р. починаючи з 00:24 год. по 01:19 год.

Разом з тим, відповідно до протоколу огляду місця події від 10.03.2016 р. - огляд місця події розпочався о 00:53 год. та тривав до 02:25 год.

Так, відповідно до технічних характеристик фотоапарату марки "Sony", в процесі його експлуатації, дата та час установлюються в ручному режимі. При цьому особа повинна самостійно обирати відповідний часовий пояс. Це в свою чергу вказує на те, що на фотоапараті може бути дата та час, які не відповідають реальності, оскільки їх установка повністю залежить від конкретної особи.

Враховуючи ці обставини колегія суддів не виключає можливість, що перед початком використання вищезазначеного фотоапарату, було помилково установлений невірний час, зокрема вибрано неправильний часовий пояс, оскільки ці дані не встановлюються автоматично, внаслідок чого дата та час фотозйомки могла не відповідати дійсності.

В той же час, твердження захисника з приводу того, що фотографування на місці події здійснювалося майже за годину до початку огляду, повністю спростовується наступними доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 показав, що у березні 2016 р. він в складі слідчо-оперативної групи, до якої входили ще працівник карного розшуку ОСОБА_22 та спеціаліст-експерт Бориспільського ВП, за викликом прибули в с. Мартусівка Бориспільського району, де розташований чотирьохповерховий цегляний будинок, точної адреси він не пам'ятає, до однієї з квартир, де пасинок вбив вітчима. Перед початком огляду місця події понятим було роз'яснено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання під час проведення даної слідчої дії. Ознайомлення про що, зафіксовано підписами вказаних осіб у протоколі. Під час огляду місця події, фотографування здійснював за його дорученням спеціаліст-експерт Бориспільського ВП. Виготовленням фотоілюстрацій до протоколу він не займався.

Такі покази свідка ОСОБА_9 повністю узгоджуються з показами, наданими під час допиту в судовому засіданні, свідком ОСОБА_10, в яких останній підтвердив, що слідчу дію огляд місця події проводив слідчий ОСОБА_9 в присутності двох понятих, які перебували в квартирі та слідкували за ходом огляду місця події, а також за участі спеціаліст-експерта, який за його дорученням здійснював фотографування місця події, за результатами проведення якої, ним було складено протокол огляду місця події у відповідності до вимог законодавства.

При цьому, під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 після ознайомлення з протоколом огляду місця події та додатками підтвердив, що їх зміст повністю відповідає дійсності. Про це також свідчить і її підпис, який знаходиться в даному протоколі. Також підтвердив, що зображення відображені на фотознімках повністю відповідають обстановці, яка була в квартирі ОСОБА_1 на момент проведення огляду місця події.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_9, як в цілому, так і в окремих деталях узгоджуються з іншими доказами у справі, що свідчить про те, що вони є правдивими та такими, що відповідають дійсності.

Тому з огляду на наведені докази, встановлено, що фотографування на місці події проводилося, у відповідності до вимог КПК України, а саме в ході проведення слідчої дії - огляд місця події.

Разом з тим, суд вважає слушним зауваження обвинуваченого захисника обвинуваченого - захисника Титаренка Д.М., стосовно того, під час проведення огляду місця події приймали участь особи, про яких не зазначено у протоколі про огляд місця події, зокрема працівники поліції, працівники прокуратури, спеціаліст, експерт, власник квартири).

Так, присутність при проведенні обшуку поліцейських та спеціаліста, які входили в слідчо-оперативну групу, власника приміщення, експертами, нормами кримінального-процесуального кодексу не заборонена. При цьому, відповідно вимог ст. 238 КПК України огляд трупа слідчим проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта. Тому це не може мати наслідком визнання протоколу вказаної слідчої дії недопустимим доказом.

При цьому, в ході судового розгляду знайшли твердження сторони захисту щодо порушення ч. 3 ст. 104 КПК України, а саме слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 не було зазначено всіх осіб, які були присутні під час проведення слідчої дії - огляд місця подія.

Однак, колегія суддів вважає, що наявність вказаного порушення не тягне за собою визнання доказу, протоколу огляду місця події недопустимим, оскільки даний недолік не може свідчити про істотне порушення прав та свобод ОСОБА_1

Так, огляд місця події був проведений слідчим Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9, під час проведення якого були присутні поняті ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з моменту початку даної слідчої дії та до закінчення оформлення її результатів шляхом виготовлення протоколу, що підтверджено їх підписами у протоколі, та показами в ході судового розгляду. Наведені обставини не дають підстав для визнання протоколу вказаної слідчої дії недопустимим доказом.

Відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.

Таким чином, процедура огляду місця події 10 березня 2016 року була дотримана, відповідала положенням статті 237 КПК України, та належним чином зафіксувала відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Підстав для визнання недопустимими протоколу огляду місця події, вилученого в ході огляду речей та предметів, судом не встановлено.

Колегія суддів також вважає безпідставним посилання захисника обвинуваченого на однобічність та неповноту слідства, а саме щодо не вилучення, під час проведення огляду місця події, ряду предметів та речей, зокрема, які зображені на фотознімках, зроблені в квартирі АДРЕСА_1., під час судового розгляду даної справи, які на думку сторони захисту, могли мати суттєве значення для повного, всебічного і об'єктивного розгляду даного провадження, оскільки відповідно до ст. 22, 26 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів, є вільними у використанні своїх прав, в тому числі і при наданні доказів до суду, а сторона захисту відповідно до ст. 24 КПК України наділена правом оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення, проте під час досудового розслідування вказаним правом сторона захисту не скористалася.

Крім того, суд не приймає до уваги 11 фотокарток, із зображенням предметів та слідів із місця події (т.2 а.с.121, 122-131), надані стороною захисту як доказ невинуватості ОСОБА_1, виходячи із наступного.

Так, під час допиту в судовому обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що дані фотознімки були зроблені ним особисто, після того, як закінчив дію, обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, через 8 місяців, від даної події.

При цьому, під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 зазначила, що вона прибирала всю квартиру, після даної події, оскільки поминальний обід після похорон відбувався в неї дома. Дані покази повністю узгоджується із показами свідка ОСОБА_12, яка зазначила, що перед поминальним обідом у квартирі її тітка прибирала, і вона їй допомагала прибирати, а також показами ОСОБА_11, яка підтвердила, що приходила до ОСОБА_1 після поминального обіду, допомагала прибрати зі столу, в квартирі було прибрано.

Ці обставини в сукупності свідчать про те, що після події, яка відбулася в квартирі АДРЕСА_1. 09.03.2016 р., про яку зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_1 проводилося прибирання, що свідчить про те, що сліди від кримінального правопорушення вже не збереглися в початковому вигляді.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що пройшов значний проміжок часу з моменту події до дати фотографування, а саме близько 8 місяців, що на думку суду ставить під сумнів дійсність того, що на 11 фотокартках, які надані стороною захисту, зображені предмети та сліди, які містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин відсутні передбачені законом підстави для визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 10.03.2016 р. та похідних від нього висновків експертиз, предметом дослідження яких були вилучені при огляді місця події матеріали біологічного походження та речові докази, оскільки вони зібрані у встановленому законом порядку і відповідають вимогам ст. ст. 85-86 КПК України.

Крім того, посилання захисника обвинуваченого на те, що в матеріалах справи відсутнє знаряддя вбивства, а вилучений, згідно протоколу огляду місця події, ніж чистий та на ньому є лише відбиток взуття зі слідами бурого кольору, повністю спростовується письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, зокрема даними висновку експерта ¹ 6-01/358 від 20.04.2016 р. з додатками до нього з якого вбачається, що в результаті проведеного дослідження на наданому на дослідження об'єкті (предметі схожому на ніж) встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) крові на даному предметі збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_15; даними висновку експерта № 63 від 28.04.2016 р., з якого вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15, виявлено: а) колото-різана рана № 3 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - П-подібним, на передній поверхні грудної клітини зліва від якої відходить раневий канал, загальна довжина раневого каналу становить приблизно 19 см.; б) колото-різана рана № 1 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - П-подібним на черевній стінці зліва, від якої відходить раневий канал, загальна довжина раневого каналу приблизно 12,5 см.; колото-різана рана № 2 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - П-подібним на черевній стінці зліва, від якої відходить раньовий канал, який проникає в черевну порожнину в напрямку зліва направо, зверху вниз та спереду назад, пошкоджуючи купол діафрагми; в) колото-різана рана № 4 з рівними, не зсадненими, кровонапливними краями та кінцями: одним - гострокутним, другим - "П -подібним на лівому плечі, від якої відходить раневий канал, довжина раневого каналу близько 7,2 см., які утворились прижиттєво. Смерть ОСОБА_15 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, зазначене в п. 1 а) Висновку, яке призвело до розвитку крововтрати та тампонади серця. По даним судово-медико-криміналістичного дослідження колото-різані поранення утворилось від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типа клинка ножа, що мав обух "П"- подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,12 см. та лезо. Враховуючи локалізації, глибину, напрямок раневих каналів, обставини та пояснення, які дав ОСОБА_1 при проведені освідування 10.03.2016 (наніс два удари в ділянку живота та грудей зліва), експерт вважаю, що колото-різані рани № 1, № 3 були спричинені спрямованими ударами достатньої сили. Враховуючи локалізацію, глибину, напрямок раневих каналів, обставини, вважаю, що колото-різані рани № 1, № 3 та № 4 не могли бути спричинені власною рукою потерпілого; даними висновку експерта № 61-мк від 26.04.2016 р., з якого вбачається, що при судово-медичному криміналістичному дослідженні двох клаптів шкіри з трупа гр-на ОСОБА_15, 1965 р.н., встановлено, що виникнення виявлених ушкоджень на клапті шкіри з черевної стінки зліва з раною № 2 та з бокової поверхні грудної клітки зліва з раною № 3 з трупа гр-на ОСОБА_15, 1965 р.н., від дій наданого на дослідження ножа, який було вилучено під час огляду місця події, не виключається.

Відповідно до постанови слідчого Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_10 про визнання вилучених речей речовими доказами від 10.03.2016 р., вилучений в ході огляду місця події 10.03.2016 р. за адресою: АДРЕСА_1, предмет схожий на ніж зі слідами речовини бурого кольору, визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженні.

Враховуючи висновки експертиз з дослідження ножа та виявленої у ОСОБА_15 рани, в сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, на переконання суду, є встановленим те, що проникаюче колото-різане ножове поранення грудної клітини з ушкодженням органів грудної та черевної порожнини, від якого ОСОБА_15 помер, а також всі інші ножові поранення, виявлені на тілі останнього, було спричинено ОСОБА_1 саме кухонним ножем,який був вилучений в ході огляду місця події. При цьому місце та характер розташування слідів та плям крові на тілі померлого свідчить про механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_15, описаних у вироку.

В той же час, судом даний речовий доказ не досліджувалися, оскільки не надавалися прокурором як доказ, у зв'язку з відсутністю його доказового значення.

З приводу клопотання прокурора Баклана В.М. щодо недопустимості показів свідка ОСОБА_1 в якості доказів, суд зазначає, що воно є необґрунтованим та безпідставним, оскільки даний свідок був заявлений зі сторони обвинувачення, і ці свідчення судом досліджені безпосередньо у судовому засіданні шляхом її допиту в судовому засіданні, а тому вони є допустимими.

При цьому твердження захисника обвинуваченого на недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки докази, які надані стороною обвинувачення, отримані під час досудового слідства з порушенням встановленої процедури, а тому є недопустимими, відсутності знаряддя вбивства, покази свідків викликають сумнів у доведеності провини саме ОСОБА_1, оскільки останні не являлися очевидцями нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_15, та не перевіркою інших версій слідством щодо заподіяння смерті іншою особою, є голослівним, оскільки вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України доведена сукупністю доказів, зібраних в ході досудового розслідування, які перевірені під час судового розгляду, вони є достатніми та допустимими, сумніви в їх достовірності усунуті судом шляхом допиту свідків в судовому засіданні.

Крім того, суд звертає увагу, що не заслуговують на уваги також доводи захисника обвинуваченого - адвоката Титаренка Д.М., оскільки обвинувачення не є доволі чітким, оскільки не встановлений умисел та мотив, та вони не були висвітлені як в підозрі, так і в самому обвинуваченні. Також належним чином не була встановлена кількість ударів, яку було нанесено померлому ОСОБА_15 Ці обставини, на думку сторони захисту, свідчать про те, що обвинувальний акт складений відносно ОСОБА_1 не відповідає вимог КПК України, з огляду на наступне.

Так, суд звертає увагу, що обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110100000542, від 10.03.2016 р. щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого, ч .1 ст. 115 КК України, ухвалами Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.05.2016 р. та від 01.08.2016 р. повертався до Бориспільської місцевої прокуратури для усунення, виявлених недоліків.

В подальшому також ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2016 р. у складі головуючого судді Вознюка С.М. та членів колегії суддів Саган В.М. та Журавського В.В., вищезазначений обвинувальний акт був знову провернутий до Бориспільської місцевої прокуратури для усунення, вказаних в ухвалі недоліків та приведення у відповідність із вимогами діючого КПК України.

Разом з тим, дана ухвала суду ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24.10.2016 р. була скасовано, та постановлено нову, якою обвинувальний акт повернуто в суд першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314, 315 КК України.

Як вбачається з вказаною ухвали, у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 повністю викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, вказано кваліфікуючи ознаки, формулювання обвинувачення, час, місце та спосіб скоєння кримінального правопорушення. Обвинувальний акт складений та підписаний прокурором. Висновки суду про те, що обвинувальний акт не відповідає висунутій 28.04.2016 р., зміненій ОСОБА_1 підозрі є малопереконливими, оскільки такі висновки матеріали справи не підтверджені.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110100000542, від 10.03.2016 р., у вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого, ч .1 ст. 115 КК України, повністю відповідає вимогам діючого КПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що 25.10.2016 р. дане кримінальне провадження було зареєстровано та передано раніше визначеному складу суду - головуючому судді Вознюку С.М. та суддям колегії Саган В.М. та Журавському В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, дане кримінальне провадження.

Відповідно до вимог КПК України учасникам судового провадження було роз'яснено право відводу складу суду і з'ясовано чи заявляють вони кому-небудь відвід. В той же час жодних відводів не надійшло.

Таким чином, оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши свідків запропонованих стороною обвинувачення та стороною захисту, дослідивши запропоновані докази, висновки експертиз, перевіривши доводи учасників процесу, з'ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_27 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані:

-за ч. 1 ст.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови № 2 від 7 лютого 2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

При цьому у п. 20 даної постанови зазначено, що умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК України, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України.

Судом враховано, що як ОСОБА_15, так і обвинувачений ОСОБА_1, під час події перебували у стані алкогольного сп'яніння. Так, згідно висновку експерта № 63 від 28.04.2016 р. при судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_15, виявлено етиловий спирт у концентрації 2,51 ‰, що за життя могло відповідати середньому алкогольному сп'янінню. Відповідно до показів обвинуваченого ОСОБА_1, наданих під час допиту в судовому засіданні, останній зазначив, що 09.03.2016 р. вживав алкогольні напої, а саме горілку, в кількості приблизно 150 грам. Дані покази повністю узгоджуються з показами свідків ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11, які підтвердили, що 09.03.2016 р. ОСОБА_1 пив горілку разом з усіма, приблизно в однаковій кількості. Це свідчить про те, що покази обвинуваченого ОСОБА_1 в цій часті є такими, що відповідають дійсності, а тому суд приймає їх до уваги.

Так, твердження обвинуваченого про відсутність між ним та ОСОБА_15 словесної сварки, яка в подальшому переросла у конфлікт із застосуванням фізичної сили, в повному обсязі спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, аналіз яких наведено вище. Дані докази є логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування.

Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, оскільки вони узгоджуються між собою та іншими письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Будь-яких підстав недовіряти показанням вказаних осіб, суд не вбачає, оскільки мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого судом не встановлено.

Тому з огляду на наведені докази, у судовому засіданні з достатньою повнотою встановлено, що 09.03.2016 р. в квартирі АДРЕСА_1, 09.03.2016 в ході святкування день народження ОСОБА_1, в період час з 22:00 год. по 22:30 год., в кімнаті виникла словесна сварка між обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_15, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, з приводу картоплі, в ході якої ОСОБА_15 намагався доказати свою правоту. Такі дії ОСОБА_15 викликали в обвинуваченого обурення, гнів та злість, що призвело до того, що дана сварка продовжилася між ними в приміщенні кухні, куди пішов ОСОБА_15, а слідом за ним ОСОБА_1 При цьому наявність неприязного ставлення ОСОБА_1 до свого вітчима, у зв'язку з тим, що в нього викликало незадоволення поведінка останнього за весь час їхнього спільного проживання, а саме те, що він постійного з його матір'ю вживали алкогольні напої, витрачаючи на це всі кошти їхньої родини, у зв'язку з чим в їх сім'я перебувала в скрутному матеріальному становищі, та в них була велика кількість боргів, та перебування обвинуваченого, на той час у стані алкогольного сп'яніння, таку злість загострило і стало поштовхом до застосуванню по відношенню до ОСОБА_15 фізичного насильства.

Отже, суд вбачає, що наявність сварки між ОСОБА_1 і його вітчимом знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду як мотив вчинення обвинуваченим умисного вбивства ОСОБА_15

Так, ОСОБА_1 вчинив діяння, яке спрямовано на порушення права особи на життя, тому воно заборонене кримінальним законом під загрозою кримінального покарання. Обставин, що виключають злочинність діяння обвинуваченого, не встановлено. Викладене свідчить про наявність в діяннях ОСОБА_1 ознак протиправності. Обвинувачений завдав ОСОБА_15 тілесні ушкодження у виді: проникаючого колото-різаного поранення грудей з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин; двох проникаючих колото-різаних поранень живота з ушкодженням внутрішніх органів, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; колото-різаної рани лівого плеча з пошкодженням м'яких тканин. Смерть ОСОБА_15 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням органів грудної та черевної порожнин, яке призвело до розвитку крововтрати та тампонади серця. Отже, між діями обвинуваченого та наслідками, спричиненими ним, існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Смерть ОСОБА_15 є закономірним результатом діяння ОСОБА_1 Інших обставин, які б сприяли настанню смерті ОСОБА_15, не встановлено.

При цьому ОСОБА_1 завдав ОСОБА_15, за короткий проміжок часу, тобто в бистрій послідовності, один за одним, спрямовані, глибокі, проникаючі ножові поранення, два із яких були нанесені із застосуванням достатньої сили, в область грудної клітки, а саме грудей, та живота, кухонним ножем. Так, обране ОСОБА_1 знаряддя злочину - кухонний ніж, являється таким, яким можливо було заподіяти тяжку шкоду. Удари наносилися обвинуваченим у життєво-важливі органи - грудну клітку та живіт, що останній усвідомлював, оскільки бачив, розрізану футболку на животі у ОСОБА_15, виступаючу кров на його тілі, а також ніж, який містив на собі сліди крові, та після того, як зайшла до приміщення кухні стороння особа - ОСОБА_7, вийшов з кухні, навіть не маючи наміру надати ОСОБА_15 негайну допомогу.

Таким чином, встановлені фактичні обставини кримінального провадження, а саме умови, за яких виник конфлікт, обстановка, в якій він відбувався (відсутність у обвинуваченого тілесних ушкоджень), стан, в якому знаходилися обидва учасника конфлікту - стан алкогольного сп'яніння, подальші дії обвинуваченого, які були спрямовані на продовження обопільного конфлікту, оскільки після того, як ОСОБА_15, вийшов із кімнати, останній відразу пішов слідом за ним на кухню, послідовність дій обвинуваченого, характер, спосіб, кількість та локалізація ножових поранень, механізм їх спричинення, спрямованість завданих ним ударів в такі частини тіла людини, нанесення в які є небезпечними для життя, знаряддя злочину - кухонний ніж, а також його поведінка до, під час та після вчинення інкримінованого злочину, свідчать про направленість умислу ОСОБА_1 саме на заподіяння смерті ОСОБА_15

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні всі ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що узгоджується з матеріалами кримінального провадження, оскільки, як встановлено судом, умисел останнього був направлений саме на позбавлення життя ОСОБА_15

За таких обставин, аналіз досліджених судом доказів по справі в їх сукупності, переконує суд у тому, що показання обвинуваченого ОСОБА_1, дані ним у ході судового розгляду, якими він заперечував свою вину у вчиненні злочину і причетність до нанесення ножових поранень ОСОБА_15, від яких останній помер, є неправдивими. Тому до уваги такі покази колегія суддів не приймає, розцінюючи їх як спробу ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєний ним злочин.

З огляду на ці обставини колегія суддів дійшла до переконання, що ОСОБА_1, повинен бути засуджений:

-за ч. 1 ст. 115 КК України, за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, що є найвищою соціальною цінністю в державі.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, судом відповідно до ст. 67 КК України, визнається вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обвинувачений раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, де проживає разом із матір'ю, є особою молодого віку, має повну загальну середню освіту, згідно характеристики дільничного інспектора характеризується з посередньої сторони, а згідно характеристики мешканців будинку - з позитивної сторони, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, неодружений, на даний момент офіційно не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається, жодних заходів до відшкодування завданих збитків потерпілій не вжив.

В той же час, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд також враховує, що померлий ОСОБА_15, у певній мірі своїми діями та висловлюваннями на адресу обвинуваченого сприяв розвитку конфлікту, який виник між ними, та не намагався його припинити.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства. Підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні.

З цього приводу, суд вважає за доцільне обвинуваченому ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 115 КК України, але не на максимальний строк.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та його особу.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про попереднє ув'язнення" від 30 червня 1993 року, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Так, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів, з 10 березня 2016 р., з утриманням його в Київському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київський області.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2016 р., дію запобіжного заходу ОСОБА_1 було продовжено до 29.10.2016 р.

29.10.2016 р. обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою припинив свою дію, у зв'язку з тим, що до закінчення строку його застосування не вирішувалось питання про доцільність його продовження, та ОСОБА_1 було звільнено з під варти.

З урахуванням наведеного та керуючись вимогами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), суд вважає, що до строку покарання, призначеного ОСОБА_1, слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення, а саме з 10 березня 2016 року по 29 жовтня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В ході розгляду кримінального провадження потерпіла ОСОБА_3 пред'явила до ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого. Просить суд стягнути на її користь з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 10 092 грн. 00 коп., а саме витрати, які вона понесла на поховання свого батька ОСОБА_15; та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 даний цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Обвинувачений цивільний позов не визнав в повному обсязі.

Даний цивільний позов підлягає задоволенню з наступних підстав

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

З наведених правових норм випливає, що право на відшкодування витрат на поховання та спорудження пам'ятника належить особі, яка фактично ці витрати понесла.

Встановлено, що потерпіла ОСОБА_3 понесла витрати на поховання свого батька ОСОБА_15 у розмірі 10 092 грн. 00 копійок, що підтверджуються, наданими в судовому засіданнями, копією договору-замовлення на організацію та проведення поховання з додатками до нього, а також копіями квитанції та товарних чеків (т.1 а.с.64-69). Винним у заподіянні смерті ОСОБА_15 є обвинувачений ОСОБА_1, тому на нього покладається обов'язок відшкодувати ОСОБА_3 понесені нею витрати на поховання.

Згідно з п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 1167 ЦК України фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв'язку зі смертю членів її сім'ї чи близьких родичів, має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлено, що у зв'язку зі смертю рідного батька ОСОБА_15 потерпіла зазнала сильних душевних переживань та страждань. При цьому вона постійно перебуває у стресовому стані, оскільки назавжди втратили турботу та піклування рідного батька. Їй не вистачає тепла та допомоги батька, що причиняє їй додаткові душевні страждання. У такий спосіб їй була заподіяна моральна шкода. З урахуванням глибини та тривалості душевних страждань, яких зазнала дочка, пов'язаних з невідворотністю втрати батька, позбавленням можливості спілкуватись з ним в подальшому та істотними змінами в сімейному житті, ступеня вини ОСОБА_1, та з огляду на вимоги розумності і справедливості розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати ОСОБА_3, становить 200 000 гривень.

Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у певний період доби, а саме: з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. ранку наступного дня, до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 128, 318, 322, 342-351, 358, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 20, 65-69, 72, 93, 94, ч. 1 ст. 115 КК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту із забороною залишення місця проживання в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. ранку наступного дня за адресою: АДРЕСА_1, - до вступу вироку в законну силу, із обов'язком прибувати по першому виклику до суду на визначений час, - залишити без зміни.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання та фактичного затримання ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установах попереднього ув'язнення в період з 10.03.2016 року по 29.10.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1) на користь Держави України ((р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 6350 (шість тисяч триста п'ятдесят) грн. 88 коп. витрат, пов'язаних із залучення експертів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_10, АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2), - 200000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди та 10092 грн. 80 коп. матеріальних збитків, а всього 210092 (двісті десять тисяч дев'яносто дві) грн. 80 коп.

Речові докази, після набрання вироком суду законної сили: предмет, схожий на ніж, зі слідами речовини бурого кольору; зразок крові з трупу ОСОБА_15; футболку жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору; шорти ОСОБА_1 зі слідами речовини бурого кольору; пляшку ємністю 0,7 л з написом «Мороша», заповнену прозорою рідиною із специфічним запахом спирту; змив речовини бурого кольору з підлоги приміщення кухні; змив речовини бурого кольору зі стін приміщення кухні; зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупу ОСОБА_15; зразок слини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - які перебувають в камері зберігання речових доказів Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Головуючий: С.М. Вознюк

Судді: І.В. Муранова-Лесів

В.В. Журавський