Постанова № 73186741, 04.04.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12245/17

Провадження № 2-а/727/37/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Вальчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним, часткове скасування та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом, надавши його в новій редакції в січні 2018 року, до відповідача про визнання рішення протиправним, часткове скасування та зобов'язання вчинити певні дії посилаючись на те, що вона, відповідно до свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 28.05.1998 року є власником квартири АДРЕСА_1.

З метою здійснення підприємницької діяльності та розміщення у вищезазначеному приміщенні - магазину продовольчих товарів «ІНФОРМАЦІЯ_1», нею 16.06.2017 року було подано повторну заяву до Чернівецької міської ради про переведення із житлового в нежитловий фонд жилого приміщення (квартири).

Відповідно до Положення про порядок переведення житлового приміщення (житлового будинку) у нежитлове під розміщення об'єктів невиробничої сфери та нежитлового приміщення у житлове в місті Чернівцях від 31.01.2013 року, затвердженого рішенням міської ради VI скликання за № 741 (далі Положення): 1. нежитлове (нежиле) приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин; 2. житлове (жиле) приміщення - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних і електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Приміщення, відносно якого вона зверталась, не відповідає вищезазначеним нормам житлового приміщення, що зазначені в Положенні.

Згідно зі звітом Чернівецького філіалу інституту «НДІпроектреконструкція» від 06.11.2014 року про результати технічного обстеження приміщень квартири АДРЕСА_1, місце розташування приміщень квартири в якості житлових порушує вимоги державних будівельних норм ДБН В. 2.2-15-2006 «Житлові будинки», які не допускають розміщення житлових приміщень у цокольних, підвал: житлових будинків для цілорічного проживання. Квартира №1 є джерелом зі значним ступенем ризику з питань виникнення загрози життю і здоров'ю її мешканцям. В зв'язку з цим, наявні технічні підстави для переведення квартири із житлового в нежитловий фонд міста. Приміщення квартири в цілому придатні для реконструкції шляхом змінення їх функціонального призначення з житлових в нежитлові з врахуванням їх наявних технічних і метричних характеристик та вимог п. 2.50 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки». Приміщення квартири №1 можуть бути використані в якості приміщень об'єктів невиробничої сфери (для офісу, магазину, тощо). Здійснена таким чином реконструкція не матиме негативного впливу на міцність і стійкість будинку і не погіршить його попередню міцність і стійкість, збереже попередню безпечність для його мешканців, а також не збільшить ризики щодо появи інших негативних явищ, що відрізнятимуться від прогнозованих і являтимуть собою небезпеку для будинку, якщо це буде виконане на основі рішень з дотриманням конструктивних вимог державних будівельних норм щодо виконання таких видів робіт і ремонту конструкцій.

У висновку відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 16.02.2016 року вказано, що питання влаштування входу до підвальних приміщень на АДРЕСА_1 розглянуто 28.01.2016 року на засіданні громадської консультативної ради з питань охорони культурної спадщини на території м. Чернівців, за результатами якого, громадською радою вирішено погодити реконструкцію квартири АДРЕСА_1 під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» з відновленням окремого входу за умови опорядження та пофарбування фасаду на рівні першого поверху, відповідно до паспорту оздоблення фасаду.

Відділ охорони культурної спадщини міської ради не заперечує щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» в м. Чернівці.

Нею зібрані та подані як додатки до заяви всі документи, передбачені в пунктах 2.1.3, 2.1.4 вищезазначеним Положенням Чернівецької міської ради, необхідні для переведення квартири із житлового в нежитловий фонд м. Чернівці.

Разом з тим, поруч, в такому ж самому цокольному приміщенні, в цьому ж самому будинку, відкритий магазин «Ассорті», власник якого почав штучно створювати їй перешкоди у оформленні документів, у зв'язку із тим, щоб не було конкуренції при реалізації підприємницької діяльності в одній сфері діяльності. В ході збору документів двоє сусідів (єдині, які є суміжними) надали їй свої заяви про погодження, однак в подальшому один відкликав свою заяву.

Відповідно до вимог державних будівельних норм ДБН В.2.2- 15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» приміщення магазинів роздрібної торгівлі допускається розміщувати виключно на першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків, а приміщення громадського призначення, крім приміщень громадського призначення гуртожитків житлових будинків для осіб похилого віку та сімей з інвалідами, повинні мати виходи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку.

Враховуючи вимоги Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ЦК України щодо володіння, користування та розпорядження майном, яке перебуває у спільній частковій власності, у разі якщо в житловому будинку є приватизовані квартири при переобладнанні приміщень такого будинку під офіси, торговельні організації тощо з використанням місць загального користування будинку необхідна згода власників приватизованих квартир. Закон не регламентує порядок отримання згоди власників приватних квартир.

Приміщення, розташовані в жилих будинках, можуть використовуватися для влаштування офісів та приміщень господарського призначення (магазини, перукарні, майстерні тощо) без дозволу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку тільки у випадку, коли договір на використання такого приміщення було укладено до створення об'єднання співвласників. У разі якщо таке об'єднання не створене, необхідність погодження влаштування приміщень господарського призначення з власниками квартир багатоквартирного будинку чинним законодавством не передбачена.

У разі відсутності всіх згод сусідів суміжних квартир складається акт з висновком комісії виконкому районної у місті ради про результати обстеження та визначення можливості переведення жилого приміщення (квартири) у нежиле під певний об'єкт бізнесу.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2017 року №483/18 їй було відмовлено у наданні дозволу, у зв'язку із порушенням підпунктів «е», «и», «ї» пункту 2.1.3 Положення, однак відповідачем це здійснено безпідставно, оскільки нею до заяви були надані зазначенні у цих пунктах документи, зокрема довідку комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства за формою Ф-15 щодо реєстрації та забезпечення житловою площею за нормою, визначеною законодавством (13,65 кв.м. на одну особу), а також документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності на житлове приміщення; засвідчену належним чином згоду балансоутримувача (власника), розташованого у житловому фонді комунальної власності, та засвідчену власником або балансоутримувачем згоду власників суміжних житлових приміщень (блокованих будинків, квартир) з житловим приміщенням (блокованим будинком, квартирою), яке пропонується перевести у нежитлове, а також пояснення щодо застосування цього пункту (ї).

Вважала, що винесене рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2017 року №483/18 порушує її права як власника домоволодіння.

А тому просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2017 року № 483/18 «Про розгляд заяв фізичних і юридичних осіб щодо переведення жилих приміщень у нежилі і нежилих приміщень у жилі» в частині п.4, а саме: відмови їй - власниці житлових приміщень однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 36,60 кв.м, житловою площею 19.40 кв.м у наданні дозволу на переведення вказаного жилого приміщення в нежиле під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» та зобов'язати відповідача винести нове рішення, яким надати їй дозвіл на переведення вказаного жилого приміщення в нежиле під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити з підстав, зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів міської ради належить в тому числі і делеговані щодо здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Згідно зі ст. 15 Житлового кодексу УPCP до повноважень виконавчих комітетів міських рад належить в тому числі, здійснення державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30) та здійснення контролю за утриманням будинків, що належать громадянам (стаття 154).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 28.05.1998 року (а.с.21) та копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.30).

З метою здійснення підприємницької діяльності та розміщення у вищезазначеному приміщенні магазину продовольчих товарів «ІНФОРМАЦІЯ_1», позивачкою 16.06.2017 року було подано повторну заяву до Чернівецької міської ради про переведення із житлового в нежитловий фонд жилого приміщення (квартири) (а.с.7-8).

Як вбачається зі звіту Чернівецького філіалу інституту «НДІпроектреконструкція» від 06.11.2014 року про результати технічного обстеження приміщень квартири АДРЕСА_1 (а.с.10-15), приміщення квартири в цілому придатні для реконструкції шляхом змінення їх функціонального призначення з житлових в нежитлові з врахуванням їх наявних технічних і метричних характеристик та вимог п. 2.50 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки». Приміщення квартири №1 можуть бути використані в якості приміщень об'єктів невиробничої сфери (для офісу, магазину, тощо). Здійснена таким чином реконструкція не матиме негативного впливу на міцність і стійкість будинку і не погіршить його попередню міцність і стійкість, збереже попередню безпечність для його мешканців, а також не збільшить ризики щодо появи інших негативних явищ, що відрізнятимуться від прогнозованих і являтимуть собою небезпеку для будинку, якщо це буде виконане на основі проектних рішень з дотриманням конструктивних вимог державних будівельних норм щодо виконання таких видів робіт і ремонту конструкцій.

Відповідно до висновку відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 16.02.2016 року (а.с.18) вказано, що будинок знаходиться в межах комплексної охоронної зони центрального історичного ареалу м. Чернівці, а також в межах буферної зони об'єкта культурної спадщини, занесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Питання влаштування входу до підвальних приміщень по АДРЕСА_1 розглянуто 28.01.2016 року на засіданні громадської консультативної ради з питань охорони культурної спадщини на території м. Чернівців, за результатами якого, громадською радою вирішено погодити реконструкцію квартири АДРЕСА_1 під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» з відновленням окремого входу за умови опорядження та пофарбування фасаду на рівні першого поверху, відповідно до паспорту оздоблення фасаду. Відділ охорони культурної спадщини міської ради не заперечує щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» в м. Чернівці.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2017 року №483/18 (а.с.9) позивачці було відмовлено у наданні дозволу на переведення вказаних жилих приміщень в нежилі - під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» в зв'язку із порушенням підпунктів «е», «и», «ї» пункту 2.1.3 Положення про порядок переведення житлового приміщення (житлового будинку) у нежитлове під розміщення об'єктів невиробничої сфери та нежитлового приміщення у житлове в місті Чернівцях, затвердженого рішенням міської ради VІ скликання №741 від 31.01.2013 року, зокрема: пп. е) довідка комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (далі - КЖРЕП) за формою Ф-15 щодо реєстрації та забезпечення житловою площею за нормою, визначеною законодавством (13,65 кв. метрів на одну особу), а також документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності на житлове приміщення; пп. и) засвідчена належним чином згода балансоутримувача (власника) житлового приміщення (будинку, квартири), якщо житлове приміщення розташоване у житловому фонді комунальної власності; пп. ї) засвідчена власником або балансоутримувачем згода власників суміжних житлових приміщень (блокованих будинків, квартир) з житловим приміщенням (блокованим будинком, квартирою), яке пропонується перевести у нежитлове.

Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно зі ст.379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придані для постійного проживання в них.

Житло є специфічним об'єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.

Відповідно до ст.6 ЖК УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Згідно зі ст.8 ЖК УРСР переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.7, ч.1 ст.8 ЖК УРСР у виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням виконавчого комітету обласної і міської ради народних депутатів.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів, а також власників будинків і споруд.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об'єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.

Відповідно до ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року №76 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207 визначенні умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень (пункт 1.4.), згідно яких переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Пункт 1.4.5. передбачає, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження, але з урахуванням інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Таким чином, для проведення перебудови та переобладнання житлових приміщень в нежитлові власники таких приміщень зобов'язані в обов'язковому порядку отримати згоду власників суміжних приміщень.

Як встановлено судом в судовому засіданні, третя особа ОСОБА_2, яка є власником квартири АДРЕСА_2, що суміжна з квартирою позивачки, свою згоду на зміну статусу житлового приміщення позивачці не давала.

Також, як вбачається із заяви мешканців будинку АДРЕСА_1, мешканці будинку проти переобладнання квартири НОМЕР_2 у магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази, аналізуючи зазначені нормативні акти, суд вважає, що пункт 4 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2017 року № 483/18 «Про розгляд заяв фізичних і юридичних осіб щодо переведення жилих приміщень у нежилі і нежилих приміщень у жилі» прийнято правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому не може бути визнано протиправним та скасованим, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог належить відмовити за безпідставністю.

Разом з тим, суд вважає, що позивачка має право повторно звернутися до виконавчого комітету міської ради із заявою про переведення житлового приміщення у нежитлове, надавши при цьому документи, визначені Положенням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 30, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 319, 379, 382 ЦК України, ст.ст.6, 7, 8, 15 ЖК УРСР, ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст.5 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 9, 90, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним, часткове скасування та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

З рішенням в повному обсязі особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 05.04.2018 року.

Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: