Постанова № 73186521, 02.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/241/18 Справа № 697/2697/17 Головуючий по 1 інстанції Русаков Г. С. Категорія:ч.1 ст.164 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 січня 2018 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 700 грн. без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 352, 40 грн.

З постанови місцевого суду вбачається, що ОСОБА_3 07.12.2017 о 10 год. 30 хв. по АДРЕСА_2, надавав послуги із перевезення пасажира на таксі автомобілем Део Сенс д.н.з. НОМЕР_1 без оформлення ліцензії, чим порушив вимоги ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

05.03.2018 Канівським міськрайонним судом Черкаської області виправлено описку допущену в постанові Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, в частині суми накладеного адміністративного стягнення у виді 17 000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування постанови від 12.01.2018 через порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, а провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Зокрема, апелянт, посилаючись на норми національного, міжнародного законодавства та практику ЄСПЛ, зазначає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не підтверджена належними та допустимими доказами, які не підтверджують систематичність надання ним послуг із перевезення пасажирів на таксі без оформлення ліцензії.

Також, звертає увагу на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП та відсутність в ньому посилання на: норму закону, що регулює зайняття господарською діяльністю з перевезення пасажирів; даних про те, в чому саме таке порушення виразилося; чи був автомобіль, яким він керував обладнаний як таксі; дані про пасажирів, яким він надавав послуги таксі та за якою ціною, їх кількість.

Крім того, апелянтом оскаржується постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.03.2018, доводи щодо якої викладено в провадженні № 33/793/244/18.

Водночас, вважаючи пропущеним строк на апеляційне оскарження судового рішення від 21.01.2018 з поважних причин, просить його поновити, оскільки про зміст постанови суду першої інстанції, якою виправлено описку в судовому рішенні від 21.01.2018 і фактично змінено його резолютивну частину, він дізнався лише 07.03.2018, після отримання її копії.

У зв'язку з заявленим ОСОБА_3 клопотанням, апеляційний розгляд проводиться в режимі відеоконференції з Канівським міськрайонним судом Черкаської області за його участі.

Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити в повному обсязі з наведених в ній підстав, перевіривши матеріали справи, і обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що вона, в частині поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення, а в частині скасування постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2018 до задоволення не належить, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

За змістом ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 був безпосередньо присутній в судовому засіданні і знав про зміст винесеної міськрайонним судом щодо нього постанови від 12.01.2018. Разом з цим, постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.03.2018, за відсутності ОСОБА_3, виправлено допущену в постанові від 12.01.2018 описку в частині суми накладеного адміністративного стягнення, про зміст якої останньому, як це вбачається з апеляційної скарги, стало відомо 07.03.2018.

З огляду на наведене, прихожу до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2018 ОСОБА_3 підлягає поновленню, як такий, що пропущено з поважних причин.

Що стосується безпосередньо заявлених ОСОБА_3 апеляційних вимог, що стосуються законності постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2018, вихожу з наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Так, висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення і сумнівів щодо їх достовірності не викликають.

Допитаний судом апеляційної інстанції ОСОБА_3, не заперечивши факту надавав ним послуги із перевезення пасажира на таксі автомобілем Део Сенс д.н.з. НОМЕР_1 без оформлення ліцензії в порушення вимог ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», зазначив, що хотів спробувати займатися таким видом діяльності, а пізніше оформити відповідні документи. Крім того, зазначив, що судом першої інстанції допущено порушення вимог чинного законодавства при внесенні виправлення в постанову суду від 12.01.2018 в частині накладеного адміністративного стягнення, яке фактично змінило зміст її резолютивної частини.

Крім визнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, підтверджується зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами.

Зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення серія II № 0002104 від 07.12.2017 про те, що ОСОБА_3 07.12.2017 о 10 год. 30 хв. по АДРЕСА_2, надавав послуги із перевезення пасажира на таксі автомобілем Део Сенс д.н.з. НОМЕР_1 без оформлення ліцензії, чим порушив вимоги ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП;

Як вбачається з акту № 021680 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким виявлено в діях водія ОСОБА_3 порушення вимог ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а саме без одержання ліцензії.

Крім того, як в протоколі про адміністративне правопорушення так і в акті № 021680 в графах: «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» та «пояснення водія про причини порушень» ОСОБА_3 зазначено, що він намагається займатися пасажироперевезенням і, якщо це буде вигідно, оформить відповідні документи, ліцензію.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а суперечлива позиція останнього, зокрема про визнання вини в суді першої та апеляційної інстанції та її невизнання в апеляційній скарзі, розцінюється як спроба уникнути адміністративної відповідальності та адміністративного стягнення за його вчинення.

Посилання ОСОБА_3. на порушення інспектором поліції вимог чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, не узгоджується з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Що стосується накладеного судом першої інстанції адмінстягнення на ОСОБА_3 у виді штрафу без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, то воно відповідає санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП, вимогам ст.ст.33, 34 КУпАП, щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, є розмірним скоєному адміністративному правопорушенню та особі правопорушника.

Разом з цим, судом першої інстанції при визначенні суми штрафу, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 невірно переведено розмір призначених неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у його грошовий еквівалент. При цьому, суд апеляційної інстанції, на виконання вимог ст. 294 КУпАП, позбавлений можливості привести грошовий еквівалент накладеного на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у відповідність до чинного законодавства, виходячи з того, що у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті КУпАП, воно не може бути посилено.

З огляду на наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування з закриттям провадження, в тому числі з мотивів наведених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, зокрема в частині поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2018.

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2018, з огляду на поважність причин його пропуску.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 січня 2018 року щодо ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Биба