Ухвала суду № 73186514, 30.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/167/18 Справа № 712/2646/18 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3Іваненка І. В., ОСОБА_4Биби Ю. В.

при секретарі Овчаренко І.С.

за участю прокурорів Колісник Ю.А., Омельченка В.В.

захисника ОСОБА_5

підозрюваної ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2018 року про застосування запобіжного заходу вигляді цілодобового домашнього арешту щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, с. Цехівка, Чорнобаївський район, Черкаська область, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружена, на утриманні дітей не має, не працює, депутатом, учасником ліквідації наслідків ЧАЕС, інвалідом не являється, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и л а :

Старший слідчий СВ Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області майор поліції ОСОБА_8 звернулася із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6, посилаючись на те, що ОСОБА_6, за попередньою змовою з особами, які на даний час встановлюються, у невстановлений слідством період часу, місці та способі отримала у невстановленої особи для подальшого збуту у п/е пакети із психотропною речовиною «амфетамін», та, з моменту отримання, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, зберігала її до 14.03.2018 з метою подальшого збуту для особистого матеріального збагачення.

У подальшому ОСОБА_6, продовжуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту придбаної нею психотропної речовини «амфетамін», незаконно зберігала її до 11 год. 45 хв. 14.03.2018, яка була розфасована по п/е пакетах, за адресою проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, де 14.03.2018 у період часу з 11 год. 45 хв. до 12 год. 45 хв. під час обшуку працівниками поліції у квартирі АДРЕСА_1, в якій проживає ОСОБА_6, було виявлено та вилучено 22 п/е пакети із порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів № 2/540 від 15.03.2018 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, яку після проведення обшуку вилучено та упаковано до спеціального пакету.

14.03.2018 після проведення ряду слідчих дій відносно ОСОБА_6 на підставі ст. 208 КПК України остання була затримана.

15.03.2018 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у незаконному зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду Черкаської області від 17.03.2018 року клопотання старшого слідчого СВ Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області майором поліції ОСОБА_9 задоволено частково. Застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 15 травня 2018 року, включно.

Покладено на підозрювану ОСОБА_6 такі обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; заборонити залишати житлове приміщення цілодобова за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд за кордон; утримуватися від спілкування з свідками, понятими та потерпілими за відсутністю захисника, слідчого або прокурора; не відвідувати місця, де знаходяться розважальні заходи.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2018 року, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити клопотання слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, так як ризики, яким необхідно запобігти шляхом обрання до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовані в ході судового розгляду, зокрема, ризик переховування від органів досудового слідства мотивований тяжкістю кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків та понятих у кримінальному провадженні, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, користуючись своїми злочинними зв’язками. Стверджує, що з метою повного та всебічного досудового розслідування кримінального провадження, виконання підозрюваною покладених на неї обов’язків, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недостатнім. Вважає необґрунтованим і висновок суду щодо наявності постійного місця проживання підозрюваної, так як є сумніви у тому, що перебування ОСОБА_6 за адресою, визначеною в ухвалі, забезпечить позитивний вплив на неї приймаючи до уваги те, у органу досудового розслідування є достатні причини підозрювати останню в зберіганні за вказаною адресою наркотичних засобів з метою їх подальшого збуту та які в ході обшуку 14.03.2018 року були вилучені.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора про задоволення апеляційної скарги, пояснення підозрюваної та її захисника про безпідставність задоволення апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Відповідно до п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу.

Згідно ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_6, слідчий суддя місцевого суду виходив з того, що ні слідчим ні прокурором не наведено та не надано письмових доказів того, що в даному випадку виникають ризики, передбачені ст. 177 КПК України, для застосування більш суворішого запобіжного заходу до підозрюваної як тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя місцевого суду по суті дійшов до вірного висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як органом досудового розслідування не доведено, що підозрювана буде переховуватися від органів досудового розслідування та уникати явки за викликами, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Посилання прокурора, як на підставу скасування постанови судді місцевого суду на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, так як ризики, яким необхідно запобігти шляхом обрання до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовані в ході судового розгляду, є помилковими, так як в судовому засіданні як апеляційної інстанції, так і в суді 1 інстанції встановлено, що з урахуванням даних про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, раніше не судима, характеризується позитивно, обставини події кримінального провадження, поведінку підозрюваної під час досудового розслідування та його ставлення до наслідків кримінального правопорушення, на теперішній час не вбачається необхідним застосування до неї найсуворішого запобіжного заходу, що відповідно до ч.4 ст.194 КПК України дає підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахувавши дані про особу підозрюваної, її поведінку та спосіб життя, обставин події кримінального провадження, прийшов до вірного висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 та у зв’язку із наведеним, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.181, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2018 року про застосування запобіжного заходу вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :