Постанова № 73186378, 04.08.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1418/16-а

2-а/705/43/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2016 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.

з участю:

секретаря судового засідання Романової О.М.

позивача ОСОБА_1

представників відповідачів Горбаченка О.В., Насадюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 40384977), Головного управління ПФУ в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538), Пенсійного фонду України про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2016 позивач ОСОБА_1 подав Уманському міськрайонному суду Черкаської області адміністративний позов до Управління ПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, Головного управління ПФУ в Черкаській області, Пенсійного фонду України про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

19.04.2016 в судовому засіданні суд своєю ухвалою допустив заміну відповідача у справі - Управління ПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (код ЄДРПОУ 37908064) його правонаступником та залучив до участі в справі Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 40384977) в якості відповідача у справі.

Позивач ОСОБА_1, з урахуванням наступних заяв від 25.03.2016, 29.03.2016, 20.04.2016, свої позовні вимоги обґрунтовує посиланням на такі обставини. Він звертався до відповідачів із заявами про зарахування до стажу роботи періодів роботи в районах Крайньої Півночі по договору - весь період з 17.11.1981 до 30.11.1995 - та призначення пенсії на пільгових умовах. Але у призначенні пенсії йому було відмовлено повністю, мотивуючи тим, що посада транспортувальника списком не передбачена, тобто за відсутністю пільгового стажу, та за відсутності достатнього страхового стажу і через недосягнення необхідного віку. Протягом кількох років він займався розшукуванням необхідних підтверджуючих документів, зокрема це: переписки з ПФУ м. Южно-Сахалінск та архівним фондом м. Южно-Сахалінск, постанов ВР України, консультації зі спеціалістами по пенсійним справам.

Спеціальний трудовий стаж - сукупна тривалість трудової діяльності в деяких галузях, умовах, професіях і місцевості, незалежно від переривів трудової діяльності. Громадянам, які працювали в районах Крайньої Півночі не менше 7 років 6 місяців, пенсія призначається зі зменшенням віку на чотири місяці за кожний повний календарний рік роботи в цих районах. Один рік роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі. У ЄТКС робіт та професій вказано про професію транспортувальника. Те, що він працював на вказаній посаді, підтверджується відповідними документами. У постанові № 1290 від 17.11.1997 зазначено про те, що транспортувальник, зайнятий подаванням інертних матеріалів, що здіймаються під час роботи у підземних галереях та під час подавання інертних матеріалів, що здіймаються до бункерів підігрівання має право на додаткову відпустку за роботу з шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, а раз має право на відпустку, значить може мати пільговий стаж, але при умові зайнятості не менше 80 % робочого часу. Йому переслали архівну довідку про роботу транспортувальника з 02.02.1983 по 01.12.1987, в якій зазначено, що він працював повний робочий день. У поясненнях до застосування списків № 1 та № 2 від 11.03.1994 № 162 вказано числа, які присвоєнні тим, у кого є право на пільги. У його випадку це код «17531», який зазначений в списку № 2 біля слів «работники наземной галереи». У списку № 2 від 1956 року ці числа не зазначені, а зазначені в списку № 2 від 1991 року, тобто робота по списку № 2 від 1956 року ідентична роботі по списку № 2 від 1991 року, де вказано код транспортувальника як робітника підземної галереї, що підтверджується двома факсами з міста Южно-Сахалінск і копією постанови від 18.07.2002 № 537. За 2,5 роки роботи в особливих умовах праці пенсійний вік знижується на 1 рік. За роботу транспортувальником в районах Крайньої Півночі він отримав право на отримання пільгової пенсії.

На цих підставах просив суд визнати рішення пенсійних фондів м. Умань, м. Черкаси, м. Київ неправомірними і зобов'язати пенсійний фонд призначити йому пенсію, зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в районах Крайньої Півночі по договору, весь період з 17.11.1981 до 30.11.1995, або зарахувавши його до дня введення в дію Закону від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-ХІІ, а також зарахувавши роботу транспортувальника бетонозмішувального цеху за списком № 2: ст.XVII-XVII - виробництво будівельних матеріалів, п.8 - виробництво залізобетонних та бетонних виробів - робітника підземних галерей, по періоду роботи з 02.02.1983 по 01.12.1987, врахувавши ці періоди роботи як спеціальний трудовий стаж.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало 22.03.2016 письмові заперечення проти позову (а.с. 71-73). У запереченнях зазначає, що відповідно до п.5 п.п. 2.2. розділу 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 № 11-2 (у редакції постанови правління ПФУ 25.02.2008 № 5-5) і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 за № 208/14899, управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок)пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншимособам, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійнезабезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Функції щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства здійснюють управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління ГІФУ 25.02.2008 № 5-5) і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 за № 209/14900. За таких обставин вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не може бути відповідачем по справі. Повноваження щодо призначення пенсії позивачу належать безпосередньо Управлінню Пенсійного фонду України в м. Умань та Уманському районі, оскільки воно є самостійною юридичною особою і в межах виконання своїх повноважень та функцій здійснює призначення і перерахунки пенсій самостійно.

Постановою Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. На виконання постанови Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській створено Комісію з питань підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах (далі - Комісія). Відповідно до п. 4 Порядку комісія є колегіальним органом, до складу якого обов'язково включено представників органів праці та соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної експертизи умов праці та за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про підтвердження стажу роботи на посаді транспортувальника бетонозмішувального цеху за період із 02.02.1983 по 16.10.1984 та з 29.10.1984 по 30.11.1987 на АТВТ «Домобудівельник», яке ліквідовано. Вищезгадана заява, разом із доданими до неї документами, була розглянута Комісією з питань підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Оскільки посада, на якій працював ОСОБА_1 розділом XVIII «Виробництво будівельних матеріалів» Списку № 1173 не передбачена, Комісія прийняла рішення, що пільговий стаж роботи на посаді транспортувальника бетонозмішувального цеху не підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи.

У зв'язку з наведеним зазначили, що рішення про результати розгляду заяви від 29.10.2015 № 20 повністю відповідає вимогам чинного законодавства, та просить у задоволенні адміністративного позову в частині щодо визнання рішення протиправним та підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відмовити повністю.

Відповідач Пенсійний фонд України подав 24.03.2016 письмові заперечення проти позову від 23.03.2016 (а.с. 76-78). У запереченнях зазначив, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 КАС України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Позивач, всупереч приписам чинного законодавства України, зазначив у позові відповідачем департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління (п. 7 Положення № 280). Згідно з пп. 6 п. 4 Положення № 280 ПФУ відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а також забезпечення своєчасного і в повному обсязі їх фінансування та виплати. Також згідно з п. 7 Положення № 280 ПФУ в межах своїх повноважень може видавати накази, що підлягають обов'язковій реєстрації в Міністерстві юстиції України. Листи ж Пенсійного фонду України такій реєстрації не підлягають, тому носять рекомендаційний характер, і не можуть використовуватися всупереч закону.

Пенсійний фонд України листом від 21.01.2016 № 14286/К-100 надав позивачу відповідь-роз'яснення в порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян». Дії Пенсійного фонду України щодо розгляду звернення позивача відповідають вимогам законодавства. Лист ПФУ від 21.01.2016 № 14286/К-100 не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії. Зазначений лист також не встановлює будь-яких зобов'язань та не змінює права позивача на пенсійне забезпечення.

Пенсійний фонд України згідно з передбаченими законодавством повноваженням не був зобов'язаний вчиняти жодних дій щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2).

На цих підставах відповідач ПФУ вважає позовні вимоги позивача щодо призначення йому пенсії саме Пенсійним фондом України безпідставними та просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідач Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області подало 22.06.2016 письмові заперечення проти позову (а.с. 128-130). У своїх запереченнях відповідач зазначив, що Уманське ОУ ПФУ Черкаської області адміністративний позов не визнає, вважає його безпідставним і необгрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні повністю. Відповідач посилається на такі обставини.

Позивач звернувся в Управління із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2.Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається згідно з окремими законодавчими актами через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через названі фонди пенсії на пільгових умовах призначаються за нормами, передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

При зверненні до Управління із заявою про призначення пенсії на підтвердження пільгового стажу позивач надав трудову книжку, трудовий договір, архівні довідки про роботу та заробітну плату.Згідно із записами трудової книжки позивач працював на посаді транспортувальника бетонозмішувального цеху на АТВТ «Домостроитель».

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження стажу).

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Згідно із Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджених постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 (далі Порядок № 18-1), у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюються комісіями, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України.

АТВТ «Домостроитель» було ліквідоване, тому документи для підтвердження пільгового стажу були передані на розгляд комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області. Рішенням комісії від 29.10.2015 № 20 позивачу відмовлено в підтвердженні пільгового стажу на посаді транспортувальника бетонозмішувального цеху, оскільки зазначена посада не передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (Розділ XVIII «Виробництво будівельних матеріалів»).Рішення комісії позивач не оскаржував. У зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та загального стажу для призначення пенсії по Списку № 2 прийняте рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач ставить питання щодо призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах по Списку № 2 та за роботу в районах Крайньої Півночі.Однак пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку згідно зі Списком № 2 та пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку за роботу в районах Крайньої Півночі є різними видами пенсій, мають різний порядок призначення та різне нормативно-правове регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Позивач із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за роботу в районах Крайньої Півночі в управління не звертався, пакет документів, які б підтверджували період його роботи в районах Крайньої Півночі протягом визначеного законом терміну та право на даний вид пенсії не надавав.

Під час розгляду питання щодо призначення пенсії, враховуючи правила п. 3 Постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148, спеціалісти Управління стаж позивача за період роботи в районах, прирівняних до Крайньої Півночі, порахований у кратному розмірі з розрахунку 1 рік за 1,5 роки, однак дане кратне обчислення стажу не дає право на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах по Списку № 2 та за роботу в районах Крайньої Півночі є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач ОСОБА_1 також звернувся до суду з вимогою призначити пенсію на пільгових умовах. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України інші органи державної влади, в т.ч. судові, не можуть перебирати на себе повноваження та здійснювати функції державних органів. Верховний Суд України в ряді судових рішень неодноразове вказував на те, що суди не вправі підміняти собою органи державної влади з питань їх компетенції. Тобто суд не може призначити особі певний вид пенсії, так як це належить до повноважень відповідного органу ПФУ. З урахуванням наведеного, вимоги позивача щодо призначення судом пенсії є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до позовної заяви від 16.02.2016 позивач просить суд визнати рішення пенсійних фондів м. Умані., м. Черкас, м. Київ неправомірними, і зобов'язати Пенсійний фонд призначити пенсію, зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в районі Крайньої Півночі по договору, весь період з 17.11.1981 до 30.11.1995, або зарахувати його до дня введення Закону від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, затвердженого Постановою ВРУ від 06.12.1991, а також зарахувати роботу транспортувальника бетонозмішувального цеху за Списком № 2 з 02.02.1983 до 01.12.1987, врахувавши ці періоди як спеціальний трудовий стаж.

Відповідно до позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження по справі, відповідачами в даній адміністративній справі є Управління ПФУ в м. Умані та Уманському районі (в подальшому замінено ухвалою суду на Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області), головне управління ПФУ в Черкаській області та Пенсійний фонд України - Департамент пенсійного забезпечення, а тому вимога позивача щодо визнання рішень пенсійних фондів м. Умані., м. Черкас та м. Київ та зобов'язання Пенсійний фонд призначити пенсію є безпідставними та необгрунтованими.

Окрім того, позивач не зазначив, які саме рішення кожного з вказаних управлінь потрібно визнати неправомірними.

Щодо зобов'язання зарахувати до стажу періоди роботи в районі Крайньої Півночі, то позивач не наводить доказів щодо такої роботи (згідно з наданими документами він працював в районах, прирівняних до Крайньої Півночі), а також відмови будь-кого з відповідачів у зарахуванні вказаного стажу.

Як зазначалось вище, робота позивача в районах, прирівняних до Крайньої Півночі, зарахована в кратному розмірі, однак таке кратне обчислення стажу не дає права на пенсію зі зниженням пенсійного віку, а зарахування стажу по Списку № 2 до пільгового стажу в цьому випадку належить до виключної компетенції комісії при головному управлінні ПФУ в Черкаській області.

З урахуванням наведеного та відсутні підстави для задоволення адміністративного позову, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та відповідача Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області Горбаченко О.В. в судовому засіданні підтримав подані відповідачами заперечення і просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначив, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами, а дії та рішення відповідачів щодо не призначення позивачу пенсії відповідно до його вимог відповідають чинному законодавству України.

Представник відповідача Пенсійного фонду України за довіреністю Дорошенко Н.І. в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила і клопотання про відкладення судового розгляду справи суду не подала, тому за згодою позивача і представника інших відповідачів, враховуючи норми ч. 4 ст. 128 КАС України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за її відсутності та вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані сторонами письмові докази, письмові заперечення відповідачів, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

29.09.2015 позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На цю заяву листом Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області № 12267/03 від 10.11.2015 ОСОБА_1 було повідомлено про відсутність необхідного пільгового стажу та загального стажу роботи для призначення пенсії по Списку № 2 та про прийняте рішення комісії від 29.10.2015 № 20 про відмову в підтвердженні пільгового стажу роботи за Списком № 2 (а.с. 22, 23), на підставі чого було прийняте рішення № 2736 від 05.11.2015 (а.с. 133) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України зі зверненням щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. На вказане звернення йому була надана відповідь - лист № 14286/К-100 від 21.01.2016 - про те, що рішенням Комісії від 29.10.2015 № 20 йому було відмовлено у підтвердженні пільгового стажу роботи на зазначеній вище посаді в періоди з 02.02.1983 по 16.10.1984 та з 29.10.1984 по 30.11.1987. Крім того наданими ним документами підтверджено лише 19 років 4 місяці 2 дні загального стажу роботи. У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи та пільгового стажу роботи за Списком № 2 підстави для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відсутні.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 «Про поширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі», Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі в п місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі», а також відповідними постановами Кабінету Міністрів України, правління Пенсійного фонду України, зі змінами та доповненнями, що були чинні на день звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії.

Позивач ОСОБА_1 29.09.2015 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2. У призначенні такої пенсії відповідач Уманське ОУ ПФУ Черкаської області відмовило позивачу, про що повідомило листом за № 12267/03 від 10.11.2015 (а.с. 20-21). Така відмова відповідача у призначенні пенсії була законною. Підстав для визнання дій чи рішення Управління протиправними суд не вбачає, враховуючи такі обставини і норми законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком на пільгових умовах призначається згідно з окремими законодавчими актами через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через названі фонди пенсії на пільгових умовах призначаються за нормами, передбаченими Законом України «Про пенсійне забезпечення».Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

При зверненні до Управління ПФУ в м. Умані і Уманському районі Черкаської області із заявою про призначення пенсії на підтвердження пільгового стажу позивач ОСОБА_1 надав трудову книжку, трудовий договір, архівні довідки про роботу та заробітну плату. Згідно із записами в трудовій книжці (а.с. 26-30), із врахуванням архівної довідки від 05.08.2015 № 3535 (а.с. 7-19), ОСОБА_1 працював у АТВТ «Домостроитель» (остання за часом назва підприємства) з 17.11.1981 по 15.09.1992 на посадах слюсаря 4 розряду, слюсаря-сантехніка, транспортувальника 2 розряду бетонозмішувального цеху, наладчиком обладнання 4 розряду, оператор БЗЦ.

Відповідно до змісту архівної довідки від 05.08.2015 № 3535 (а.с. 7-19) відомості про технологічний процес виробництва бетонозмішувального цеху, про умови роботи працівників цеха у кадровій документації відсутні; накази з основної діяльності, посадові інструкції робітників цеха, списки працюючих на виробництві з важкими, шкідливими, небезпечними умовами правці на зберігання до архіву не надходили.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження стажу № 637).

Пунктом 20 Порядку підтвердження стажу № 637 визначено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Згідно із Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1) (далі Порядок № 18-1) у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюються комісіями, які створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України.

З пункту 4 Порядку № 18-1 вбачається, що комісія є колегіальним органом при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях, до складу якого обов'язково включаються представники органів праці та соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної інспекції України з питань праці та за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.

Рішення про результати розгляду заяви приймаються більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником і таке рішення набуває чинності з моменту його прийняття (п. 10 Порядку № 18-1).

Оскільки АТВТ «Домостроитель» ліквідоване, а наявні в особи трудова книжка і архівні довідки не містять відповідних записів та інформації, документи для підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 були передані на розгляд Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Відповідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992.

У період роботи ОСОБА_1 чинними були Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

У період з 02.02.1983 по 16.10.1984 та з 29.10.1984 по 30.11.1987 позивач працював на посаді транспортувальника бетонозмішувального цеху АТВТ «Домобудівельник», тому для визначення чи віднесено зазначену посаду до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, слід застосовувати Списки № 1173, що були чинні на період роботи позивача.

Комісія при Головному управлінні ПФУ в Черкаській області 29.10.2015 прийняла рішення за № 20 про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового стажу роботи на посаді транспортувальника бетонозмішувального цеху з 02.02.1983 по 16.10.1984 та з 29.10.1984 по 30.11.1987, оскільки зазначена посада, Списком № 2 (розділ XVIII «Виробництво будівельних матеріалів») не передбачена (а.с. 23). Назване Рішення Комісії ОСОБА_1 не оскаржив і воно є чинним.

Документального підтвердження того, що в період із 02.02.1983 по 01.12.1987 позивач ОСОБА_1, працюючи транспортувальником 2 розряду бетонозмішувального цеху, був задіяний на роботах у підземних галереях або ж виконував роботи із подачі інертних матеріалів, що здіймають пил під час роботи в підземних галереях, позивач суду, так само як і Управлінню ПФУ в м. Умані і Уманському районі Черкаської області та Комісії не надав.

За таких обставин відсутні фактичні та правові підстави для того, щоб зарахувати ОСОБА_1 його роботу на посаді транспортувальника бетонозмішувального цеху в період із 02.02.1983 по 01.12.1987 в пільговий стаж відповідно до пункту 9 Розділу ХVІІІ Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, який був затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

У адміністративному позові позивач ОСОБА_1 ставить питання щодо призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах по Списку № 2 та за роботу в районах Крайньої Півночі.

Позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що він звертався до відповідача -Управління ПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (нині - Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області), як органу Пенсійного фонду України, який вповноважений призначати пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, із заявою про призначення йому пенсії на зазначених у попередньому абзаці умовах. У зв'язку із цим відповідач Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області, так само як і два інші відповідачі, не могли порушити права ОСОБА_1 на призначення та отримання відповідного виду пенсії.

Окрім того, вимога позивача ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком із одночасним врахуванням йому пільг по Списку № 2 та за роботу в районах Крайньої Півночі задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Як вбачається із трудової книжки ОСОБА_1, Трудового договору (а.с. 7-8) і наданих ним архівних довідок він працював з 17.11.1981 по 30.11.1995 (з перервами) на підприємствах, що були розташовані в місті Южно-Сахалінськ, де були особливі умови - місцевість, прирівняна до районів Крайньої Півночі.

Відповідно до Указів Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945, від 02.02.1946, від 10.02.1960, від 26.09.1967 місто Южно-Сахалінськ віднесене до місцевостей, прирівняних до районі Крайньої Півночі.

Тобто з наданих суду документів та відповідних нормативних актів встановлено, що ОСОБА_1 працював не у районах Крайньої Півночі, а в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку згідно Списку № 2 та пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку за роботу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, є різними видами пенсій на пільгових умовах та мають різний порядок призначення і різне нормативно-правове регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Як суд зазначив вище, позивачу було законно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до п «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки в позивача відсутній необхідні пільговий та загальний стаж роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

У пункті 2 Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26.09.1967 «Про поширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі» визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку мають чоловіки по досягненню 55 років, які пропрацювали в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, не менше 20 календарних років.

Позивач із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за роботу в районах Крайньої Півночі або місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в Уманське ОУ ПФУ не звертався, пакет документів, які б підтверджували період його роботи в районах Крайньої Півночі або місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, протягом визначеного законодавством періоду та право на зазначений вид пенсії не надавав. Так само позивач не надав таких документів і суду.

Відповідно до п. 3 Постанови Ради Міністрів СССР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі», кожен рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі, до 01.03.1960 зараховується за два роки роботи при обчисленні стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960- за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Під час розгляду питання щодо призначення пенсії, спеціалістами Управління ПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області стаж позивача за період роботи в районах, прирівняних до Крайньої Півночі, порахований у кратному розмірі з розрахунку 1 рік за 1,5 року (а.с. 133). Однак таке кратне обчислення стажу також не давало право ОСОБА_1 на пенсію зі зниженням пенсійного віку. Тобто в такому випадку ОСОБА_1 під час вирішення питання про призначення пенсії за віком збільшувався загальний трудовий стаж, але вік, з якого в нього виникало право на пенсію, залишався той, який визначений у статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 60 років для чоловіків. На час звернення до Управління ПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області із заявою про призначення пенсії - 29.09.2015 - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося повних 55 років.

На підставі встановлених судом обставин і наведених норм законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що в позивача ОСОБА_1 відсутні підстави для призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах по Списку № 2 та/або за роботу в районах Крайньої Півночі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

З огляду на вказану норму ст. 19 Конституції України і норми частини 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити лише ті дії, які він зобов'язаний здійснювати відповідно до Конституції чи законів України.

У частині 1 ст. 2 КАС України закріплено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Наведена норма вказує на те, що захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами, наявними у справі, порушення його прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачі надали достатньо доказів і обґрунтували на підставі норм законодавства правомірність своїх дій щодо відмови позивачу ОСОБА_1 у призначенні трудової або державної пенсії з урахуванням спеціального трудового стажу раніше встановленого пенсійного віку для деяких категорій громадян, які працювали в особливих умовах, професіях і місцевостях, - з дня досягнення позивачем 55 років 6 місяців.

Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідачів є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 6, 9-12, 17, 18, 69-71, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 40384977), Головного управління ПФУ в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538), Пенсійного фонду України про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: про зобов'язання відповідачів призначити трудову або державну пенсію з урахуванням спеціального трудового стажу раніше загальновстановленого пенсійного віку для деяких категорій громадян, які працювали в особливих умовах, професіях і місцевостях, з моменту її настання - з дня досягнення позивачем 55 років і 6 місяців - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: О.С. Кімстачов