Рішення № 73186083, 02.04.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/244/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

При секретарі: Зайцевій О. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку. Свої вимоги мотивує тим, що 23 січня 2001 року його прийняли на роботу на посаду налагоджувальник машин та автоматичних ліній по виробництву виробів з пластмас 4 розряду у ПАТ «Азот».

05.07.2017 він звільнився з роботи за згодою сторін, на підставі ст. 36 КЗпП України. В день звільнення з роботи йому не виплачено заробітну плату за період з 01.02.2016 по 30.04.2017 року в сумі 20510 грн., внаслідок відсутності грошових коштів.

Просить суд стягнути з ПАТ «Азот» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.02.2017 року по 30.04.2017 року в сумі 20510 грн., а також середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 05.07.2017 по 11.01.2018 в розмірі 47011,97 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник за дорученням ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, надавши заяву про слухання справи у їхню відсутність. Вказали, що позов підтримують в повному обсязі та просять його задоволити. Також надали суду розрахунок середнього заробітку за весь час затримки по день винесення рішення., в якому загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 96830 грн. 47 коп.

Представник відповідача ПАТ «Азот» в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі. Про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Надали суду відзив на позовну заяву.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовпідлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 з 23.01.2001 року працював на ПАТ «Азот» на посаді налагоджувальника машин та автоматичних ліній по виробництву виробів з пластмас 4 розряду.

Наказом № 659-вк «Про припинення трудового договору» від 04.07.2017 року він був звільнений з посади за угодою сторін. Причиною звільнення зазначено ст. 36 п. 1 КЗпП України.

Відповідно до довідки ПАТ «Азот» від 24.01.2018 № 71, станом на 22.01.2018 року заборгованість ПАТ «Азот» по заробітній платі перед ОСОБА_1 складає: за лютий 2017 року – 2807,40 гривень, березень 2017 року – 6384,46 гривень, квітень 2017 року – 7655,22грн. та травень 2017 року – 4200,55 грн., а всього на загальну суму заборгованості 21047,63 грн.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами (ст. 94 КЗпП України).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 ч.1 КЗпП України).

Частиною першою ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не порушені строки звернення до суду, передбачені ст. 233 КЗпП України (позовна заява надійшла до суду 31.01.2018) з врахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 по справі № 4-рп/2012.

При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком (ст. 238 КЗпП України).

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно статті 116 КЗпП України, - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

ПАТ «Азот» на день вирішення справи не заперечує наявність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 за лютий 2017 року – 2807,40 гривень, березень 2017 року – 6384,46 гривень, квітень 2017 року – 7655,22грн. та травень 2017 року – 4200,55 грн., а всього на загальну суму заборгованості 21047,63 грн. Проте, позивач просить стягнути нараховану, але не виплачену йому заробітну плату за період з 01.02.2017 року по 30.04.2017 року в сумі 20510 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому до стягнення з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1 підлягає заборгованість по заробітній платі за період з 01.02.2017 року по 30.04.2017 року в сумі 20510грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Частиною 2 ст. 117 КЗпП України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

ПАТ «Азот» на день вирішення справи не заперечує наявність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 21047,63 грн.

Проте відповідач в своїх запереченнях проти позову посилається на те, що розрахунок з позивачем при звільненні не був проведений не з вини підприємства, а через накладений державним виконавцем арешт на банківські рахунки підприємства, що унеможливило проведення будь яких банківських операцій.

За таких обставин стягненню з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.07.2017 року по 02.04.2018 року (день винесення рішення).

Визначаючи розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з наступного.

Згідно довідки про доходи ПАТ «Азот» № 72 від 24.01.2018 середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 517,81 грн.

За період з 05.07.2017 року по 02.04.2018 року пройшло 187 робочих днів (липнь 2017 року – 18 робочих днів; серпень 2017 року – 22 робочих днів; вересень 2017 року – 21 робочий день; жовтень 2017 року – 21 робочий день; листопад 2017 року – 22 робочих дня; грудень 2017 року – 20 робочих днів; січень 2018 року – 21 робочий день; лютий 2018 року – 20 робочих днів; березень 2018 року – 21 робочий день; квітень 2018 року – 1робочий день), отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.07.2017 року по 02.04.2018 року становить 96830 грн. 47 коп. (517,81грн. Х 187), який і підлягає стягненню з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1

Оскільки розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 визначено із нарахованої заробітної плати до утримання податків та обов’язкових платежів, то при виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, роботодавець має право здійснити відрахування податків та обов’язкових платежів передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за вимоги про стягнення заробітної плати, судовий збір в сумі 704,80 гривень від сплати якого був звільнений ОСОБА_1, необхідно стягнути з ПАТ «Азот» на користь держави.

На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, ст.ст. 3, 4, 94, 115, 116, 117, 233, 238, 237-1 КЗпП, правовими позиціями ВСУ, рішенням КСУ № від 15.10.2013 № 9- рп/2013, ст.ст. 77, 78 ГК України, ст. 176 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 13, 15, 174, 79, 88, 209 -223, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні– задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, м. Черкаси, вул. Холодного Яру, 72, Код ЄДРПОУ 00203826) на користь ОСОБА_1 (18001, АДРЕСА_1, РНОКПП 29705006738) заборгованість по заробітній платі в розмірі 20510 грн. 00 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 96830 грн. 47 коп., з відрахуванням всіх необхідних обов’язкових податків та платежів.

Рішення по заробітній платі в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азот» судовий збір в дохід держави в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів.

Повний текст рішення складено 02 квітня 2018 року

Головуючий: ОСОБА_3