Рішення № 73185686, 04.04.2018, Харківський районний суд Харківської області

04.04.18

Справа № 635/6050/17

Провадження № 2-а/635/20/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 05.12.2017 року відкрито скорочене провадження по даній адміністративній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 183-2 КАС України в редакції Закону України, чинного до 15.12.2017 року, яке не передбачає проведення судового засідання та виклик осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017 року) справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Починаючи з 15.12.2017 року набрала чинності редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом норм статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справи у спорах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, відносяться до незначної складності, які розглядаються в порядку спрощеного провадження відповідно правил гл. 10 розд. ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

В обґрунтування свого позову посилається на те, що раніше вона була зареєстрована та постійно проживала за адресою м. Макіївка Донецької області, де їй було призначено і вона отримувала пенсію за віком. У зв`язку з тим, що м. Макіївка Донецької області відноситься до територій на яких державні органи не здійснюють своїх повноважень, їй було припинено виплату пенсії за місцем проживання. Вона є внутрішньо переміщеною особою, відповідно до довідки № НОМЕР_1 від 02.02.2015, виданої управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1.

Позивач в заяві зазначила, що в грудні 2014 року вона звернулася до відповідача із заявою про взяття на облік та нарахування пенсії, з того часу перебуває на обліку в Харківському приміському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області і місячно отримувала пенсію. З березня 2017 року відповідач припинив виплати пенсійних виплат. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, вважає, дії відповідача по невиплаті їй пенсії протиправними, її права як громадянина України порушено, посилалася на ст.8, 19, 46, Конституції України, на ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про загальнообовязкове державне страхування», рішення ЄСПЛ і просила зобовязати Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату їй пенсії із березня 2017 року.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, посилаючись на ЗУ України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постанову Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам», просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя, дослідивши докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

ОСОБА_1 є пенсіонером згідно копії пенсійного посвідчення НОМЕР_3. З 02 лютого 2015 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Згідно довідки з Управління соціального захисту населенняХарківської районної державної адміністрації №6324003472 від 02.02.2015 року вона взята на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та проживає за адресою: АДРЕСА_1. З грудня 2014 року Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області нараховував та перераховував пенсійні виплати ОСОБА_1 З квітня 2017 року позивач не отримує пенсію у зв'язку з тим, як зазначає відповідач, що вона не проживає за адресою вказаною у довідці.

Відомості про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи чи про зміну місця проживання/перебування відсутні.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи ) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення ( перерахунку ) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Згідно ст.49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Пунктом 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 (далі - Тимчасовий порядок) визначено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 509 затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Пунктом 2 наведеного порядку встановлена процедура отримання такої довідки, згідно з якою повнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

5 листопада 2014 року Постановою Кабінету Міністрів України № 637 встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509. Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі ними до 31 грудня 2014 року такої довідки.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 1 жовтня 2014 року на час її прийняття строку дії довідки внутрішньо переміщеної особи встановлено не було.

26 серпня 2015 року Постановою Кабінету Міністрів № 636 внесено зміни до Постанови № 509, якими, зокрема, встановлено строк дії такої довідки у шість місяців з дати її видачі.

Постановою Кабінету Міністрів від 8 червня 2016 року № 352 було також внесено зміни до Постанови № 509, згідно яких встановлено, що довідка діє безстроково; довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

За приписами пункту 71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Представник відповідача, як на підставу про припинення виплати пенсії, посилається на проведення Управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації перевірки щодо достовірності інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, якою встановлено не проживання за вказаною адресою відповідача та про це складено протокол №10 від 12.04.2017 року.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази скасування довідки внутрішньо переміщеної особи - позивача виданої Управлінням соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації №6324003472 від 02.02.2015 року.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Будь яких інших підстав для припинення виплати пенсії не передбачено

Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не приймалось рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішення суду про зупинення виплати пенсії позивачу.

Доказів наявності рішення про зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 суду не надано, тобто відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.

Згідно ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином, судом було достовірно встановлено, що відповідач Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, не приймаючи рішення відповідно до ч.1ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.04.2017 зупинив виплату пенсії позивачу, доказів наявності судового рішення про зупинення виплати пенсії позивачу сторонами суду не надано, жодним Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області припинив виплату їй пенсії з березня 2017 року, однак як вбачається із довідки, наданої відповідачем, ОСОБА_1 отримувала пенсію за січень, лютий, березень 2017 року.

У зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії та зобов'язання поновити виплату їй пенсії з березня 2017 року підлягають частковому задоволенню.

Судом було достовірно встановлено, що порушення права позивача на отримання пенсії відбулось з 01 квітня 2017 року у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення з 01 квітня 2017 року виплати пенсії позивачу та зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Крім того, частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або виплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, аналізуючи всі докази у їх сукупності та обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та відзив відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,5,9,77,122,139,242-246,263 КАС України

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов'язати Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року.

Стягнути з Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь держави суму судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського Апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, в зазначений строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення складено та підписано без його проголошення 04 квітня 2018 року.

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП:НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.

Відповідач: Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, код ЄДРПОУ 40386382, місцезнаходження: місто Харків, вул.. Євгена Котляра, 4.

Суддя О.В.Назаренко

.