Рішення № 73185653, 30.03.2018, Харківський районний суд Харківської області

30.03.2018

Справа № 631/482/17

Провадження № 2/635/583/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Шинкарчука Я.А.,

при секретарі судового засідання – Желізовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17 березня 2009 у розмірі 24 217, 14 грн. та судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного 17 березня 2009 року договору

б\н, відповідач отримав кредит у розмірі 250, 00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач погодився на те, що заява на отримання кредиту разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку становить між ним та Банком кредитний договір.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 13 червня 2017 утворилася заборгованість у розмірі 24 217 грн. 14 коп., яка складається з: 4 514 грн. 54 коп. - тіло кредиту, 8885 грн. 09 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 9 188 грн. 12 коп. заборгованість за пенею, а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 1 129 грн. 39 коп. (процентна складова). Указану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 06 жовтня 2017 року провадження по справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відкрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 жовтня 2017 року зазначена справа передана на розгляд до Харківського районного суду Харківської області, оскільки після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилось, що позов був прийнятий з порушенням правил підсудності.

28 грудня 2017 року відповідно до автоматизованого розподілу судових справ між суддями Харківського районного суду Харківської області справа за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передана судді Шинкарчук Я.А.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 грудня 2017 цивільна справа за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості прийнята суддею Шинкарчук Я.А. до свого провадження.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Відповідно до п.1.9 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діяли після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, якою просить розглянути справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з’явилась повторно, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, Відзив не надав.

Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який наленжо повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

В зв’язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2009 року між ОСОБА_2 і Закрите Акціонерне Товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк», уклали кредитний договір, відповідно до якого, банк надав відповідачу кредит у розмірі 250, 00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно витягу з статуту ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 03.04.2017 № 409 та погодженого Національним банком України від 19.04.2017 за рішенням загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 було змінено тип банку з закритого на публічне акціонерне товариство та змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК». Правонаступником всіх прав та зобов’язань Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК».

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифами Банку, складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, банк за користування кредитом і овердрафтом нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку , з розрахунку 365/366 календарних днів на рік.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умовами інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Між тим, відповідно до п. 1.1.2.1.5 Умов та правил надання банківських послуг до обов’язків позивальника відноситься отримання виписки про стан карткового рахунку та про здійснення операцій по картрахункам.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.

Позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором, що підтверджується п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг.

Статями 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язався у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов’язаний стежити за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Пунктами 1.1.5.22, 1.1.5.25, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Згідно ст.ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання є неприпустимою.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу Сторону про припинення дії Договору він автоматично лонгується на такий же строк.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до представленого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 13 червня 2017 становить 24 217 грн. 14 коп., яка складається з: 4 514 грн. 54 коп. - тіло кредиту, 8885 грн. 09 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 9 188 грн. 12 коп. заборгованість за пенею, а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 1 129 грн. 39 коп. (процентна складова).

Суд, на підставі повного і всебічного з’ясування обставин та досліджених доказів, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору, а саме пунктами 1.1.5.22, 1.1.5.25, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Тобто, в даному випадку має місце одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме правопорушення строків виконання грошових зобов’язань.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі за №6-2003цс15, та від 11 жовтня 2017 року у справі за N 6-1374цс17.

За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу у вигляді 500 гривень - фіксована частина та 1129 грн. 39 коп. - процентна складова, відсутні.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином ч. 3 ст. 551 ЦПК України дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

З урахуванням того, що розмір неустойки (пені) 9 188, 12 грн значно більший від розміру боргового зобов’язання 4 514, 54 грн, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин норму частини 3 статті 551 ЦК України, та зменшити розмір пені до 4 514, 54 грн .

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.03.2009 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 17 914 гривень 17 копійок, яка складається з :

-тіло кредиту у розмірі 4 514 грн. 54 коп.

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 8 885 грн. 09 коп.

-заборгованість за пенею у розмірі 4514 грн. 54 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 39 Постанови « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до платіжного доручення № PROM5B22ВQ від 15 червня 2017 року при пред’явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 гривень.

Враховуючи те, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, п. 39 Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1492 грн. 34 коп. (22 587 грн 75 коп (розмір задоволених позовних вимог, який підлягав би задоволенню, якби зазначений розмір пені судом не було зменшено) х 1600 грн.(сума сплаченого судового збору) / 24 217 грн 14 коп (розмір заявлених позовних вимог) = 1492 грн 34 коп).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17 березня 2009 у розмірі 17 914 (сімнадцять тисяч дев’ятсот чотирнадцять) гривень 17(сімнадцять) копійок.

В задоволені позову в частині стягнення штрафу за кредитним договором № б/н від 17 березня 2009 в сумі 500 (п’ятсот) гривень (фіксована частина) та 1 129 ( одна тисяча сто двадцять дев’ять ) гривень 39 (тридцять дев’ять) копійки (процентна складова) – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1 492 (одна тисяча чотириста дев’яносто дві) гривень 34 (тридцять чотири) копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач – ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження м. Київ вул. Грушевського, б. 1Д (рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, код ЄДРПОУ - 14360570)

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м.Харків, паспорт громадянина України серії МН № 676864, виданий Дергачівським РВ УМВСУ в Харківській області 15.04.2004 року, ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 45

Повне рішення складено 04 квітня 2018 року.

Суддя – Я.А. Шинкарчук