Рішення № 73185499, 04.04.2018, Харківський районний суд Харківської області

04.04.18

Справа № 635/6421/17

Провадження № 2-а/635/22/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить визнати незаконними дії відповідача щодо не донарахування та недоплату позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду 2-ї групи; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації здійснити доплату на користь позивача частини недонарахованої щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду 2-ї групи за 2017 рік в розмірі 6876 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він є інвалідом війни 2-ї групи та перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Харківського району Харківської області. У звязку з цим, позивачу щорічно повинна надаватися одноразова грошова допомога до 5-го травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що станом на 01 травня 2017 року складає 9976 гривень (9976 гривень = 1247,00 гривень (розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) х 8 (мінімальних пенсій за віком). Але всупереч вимогам діючого законодавства відповідач виплатив позивачу грошову допомогу в розмірі 3100,00 гривень. Недоплачена позивачу сума щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни 2-ї групи складає 6876,00 гривень. За вказаних обставин, позивач змушений звернутись до суду з позовом.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації надав суду письмові заперечення, в яких проти вимог позивача заперечував, просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на те що щорічна разова грошова допомога до 5-го травня нарахована та виплачена позивачу в строк та у розмірах передбачених чинним законодавством. Здійснюючи виплату грошової допомоги до 5-го травня позивачу в сумі 3100,00 гривень Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації діяло в межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством, та на виконання постанов Уряду, згідно з кошторисом розпорядників бюджетних коштів розпису державного бюджету України. Так, щорічна разова грошова допомога до 5 травня 2017 року у розмірі 3100,00 гривень нарахована позивачу відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови КМУ № 223 від 05 квітня 2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік». Вищевказані норми Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообовязкового державного соціального страхування. Відповідно до Постанови КМУ № 223 від 05 квітня 2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення звязку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії у таких розмірах, зокрема: інвалідам війни ІІ групи в розмірі 3100,00 гривень. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї, гарантоване ст. 48 Конституції України. Виходячи з викладеного, Урядом гарантовані виплати окремих видів компенсацій, доплат і допомоги, у розмірах визначених постановами Кабінету Міністрів України. Отже одним з визначених елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Отже зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимо до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. На 2017 рік підстав для перерахунку разової грошової допомоги до 5-го травня не має, так як рішення Конституційного суду України стосовно питання визнання конституційними окремих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» не було. Крім того, розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Розміри допомоги встановлюються автоматично програмним комплексом, внесення змін до програми проводиться тільки на рівні Міністерства соціальної політики України.

Позивач в судове засідання не зявився, подав суду заяву, заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, також просив розглядати справу за його відсутності.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши доводи позову, письмові заперечення представника відповідача, дослідивши надані по справі докази в їх сукупності приходить до наступного.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 10.11.2017 року відкрито скорочене провадження по даній адміністративній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 183-2 КАС України в редакції Закону України, чинного до 15.12.2017 року, яке не передбачає проведення судового засідання та виклик осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017 року) справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Починаючи з 15.12.2017 року набрала чинності редакціяКодексу адміністративного судочинства Україниу редакціїЗакону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України(у редакції з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом норм статті 12 Кодексу адміністративного судочинства Українисправи у спорах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, відносяться до незначної складності, які розглядаються в порядку спрощеного провадження відповідно правил гл. 10 розд. ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно частини третьоїстатті 263 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, про що свідчить посвідчення, безтермінове серії НОМЕР_2, видане 18 квітня 2017 року Управлінням праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно - правовими актами. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Вказана норма права чинна саме в такій редакції станом на час спірних правовідносин, оскільки редакцію цієї норми, викладену в Законі України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано такою, що не відповідає Конституції України і вона втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України.

Зокрема п. 26 розділу VІ Бюджетного кодексу України, установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.

Тобто, саме Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до п.п. 1 п. 1 Постанови КМУ № 223 від 05 квітня 2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, Кабінет Міністрів України постановив установити, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення); районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення звязку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у таких розмірах: інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент увязнення не виповнилося 14 років) вязням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин зокрема, II групи у розмірі 3100 гривень.

Отже, наведені вище норми матеріального права дають підстави для висновку, що у 2017 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу як інваліду війни 2-ї групи, відповідно до ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", повинна здійснюватися в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач при здійсненні виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня 2017 року як інваліду війни 2-ї групи в розмірі 3100,00 гривень, діяв правомірно в межах Закону та здійснив виплату цієї допомоги у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 139 КАС України в звязку з чим вважає за необхідне віднести судові витрати у справі за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-10, 139, 244-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1;

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації, місцезнаходження за адресою: місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 157 «а»; юридична адреса: Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вулиця Інтернаціональна, 3.

Повне судове рішення складено та підписано без його проголошення 04 квітня 2018 року.

Суддя О.В.Назаренко

.