Постанова № 73184638, 04.04.2018, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/70/18

№ провадження 3/624/78/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

смт. Кегичівка 04 квітня 2018 року

Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Попович Т.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Головного Управління ФС в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, працює головним бухгалтером ТОВ Агрофірма «Українське насіння», місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 року до Кегичівського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення №4 від 21.12.2017 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, який постановами Кегичівського районного суду від 12.01.2018 року та від 20.02.2018 року був повернутий виконуючому обов’язки начальника Головного Управління ДФС в Харківській області, для належного оформлення, з наступних підстав.

В протоколі про адміністративне правопорушення №4 від 21.12.2017 року, що вперше надійшов до суду 12.01.2018 року, було зазначено наступне:

Посадова особа ОСОБА_1, головний бухгалтер ТОВ Агрофірма «Українське носіння» (код ЄДРПОУ 30773793), вчинила правопорушення в частині: п.48 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (з урахуванням внесених змін) на суму ПДВ 109971,86 грн, а саме: лютий 2017 року - 968,0 грн., березень 2017 року - 74007,83 грн., квітень 2017 року -34996,03 грн. Дата, час і місце вчинення правопорушення 21.12.2017 р. Харківська область, Кегичівський р-н, с. Красне.

Постановою суду від 12.01.2018 року протокол було повернуто виконуючому обов’язки начальника Головного Управління ДФС в Харківській області, для належного оформлення, як такий, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП , а саме: суть адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі, не відповідає диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП, відповідно до якої адміністративна відповідальність наступає за: відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

В протоколі про адміністративне правопорушення №4 від 21.12.2017 року, що після дооформлення надійшов до суду 08.02.2018 року, було зазначено наступне:

Посадова особа ОСОБА_1, головний бухгалтер ТОВ Агрофірма «Українське насіння» (код ЄДРПОУ 30773793), вчинила правопорушення в частині: п.48 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (з урахуванням внесених змін) на суму ПДВ 109971,86 грн, а саме: лютий 2017 року - 968,0 грн., березень 2017 року - 74007,83 грн., квітень 2017 року -34996,03 грн., що свідчить про порушення порядку ведення податкового обліку. Дата, час і місце вчинення правопорушення 21.12.2017 р. Харківська область, Кегичівський р-н, с. Красне.

Постановою суду від 20.02.2018 року протокол було повернуто виконуючому обов’язки начальника Головного Управління ДФС в Харківській області, для належного оформлення, з таких підстав.

Відповідно до п. 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376: не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено.

На порушення вимог п. 7 Інструкції, в протокол про адміністративне правопорушення від №4 від в 21.12.2017 року, внесені додаткові записи в розділі суть адміністративного правопорушення, а саме: після слів і цифр «квітень 2017 року -34996,03 грн.», внесені додаткові записи: «що свідчить про порушення порядку ведення податкового обліку».

Зазначені додаткові записи не засвідчені особою, яка їх здійснила із зазначенням дати виправлення. Відомості про особу, яка здійснила додаткові записи відсутні. Відсутні відомості про ознайомлення порушника з зазначеними виправленнями в протоколі, що свідчить про порушення вимог ст.256 КУпАП, якою передбачено: протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол не містить підписів зазначених осіб після внесення до нього додаткових записів.

Крім того, матеріали адміністративної справи містять суперечливі дані щодо зазначення по-батькові порушника, а саме: в протоколі зазначено по-батькові як «Константинівна», проте у паспорті, довідці про присвоєння ідентифікаційного номеру та акті перевірки по-батькові порушника зазначене як «Костянтинівна».

29.03.2018 року, після дооформлення, до суду надійшов протокол №4 від 21.12.2017 року, з якого вбачається, що недоліки, визначені постановами суду від 12.01.2018 року та від 20.02.2018 року Головним Управлінням ДФС в Харківській області не усунуті.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП за наступних підстав.

Протокол містить виправлення (дописки), що зроблені працівниками Головного Управління ФС в Харківській області під час дооформлення матеріалів про адміністративне правопорушення на підставі постанови суду від 12.01.2018 року, а саме: після слів і цифр «квітень 2017 року -34996,03 грн.», внесені додаткові записи: «що свідчить про порушення порядку ведення податкового обліку».

Протокол не містить застереження особи що склала протокол про таке виправлення та засвідчення його підписом із зазначенням дати виправлення, про обізнаність особи, яка притягується до адміністративної відповідальність, про таке виправлення, також відсутнє. У зв»зку з наведеним суд відхиляє дописані обставини як доказ вини ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні письмові докази, суддя за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом дійшов до висновку, що суть правопорушення, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення № 4 від 21.12.2017року не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні на підставі протоколу, доданих до нього письмових доказів, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 284 КУпАП: 1. По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 3) про закриття справи.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 163-1, п. 1 ч.1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області.

Суддя Т.М. Попович