Рішення № 73184627, 02.04.2018, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 620/157/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2018 року Зачепилівський районний суд Харківської області

у складі : головуючого – судді Яценка Є.І.,

при секретарі – Гагаріній С.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду сел. Зачепилівка Харківської області цивільну справу за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області до ОСОБА_1, третя особа КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину, посилаючись на те, що вироком Зачепилівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання за ч.1 ст. 286 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

Внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні в КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» в період з 08.04.2016 року по 22.04.2016 року та з 11.09.2017 року по 19.09.2017 року і на його лікування було витрачено 8 365,62 грн..

Вказана шкода КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» до цього часу не відшкодована, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути із відповідача витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 8 365,62 грн..

Прокурор Дальока М.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Відповідач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує.

Від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Головний лікар КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» надав суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника та вказав, що не заперечує проти позову прокурора.

Вислухавши прокурора, розглянувши заяви відповідача, його представника та третьої особи про розгляд справи без їхньої участі, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В силу ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що згідно вироку Зачепилівського районного суду Харківської області від 11.01.2018 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання за ч.1 ст. 286 КК України у вигляді 2 років обмеження волі. На підставі п. «в» ст..1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання. Потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнано ОСОБА_2

У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» в період з 08.04.2016 року по 22.04.2016 року та з 11.09.2017 року по 19.09.2017 року і на його лікування було витрачено8 365,62 грн., що підтверджується довідками КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» № 852 від 20.10.2017 року та № 894 від 06.11.2017 року.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно п. 3, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно витягу з ЄДРПОУ засновником КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» є Харківська обласна рада, тому витрати понесені закладом охорони здоров'я стягуються до обласного бюджету, отже розпорядником коштів є ГУ Державної казначейської служби у Харківській області. Таким чином, кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_1, заподіяно збитки бюджету Харківської обласної ради, у вигляді витрат понесених КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» на лікування потерпілого ОСОБА_2

Однак, КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» з моменту встановлення факту завдання шкоди не вживав заходів представницького характеру, що свідчить про те, що орган, до компетенції якого віднесенні представницькі повноваження у даній сфері їх не здійснює, що в свою чергу порушує економічні інтереси держави.

Таким чином, вбачаються правові підстави для звернення прокурора до суду про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у межах компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Судом встановлено, що зазначені вище витрати закладу охорони здоров'я відповідачем до цього часу в добровільному порядку не відшкодовані.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» понесла витрати на лікування потерпілого від злочину, між діями ОСОБА_1 та цими витратами є прямий причинний зв'язок, що встановлено вироком суду від 11.01.2018 року, який набрав законної сили, а тому обов'язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Згідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», ст.ст. 76-81, 141, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області до ОСОБА_1, третя особа КЗОЗ «Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області (р/р 31413544700001 в ГУ Державної казначейської служби у Харківській області, МФО 851011) грошові кошти у розмірі 8 365,62 (вісім тисяч триста шістдесят п»ять грн.. 62 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн., який перерахувати до Державного бюджету України: одержувач - УДК в Зачепилівському районі, банк одержувача - ГУДКУ в Харківській області, ЄДРПОУ 35579026, рахунок 31212206700216, код платежу 23030001.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Зачепилівський районний суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко