Ухвала суду № 73184066, 03.04.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Збитковської Т.І, ОСОБА_1В, ОСОБА_2 Секретаря судового засідання – Мельник С.Ю. Прокурора – Данілея В.Д.

Підозрюваного – ОСОБА_3

Захисника - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 березня 2018 року в кримінальному провадженні № 12017180010004704, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5П, погоджене прокурором, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, востаннє - вироком Рівненського міського суду від 22 грудня 2013 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання – п’ять років і два місяці позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 29 січня 2016 року, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з визначенням застави в сумі 88100 грн.

Як вбачається з клопотання, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що на порушення Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори” від 15 лютого 1995 року та Порядку провадження діяльності, пов»язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03 червня 2009 року, за попередньою змовою з ОСОБА_6В, протягом липня-вересня 2017 року та в грудні 2017 року незаконно збув ОСОБА_7 та ОСОБА_8 таблетки білого кольору, що містять в своєму складі заборонений в обігу наркотичний засіб – бупренорфін, які отримав від невстановленої особи, що мешкає на території Івано-Франківської області, через мережу поштових переказів ТОВ “Нова Пошта” поштовим відправленням, про що 14 березня 2018 року ОСОБА_3 оголошено ( а. с. 10-12).

У поданій апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_4М, покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання та потребує лікування у зв’язку з наявними в нього захворюваннями, усі основні слідчі дії на даний час проведені, а слідчий та прокурор, на його думку, не довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_3 на підтримання поданої апеляційної скарги, доводи прокурора щодо залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно положень ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини ( 1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є і наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень. При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв’язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, та міжнародні контакти.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, та існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення з недотриманням своїх процесуальних обов’язків.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_3Я, який дійсно має постійне місце проживання, ніде не працює і не має джерела прибутку, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок чужого майна та злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, в тому числі, і за їх збут ( а.с. 17-18).

Після звільнення 29.01.2016 року з місць позбавлення волі, відбувши покарання за останнім вироком суду у виді п’яти років і двох місяців позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив та обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, що свідчить про схильність ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень.

При апеляційному розгляді самим підозрюваним також підтверджено наведені в оскаржуваній ухвалі факти його неприбуття за викликом до слідчого без надання доказів поважності такої неявки.

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд дотримався вимог закону і вірно прийшов до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, належним чином вмотивувавши прийняте рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали і обрання ОСОБА_3 більш м”якого запобіжного заходу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 березня 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_4 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

Т.І. ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_2