Вирок № 73183057, 04.04.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7396/17

Провадження № 1-кп/524/94/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді Предоляк О.С.

при секретарі судового засідання - Тараненко А.Г., Мальованій В.О.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Олефіренка В.В.

потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170090002039 від 19.09.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта вища, одружений, працює охоронцем ПП «Явір -2005», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що 05.06.2017 о 16 год. 05 хв. у м. Кременчуці, водій ОСОБА_6, керуючи автомобілем «CHEVROLET-AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по просп. Свободи у напрямку пров. Героїв Бреста, виїхав на регульоване перехрестя з вул. Європейською при сигналі світлофора, що дозволяє рух транспортним засобам. Не надавши перевагу у русі пішоходу, скоїв наїзд на ОСОБА_1, якій закінчував перехід проїзної частини по пішохідному переходу зліва на право відносно напрямку руху транспортного засобу.

У результаті наїзду ОСОБА_1, згідно з висновком судово-медичної експертизи №747 від 15.09.2017, отримав тілесні ушкодження у вигляді: травми голови з забоєм головного мозку легкого ступеня, субарахноїдальним гонвекситальним крововиливом, переломами правої виличної та верхньощелепної кісток; переломом крилоподібних відростків основної кістки справа; переломами нижньої щелепи в ділянці основи суглобового відростка : права та тіла щелепи зліва; поверхневими ранами в ділянці виличної дуги та виличної кістки справа; закрита травма грудної клітини з переломами 6,7,8-го ребер справа; розрив ключично-акроміального суглобу; закритий перелом обох кісток правої гомілки в верхній третині; садна і підшкірні гематоми тулуба та кінцівок, які по ступеню тяжкості можуть бути оцінені в сукупності, як ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Відповідно до висновку експерта авто технічної експертизи №376 від 07.08.2017 в умовах даної події водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.18.2. Правил дорожнього руху, для цього у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п.18.2. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору заходились в причинному зв'язку з виникненням даної події, (п. 18.2 ПДР - на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека).

По справі поданий позов прокуратурою в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілого в медичному закладі у сумі 18221, 79 грн (а.с. 11-12) .

Також, потерпілим ОСОБА_1 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 30571, 48 грн та моральної шкоди 100 000 грн., посилаючись на обставини і підстави, зазначені у позовній заяві (а.с. 41-44) Звертає увагу суду, що внаслідок ДТП отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження. За час лікування ним витрачено грошові кошти, зокрема на проходження медичного обстеження, придбання імплантатів (титанові пластини, гвинти), операцію по відновленню нижньої щелепи, закупівлю медичних препаратів та інше. Розмір матеріальної шкоди підтверджений документально на суму 30 571, 48 грн. Зазначає, що внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_3 йому завдано непоправиму моральну шкоду, а саме: психологічні (моральні) страждання, розмір відшкодування яких, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, характеру немайнових втрат.

ОСОБА_3 не надавав жодної допомоги як на місці ДТП, так і в подальшому, не цікавився станом його здоров'я та не приймав ніякої участі у видужанні. Навіть не попросив вибачення за скоєне. Заплановано зробити ряд відновлювальних косметологічних операцій.

У позові стверджує, що відчуває постійну тривогу, невпевненість та обмеженість через ваду своїх фізичних можливостей, що пригнічує його психологічний стан. Переживає емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення. Моральна шкода, на його думку, полягає в отримані тілесних ушкоджень у вигляді: зламаних ребер, розтрощення щелепи зі зміщенням кісткових уламків, що зумовило проведення хірургічної операції під загальним наркозом шляхом закритої репозиції уламків ключиці, МОС еконструктивною пластиною та гвинтами, що супроводжувалось постійним нервовим навантаженням, стресом та нестерпною біллю. З моменту заподіяння йому шкоди та по теперішній день не може виконувати фізичні навантаження та займатись будь-якою фізичною роботою. До цього працював неофіційно у 90-х роках на лісопилці різнорабочим. На суворому покаранні для обвинуваченого не наполягає.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав. Просить врахувати перебування потерпілого ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, умисне, грубе, свідоме порушення ним п. 4.9, 1.3-1.5 ПДР України. Після ДТП викликав поліцію та швидку, поїхав до третьої міської лікарні де повідомив близьким ОСОБА_1 щодо бажання понести витрати на лікування, на що йому відмовлено та запропоновано спілкування через захисника. Пояснив, що ним вжито всіх заходів для мінімізації наслідків. Позов прокурора визнав. Щодо позову потерпілого вважає, що матеріальні витрати повинна понести страхова компанія, щодо морального відшкодування просить відмовити. Вважає, що потерпілий повинен йому відшкодувати у відшкодування матеріальної шкоди 20 000 грн. Надав заяву в якій просить застосувати щодо нього ЗУ «Про амністію у 2016 році»

Вина ОСОБА_3 підтверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.06.2017 року, який проведено слідчим Лашко А.В., за участі понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_9, у присутності ОСОБА_3 згідно до якого відбувся наїзд на пішохода, огляд проводився в ясну погоду, без опадів, температура повітря + 29 градусів, покриття асфальтобетонне, сухе, чисте, місце дорожньо - транспортної пригоди розташовано на перехресті вул. Європейська - пр Свободи, регульоване перехрестя пішохідний перехід, обстановка на місці ДТП до початку огляду не змінювалась. Ділянка дороги має розмітки, пішохідний перехід, стоп лінія, суцільна смуга. Напрям руху на цій ділянці регулюється світлофором в автоматичному режимі. Місце пригоди знаходиться в межах знаку 5.3.5.1, 5.3.5.2 «пішохідний перехід». Маються плями бурого кольору, схожі на кров та уламки скла..

На транспортному засобу НОМЕР_7 маються пошкодження у виді розбитого лобового скла справа на відстані 0, 54 від правої габаритної точки світла. , та схемою з фототаблицею до відповідного протоколу, з якої вбачається, що наїзд на пішохода відбувся на просп Своболи - вул Європейська по напрямку вул Хорольська у м Кременчуці, на транспортному засобі CHEVROLET-AVEO» реєстраційний номер НОМЕР_1 з правого боку маються ушкодження.

-Складеним актом обстеження місця дорожньо - транспортної пригоди, що сталася на пр Свободи- перехрестя вул Європейська у м Кременчуці уповноваженими особами засвідчено відсутність недоліків в утриманні вулиці, що могли сприяти виникненню ДТП.( а.с.121)

-Оглянутим у судовому засіданні CD-R диску з відео файлом №20170610124344, створений 27.06.2017 року відповідно до якого, відтворена подія, яка відбулася 05.06.2017 року о 16:06:54 хв. відповідно до якого автомобіль НОМЕР_3 здійснив наїзд на пішохода, який переходив проїзну частину, помічену дорожньою розміткою зліва направа по ходу руху автомобіля.

-Висновком експерта №376 від 07.08. 2017 року, згідно до якого в заданій дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п. 18.2 ПДР, для чого в його діях не було будь-яких перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 18.2 Правил дорожнього руху України, які з технічної токи зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної події. . Оцінка дій пішохода ОСОБА_1 не вимагає застосування спеціальних знань і може бути проведена слідчим або судом самостійно, стосовно вимог розділу 4 Правил дорожнього руху. ( а.с. 130-135).

-Висновком експерта №747 від 15.09.2017 року, згідно до якого у зв'язку із подіями 15.06.2017 року у потерпілого ОСОБА_1 встановлені ушкодження у вигляді травми голови з забоєм головного мозку легкого ступеня, субарахноїдальним гонвекситальним крововиливом, переломами правої виличної та верхньощелепної кісток; переломом крилоподібних відростків основної кістки : трава; переломами нижньої щелепи в ділянці основи суглобового відростка : права та тіла щелепи зліва; поверхневими ранами в ділянці виличної дуги та виличної кістки справа; закрита травма грудної клітини з переломами 6,7,8-го ребер справа; розрив ключично-акроміального суглобу; закритий перелом обох кісток правої гомілки в верхній третині; садна і підшкірні гематоми тулуба та кінцівок, які по ступеню тяжкості можуть бути оцінені в сукупності, як ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я..

Вищевказані тілесні ушкодження не характерні для виникнення їх як при вільному падінні потерпілого з висоти власного зросту так і при падінні її з попередньо наданим тілу прискоренням, з наступним ударом об тверду поверхню про що свідчить їх характер і локалізації. (а.с.105-107).

Крім письмових доказів, провина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується показами потерпілого ОСОБА_1 Так, потерпілий суду пояснив, що зі сторони Хорольського-Чкалова, близько 16 год 05.06.2017 р у м. Кременчуці, переходив дорогу на регульованому перехресті. У момент виходу на проїзжу частину для нього горіла зелена секція світлофору.. Перейшов одну смугу, не міг зупинитись у зв'язку з відсутністю відповідної розділової смуги чи островку безпеки, де на нього здійснено наїзд на середній смузі. Стверджує, що для переходу перехрестя у нього було 18 секунд. Втратив свідомість. На запитання обвинуваченого наголошує, що звукового сигналу транспортного засобу не чув.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що 05.06.2017 року о 15-50 з сином ОСОБА_3 їхали з дачі по АДРЕСА_2. За кермом автомобіля НОМЕР_3 був ОСОБА_3, вона сиділа на пасажирському сидінні . У момент наїзду на пішохода син рухався по середній смузі, зі швидкістю 40 км/год. Продовжував їхати зі швидкістю не змінюючи напрямку руху та не зупиняючись подавав звуковий сигнал пішоходу, оскільки в момент переїзду регульованого перехода для нього горіло зелене світло світлофору. Чоловік, який переходив пішохідний перехід ривком кинувся в бік транспортного засобу. Саме син викликав поліцію і швидку медичну допомогу. Наголошувала щодо перебування потерпілого в стані сп'яніння. У лікарні куди вони приїхали надати допомогу ОСОБА_1, його жінка заборонила приймати кошти.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 05.06.2017 року 0 16 годині по пр. Свободи - Європейська з правої сторони нагору побачив як пішохід переходив дорогу. Чоловік почав рух на зелене світло, а продовжував на червоне. Був п'яний. Водій сірого автомобіля подавав пішоходу звуковий сигнал та брав у ліво. Здійснив наїзд правою стороною авто. Транспортний засіб, який здійснив наїзд, перебував на середній полосі руху, як спускатися вниз в районі електростанції. Водій подавав звуковий сигнал.. Стверджував, що водій приймав спроби уникнути наїзду.

Свідок ОСОБА_12 надав свідчення, що 05.06.2017 року о 16 годині, бачив, як пішохід по пр. Свободи - Європейська у м Кременчуці переходив регульований пішохідний перехід та розпочав рух на зелене світло, та на середній смузі руху для пішохода вже горіло червоне світло, і останній продовжував рух на червоне світло світлофора. Стверджував, що водій приймав спроби уникнути наїзду.

Знайшло своє підтвердження і перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст..286 КК України, включає такі обов'язкові ознаки, як діяння, обстановку, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Кримінальна відповідальність за ст. 286 настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди - середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень.

Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно призвело до наслідків, передбачених ст. 286 (заподіяння тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень).

Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України є встановлення причинного зв'язку між допущеним учасниками ДТП порушеннями правил дорожнього руху, якщо такі мали місце та суспільно-небезпечними наслідками отриманими тілесними ушкодженнями.

Судом встановлено порушення ПДР України з боку обвинуваченого ОСОБА_3 та наявність тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_1 які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

На переконання суду саме в діях водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п. 18.2 Правил дорожнього руху України, а саме: на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

які з технічної токи зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди та отриманням тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_1

У ході розгляду справи обвинувачений наголошує на порушеннях цих правил, вчинених самим потерпілим -, а саме п. 1.3.-1.5, 4.9 Правил щодо цього необхідно зазначити, що порушення ОСОБА_1 п. 4.9 Правил дорожнього руху України не перебувають в причинному зв'язку із пригодою.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, фактичні обставини. Так, судом враховується, обвинуваченим вчинено злочин, який відповідно до ст. 12, 25 КК України, є необережним злочином невеликої тяжкості.

Обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, має постійне місце реєстрації, працює, посередньо характеризується за місцем реєстрації та позитивно на підприємстві на якому працює , на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має хронічне захворювання, на утриманні мати.

Одночасно суд враховує позицію обвинуваченого, який свою провину визнав, внаслідок дій обвинуваченого потерпілому завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Враховуючи наведене, суд вважає, що можливе призначення міри покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом.

Щодо вимог прокурора на застосуванні додаткового покарання, позиції захисту, суд керуючись принципом індивідуалізації покарання та беручи до уваги обставини, за яких було вчинено наїзд, те, що характеризуючи матеріали на ОСОБА_3 на містять відомостей порушення раніше допущених ним Правил дорожнього руху, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, враховуючи позицію потерпілого, вважає за доцільне не застосовувати додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

У судовому засіданні обвинувачений подав суду заяву про застосування до нього амністії, оскільки хворіє на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання та має мати, яка досягла 70-ти річного віку, та яка не має інших працездатних дітей.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 Законом України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

06.09.2017 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно. Відповідно до п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей..

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений на момент вчинення злочину 15.06.2017 року, до набрання Законом України «Про амністію у 2016 році», має мати ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка інших працездатних дітей не має, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12, 25 КК України, є необережним злочином невеликої тяжкості злочином. На думку суду застосуванню підлягає пункт «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» як найменш обтяжливий.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась. Тобто, на нього поширюються вимоги відповідного закону, а тому він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання.

Відповідно до вимог ст.128 КПК України в рамках провадження подано цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 За позовом потерпілий, посилаючись на обставини дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої завдано майнову та моральну шкоду.

Просить стягнути з відповідача на його користь 30 571, 48 грн. майнової шкоди та 100 000 грн у відшкодування моральної шкоди, як винного в ДТП. На обґрунтування моральної шкоди зазначено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди порушений звичний для нього спосіб життя . Пояснив, що обвинувачений за час перебування його на лікуванні та під час досудового розслідування не цікавився його станом здоров'я та потребами щодо лікування.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім'ї чи близьких родичів, у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я .

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Щодо розміру матеріальної шкоди у сумі 30 571,48 грн., то суд вважає, що вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню. З довідки за № 04-16/804 щодо перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні КНМП «Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька«» з 05 по 06.06.2017 у відділенні ВАЗлІТ, з 06 по 12.06.2017 у нейрохірургічному відділенні, з 12 о 30.06. в травматологічному відділенні. постає, що ліки, відповідно до переліку у довідці придбавались рідними потерпілого. Саме за вказаний період суд стягує документально підтверджені витрати позивача на придбання ліків та медичні обстеження у сумі 25 753,78 (700+24,29 + 4, 80+14+129+57,47+16, 59+152, 88+354, 85+3, 57+129+14+1173, 45+962, 70+811, 57+150, 76+185, 63+397, 33+212, 41+204, 04+266, 44+224, 75+325, 40+43, 50+43, 50+185, 33+397, 38+20, 85+163, 53+167, 31+17, 34+56, 77+41+43, 50+81+442, 21+157, 08+44, 29+11, 10+102, 15+157, 60+6800+9600+436, 22+8, 02+27, 50+ 191, 67) грн

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер кримінального правопорушення, обставини його скоєння, глибину душевних та фізичних страждань потерпілого, тривалість лікування та необхідність відновлення здоров»я у зв"язку з отриманою травмою, ступінь вини обвинуваченого, а також сімейно-майновий стан обвинуваченого, як заподіювача шкоди.

Одночасно з цим, при вирішенні цих позовних вимог, суд виходить також із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає, що в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 7 тисяч гривень.

Прокурором подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування шкоди 18221, 79 грн.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості цивільного позову прокурора суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною ч.1 ст.129 КПК України передбачено, шо ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підтвердження завданої матеріальної шкоди прокурором надано довідку за № 04-16/804 із змісту якої вбачається, що потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні КНМП «Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька«» з 05 по 06.06.2017 у відділенні ВАЗлІТ, з06 по 12.06.2017 у нейрохірургічному відділенні, з 12 о 30.06. в травматологічному відділенні. з діагнозом закрита черепно мозкова травма. Забій головного мозку з розсіяною мікросимптоматикою. Закрита травма грудної клітини. Перелом 6-8 ребер. Перелом кісток верхньої та нижньої челюсті . параорбітальні гематоми.закритий кламкови міжмищелковий перлом правої великогомілкової кістки зі зміщенням. Розрив правого ключично - акроміального з»єднання з вивихом акроміального кінця правої ключиці. Травматичний шок 2 ступеню. Ознаки алкогольного сп'яніння. Витрати на лікування ОСОБА_1 які становлять 18221,79 грн. а саме: вартість одного ліжкодня у відділенні ВАЗлІТ - 4950,58 грн, вартість одного дня в нейрохірургічному відділенні -469,60 грн., вартість 6 ліжк днів в нейрохірургічному відділенні 2817,60 грн, вартість одного дня в травматологічному відділенні 533,47 грн., вартість 18 ліжко днів в травматологічному відділенні 9602,46 грн., вартість лабораторних досліджень 851,15 грн. вартість 14 ліжкоднів становить 7 705, 46 грн. (а.с. 98)

Позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст.1206 ЦК України, оскільки особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Судові витрати за проведені в рамках справи експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами..

На підставі п.«є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у зв'язку із амністією.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась.

Речовий доказ - CD-R диск з відео файлом №20170610124344, створений 27.06.2017 року залишити у матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - автомобіль НОМЕР_4 залишити у володінні ОСОБА_13

Стягнути з ОСОБА_3, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_6 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової авто-технічної експертизи № 376від 07.08.2017 року - в сумі 790,96 грн.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 25 753,78 (двадцять п»ять тисяч сімсот п»ятдесят три, 78) грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди (сім ) тисяч гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 користь держави в особі фінансового управління Виконавчого комі Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука (р/р 31414544700008 в ГУДК України Полтавської області, код ЄДРПОУ 34698778, код платежу 24060 кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 кримінального правопорушення на суму 18221 грн. 79 коп. ( вісімнадцять тисяч двісті двадцять одна тисяча, 79) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Автозаводський районний суд міста Кременчука.

Головуючий: суддя: О. С Предоляк