Вирок № 73182125, 29.03.2018, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/227/18

Провадження № 1-кп/740/121/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої- судді ОСОБА_1,

секретарів судового засідання – Кононяко С.А., Полєтавкіної М.О.,

за участю: прокурора Сірика І.В.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ніжині Чернігівської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2017 року близько 20.45 год. ОСОБА_2, перебуваючи поблизу житлового будинку по вул.Шевченка, 97-б в м.Ніжині, проявивши злочинну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, у порушення п.п.2,4, п.п. «а» п.7 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених спільним наказом заступника міністра сільського господарства УРСР та Головного державного санітарного лікаря УРСР від 17.06.1980, абз. 6 п.п. 12.42 п.12 Правил благоустрою території міста Ніжина, затверджених рішенням 49 сесії Ніжинської міської ради 5 скликання від 03.06.2009, не застосовуючи при вигулу належного їй собаки – кабеля породи лабрадор, ІНФОРМАЦІЯ_5, на прізвисько «Дарні», обов’язкові при цьому повідок та намордник, не забезпечила умови безпеки людей при триманні вказаної тварини, унаслідок чого собакою здійснено напад на ОСОБА_4, у результаті якого потерпілій спричинено тілесні ушкодження у виді однієї укушено-рваної рани в області правої ліктьової ямки з дефектом тканин великих розмірів, яка ускладнилась постгеморагічною анемією середнього ступеню та посттравматичною нейропатією правого ліктьового нерву, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину свою визнала повністю та показала, що у вечір 12.08.2017 року поблизу житлового будинку по вул.Шевченка, 97-б в м.Ніжині вона вигулювала належну їй собаку породи лабрадор на прізвисько «Дарні» у повідку, але без намордника, який перед цим зламався і вона не встигла купити новий, в чому вважає себе винною. Коли її собака почула гавкіт собаки, яку вигулювала ОСОБА_4, то вона почала вириватись у неї з рук і оскільки вага собаки становить близько 50 кг, то карабін – застібка на поводку розігнувся і собака побіг в бік потерпілої. А коли ОСОБА_4 взяла свого собаку на руки, то лабрадор підстрибнув один раз і укусив потерпілу за руку. Вона намагалася зупинити собаку і коли підійшла до потерпілої, то прив*язала за ошийник повідок собаки та викликала швидку допомогу для потерпілої, у якої з руки текла кров. Вона провідала потерпілу у лікарні, пропонувала їй матеріальну допомогу, але вона відповіла, що цими справами займається її чоловік, з яким вона пізніше зустрілась, але вони не досягли угоди про матеріальне відшкодування. Кабель породи лабрадор повернутий їй в ході досудового слідства, а в даний час вона віддала собаку для тримання поза межами міста Ніжина, але має намір його повернути за наявності необхідних та безпечних умов для його тримання.

Вона не бажала таких наслідків для потерпілої і кається в скоєному.

Заявлений до ней цивільний позов прокурора інтересах держави в особі комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені ОСОБА_5» про стягнення 2360 грн. 15 коп. в рахунок відшкодування витрат закладу на лікування потерпілої визнає повністю.

Цивільний позов потерпілої про стягнення 4835 грн.20 коп. матеріальних збитків і 100 000 грн. компенсації моральної шкоди визнає частково в сумі 2551 грн. 52 коп. витрат на медичні препарати та лікарські засоби на лікування травми та в межах 10 000 грн. моральної шкоди, які вона одноразово невспромозі сплатити, оскільки не має постійної роботи, є вдовою, проживає разом з матір*ю та 19-річним сином. Частково вона відшкодувала потерпілій 600 грн. поштовим переказом.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення їй тілесних ушкоджень середньої тяжкості належною ОСОБА_2 собакою породи лабрадор та підтримала заявлений нею цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4835 грн. 20 коп., яка включає: витрати на медичні препарати та лікарські засоби на лікування травми у період з 12.08.2017 по 10.09.2017 та витрати на заспокійливі медичні препарати для лікування гострої реакції на стрес у формі страху – в сумі 2551 грн.52 коп.; витрати на додаткове харчування у зв*язку з великою втратою крові, що потягло ускладнення у виглядіпостгеморагічної анемії, - в сумі 1233 грн.68 коп. та витрати на психологічну реабілітацію – в сумі 1050 грн.

Також просила стягнути компенсацію моральної шкоди, яка полягає в глибині її фізичних та душевних страждань, погіршенні морально-психологічного стану, нераціональному витрачанні її життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів) і обумовило необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, яку в позовній заяві вона оцінила в 100 000 грн., але вважає за можливе зменшення суми компенсації моральної шкоди до 30 000 грн. Визнає, що отримала в часткове відшкодування збитків від обвинуваченої 600 грн.

Вина ОСОБА_2 підтверджується також іншими доказами, які суд відповідно до ст.349 ч.3 КПК України визнав недоцільним досліджувати щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з*ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Проаналізувавши матеріали справи та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 доказана повністю і її дії необхідно кваліфікувати за ст.128 КК України як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У частині 3 статті 65 КК України зазначено, що підставою для призначення більш м*якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Частиною першою статті 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом*якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м*якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої законом, згідно зі ст.69 КК може мати місце за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом*якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Обставини, що пом*якшують покарання, можуть бути або зазначені в ч.1 ст.66 КК України, або визнані судом такими, що пом*якшують покарання, в силу ч.2 цієї статті.

Відповідно до ст.66 КК України суд враховує обставини, які пом*якшують покарання ОСОБА_2, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку, надання іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину – виклик швидкої допомоги обвинуваченою.

Суд враховує відсутність обставини, які обтяжують покарання, досудову доповідь органу пробації з висновком про можливе виправлення обвинуваченої без позбавлення волі.

Вищевикладені дані щодо ступеня тяжкості злочину, особи винної, обставини, що пом*якшують покарання, дають можливість дійти обґрунтованого припущення про те, що призначення в даному конкретному випадку ОСОБА_2 іншого, більш м*якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 128 КК України, у виді штрафу, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винної і попередження вчинення нею нових злочинів відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов*язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров*я на лікування потерпілого від цього злочину, тому цивільний позов прокурора в інтересах держави про стягнення з обвинуваченої на користь комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені ОСОБА_5» 2360 грн. 15 коп. за лікування потерпілої визнаний обвинуваченою і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Потерпілою заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченої матеріальної шкоди в сумі 4835 грн., яка включає: витрати на медичні препарати та лікарські засоби на лікування травми у період з 12.08.2017 по 10.09.2017 та витрати на заспокійливі медичні препарати для лікування гострої реакції на стрес у формі страху – в сумі 2551 грн.52 коп.; витрати на додаткове харчування у зв*язку з великою втратою крові, що потягло ускладнення у виглядіпостгеморагічної анемії, - в сумі 1233 грн.68 коп. та витрати на психологічну реабілітацію – в сумі 1050 грн., та стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн., зменшеною в судовому засіданні до до 30 000 грн., спричинених кримінальним правопорушенням.

Розглянувши цивільний позов потерпілої про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд дійшов висновку, що він підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв"язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 23 ЦК України визначає, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв*язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім*ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов*язана з розміром цього відшкодування.

Цивільний позов потерпілою в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 2551 грн. 52 коп., витрачених на придбання ліків, визнаний обвинуваченою, підтверджений доданими до позову чеками та квитанціями, є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Також суд вважає доведеними витрати на психологічну реабілітацію в сумі 350 грн., що підтверджується доданими чеками про перерахунок коштів.

Витрати в сумі 700 грн. не підтверджені доказами і не підлягають задоволенню, як і витрати на додаткове харчування в сумі 1233 грн.68 коп., оскільки у справі відсутні докази на підтвердження необхідності таких витрат, тому з обвинуваченої необхідно стягнути 2901 грн.52 коп. матеріальної шкоди (2551 грн. 52 коп + 350 грн.). В іншій частині стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити.

Суд вважає, що потерпілій було завдано моральну шкоду, яка полягає в її фізичних та душевних стражданнях від отриманих тілесних ушкоджень, погіршенні морально-психологічного стану, нераціональному витрачанні її життєвого часу (на лікування, проведення правових заходів) і обумовило необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів. Вона перебувала на стаціонарному лікуванні, чим порушився уклад її життя, вона зазнала душевних страждань від отриманих тілесних ушкоджень, її фізичний та психологічний стан погіршився, вона переживає зниження фізичної та розумової працездатності, порушення сну, загострення тілесних відчуттів, психологічний дискомфорт, розгубленість, загальну слабкість, тому суд дійшов висновку , враховуючи викладене та обґрунтовуючись на ст.ст.23, 1167 ЦК України, враховуючи принципи розумності і справедливості, про необхідність стягнення моральної шкоди в сумі 15 000 грн.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, і призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України, перейти до іншого більш м*якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції даної статті, і призначити їй покарання у виді штрафу розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

В задоволення цивільного позову прокурора стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня ім. Миколи Галицького» витрати на лікування потерпілої в сумі 2360 грн. 15 коп. (дві тисячі триста шістдесят) грн. 15 коп.на (р/р 35417038029989 (КЕКВ 2220) в ГУДКСУ в Чернігівській області Код ЄДРПОУ 02774125, МФО 853592).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 2901 (дві тисячі дев*ятсот одна) грн. 52 коп. та 15 000 (п*ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди, а всього стягнути з неї 17 901 (сімнадцять тисяч дев*ятсот одна) грн. 52 коп.

Речовий доказ:кабель породи лабрадор, ІНФОРМАЦІЯ_5, на прізвисько «Дарні», повернутий ОСОБА_2 під час досудового розслідування, -залишити у неї, зобов*язавши тримати його за межами міста Ніжина до створення безпечних умов для його тримання за місцем її проживання.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуюча суддя Ковальова Т.Г.