Ухвала суду № 73181722, 04.04.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1170/18

Провадження № 4-с/750/21/18

У Х В А Л А

04 квітня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Требух Н.В.,

із секретарем – Будаш М.В.,

за участі представників скаржника, головного державного виконавця Васильєва А.С., зацікавленої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на дії державного виконавця Центрального відділу ДВС м.Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області щодо надіслання до банку платіжної вимоги на списання коштів, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «Чернігівобленерго» звернулось до Деснянського районного суду м.Чернігова зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу ДВС м.Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_2 щодо надіслання до банку платіжної вимоги на списання коштів, в якій просить визнати дії державного виконавця Васильєва А.С. щодо надіслання до ПАТ КБ «ПриватБанк» платіжної вимоги стосовно списання з рахунку ПАТ «Чернігівобленерго» грошових коштів в сумі 975 грн. неправомірними. Грошові кошти в сумі 975 грн., що були перераховані ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно платіжної вимоги Центрального ВДВС м.Чернігів повернути на рахунок ПАТ «Чернігівобленерго». Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 01.02.2018 року з рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» було здійснено примусове списання належних ПАТ «Чернігівобленерго» коштів в сумі 975 грн. на підставі платіжної вимоги Центрального ВДВС м.Чернігов ГТУЮ у Чернігівській області. Виконавче провадження відкрито щодо стягнення з ПАТ «Чернігівобленерго» на користь ОСОБА_1 моральної та матеріальної шкоди по виконавчому листу №2/750/2222/17 від 12.01.2018 року виданому Деснянським районним судом м.Чернігова. Вказана постанова була виконана в повному обсязі сплачена сума матеріальної шкоди та сума моральної шкоди за відрахуванням податку на доходи фізичних осіб у відповідності до вимог ст..ст. 164, 168 Податкового кодексу України. Зазначає, що діяло як податковий агент відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, який повинен утримувати та сплачувати за фізичну особу (в даному випадку – за ОСОБА_1М.) податок на доходи фізичних осіб. Крім того, скаржник зазначає, що державним виконавцем неправомірно було направлено платіжну вимогу без попереднього накладання арешту.

В судовому засіданні представники скаржника скаргу підтримали і просили суд її задовольнити.

Головний державний виконавець Васильєв А.С. та зацікавлена особа ОСОБА_1 в судовому засіданні проти скарги заперечували, пославшись на відповідність дій державного виконавця вимогам діючого законодавства, та просили в задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи №750/8487/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Чернігівобленерго» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, матеріали виконавчого провадження №55540940, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оскаржуваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст..447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, а відповідно до ст.15 цього Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 14.11.2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Чернігівської області від 03.01.2018 року, частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ПАТ «Чернігівобленерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 43085 грн.

На виконання вищезазначеного рішення Деснянським районним судом м.Чернігова було видано виконавчий лист 12.01.2018 року за номером №2/750/2222/17, який звернутий до виконання і постановою головного державного виконавця Центрального ВДВС м.Чернігів Головного ТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_2 від 16.01.2018 року відкрито виконавче провадження.

22.01.2018 року ПАТ «Чернігівобленерго» на виконання виконавчого листа № 2/750/2222/17 платіжними дорученнями №703,705 перерахувало на користь ОСОБА_1 43085 грн. матеріальної шкоди та 4025 грн. моральної шкоди та платіжними дорученнями №702, 701 в дохід держави – податок з доходів фізичних осіб в розмірі 900 грн. та військовий збір в розмірі 75 грн. із суми моральної шкоди згідно з вимогами ст.168 Податкового кодексу України.

За змістом ст.ст.14, 18, 168 Податкового Кодексу України на думку скаржника ПАТ «Чернігівобленерго» виступило податковим агентом щодо нарахування, утримання і перерахування до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору від імені та за рахунок коштів платника податків ОСОБА_1 з доходу, отриманого ним у вигляді моральної шкоди на підставі рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14.11.2017 року про стягнення матеріальної та моральної шкоди,завданих неправомірними діями.

25 січня 2018 року головним державним виконавцем до ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслано платіжну вимогу №55540940 про списання коштів в сумі 975 грн. з рахунків ПАТ «Чернігівобленерго» з призначенням платежу: стягнення з ПАТ «Чернігівобленерго» на користь ОСОБА_1 моральної та матеріальної шкоди по виконавчому листу №2/750/2222/17 від 12.01.2018 року виданого Деснянським районним судом м.Чернігова. Вказана сума була списана з рахунків ПАТ «Чернігівобленерго», відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк» 01.02.2018 року. З вказаними діями скаржник ПАТ «Чернігівобленерго» не погоджується.

Згідно з п.164.1. ст.164 Податкового Кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.164.2.14 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми витрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою у порядку, встановленому законом.

Таким чином, суми, отримані за рішенням суду внаслідок відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, в тому числі і моральної шкоди, відповідно до пп.164.2.14 ст.164 Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягають оподаткуванню.

Деснянським районним судом м.Чернігова при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Чернігівобленерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди встановлено, що у зв’язку з відключенням електроенергії 16.02.2015 року позивачем було придбано генератор електростанції в сумі 37080 грн. 00 коп., бочку металеву в сумі 830 грн. 00 коп., лійку бензинову в сумі 80 грн. 00 коп., каністру металеву в розмірі 615 грн. 00 коп., масло моторне в сумі 720 грн. 00 коп., бензин на суму 3760 грн. 00 коп., а всього було придбано на загальну суму 43085 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними чеками. Згідно п. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій нанесені збитки (майнова шкода) в результаті порушення її громадянських прав, має право на їх відшкодування. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майновий збиток, нанесений неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також збиток, нанесений майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, яка його нанесла. Відповідно до ч. 12 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» енергопостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого в установленому порядку. Таким чином, суд прийшов до висновку, про стягнення з ПАТ «Чернігівобленерго» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 43085 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що всупереч вимогам пункту «а» ст.164.2.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого – дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю , ПАТ «Чернігівобленерго» помилково перерахувано на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області кошти в розмірі 975 грн.

Відповідно до ст.. 48 Закону України «Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно ст..1 п. 1.39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» (далі – Закон) списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом. Стягувач - особа, яка може бути ініціатором переказу коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом (п.1.40 ст.1 Закону).

Пунктом 20.1 статті 20 цього ж Закону визначено,

що ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач

у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при

договірному списанні та в інших випадках, передбачених

законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно

на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом. Перелік виконавчих документів наведений у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", який відповідно

до його преамбули визначає умови і порядок виконання рішень судів

та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону

підлягають примусовому виконанню у разі невиконання

їх у добровільному порядку. Цей перелік є вичерпним, і до нього належить виконавчий лист, що видається судом у передбачених законом випадках на підставі судового рішення.

Відповідно до ст..2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням.

26 лютого 2018 року головним державним виконавцем Центрального ВДВС міста Чернігів Головного ТУЮ в Чернігівській області ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв’язку з виконанням в повному обсязі. Вказана постанова була направлена сторонам виконавчого провадження та ніким не оскаржувалась. Закінчення виконавчого провадження унеможливлює вчинення будь-яких дій в межах закінченого виконавчого провадження.

Відповідно до ст.. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Керуючись ст.447-451 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на дії державного виконавця Центрального відділу ДВС м.Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.В.Требух