Рішення № 73180140, 27.03.2018, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/922/17

Справа № 2/600/270/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Фещак Г.М.,

позивача – ОСОБА_1 та її представника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бишківської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідача про визнання за нею права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9791 га., яка розташована на території Бишківської сільської ради Козівського району Тернопільської області згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №184186 від 07.08.2007 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 13.09.2013 року померла її мати ОСОБА_3. Після смерті останньої відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9791 га., яка розташована на території Бишківської сільської ради Козівського району Тернопільської області згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД №184186 від 07.08.2007 року. Зазначений державний акт було втрачено, у зв’язку з чим дано оголошення в газеті «Вільне слово».

Зазначає, що звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, однак останній було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу. На даний час, позивач бажає оформити право власності на земельну ділянку, тому просить визнати її власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,9791 га., яка розташована на території Бишківської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 12.10.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

У судовому засідання позивач та її представник позовні вимоги підтримали, давши пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві та просили даний позов задовольнити.

Представник відповідача до початку судового засідання подав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення та просить справу слухати у його відсутності (а.с.21).

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що 13.09.2013 року померла ОСОБА_3 у віці 77 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії I-ИД №160966 від 16.09.2013 року (а.с.8).

Згідно інформації, наданої Відділом у Козівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.05.2017 року, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 0,98 га., кадастровий номер 6123080300:01:001:0322 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯД №184186 (а.с.9).

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №184186, виданий 07.08.2007 року було втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті «Вільне слово» №18 (7438) від 28.04.2018 року (а.с.11).

Згідно довідки Бишківської сільської ради Козівського району Тернопільської області №406 від 04.10.2017 року ОСОБА_1 доглядала свою маму ОСОБА_3, до дня смерті проживала разом з нею та вела спільне господарство (а.с.26).

18.07.2017 року приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 роз’яснено, що свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути видане у зв’язку з відсутністю документу, що підтверджує належність майна спадкодавцеві на праві власності (а.с.12).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відтак, оскільки ОСОБА_3 померла, ОСОБА_1 (д.п. ОСОБА_3) Л.А. є єдиним спадкоємцем за законом після смерті останньої, дійсно вступила у фактичне володіння і управління спадковим майном, тобто прийняла спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,9791 га., яка розташована на території Бишківської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 0,9791 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бишківської сільської ради Козівського району Тернопільської області, кадастровий номер: 6123080300:01:001:0322.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення 02.04.2018 року.

Суддя О.Б.Гриновець