Рішення № 73177044, 29.03.2018, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/102/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2018 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 селищної радиВеселинівського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 22 жовтня 2010 року в с. Колосівка Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_3. Внаслідок її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшло право власності на земельні ділянки, призначенні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачці.

Позивачка прийняла спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом про те, нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчинені нотаріальної дії через невідповідність правовстановлюючого документа вимогам ст. 47 ЗУ «Про нотаріат».

В зв’язку з цим, просить визнати за нею право власності у порядку спадкування на земельну ділянку, успадковану після смерті ОСОБА_3

Для підтвердження зазначених обставин позивач заявила клопотання про витребування спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3

Ухвалою суду від 13.02.2018 року від приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 витребувано копію спадкової справи № 191/2017, заведеної після смерті ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з’явились, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області за довіреністю ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У зв’язку з тим, що відповідач позов визнав, суд вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, заяви сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України передбачено право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1 ст. 1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи встановлено, що 22 жовтня 2010 року в с. Колосівка Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_3, смерть якої була зареєстрована 26 жовтня 2010 року Зеленівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області за актовим записом № 79.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема, увійшло право власності на земельну ділянку площею 6,82 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Матеріалами спадкової справи № 191/2017 встановлено, що за життя ОСОБА_3 склала заповіт, який був посвідчений 17 серпня 2007 року секретарем Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та зареєстровано в реєстрі за № 84. Зазначеним заповітом ОСОБА_3 заповіла все своє майно своїй онуці - ОСОБА_1, тобто позивачу по справі.

Тими ж матеріалами спадкової справи встановлено, що позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, як така, що постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не заявила про відмову від спадщини.

Інших спадкоємців які б прийняли спадщину судом не встановлено.

28.10.2017 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на успадковане після смерті ОСОБА_3 майно.

19.01.2018 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 15/02-31, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,82 га, яка розташована на території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, у зв’язку з тим, що наданий правовстановлюючий документ про належність спадкового майна спадкодавцеві не відповідає вимогам, встановленим у ст. 47 Закону України «Про нотаріат».

Судом встановлено, що внаслідок пошкодження державного акту на право приватної власності землю серії І-МК № 000777, виданого 30 липня 1999 року Зеленівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області, частину тексту не можливо прочитати, а тому позивачка не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом та звернулась до суду.

Згідно ст. 47 ЗУ «Про нотаріат» для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя набула право власності на вищевказану земельну ділянку, що підтверджується: копією архівного примірника державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії І-МК № 000777, виданого 30 липня 1999 року Зеленівською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області на підставі рішення 6 сесії 23 скликання Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області від 18 травня 1999 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 9 на ім’я ОСОБА_3; копією витягу із Книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, відповідно до якої ОСОБА_3 отримала державний акт на право приватної власності на землю площею 6,82 га, серії І-МК № 000777; архівною копією рішення Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 35 6 сесії 23 скликання від 18.05.1999 року «Про затвердження технічної документації про передачу в натурі громадянам земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП «Победа» та копією архівного витягу зі списку громадян, яким передаються в натурі земельні частки (паї) в приватну власність із земель колективної власності КСП «Победа» ОСОБА_2 району Миколаївської області, що є додатком до рішення, де під номером 44 значиться ОСОБА_3.

Відповідно до довідки відділу у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.02.2018 року за вих. № 02-17/74 при реєстрації земельної ділянки в земельному кадастрі, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії І-МК № 000777, виданого ОСОБА_3 було уточнено площу земельної ділянки з 6,82 га до 6,8150 га та визначено кадастровий номер земельної ділянки 4821780300:02:000:0310.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-4804381172018 від 02.02.2018 року земельна ділянка площею 6,8150 га, з кадастровим номером: 4821780300:02:000:0310, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області належить на праві власності ОСОБА_3, а документ, що посвідчує право – державний акт від 30.07.1999 року серії І-МК 000777.

У відповідності до статей 1225 ЦК України і 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оцінивши вказані докази у їх сукупності, суд вважає, що позивачкою доведено, що померла ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 6,8150 га, з кадастровим номером: 4821780300:02:000:0310, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області та враховуючи те, що позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку та неможливість оформлення нею своїх спадкових прав у нотаріуса через пошкодження правовстановлюючого документа,суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 76, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, у порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 6,8150 га, з кадастровим номером 4821780300:02:000:0310, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану нею після смерті ОСОБА_3, яка померла 22 жовтня 2010 року в с. Колосівка Веселинівського району Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_7