Ухвала суду № 73174537, 04.04.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4381/18

Провадження № 1-кс/344/1742/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області ОСОБА_1, яке погоджене з прокурором вано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12017090010004801 від 29.09.2017,-

В С Т А Н О В И В:

Слідча звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилалася на те, що досудовим розслідуванням установлено, що при невстановлених слідством обставинах ОСОБА_3 отримав у володіння підроблений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по вул. Дністровській, 6а в м. Івано-Франківську для будівництва та обслуговування житлового будинку, виданий на ім’я ОСОБА_4 від 30.08.1994 року.

Після цього у ОСОБА_3 виник умисел заволодіти шахрайським способом правом на вказану земельну ділянку шляхом обману, для чого використати зазначений підроблений документ.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 28.09.2015, ОСОБА_3 підробив від ОСОБА_4 на своє ім’я як директора ПП «Галко-ІФ» заяву про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Дністровська, 6а в м. Івано-Франківську.

Далі, на підставі підробленого державного акту, ПП «Галко ІФ» (ідентифікаційний код 35516977), директором якого являвся ОСОБА_3, виготовлено технічну із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) м. Івано-Франківську, вул. Дністровська, 6а, ОСОБА_4.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння правом на земельну ділянку, ОСОБА_3 від імені ОСОБА_4 надав в відділ Держгеокадастру в м. Івано-Франківську (м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 34) копію зазначеної технічної документації, та підробленого державного акту, на підставі чого державний кадастровий реєстратор вніс зміни в кадастрову систему України із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 6А ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:05:001:0180).

Далі, 18.02.2017, ОСОБА_3 звернувся до державного реєстратора ДП «Діпромісто», по вул. Франка, 4, написавши від імені ОСОБА_4 заяву, на підставі чого державним реєстратором ОСОБА_5 зареєстровано за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по вул. Дністровській, 6а в м. Івано-Франківську для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Таким чином, на підставі сукупності зазначених злочинних дій ОСОБА_3, за ОСОБА_4 на підставі підробленого державного акту зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по вул. Дністровській, 6а в м. Івано-Франківську для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Внаслідок вказаних дій Івано-Франківській міській раді спричинено збитків на загальну суму 588 600 грн. ОСОБА_4

24.11.2017 року Івано-Франківським міським судом було винесено вирок України в якому арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20.09.2017 року на земельну ділянку площею 0,0472 га по вул. Дністровській, 6а в м. Івано-Франківську залишити без змін.

Слідча клопотання підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини, просила клопотання задоволити.

Володілець (власник) майна в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Заслухавши слідчу та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб..

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В той же час стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що земельна ділянка кадастровий № 2610100000:05:001:0180, площею 0,0472 га по вул. Дністровській, 6а в м. Івано-Франківську, є речовим доказам у кримінальному провадженні та має статус тимчасово вилученого майна, а тому виникла необхідність у накладені на неї арешту з метою збереження речових доказів до з’ясування всіх обставин кримінального провадження. Крім того постановою слідчого від 28.03.2018 року її визнано речовим доказом.

Отже з метою збереження речових доказів, та відшкодування шкоди, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:05:001:0180, площею 0,0472 га по вул. Дністровській, 6а в м. Івано-Франківську, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: СС153210, виданий 02.10.1996, видавник: Івано-Франківський МУВС МВС в Івано-Франківській області, країна громадянства: Україна.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.