Постанова № 73172448, 03.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/9762/17

Головуючий у 1-й інстанції: Чебан В.М.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

03 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

за участю:секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Лукіна Миколи Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язнання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради, в якому просила визнати відмову відповідача у наданні їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протиправною та зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради надати їй такий статус з моменту письмового звернення з 17 серпня 2017 року та видати відповідне посвідчення.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є вдовою померлого учасника бойових дій, який за життя був визнаний інвалідом 2 групи від загального захворювання. Після смерті чоловіка вдруге не одружилася, а тому має право на отримання статусу члена сім'ї загиблого, однак в наданні такого статусу, відповідач їй відмовив.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 грудня 2017 року позов задоволено, а саме: визнано протиправною відмову Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради праці у наданні ОСОБА_5 статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язано відповідача надати позивачу статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з моменту її письмового звернення з 17 серпня 2017 року та видати відповідне посвідчення.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій вказав, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, а також прийнята з невідповідністю висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак підлягає скасуванню.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем не приймалося рішення про відмову в наданні позивачу статусу члена сім'ї загиблого, а лише розглянуто її заяву відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та роз'яснено, що до компетенції Комісії з розгляду питань, повязаних із встановленням статусу учасника війни не належать повноваження щодо встановлення статусу члена сімї померлого учасника бойових дій, а отже на думку відповідача, даний позов є передчасним.

Окрім того, апелянт посилається на те, що ОСОБА_5 не надано повного пакету документів, необхідних для встановлення такого статусу, зокрема нотаріально посвідченої заяви, про те, що вона не перебуває в зареєстрованому шлюбі як в Україні, так і поза її межами.

12.03.2018 року позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено доводи, аналогічні викладеним в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник позивача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

04.05.1967 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 04.05.1967 року, виданого Бабчинецьким сільським ЗАГСом Могилів-Подільського району Вінницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3).

При житті, ОСОБА_6 мав статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 від 14.12.2005 року) та перебував на обліку як учасник бойових дій в Департаменті праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради і користувався відповідними пільгами. Окрім того, останній був визнаний інвалідом другої групи загального захворювання безтерміново, що підтверджується довідкою МСЕК серії 2-18 АЗ № 221876 та записом в пенсійному посвідченні № НОМЕР_1.

Позивач, після смерті чоловіка вдруге не одружилася, що підтверджується копією її паспорта та копією нотаріально посвідченої заяви.

Як стверджує ОСОБА_5 в позовній заяві, вона неодноразово в усному порядку зверталась до спеціалістів Департаменту щодо видачі їй посвідчення члена сім'ї учасника бойових дій, однак їй роз'яснювалось, що вона не входить до кола осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

В подальшому 17.08.2017 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою за № 31/17, в якій просив розглянути питання стосовно надання ОСОБА_5 статусу члена сім'ї учасника бойових дій і прийняти рішення по суті звернення.

23.08.2017 року Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради надав позивачу відповідь на заяву, в якій зазначив, що до компетенції Комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, надання пільг ветеранам війни та іншим категоріям осіб за фактичним місцем проживання у випадках, передбачених чинним законодавством, затвердженої рішенням виконавчого комітету міської ради від 27.10.2015 року № 603/22 зі змінами та доповненнями, не належать повноваження щодо встановлення статусу члена сімї померлого учасника бойових дій, а тому вирішити по суті порушені у запиті питання, наразі немає підстав. Крім того, зазначено, що у зв'язку з неоднозначним тлумаченням абзацу 1 п.2 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» департаментом праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради надіслано лист від 23.08.2017 року № 09/09/2021 до Міністерства соціальної політики України щодо роз'яснення порядку застосування норм вищезазначеного законодавчого акту.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач оскаржила її до суду, шляхом подання цього позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відмовляючи позивачу в наданні статусу члена сім'ї учасника бойових дій та видачі відповідного посвідчення, діяв в порушення вимог законодавства і прав позивача, оскільки останньою було надано достатньо доказів наявності підстав для встановлення їй такого статусу згідно з п. 2 ст.10 Закону № 3551-XII.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі Закон № 3551-XII).

Відповідно до ст.2 Закону № 3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Статтею 4 Закону № 3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно зі ст.5 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 2 ст.10 Закону № 3551-XII визначено, що чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

За приписами ст.18 Закону № 3551-XII порядок видачі посвідчень особам, на яких поширюється чинність цього Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 встановлено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого».

Відповідно до п.7 вказаного Положення "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 є дружиною померлого ОСОБА_6, який при житті мав статус учасника бойових дій та був інвалідом ІІ групи загального захворювання.

А отже зважаючи на те, що позивач є вдовою померлого ОСОБА_6 і після смерті чоловіка вдруге не одружилася, що підтверджується наявними в справі належними доказами, вона входить до чітко визначеного законом кола осіб, які наділені правом користуватися пільгами, передбаченими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для надання позивачу статусу «члена сімї учасника бойових дій», відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стосовно доводів апелянта про те, що до компетенції Комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, надання пільг ветеранам війни та іншим категоріям осіб за фактичним місцем проживання у випадках, передбачених чинним законодавством, затвердженої рішенням виконавчого комітету міської ради від 27.10.2015 року № 603/22 зі змінами та доповненнями, не належать повноваження щодо встановлення статусу члена сімї померлого учасника бойових дій, колегія суддів вказує на слідуюче.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінет Міністрів України від 26 квітня 1996 р. N 458 "Про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" постановлено уряду Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям і виконавчим комітетам Рад, Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Національній поліції, Головному управлінню Національної гвардії, Державній службі з надзвичайних ситуацій створити відповідно республіканську, обласні, міські, районні, районні в містах та відомчі комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 2 і 13 статті 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, комісіями з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни розглядаються питання пов'язані із встановленням статусу учасника війни лише відповідно до ст.9 Закону № 3551-XII, а в даному випадку предметом спору є відмова у наданні статусу відповідно до п.2 ст.10 Закону № 3551-XII.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, ні позивач, ні його представник з заявами щодо надання статусу члена сім'ї учасника бойових дій до Комісії з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, надання пільг ветеранам війни та іншим категоріям осіб за фактичним місцем проживання у випадках, передбачених чинним законодавством, не зверталися, а подавали їх до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради.

Згідно пунктів 2.1-2.4, 2.11 посадової інструкції начальника відділу персоніфікованого обліку пільговиків управління соціального захисту населення Шевченківського району, яка затверджена наказом Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради від 23.10.2015 року № 11, на цю посадову особу покладено функції керівництва діяльністю відділу, забезпечення виконання покладених на відділ завдань, забезпечення дотримання законодавства, контроль щодо правомірності надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», організація роботи з розгляду звернень громадян. Відповідно до п.4.1 посадової інструкції начальник відділу несе персональну відповідальність за невиконання покладених на відділ завдань.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.4, 2.5, 2.6 посадової інструкції головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку пільговиків управління соціального захисту населення Шевченківського району, яка затверджена наказом Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради від 23.10.2015 року № 11, на дану посадову особу покладено функції прийому громадян з питання надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», прийняття підтверджуючих документів, формування особових справ, внесення інформації в Єдиний державний автоматизований реєстр пільговиків, надання відповідного статусу на підставі поданих документів та видача посвідчення і довідки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що вирішення питання про перевірку підтверджуючих документів та видачу позивачу посвідчення відноситься до компетенції посадових осіб відповідача, а тому відмова мотивована відсутністю у Депрартаменту повноважень для вирішення вказаного звернення по суті, суперечить чинному законодавству та посадовим обов'язкам працівників департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради.

Стосовно тверджень апелянта про те, що ним по суті не приймалося рішення про відмову в наданні позивачу статусу члена сім'ї загиблого, а отже-на думку відповідача даний позов є передчасним, а також на те, що позивачем не було надано повного пакету документів для встановлення статусу члена сім'ї учасника бойових дій, колегія суддів вказує на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача звернувся від імені останньої з заявою про надання їй зазначеного вище статусу. Та обставина, що відповідачем не розглянуто дану заяву відповідно до закону та не оформлено належним чином рішення по ній, не є підставою вважати, що в діях цього суб'єкта владних повноважень відсутня протиправність.

Колегія суддів ставиться критично до посилань апелянта на неподання ОСОБА_7 повного пакету документів та звертає увагу на те, що перелік таких документів чинним законодавством не передбачений, а тому представник позивача подав їх на власний розсуд, при цьому зазначивши в заяві, що у разі виникнення необхідності в інших документах, проінформувати його письмово чи по телефону.

Окрім того, з листа відповідача від 23.08.2017 року слідує, що незадоволення заяви щодо надання позивачу статусу члена сім'ї учасника бойових дій слугували інші обставини ніж ті, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо невирішення питання про надання ОСОБА_7 статусу особи, на яку поширюються пільги, передбачені ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Водночас, зважаючи на те, що заява представника позивача про надання позивачу вказаного вище статусу по суті відповідачем не розглядалася та відповідне рішення по ній не виносилося, що стверджується самим же представником апелянта, то правильним способом захисту прав позивача в цій частині позову буде визнання протиправними дій Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_5 про надання їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній може лише визнати неправомірність винесеного рішення, натомість зобов'язання державного органу прийняти певне рішення у тих чи інших правовідносинах є формою втручання у його дискреційні повноваження та перебуває поза межами компетенції адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позовна вимога в частині зобов'язання відповідача надати позивачу статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати відповідне посвідчення є передчасною.

На думку колегії суддів, належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку буде зобов'язання Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про надання їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та прийняти відповідне рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до частково неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не в повній мірі відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені вимоги законодавства, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язнання вчинити дії скасувати в частині визнання протиправною відмову Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради у наданні ОСОБА_5 статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання надати останній статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з моменту письмового звернення з 17 серпня 2017 року та видати відповідне посвідчення.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_5 про надання їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту".

Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про надання їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та прийняти відповідне рішення. В іншій частині позовних вимог відмовити.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 квітня 2018 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.