Рішення № 73172119, 04.04.2018, Токмацький районний суд Запорізької області

328/220/18

04.04.2018

2/328/253/18

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2018 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Королькової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Токмак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП в розмірі 10 498,43 грн. Також, просить стягнути судові витрати по справі - витрати на правничу допомогу в розмірі 800 гривень та судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.05.2017 в місті Токмак по вулиці Центральній громадянин ОСОБА_2 при початку руху на автомобілі УАЗ-3151, номерний знак НОМЕР_7, не пропустив автомобіль ВАЗ-21150, номерний знак НОМЕР_1, на якому рухався позивач, внаслідок чого, сталося зіткнення, після чого, автомобіль УАЗ-3151, номерний знак НОМЕР_7, здійснив наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ-2106, номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок ДТП ніхто не постраждав, автомобілі механічно пошкоджені. Автомобіль ВАЗ-21150, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_3. Позивач з 2016 року є фактичним володільцем та користувачем автомобіля ВАЗ-21150, реєстраційний номер НОМЕР_1. 08.06.2017 постановою Токмацького районного суду Запорізької області по справі №328/1308/17, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 08.06.2017, яка набрала законної сили. Згідно Звіту про оцінку автомобіля ВАЗ-2115, державний номер НОМЕР_1, від 17.06.2017 № 4, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 10498 (десять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 43 коп. Отже сума завданих позивачеві матеріальних збитків, складає 10498,43 грн. В добровільному порядку відповідач по справі ОСОБА_2 відмовляється відшкодувати матеріальні збитки і таким чином, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В судове засідання учасники по справі не з'явились.

Від позивача до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також в зв'язку з визнанням позову відповідачем, позивач просить повернути 50 відсотків сплаченого ним судового збору при поданні позову.

Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та просить суд задовольнити позов.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.05.2017 в місті Токмак по вулиці Центральній громадянин ОСОБА_2 при початку руху на автомобілі УАЗ-3151, номерний знак НОМЕР_7, не пропустив автомобіль ВАЗ-21150, номерний знак НОМЕР_1, на якому рухався позивач, внаслідок чого сталося зіткнення, після чого автомобіль УАЗ-3151, номерний знак НОМЕР_7, здійснив наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ-2106, номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок ДТП ніхто не постраждав, автомобілі механічно пошкоджені.

Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження передньої правої двері, правої фари, переднього правого крила, облицювання фари правої, шини переднього правого колеса, диску переднього правого колеса, молдинга - накладки правого крила, молдинга - накладки правої двері, важеля нижньої передньої підвіски, розтяжки правої передньої підвіски, деталей кріплення, що підтверджується повідомленням про ДТП від 06.05.2017, дефектним актом від 06.05.2017 та звітом про оцінку автомобіля № 04 від 17.06.2017.

08.06.2017 постановою Токмацького районного суду Запорізької області по справі №328/1308/17, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 08.06.2017, яка набрала законної сили 20.06.2017.

Автомобіль ВАЗ-21150, номерний знак НОМЕР_1, належить третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 10.06.2011.

Позивач з 2016 року є фактичним володільцем та користувачем автомобіля ВАЗ-21150, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією полісу № АЕ\ 9485343 від 07.06.2016 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з даними Звіту про оцінку автомобіля ВАЗ-2115, державний номер НОМЕР_1, від 17.06.2017 №4, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля складається із вартості замінних складових - 6587 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн., 47 коп., вартості робіт - 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн. 40 коп., вартості матеріалів - 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) грн., 56 коп., в сумі - 10498 (десять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 43 коп.

В добровільному порядку відповідач по справі ОСОБА_2 відмовився відшкодувати матеріальні збитки і таким чином, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Однак до розгляду справи по суті відповідач позовні вимоги визнав та просив задовольнити.

В силу ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч.ч.4, 6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, розглядаючи позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Так, порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди; наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними. Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, заподіяна зіткненням двох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, заподіяна одному з вини другого, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положення ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Частина 2 зазначеної статті встановлює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодував ти завдані збитки у повному обсязі.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 доведений, вимоги базуються на нормах чинного законодавства і підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, заподіяна в результаті ДТП у розмірі 10 498,43 гривень.

Що стосується судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

Відповідно до положень ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Виходячи з положень даної статті, заяви позивача про повернення 50 відсотків судового збору, суд вражає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору згідно з квитанцією ПАТ КБ «Приватбанк» №0.0.949634846.1, дата оплати 25.01 2018, що складає 352,40 (триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.).

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Системний аналіз даних норм дає підстави вважати, що для підтвердження витрат на правничу допомогу позивач повинен надати договір про надання правничої допомоги та докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Позивачем не надано жодного доказу, в зв'язку з цим суд відмовляє позивачу у компенсації судових витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1187, 1188, 1192 ЦК України та ст.ст.12, 13, 81, 89, 137, 141, 142, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3, місце проживання АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_4, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_5, місце проживання АДРЕСА_3), про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані внаслідок ДТП, у розмірі 10 498,43 гривень.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (рнокпп НОМЕР_3, місце проживання АДРЕСА_1) 50 відсотків сплаченого ним судового збору згідно з квитанцієюПАТ КБ «Приватбанк» №0.0.949634846.1, дата оплати 25.01 2018, що складає 352,40 грн.

Зобов'язати Токмацьке управління Державної казначейської служби України Запорізької області з р/р 31214206700014, МФО 813015, ЄДРПОУ 37942194, повернути 50 відсотків сплаченої суми судового збору, що складає 352,40 гривень, який сплачено згідно з квитанцією ПАТ КБ «Приватбанк» №0.0.949634846.1, дата оплати 25.01 2018, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_6, виданий 07.04.2017, орган, що видав 2339, рнокпп НОМЕР_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з урахуванням п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: