Вирок № 73171482, 04.04.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7772/17

Провадження № 1-кп/333/199/18

ВИРОК

Іменем України

04 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю: секретаря судового засідання Єрохіної А.Б.,

прокурора Ляленко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Кадіївка (Стаханов), Луганської області, громадянина України, руського, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 07.02.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за вчинення злочину проти власності, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, і повторно скоїв корисливі злочини за наступних обставин.

07 грудня 2017 року, у період часу з 14 години 10 хвилин до 14 години 26 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні магазину «Варус 10» ТОВ «Омега», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 10-А переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії залишаться непоміченим, таємно, повторно, шляхом вільного доступу з полиці магазину викрав сироватку для обличчя «Флореаль Ревіталіфт Лазер ХЗ», об'ємом 30 мл., вартістю 363 грн. 59 коп.

У подальшому, ОСОБА_1 пройшов через касу вказаного магазину, умисно не сплативши при цьому за вищевказаний товар, покинув місце події, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Крім того, 22 грудня 2017 року, у період часу з 16 години 50 хвилин до 17 години 10 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні магазину «Єва №104» ТОВ «Руш», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 34, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії залишаться непоміченим, таємно, повторно, шляхом вільного доступу з полиці магазину викрав: лосьйон після гоління чоловічий «Лореаль Мен Експерт», об'ємом 100 мл., вартістю 94 грн. 00 коп.; лосьйон після гоління чоловічий «Жиллет Сірієс Кул Вейт», об'ємом 100 мл., вартістю 119 грн. 20 коп., а всього майна на загальну суму 213 грн. 20 коп.

У подальшому, ОСОБА_1 подолав з вказаним майном касову зону магазину, умисно не оплативши вартість товару, але відразу після цього був затриманий працівниками охорони торгового закладу. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 визнав себе винуватим у повному обсязі у скоєнні злочинів, передбаченого ч.2 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, та пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказані злочини і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.

Дійсно, 07 грудня 2017 року, він перебував у приміщенні магазину «Варус», розташованого по вул. Північнокільцевій у м. Запоріжжі. Враховуючи, що за ним ніхто не спостерігає він вирішив викрасти косметичну сироватку для обличчя. У зв'язку з чим, він флакон з сироваткою взяв з полиці магазина та поклав у карман куртки. У подальшому, він декілька хвилин знаходився у магазині та потім вийшов з магазину, при цьому не сплативши за викрадене майно. Косметичну сироватку продав, але не пам'ятає кому, отримані гроші витратив на особисті потреби.

22 грудня 2017 року, він знаходився у приміщенні магазину «Єва», розташований по вул. Чумаченка у м. Запоріжжі. Враховуючи, що за ним ніхто не спостерігав, він вирішив викрасти косметику. З цією метою з полиці магазину він взяв 2 флакони лосьйону після гоління для чоловіків та поклав їх у карман своєї куртки. У подальшому, він пройшов через касову зону магазину, при цьому не сплативши за викрадений товар, але відразу був затриманий працівниками торгового закладу, які викликали працівників поліції. У скоєному розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, відсутні цивільні позови від представників потерпілих, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченого, дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинах при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як скоєння злочинів, передбачених:

- за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, його суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченого (не перебуває на обліках у лікарів психіатра та нарколога), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини - раніше судимий, не має постійного місця проживання, не одружений, офіційно не працює, той факт, що злочини ОСОБА_1 скоїв лише через 10 місяців після винесення відносно нього вироку. Також, суд враховує думку представників потерпілих щодо призначення покарання на розсуд суду та відсутності жодних матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого.

Обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченого, є - щире каяття, що підтверджується його поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду. Обставиною, обтяжуючою покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів.

Враховуючи особистість обвинуваченого, обставини кримінального провадження, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства.

На думку суду, той факт, що ОСОБА_1 скоїв злочини через нетривалий період після винесення вироку Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення та відсутність належних висновків, які ОСОБА_1 повинен був зробити. Тому таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправним діянням обвинуваченого, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів і може вважатися справедливим і достатнім для досягнення мети покарання.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно відповіді судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжної В.В. від 06.03.2018 року в матеріалах кримінального провадження №335/219/17 за обвинуваченням ОСОБА_1 квитанція про сплату засудженим штрафу у розмірі 850 грн. відсутня (т.1 а.с.54). Таким чином, ОСОБА_1 фактично не відбув покарання, призначене Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя від 07.02.2017 року. Доводи ОСОБА_1, що він сплатив штраф, але відповідна квитанція залишилась у квартирі у м. Сєверодонецьку, суд не приймає до уваги, так як відсутні будь-які докази з приводу вказаної оплати.

Частиною 3 статті 72 КК України передбачено, що основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Отже, призначаючи остаточно покарання ОСОБА_1 суд виходить із вказаних положень Кримінального кодексу України.

До набрання вироку законної сили ОСОБА_1 суд вважає за доцільне залишити запобіжний захід - тримання під вартою з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення. Крім того, під час судового розгляду не встановлено виняткових обставин, зазначених у ч.3 ст.377 КК України, за яких суд має право змінити запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили.

Цивільні позови та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349 ч.3, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) місяців арешту;

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.72 КК України ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді сукупності не відбутої частини покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2017 року у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. та арешту строком 4 (чотири) місяці, кожне покарання виконувати окремо.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 22.03.2018 року.

Речові докази:

- диск «DVD-R» з відеозаписами, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - долучити до матеріалів судового кримінального провадження;

- лосьйон після гоління чоловічий «Лореаль Мен Експерт», об'ємом 100 мл. та лосьйон після гоління чоловічий «Жиллет Сірієс Кул Вейт», об'ємом 100 мл., що знаходяться на зберіганні у представника потерпілого (магазина «Єва №104» ТОВ «Руш») - залишити останньому.

До набрання вироку законної сили ОСОБА_1 залишити запобіжний захід - тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод