Рішення № 73171176, 03.04.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №331/139/18

Провадження № 2 /331/443/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Жукової О.Є.,

при секретарі - Качан К.К.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02.01.2018 року (згідно поштового штампу на конверті) звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 30.03.2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 795, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює платежі в погашення кредиту та сплату відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 10.11.2017 року в сумі 57 521, 64 гривень. Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 57 521, 64 гривень та судові витрати.

В судове засідання представник позивача надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, в зв'язку з чим на підставі ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно заяви № DNН4КР82750058 від 30.03.2006 року між сторонами був укладений споживчий строковий кредитний договір, згідно умов якого відповідачу було надано строковий кредит у сумі 2 795, 00 грн, по технології Просто Кредит, на строк 24 місяці по 28.03.2008 року включно з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2, 09 % у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов'язання відповідача по поверненню кредиту, сплати процентів, обумовлених у заяві та умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») (далі- Умов) строки, а також сплатити комісії, яка зазначена в Умовах. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 21 по 28 число кожного місяця відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж ) у сумі 149, 77 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом , відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Згідно п. 2.1 Банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно- сервісному підприємству (ТСП).

Позивач виконав обов'язок перед відповідачем відповідно до умов , та згідно акту прийому-передачі товару товар 30.03.2006 передано ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував умови договору, через що, станом на 10.11.2017 року виникла заборгованість в сумі 13 063, 15 гривень - по процентам за користування кредитом, в розмірі 41 243, 17 гривень - нарахована пеня, а всього - 54 306, 32 гривень.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку встановленим договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги , позика повинна бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення процентів, а також пені, нарахування якої визначено п. 4.1 - 4.9 Умов про надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), ґрунтуються на законі та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, через що позов в цій частині слід задовольнити та стягнути з відповідача вказані суми , а всього 54 306, 32 гривень.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафів, суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно- правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.

У той самий час, умовами цього договору передбачена сплата штрафів як виду цивільно- правової відповідальності за правопорушення: порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому договором більш ніж на ЗО днів (п.5.3 Умов).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6- 2003цс15).

З мотивів, викладених вище, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення штрафів у розмірі 500,00 грн. фіксована частина, 2 715, 32 грн. штраф (процентна складова), не підлягають задоволенню.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 , 279 , 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 30.03.2006 року № DNН4KP82750058 в сумі 54 306 гривень 32 копійок, з яких: 13 063 гривень 15 копійок - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 41 243 гривень 17 копійок - пеня, а також судовий збір у сумі 1762 гривень 00 копійок .

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складений 03 квітня 2018 року.

Суддя: О.Є. Жукова

03.04.2018