Постанова № 73170240, 03.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/1671/17 Номер провадження 22-ц/775/398/2018

Єдиний унікальний номер 235/1671/17

Номер провадження 22-ц/775/398/2018 Доповідач Хейло Я.В.

Категорія 53

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хейло Я.В.

суддів: Жданової В.С., Новосядлої В.М.

за участю секретаря: Ситнік Д.Л.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, третя особа: Міжрайонний МСЕК міста Покровська (справа № 235/1671/17, головуючий у суді першої інстанції Хмельова Світлана Миколаївна), -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що з 14 лютого 2004 року перебуває з відповідачем у трудових правовідносинах, працювала на різних посадах, з 25 червня 2012 року по теперішній час працює прибиральницею службових приміщень господарчої дільниці.

Наказом Генерального директора заводу від 21 березня 2017 року вона була відсторонена від роботи оскільки роботодавцю стало відомо, що за висновком МСЕК від 21 березня 2017 року їй за станом здоров'я протипоказана важка фізична праця, вимушене положення тіла, тривала хода та зазначено про можливість працювати охоронцем з неповним робочим днем. Також у спірному наказі було зазначено, що невихід на роботу слід відображати як прогул з поважних причин та що на підприємстві відсутні робочі міста, що відповідають вимогам, зазначеним у висновку МСЕК.

Вважає, що таке відсторонення не відповідає вимогам ст.46 КЗоТ України, оскільки перелік видів праці, зазначений у довідці МСЕК не є вичерпним, робота прибиральниці також не є тяжкою фізичною працею та вона може її виконувати за станом здоров'я.

Просила суд визнати незаконним та скасувати наказ Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» № 534к 01/2 від 21 березня 2017 року, зобов'язати відповідача поновити її на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та 5000 гривень на відшкодування завданої внаслідок порушення її прав моральної шкоди.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано наказ ПрАТ «Красноармійський динасовий завод» №534к 01/2 від 21 березня 2017 року про відсторонення ОСОБА_1 незаконним.

Скасовано наказ ПрАТ «Красноармійський динасовий завод» №534к 01/2 від 21 березня 2017 року про відсторонення ОСОБА_1

Стягнуто з ПрАТ «Красноармійський динасовий завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 22.03.2017 року по 02.11.2017 року в розмірі 14028 гривень 90 копійок.

Стягнуто з ПрАТ «Красноармійський динасовий завод» на користь ОСОБА_1 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що судом неповністю встановлено обставини, що мають значення для справи та не надано належної правової оцінки доказам відповідача щодо наявності обгрунтуваних підстав відсторонення позивача від роботи. Відповідно до вимог закону працівнику не може пропонуватися робота, яка протипоказана йому за медичним висновком. Підставою відсторонення ОСОБА_1 від роботи стали виключно рекомендації МСЕК, оскільки відповідач не має відомостей щодо можливості продовження роботи позивача на посаді прибиральниці. Після проведення відповідної судової експертизи, яка підтвердила таку можливість на момент її проведення відповідачем було скасовано спірний наказ.

Також, зазначає, що судом було допущене порушення процесуального законодавства щодо належного повідомлення сторони відповідача про розгляд справи 14 грудня 2017 року, що порушило його право на участь у судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відхилити апеляційну скаргу, зазначає, що скасуванням наказу №534к від 21.03.2017 року про відсторонення від роботи, відповідач фактично визнав факт порушення її прав, що стосується доводів апеляційної скарги щодо неповідомлення про дату судового засідання, то вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідач неодноразово повідомлявся про розгляд справи повістками та у телефонному режимі.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи - міжрайонної МСЕК м.Покровськ у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу апеляційного суду заяву про розгляд справи за їх відсутності

Відповідно до ст.367 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що з 14 лютого 2004 року по 21 березня 2017 року позивач працювала у Приватному акціонерному товаристві «Красноармійський динасовий завод» за різними спеціальностям, з 25 червня 2012 року по теперішній час працює прибиральницею службових приміщень господарчої дільниці (а.с.5-6).

Наказом Генерального директора Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завід» № 534к індекс 01/2 від 21 березня 2017 року позивач була відсторонена від роботи з 22 березня 2017 року,з тих підстав, що відповідно до наданої нею довідкою МСЕК про умови та характер праці, їй протипоказана важка фізична праця, вимушене положення тіла та тривала хода, зазначено, що вона може працювати охоронцем, черговою без нічних змін, неповний робочий день, а на підприємстві робота, які відповідає цим критеріям, відсутня. Відсторонення від роботи проведено до появлення вакансії, які відповідають довідці МСЕК. Інженеру по організації і нормуванню праці ОУП у табелі обліку виходів робочого часу на період відсторонення її від роботи доручено відображати її відсутність як прогул з поважної причини(а.с.7).

Як вбачається з довідки міжрайонної комісії МСЕК від 13 березня 2017 року причиною призначення позивачу 3-ої групи інвалідності є загальне захворювання. Згідно висновку про умови та характер праці їй протипоказана тяжка фізична праця, вимушене положення тіла, довготривала хода. Може працювати охоронцем, черговою без нічних змін, на неповний робочий день. Огляд проведено повторно. Дата чергового переогляду - 13.03.2018 року (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області 04 червня 2007 року, актовий запис №261, батьками зазначені: ОСОБА_4, ОСОБА_1 (а.с.4).

Згідно довідки УСЗН Покровської міської ради ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області та отримує допомогу як одинока мати (а.с.10).

Згідно довідки ПрАТ «Красноармійський динасовий завод» середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає - 157,35 грн., середньомісячна заробітна плата - 1824,30 грн. Заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 - відсутня (а.с.34).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» №183 від 29.09.2017 року на підставі аналізу наданої медичної документації, даних обстеження членами експертної комісії у ОСОБА_1 встановлені наступні захворювання на момент проведення експертизи: енцефалопатія II ступеню, кистозні зміни головного мозку, нерізка координаторна недостатність, синкопальні стани (за даними анамнезу); розповсюджений остеохондроз хребта з переважним ураженням шийного іпопереково-крижового відділів, протрузіїC5-C6, С6-С7, L2-L3, L3-L4, L4-L5, нерізкій больовий синдром (цервікокраніалгія, люмбалгія), які також вказані і в Акті медичного огляду МСЕК №518 від 13.03.2017р. про встановлення III групи інвалідності: резидуальна енцефалопатія з наявністю кистозних змін (згідно даних МРТ за 2013р.) з двобічною рефлекторною пірамідною недостатністю в кінцівках, вегето-судинної дистонії зі змішаними кризами (в 2013р. по медичні документації та по анамнезу), когнітивним дефіцитом. Вертеброгенна люмбалгія з легким больовим, м'язово-тонічним синдромами - остеохондроз, протрузії дисків L4-L5, L5-S1, деформуючий спондильоз, спондилоартроз. ОСОБА_1 протипоказана тяжка фізична праця, вимушене положення тіла, довготривала хода. На момент проведення експертизи, загальний стан здоров'я гр. ОСОБА_1 є відносно задовільним, вона може працювати охоронцем, черговою без нічних змін. Згідно загального стану здоров'я ОСОБА_1, з урахуванням ступеню встановлених захворювань, комісія експертів прийшла до висновку, що на момент проведення експертизи вона може працювати прибиральницею в службових приміщеннях господарчої дільниці (а.с.62-70).

Наказом Генерального директора ПрАО «Красноармійський динасовий завод» від 9 листопада 2017 року наказ № 334 від 21.03.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи визнано таким, що втратив силу з 02.11.2017 року.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відсторонення позивача від роботи відбулося з порушенням вимог ст.46 Кодексу законів про працю України, а тому прийшов до висновку про скасування наказу про відсторонення позивача від 21 березня 2017 року та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та часткове відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її трудових прав.

Ст. 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку , що відсторонення від роботи позивача відбулося з порушенням вимог ст.46 КЗпП України. Приймаючи таке рішення, відповідач не послався на жодну норму законодавства або певного нормативного документа, яка передбачає можливість відсторонення працівника від виконання службових обов'язків без виплати заробітної плати на час відсторонення, що є порушенням закону, оскільки за змістом ст. 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Посилання представника відповідача на ст.5 Закону України «Про охорону праці», як підставу відсторонення, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки вона не передбачає право роботодавця на відсторонення працівника від роботи до наявності відповідних вакансій , зазначених у довідці МСЕК.

Одним з основних нормативних актів, спрямованих на соціальний захист інвалідів в Україні, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII.

Відповідно до статті 1 цього Закону особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особа з інвалідністю це особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності не допускається.

Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності розрізняють I, II і III групи інвалідності. Обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації визначено індивідуальною програмою медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації інваліда.

Законодавство не забороняє використовувати працю інвалідів усіх трьох груп. Головне при прийнятті на роботу інваліда не група інвалідності, а відсутність медичних протипоказань.

Задля реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується згідно зі статтею 17 Закону право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відсторонення від роботи - це тимчасове усунення працівника від виконання ним своїх функціональних обов'язків у передбачених законодавством виняткових випадках зазвичай без виплати заробітної плати за цей час, але зі збереженням робочого місця. Виняткові випадки відсторонення від роботи працівників визначено у статті 46 КЗпП та інших нормативно-правових актах.

Відповідно до абзацу першого пункту 22 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою КМУ № 1317 від 3 грудня 2009 року повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму задля визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один-три роки.

Дату чергового переогляду зазначають у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією. Висновок МСЕК про умови та характер праці, що так само міститься у цій довідці, діє протягом часу встановлення інвалідності, який теж зазначають у цій довідці.

Якщо працівник з інвалідністю після спливу часу встановлення інвалідності з тих чи інших причин не з'являється на черговий переогляд МСЕК, роботодавець матиме підстави відсторонити цього працівника від роботи до проходження ним переогляду МСЕК та видачі йому нової довідки до акта огляду за формою № 157-1/о із зазначенням групи інвалідності та висновку МСЕК про умови та характер праці .

Залежно від рекомендацій, що містяться у цьому висновку, роботодавець може допустити інваліда до виконання цих самих функціональних обов'язків із такими самими умовами та характером праці, чи змінити умови та характер праці, чи перевести його на іншу, легшу роботу, яка не буде протипоказаною йому за станом здоров'я, чи звільнити за пунктом 2 статті 40 КЗпП, чи вжити інших заходів, передбачених законодавством.

Для відсторонення працівника з інвалідністю за таких обставин роботодавець має керуватися статтею 46 КЗпП, якою передбачено, що однією з підстав відсторонення працівника від роботи є його відмова або ухилення вiд обов'язкових медичних оглядів.

Загальновідомо, що основною метою проведення обов'язкових медичних оглядів є визначення, чи робота, що пропонується працівникові або ним виконується, не є протипоказаною йому за станом здоров'я.

У статті 46 КЗпП не конкретизуються види обов'язкових медичних оглядів, а отже, є підстави вважати, що черговий переогляд МСЕК інваліда, що працює, є одним з обов'язкових медичних оглядів, про які йдеться у статті 46 КЗпП, оскільки за висновком чергового переогляду МСЕК визначається, чи робота, що виконується працівником з інвалідністю, не є протипоказаною йому за станом здоров'я.

Частина шоста статті 24 КЗпП України прямо забороняє укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я, а отже, забороняє і продовження такої роботи.

Частина перша статті 170 КЗпП України передбачає , що працiвникiв, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу вiдповiдно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку.

Відповідно до частина перша статті 172 КЗпП України у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, переквалiфiкацiю i працевлаштування iнвалiдiв вiдповiдно до медичних рекомендацій, установити на їхнє прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень і створити пiльговi умови праці.

Відповідно до абзацу другого пункту 22 Положення № 1317 повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких установлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури. Оскільки ця норма, крім інваліда, не конкретизує інших заінтересованих осіб, є підстави вважати, що такою заінтересованою особою за цією нормою може бути і роботодавець.

А отже, у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності працівника з інвалідністю роботодавець може виступити ініціатором щодо проведення повторного огляду МСЕК цього інваліда раніше строку, зазначеного в довідці до акта огляду МСЕК.

Якщо в цьому разі такий працівник з інвалідністю відмовлятиметься або ухилятиметься від повторного огляду МСЕК, роботодавець матиме підстави для відсторонення його від роботи, особливо коли зміни у стані здоров'я і працездатності настали в бік погіршення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що правові підстави для відсторонення позивача від роботи за станом здоров'я були відсутні, законом передбачено інший порядок вирішення цього питання та суд першої інстанції обґрунтовано визнав таке відсторонення неправомірним.

Правові підстави для поновлення позивача на роботі відсутні , оскільки відсторонення від роботи не припиняє трудові правовідносини.

Проте, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині скасування наказу ПАТ «Красноармійський динасовий завод» від 21 березня 2017 року, оскільки скасування наказу належить до виключної компетенції того органу, який його видав та як вбачається з матеріалів справи наказом генерального директора ПАТ «Красноармійський динасовий завод» від 9 листопада 2017 року № 1317к наказ від 21.03.2017 року № 334к про відсторонення ОСОБА_1 було визнано таким, що втратив чинність.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.03.2017 року по 09.11.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення оскаржується.

Ст.237-1 Кодексу законів про працю передбачає, що права працівника на відшкодування за рахунок роботодавця моральної шкоди у разі порушення його законних прав та суд першої інстанції вірно зазначив у рішенні, що внаслідок незаконного відсторонення від роботи позивачеві було завдано моральної шкоди. Позивач є одинокою матір'ю, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,через відсторонення від роботи мала докладати додаткових зусиль для організації свого життя, утримання дитини. Розмір такого відшкодування є розумним та справедливим у даному випадку.

Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача про порушення судом норм процесуального права під час розгляду справи, то апеляційний суд вважає, що вони заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.

Одними з основних засад судочинства є верховенство права, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін.

Ст.8 ЦПК України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання у суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до вимог ст.211,223 ЦПК України про місце, час і дату судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті,крім випадків , визначених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи представник ПАТ «Красноармійський динасових завод» був повідомлений про явку у судове засідання на 13 годину 9 листопада 2017 року (а.с.75).

9 листопада 2017 року розгляд справи було відкладено на 15 годину 14 грудня 2017 року у зв'язку із зайнятістю судді у іншому судовому провадженні (а.с.92).

14 грудня 2017 року справу було розглянуто без участі сторін, за відсутності даних про належне повідомлення представника про час та дату судового розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.8,211,223 ЦПК України розглянув справу у відсутність представника відповідача без наявності у справі даних про його належне повідомлення про дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим ), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті спору.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» задовольнити частково.

Визнати наказ Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» № 534к 01\2 від 21 березня 2017 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 незаконним.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 22 березня 2017 року по 9 листопада 2017 року у сумі 14028,90 грн. та 1000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Красноармійський динасовий завод» судовий збір на користь держави у сумі 640 гривень.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Судді