Рішення № 73170176, 03.04.2018, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1660/17

Провадження № 2/298/37/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Лютянської М.С.

при секретарі Брітовій Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н від 22 січня 2013 року, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 500 (п'ятсот) грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. ПАТ КБ « ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідач ОСОБА_2 заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «Приватбанк». У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 станом на 31 липня 2017 року має заборгованість 18771,37 грн. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позов визнав.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №б/н від 22 січня 2013 року, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. ПАТ КБ « ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг».

При укладанні вказаного Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Разом з цим встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив зобов'язання по кредитному договору. Таким чином, заборгованість за ним станом на 31 липня 2017 року склала 18771,37 грн., з яких: 299,08 грн. - заборгованість за кредитом; 13552,22 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 3550 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також заборгованість по штрафам у сумі: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 870,07 грн. - штраф (процентна складова).

Правовідносини між сторонами випливають із зобов'язань, що виникають внаслідок договору, які врегульовані нормами глави 48 ЦК України, зокрема згідно вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. п. 1.1.2.5-1.1.2.6 Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевищення кредитного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним договором. У випадку невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання щодо повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту і овердрафта), оплати винагороди банку.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором про надання банківських послуг від 22 січня 2013 року, суд вважає, що позовна заява в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним є обґрунтованою.

Що стосується стягнення пені та штрафів, то суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами Договору про надання банківських послуг, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1. передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6. вказаного кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них - неповернення чи несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом.

Отже, враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, яку в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню лише заборгованість по штрафах у сумі 500 грн. - штраф (фіксована частина), 870,07 грн. - штраф (процентна складова).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 536, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299; 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 січня 2013 року в розмірі 15221 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять одна) грн. 37 коп., яка складається з наступного: 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 08 коп. - заборгованість за кредитом; 13552 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят два) грн. 22 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 500 (п'ятсот) грн. - штраф (фіксована частина) та 870 (вісімсот сімдесят) грн. 07 коп. - штраф (процентна складова).

У задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за пенею у сумі 3550 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1297 (одна тисяча двісті дев'яносто сім) грн.40 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: Лютянська М.С.