Постанова № 73169969, 04.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 р. м.Одеса Справа № 647/2910/17

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Миргород В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Кравченко К.В. , Вербицька Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 27.12.2017р. по справі № 647/2910/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

04 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення з 01.01.2016 року перерахунку та виплати пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №558/19/01-2017 від 03.05.2017 року та невиплати різниці недоплаченої пенсії за період з 01.01.2016 року по 04.12.2017 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №558/19/01-2017 від 03.05.2017 року та виплату різниці недоплаченої пенсії за період з 01.01.2016 року по 04.12.2017 року;

- допустити негайне виконання постанови суду;

- стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що з 2010 року він перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ у розмірі 73% відповідного грошового забезпечення. 03.05.2017 року ліквідаційною комісією Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області до відповідача направлено довідку №558/19/01-2017 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для перерахунку пенсії, але перерахунок проведено не було, тому у листопаді 2017 року адвокат Горішній О.О., який діяв в інтересах позивача, звернувся до відповідача із заявою з приводу не проведення перерахунку пенсії, про що отримав відмову у перерахунку та виплату перерахованої пенсії із посиланням на те, що вони будуть здійснені після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Однак такі дії відповідача вважає неправомірними та просить провести перерахунок пенсії.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, заперечував проти задоволення позову, надав заперечення, в яких зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 не є підставою для проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки цим нормативним актом види і розмір грошового забезпечення поліцейським були встановлені вперше в історії України. Територіальні органи Національної поліції України не визначені як правонаступники територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України. На сьогоднішній день немає законних підстав для прирівнювання колишніх працівників МВС України до існуючих посад працівників Національної поліції України та для здійснення перерахунку пенсій пенсіонерам із числа колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За таких обставин відповідач вважає, що законних підстав для проведення перерахунку пенсії позивачеві немає. Крім того, виплата пенсій за вказаним Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» не передбачено видатків на фінансування перерахунку пенсій зазначеній категорії громадян.

Постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 27 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нездійснення ОСОБА_2 перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 03 травня 2017 року № 558/19/01-2017. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Ганнерзеім Німеччина, індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, перерахунок та виплату пенсії відповідно на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 03 травня 2017 року № 558/19/01-2017, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум. Допущено негайне виконання рішення в частині сплати різниці несплаченої суми пенсії за минулий час у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 1 280 гривень.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення при розгляді справи.

Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03 травня 2017 року ОСОБА_2 була видана довідка ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області за № 558/19/01-2017 про новий розмір грошового забезпечення на підставі ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2015 року № 988, наказу Міністерства Внутрішніх Справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та направлена до Головному управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

У листопаді 2017 року адвокат Горішній О.О., який діяв в інтересах позивача, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок його пенсії.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно до вимог статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Таким чином, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988.

Абзацом 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Зазначене не суперечить вимогам пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, згідно з яким Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду. Пенсійна справа позивача знаходиться у Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Херсонській області.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не здійснило перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб» посилаючись на те, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України; у видатковій частині бюджету Пенсійного фонду України на 2017 рік не передбачено додаткових коштів для здійснення виплат перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, а тому перерахунок та виплату перерахованої пенсії із грошового забезпечення, встановленого законодавством для поліцейських, буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Однак, в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не зазначено, що для здійснення перерахунку та виплати перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України мають бути виділені додаткові кошти з Державного бюджету України.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відсутні перешкоди для здійснення перерахунку та виплати перерахованої пенсії позивачу, а мотиви відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у здійсненні перерахунку пенсії позивача, наведені у листі від 27.11.2017 року №7819/09, не можуть бути визнані законними і обґрунтованими.

За правилами ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи, що право на перерахунок пенсії позивач набув з 01.01.2016 року, проте, станом на час розгляду та вирішення даної справи доказів здійснення такого перерахунку пенсійним органом не надано, при цьому в судовому порядку визнано необґрунтованими мотиви відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у проведенні перерахунку пенсії позивача, наведені у листі від 27.11.2017 року №7819/09, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням наведеної ст. 51 Закону, наявні підстави для задоволення позовних вимог, починаючи з 01.01.2016 року.

Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом в зразковому рішенні від 15 лютого 2018 року (справа № Пз9901/8/18).

Оскільки дана справа відповідає ознакам, викладеним в зазначеному вище рішенні Верховного Суду та є типовою, тому правові висновки Верховного Суду за правилами ст. 291 КАС України підлягають врахуванню при ухваленні рішення в даній справі.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що пред'явлений позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Так, у відповідності до п. 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції, Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Також у вказаному рішенні зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.

Зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» та «Федоренко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Тобто, Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат, в тому числі і пенсійних на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 27 грудня 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.