Постанова № 73169793, 29.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/31615/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Макаренко І.О. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського міського військового комісаріату третя особа-Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київського міського військового комісаріату третя особа-Міністерство оборони України в якому просив визнати протиправною вимогу Київського міського військового комісаріату до ОСОБА_3 щодо надання додаткових документів про причини та обставини поранення; визнати протиправною бездіяльність Київського міського військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпоряднику бюджетних коштів висновку про призначення та виплату мені одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»; зобов'язати Київський міський військовий комісаріат подати висновок та документи розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України, щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 13 жовтня 1986 року по 16 листопада 1988 року. З 03 лютого 1987 року по 23 серпня 1988 року, приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан у складі військової частини пп 43164, що підтверджується довідками, виданими Шевченківським районним у місті Києві військовим комісаріатом від 05.04.2016р. №10 та від 06.06.2016р. №28.

З 16 квітня 1999 року ОСОБА_3 має статус «учасника бойових дій», про що свідчить відповідне посвідчення.

Згідно з витягу протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв за №1430 від 01 квітня 2016 року наслідками цих поранень, згідно із висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро СМЕ №733/Ж від 23.02.2016 року, є шкіряні рубці в міжбрівній ділянці, на лівій кисті та на лівій та правій гомілках і на правій боковій стінці живота, а згідно виписок із історії хвороби лікувальних закладів і консультативних заключень спеціалістів Інститутів нейрохірургії і отоларингології АМН України, поранення ЗЧМТ-контузії головного мозку і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

На підставі зазначених медичних документів позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності з 17.05.2016 р. до 01.06.2017 р., причина інвалідності - поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується довідкою Голосіївської м/р МСЕК за №451-Б від 26.05.2016р. 17.05.2016 р. позивач має статус «інваліда війни», про що свідчить посвідчення.

03.06.2017 р. (вх.№Л-793) позивач звернувся із заявою до Київського міського військового комісаріату, в якій просив розглянути питання виплати йому одноразової грошової допомоги, як особі, яка отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби та у порядку, передбаченому законом.

Листом від 16.06.2017р. за №ВВС3/1414 відповідач зазначив, що згідно переліку документів для одноразової грошової допомоги в разі інвалідності, визначеного пунктом 11 порядку №975, надав не повний комплект документів, а саме відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема те, що воно не пов'язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисно спричинення собі тілесного ушкодження. Запропонували позивачу надати необхідні документи в найкоротший термін або документи будуть повернуті без реалізації.

Позивач, вважаючи, що дії відповідача є протиправними, чим порушують його права, звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з того, що дії Київського міського військового комісаріату щодо надання ОСОБА_3 додаткових документів про причини та обставини поранення є протиправними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

У ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що він поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Згідно з пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Підпунктом «б» частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IІІ групи.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п. 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІІ групи.

У п. 11 Порядку № 975 визначено, що вiйськовослужбовець, вiйськовозобов'язаний та резервiст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разi настання iнвалiдностi чи втрати працездатностi без встановлення йому iнвалiдностi, подає уповноваженому органу такi документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням iнвалiдностi чи часткової втрати працездатностi без встановлення iнвалiдностi; довiдку медико-соцiальної експертної комiсiї про встановлення групи iнвалiдностi або вiдсотка втрати працездатностi iз зазначенням причинного зв'язку iнвалiдностi чи втрати працездатностi.

До заяви додаються копiї: постанови вiдповiдної вiйськово-лiкарської комiсiї щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузiї, травми або калiцтва), захворювання; документа, що свiдчить про причини та обставини поранення (контузiї, травми або калiцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане iз вчиненням особою кримiнального чи адмiнiстративного правопорушення або не є наслiдком вчинення нею дiй у станi алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'янiння, або навмисного спричинення собi тiлесного ушкодження; сторiнок паспорта з даними про прiзвище, iм'я та по батьковi i мiсце реєстрацiї; документа, що засвідчує реєстрацiю фiзичної особи у Державному реєстрi фiзичних осiб - платникiв податкiв, виданого органом доходiв i зборiв (для фiзичної особи, яка через свої релiгiйнi переконання вiдмовляється вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, офiцiйно повiдомила про це вiдповiдний орган доходiв i зборiв та має вiдмiтку в паспортi громадянина України, - копiю сторiнки паспорта з такою вiдмiткою).

Згідно з п. 12 Постанови № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Доводи апелянта про те, що позивачем не надано копій документів, підтверджуючих причини і обставини поранення, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки правовою підставою для призначення особі одноразової грошової допомоги в порядку ст.ст. 16, 16-2 Закону № 2011-ХІІ та Порядком № 975 є відповідний висновок МСЕК, який подавався позивачем і є в матеріалах справи.

Крім того, у витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, визначено, що поранення, контузія, захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду належних і допустимих, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказів та не переконав судову колегію у своїй правоті.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київського міського військовового комісаріату - залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Повний текст постанови виготовлено 03.04.2018.