Постанова № 73169752, 04.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 653/574/17

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Венглєвська Н.Б.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

28 лютого 2017 року ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_3 звернулась до Генічеського районного суду Херсонської області з позовом, в якому просила зобов'язати управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області провести поновлення її пенсії за віком з часу виникнення в неї такого права, а саме, з 07 жовтня 2009 року - шляхом призначення її знову, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області щодо відновлення виплати позивачу пенсії за віком.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про відсутність законних підстав для поновлення виплати позивачу пенсії.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2017 року позов задоволено частково. Визнано противоправною відмову Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в поновленні нарахування та виплати пенсії. Зобов'язано Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області поновити нарахування з 28 серпня 2016 року та виплачувати з 28 серпня 2016 року пенсію позивачу в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до ст.28 та 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з подальшим її перерахуванням у зв'язку зі змінами пенсійного законодавства. Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині вимог до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області за період з 07 жовтня 2009 року по 27 серпня 2016 року залишити без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить змінити постанову в частині строку з якого має бути поновлена пенсія. Зокрема, апелянт зазначає, що ОСОБА_2 має право на відновлення пенсії з 07.09.2009 року - з дати постановлення рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009, яким були скасовані положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що забороняли виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.311 КАС України у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про слухання за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 року замінено відповідача Генічеське об'єднане управління ПФУ в Херсонській області на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_2 є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, документована паспортом України для виїзду за кордон НОМЕР_1 та прийнята на консульський облік в державі Ізраїль 27 липня 2000 р., де постійно проживає.

По досягненню пенсійного віку ОСОБА_2 була призначена пенсія за віком, яка виплачувалась їй Гагарінським райсобезом м.Севастополя, про що свідчить штамп на першій сторінці трудової книжки (а.с.38).

Про вказані обставини також свідчить і відповідь відділу Пенсійного фонду РФ в Гагаринському районі м.Севастополя, в якій зазначено, що в червні 2000 року по заяві позивача, виплата пенсії припинена в зв'язку із виїздом на ПМП (а.с.106).

31 серпня 2016 р. представник позивачки подав до управління ПФУ заяву про поновлення виплати їй раніше призначеної пенсії за віком (а.с.56-59).

Управління ПФУ повідомило заявника ОСОБА_3 що ОСОБА_2 відмовлено в поновлені пенсії, так як позивач повинна особисто звернутись до управління ПФУ. Крім того, відсутні оригінал та копії паспортів або посвідки з місцем проживання, з відмітками реєстрації на території України що підтверджується листом від 31 серпня 2016 року № 3078/02.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право громадянина на призначення пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Разом з тим, зобов'язуючи відповідача поновити та виплачувати пенсію, суд першої інстанції застосував норми ст.99,100 КАС, залишивши позовні вимоги за період з 07.10.2009 року по 27.08.2016 року без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Через відсутність порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, судова колегія не надає правову оцінку доводам суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене предметом апеляційного оскарження є постанова суду першої інстанції в частині залишення частини позовних вимог без розгляду, що мало наслідком обмеження позивача строком, з якого має бути поновлена пенсія.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про необхідність застосування положень КАС при визначенні меж строку звернення до адміністративного суду.

Так, з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009, тобто з 07.10.2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З цього часу відповідач був зобов'язаний відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проте, наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача вжиття активних дій щодо захисту свого права. Отже, після прийняття та опублікування рішення КСУ № 25-рп/2009 та не відновлення пенсійним органом виплати пенсії позивачу, останній повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак в нього розпочався відлік строку звернення до суду.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частина 2 цієї статті передбачає, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.ст.99,100 КАС України викладено Верховним Судом України у постановах від 08 грудня 2015 року (справи №№ 21-5440а15, 21-5653а15) та від 08.06.2016 року (справа № 505/2135/14-а). Крім того, зазначена позиція підтримана і рішенням Верховного суду від 30.01.2018 року по справі № 408/2861/17-а.

Частиною 3 ст. 123 КАС України, в редакцій чинній на час ухвалення постанови судом першої інстанції, встановлено, що коли факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, вірним є висновок суду першої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин ст.99,100 КАС України, та залишення позовних вимог за період з 07.10.2009 року по 27.08.2016 року без розгляду.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 27 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 04 квітня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко