Постанова № 73169727, 03.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 358/856/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Тітов М.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Сорочка Є.О.

Федотова І.В.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарь» на рішення Богуславського районного суду Київської області від 18 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарь» до Відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Богуславської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Богуславської міської ради про визнання протиправним рішення відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Богуславської міської ради про відмову в реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція нежитлового приміщення кафе «Каштан» за адресою: м. Богуслав, вул. Миколаївська, 40, приміщення 1 викладеного в листі від 11 квітня 2017 року № 10/10-Я-ЗООЗ/45, та зобов'язання вчинити дії по підтвердженню готовності до експлуатації об'єкта: «Реконструкція нежитлового приміщення кафе «Каштан» за адресою: м. Богуслав, вул. Миколаївська, 40, приміщення 1», шляхом видачі сертифіката товариству з обмеженою відповідальністю «Янтарь».

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 18 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - ТОВ «Янтарь», подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на здійснені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при реконструкції існуючого приміщення у відповідному населеному пункті, без забудови у розумінні положень ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», ТОВ «Янтарь» не зобов'язаний залучатись до участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, як замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки.

У поданому до суду апеляційної інстанції письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її вимог. Відповідач зазначає, що рішення про відмову у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації не приймалось, а подана позивачем декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція нежитлового приміщення кафе «Каштан» за адресою: м. Богуслав, вул. Миколаївська, 40, приміщення, 1, повернута позивачу на доопрацювання у зв'язку з відсутністю в п. 22 поданої декларації інформація щодо сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Відповідач зазначає, що реконструкція об'єкту зі зміною його площі з 114,5 кв.м. до 867,5 кв.м. передбачає обов'язок особи, яка здійснює зазначені дії з забудови, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до договору купівлі-продажу державного виробничо-комерційного підприємства громадського харчування «Лілея» Богуславської районної державної адміністрації від 25 вересня 1993 року ОСОБА_3 стала власником вказаного комплексу, який розташований за адресою: м. Богуслав, вул. Миколаївська, 40.

Відповідно до витягу з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є учасником (засновником) ТОВ «Янтарь» (код ЄДРПОУ 19426753).

Земельною ділянкою на якій розташоване кафе «Каштан» ТОВ «Янтарь» користується на підставі договору оренди № 040803000017 від 13 травня 2008 року.

На підставі рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради № 65/5 від 10 квітня 2012 року ТОВ «Янтарь» отримало дозвіл на реконструкцію нежитлового приміщення кафе «Каштан» по вул. Миколаївська, 40, прим. 1 та на отримання містобудівних умов і обмежень.

На підставі вищевказаних документів була розроблена проектна документація на реконструкцію. Як вбачається із проектної документації площа будівлі приміщення кафе «Каштан» по вул. Миколаївська, 40, прим. 1 збільшилася із 114,5 кв.м. до 867,5 кв.м.

Після розроблення та погодження відповідної документації директором ТОВ «Янтарь» ОСОБА_3 було подано декларацію про початок виконання робіт з реконструкції кафе «Каштан», яка зареєстрована за № КС 08312221453 від 13 листопада 2012 року.

Листом від 11 квітня 2017 року відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Богуславської міської ради відповідно до п. 19 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою КМУ № 461 від 13 квітня 2011 року, повернув ТОВ «Янтарь» декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція нежитлового приміщення кафе «Каштан» за адресою: м. Богуслав, вул. Миколаївська, 40, приміщення, 1. Підставою повернення декларації зазначено, що декларація оформлена з порушенням встановлених вимог, оскільки в п. 22 поданої декларації інформація щодо сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту вказано, що договір про сплату не був укладений, що суперечить ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Вважаючи, що вчинені відповідачем дії та прийняті рішення не відповідають чинному законодавству, позивач звернувся з даним позовом в суд.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно згідно з положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI ( далі - Закон № 3038-VI).

Згідно ч. 1, 3 ст. 6 Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, зокрема центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об'єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об'єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ.

Відповідно до ст. 39 Закону № 3038-VI, встановлено порядок та підстави прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Так, згідно вказаній статті, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4, 5, 6, 8, 10 ст. 39 Закону № 3038-VI, прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до ст. 40 Закону № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем не заперечувався той факт, що об'єкт будівництва позивача не відноситься до об'єктів, визначених ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Однак, на переконання апелянта, оскільки була проведена реконструкція нежитлового приміщення кафе «Каштан» по вул. Миколаївська, 40, прим. 1, а не його забудова у розумінні положень ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», ТОВ «Янтар» не зобов'язаний залучатись до участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, як замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки.

Колегія суддів вважає безпідставними зазначені доводи апелянта, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова території, це в тому числі - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає реконструкцію існуючої забудови територій.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що вчинені позивачем дії з реконструкції об'єкту зі зміною його площі з 114,5 кв.м. до 867,5 кв.м. в розумінні ч. 1 ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» є будівництвом. У зв'язку з чим, колеія суддів вважає, що особа, яка здійснює реконструкцію з забудовою земельної ділянки, зобов'язана взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, реконструкція будівлі позивачем, не звільняє позивача від обов'язку з укладення із міською радою договору на пайову участь, а також від перерахування коштів пайової участі.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що відповідач вирішуючи питання про повернення ТОВ «Янтарь» декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція нежитлового приміщення кафе «Каштан» за адресою: м. Богуслав, вул. Миколаївська, 40, приміщення, 1, діяв правомірно та у відповідності до положень ст. ст. 2, 26, 39, 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Стосовно решти заявлених позивачем у адміністративному позові вимог, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Янтарь» не надавав відповідачу акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до вказаного Порядку, , а також позивач не надав доказів, що акт готовності об'єкта до експлуатації був складений та є в наявності.

Згідно додатку 7 Порядку сертифікат видається на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації, копія якого додається до сертифіката.

Враховуючи наведене вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії по підтвердженню готовності до експлуатації об'єкта: «Реконструкція нежитлового приміщення кафе «Каштан» за адресою: м. Богуслав, вул. Миколаївська, 40, приміщення 1», шляхом видачі сертифіката ТОВ «Янтарь» задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують у зв'язку з чим колегією суддів не приймаються до уваги.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Янтарь» - залишити без задоволення, а постанову Богуславського районного суду Київської області від 18 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 03 квітня 2018 року.