Постанова № 73169643, 03.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1934/17 Суддя першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2017 року, повний текст якого складено 26 грудня 2017 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області (далі - Відповідач, КДКА Черкаській області) про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА Черкаської області від 26.10.2017 року №2 про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 18.03.2014 року, видане Радою адвокатів Черкаської області) до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування судової заборони на відчуження квартири, при спілкуванні із ОСОБА_3 поводив себе некоректно, допускав вчинення психологічного тиску та шантажу під час купівлі-продажу квартири.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неврахуванні судом, що у відносинах під час супроводження операції щодо купівлі-продажу квартири діяв як довірена особа ОСОБА_4, а не як адвокат; при цьому дана особа жодних претензій до Позивача як адвоката не має, а її пояснення як свідка судом першої інстанції взагалі взяті до уваги не були. Вказує на безпідставності твердження суду про те, що квартира належить йому та іншим адвокатам на праві власності, оскільки згадане нерухоме майно належить ОСОБА_4, яка позичала кошти у ОСОБА_1 Підкреслює неврахування судом обставин, що ОСОБА_3 вимагала кошти у Позивача, однак будь-які претензії в останньої до ОСОБА_1 відсутні. Крім того, звертає увагу на те, що не належить до засновників благодійного фонду «Розвиток Черкащини», не брав участь у справі №712/6122/17, не знав про існування ухвали про накладення арешту на спірну квартиру, а також не ознайомлювався зі стенограмою аудіозапису розмов під час зустрічі з ОСОБА_3 22.08.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_4 як свідок намагалася виправдати ОСОБА_1, який є її другом та роботодавцем. Крім того, з її пояснень, на переконання Відповідача, вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний у справах ОСОБА_5, з моменту придбання квартири про її статус як спірної було відомо у тому числі Позивачу, оскільки зі змісту пояснень ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_5 прибули до суду 15.06.2017 року для участі у судовому засіданні, яке не відбулося. Стверджує, що у матеріалах справи наявні необхідні та достатні докази написання заяви ОСОБА_3 під тиском. Поряд з іншим, підкреслює, що ОСОБА_1 був ознайомлений із даними стенограми аудіозапису розмов 22.08.2017 року під час зустрічі з ОСОБА_3 та достовірність останнього не заперечував.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2018 року справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.04.2018 року.

У судовому засіданні Позивач доводи апеляційної скарги підтримав та просив вимоги останньої задовольнити повністю з викладених у ній підстав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, заслухавши пояснення Апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 (далі - Квартира), на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2017 року, зареєстрованим у реєстрі за №4005. Указана Квартира, як встановлено судом першої інстанції, використовувалася ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як офісне приміщення (т. 1 а.с. 214).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 19.07.2017 року між ОСОБА_4 (Продавець), від імені якої діяв ОСОБА_1 ,та ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу Квартири (т. 1 а.с. 57-58), посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Іващенко Г.М. та зареєстрований у реєстрі за №2146. При цьому, сторонами не заперечується, що після отримання ОСОБА_1 коштів в сумі 31 000,00 доларів США (а.с. 74) останній покинув приміщення приватного нотаріуса. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2017 року приватний нотаріус Іващенко Г.М. повідомила ОСОБА_3 про неможливість проведення реєстрації права власності на Квартиру, оскільки на спірне нерухоме майно накладено арешт ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 16.07.2017 року у справі №712/6122/17 за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до благодійного фонду «Розвиток Черкащини», ТОВ «Фінстрім» про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

31.07.2017 року ОСОБА_3 звернулася до голови КДКА Черкаської області зі скаргою, в якій просила притягнути до дисциплінарної відповідальності адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 67-69). В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 зазначила, що після з'ясування неможливості реєстрації права власності на придбану Квартиру 20.07.2017 року звернулася до вказаних адвокатів з вимогою повернути кошти, однак останні категорично відмовилися їх повернути.

У зв'язку з надходженням даної скарги КДКА Черкаської області повідомила ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про призначення до розгляду скарги на 28.08.2017 року (т. 1 а.с. 79-80).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 22.08.2017 року між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Іващенко Г.М. та зареєстрований у реєстрі за №2398 (т. 1 а.с. 88-89). Також у цей же день ОСОБА_3 написано заяву, в якій остання зазначила, що: не має будь-яких претензій фінансового (майнового) та немайнового (морального) характеру до ОСОБА_4, а також її представників ОСОБА_1, ОСОБА_5 щодо укладеного 19.07.2017 року договору купівлі-продажу Квартири; усі дії ОСОБА_4, її представників ОСОБА_1, ОСОБА_5, а також документів, які були складені на виконання вищевказаного договору, вважає правильними та законними; заперечує факти та обставини, викладені 02.08.2017 року в ефірі телеканалу «Інтер» у програмі новин «Подробности» в сюжеті «Квартирный скандал: в Черкассах мошенники отнимают жилье у должников» щодо неправомірних (шахрайських) дій щодо неї, нібито вчинених ОСОБА_4 та її представниками ОСОБА_1, ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 90-91). Справжність підпису ОСОБА_3 засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Іващенко Г.М. та зареєстровано у реєстрі за №2399 (далі - Заява про відсутність претензій).

28.08.2017 року на адресу голови КДКА Черкаської області надійшли скарги від ОСОБА_10 (доньки ОСОБА_3; т. 1 а.с. 81-82) та від ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 85-87), в яких останні просили притягнути до дисциплінарної відповідальності адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 В обґрунтування своїх вимог зазначили, що під час зустрічі 22.08.2017 року у нотаріуса Іващенко Г.М., яка тривала п'ять годин, адвокат ОСОБА_1 під загрозою неповернення коштів примусили ОСОБА_3 підписати Заяву про відсутність претензій. При цьому, як зазначили скаржники, Позивачем було повернуто лише 29 000,00 доларів США, оскільки 1 100,00 доларів США останній забрав на власні витрати, а 900,00 доларів США було залишено у ОСОБА_11 до моменту відкликання ОСОБА_3 заяв з поліції та дисциплінарної комісії адвокатури. Факт отримання ОСОБА_11 вказаних коштів підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою останнього від 22.08.2017 року (т. 1 а.с. 92).

Як вбачається з матеріалів справи, головою дисциплінарної палати КДКА Черкаської області Сергієнко О.П. 02.10.2017 року складено довідку, в якій вказано про необхідність порушення дисциплінарного провадження стосовно, зокрема, ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 195-199).

Рішенням КДКА Черкаської області від 03.10.2017 року №328 порушено дисциплінарну справу відносно, зокрема, адвоката ОСОБА_1 та призначено дисциплінарну справу до розгляду на 26.10.2017 року (т. 1 а.с. 202-206).

За результатами розгляду дисциплінарної справи КДКА Черкаської області 26.10.2017 року прийнято рішення №2, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосовано до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців (т. 1 а.с. 223-230).

Враховуючи встановлені вище обставини, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 4, 34, 36, 37, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. п. 7, 12 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки Позивач, достовірно знаючи про існування заборони на відчуження Квартири, некоректно поводився щодо ОСОБА_3, застосовував до останньої психологічний тиск та вчиняв дії, що мають ознаки шантажу, під час здійснення операції з купівлі-продажу вказаної Квартири.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

За правилами ст. 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ст. 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Дисциплінарне провадження у відповідності до ст. 37 Закону складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За правилами ст. 38 Закону заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Як було встановлено вище, за наслідками перевірки викладених у скаргах відомостей головою дисциплінарної палати КДКА Черкаської області було складено довідку, в якій викладено висновок про необхідність порушення дисциплінарної справи стосовно Позивача. За наслідками розгляду скарг, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарною палатою прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1

Зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що, на момент укладення із ОСОБА_3 договору купівлі-продажу квартири від 19.07.2017 року ОСОБА_1, як один із засновників благодійного фонду «Розвиток Черкащини» (т. 1 а.с. 209-210), а також діловий партнер адвоката ОСОБА_5, не міг не бути обізнаний з існуванням цивільної справи №712/6122/17 за позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до благодійного фонду «Розвиток Черкащини», ТОВ «Фінстрім» про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки. Крім того, зі змісту пояснень ОСОБА_6, наданих на засіданні дисциплінарної палати, вбачається, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 перебували у приміщенні Соснівського районного суду міста Черкаси 15.06.2017 року, тобто у день, коли було призначено до розгляду справи №712/6122/17. Наведене, на переконання судової колегії, всупереч доводам Апелянта підтверджує висновок суду першої інстанції про те, що Позивач не міг не знати про існування судового спору щодо Квартири та, відповідно, про постановлення Соснівським районним судом міста Черкаси ухвали від 16.07.2017 року про накладення арешту на Квартиру. Вказані обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, підтверджуються й тим, що вже 21.07.2017 року Апеляційним судом Черкаської області було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на згадану ухвалу місцевого суду.

Крім того, як вірно підкреслив Черкаський окружний адміністративний суд, під час розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 не заперечував достовірності оголошеного головою дисциплінарної палати змісту стенограми аудіо запису розмов 22.08.2017 року (т. 1 а.с. 212-213), що зафіксовано на сторінці 3 протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Черкаської області від 26.10.2017 року (т. 1 а.с. 231-234). Наведеним спростовується посилання Апелянта на те, що зміст стенограми аудіозапису розмов 22.08.2017 року не оголошувався останньому під час засідання дисциплінарної палати.

Зі змісту даної стенограми запису розмов вбачається, що умовою повернення ОСОБА_3 900,00 доларів США є виконання останньою певних зобов'язань, зокрема, як було встановлено раніше, з відкликання заяв з поліції та дисциплінарної комісії адвокатури.

Крім іншого, на переконання судової колегії, про примусовий характер Заяви про відсутність претензій свідчить і те, що ОСОБА_3, не будучи фахівцем у галузі права, стверджує про правильність і законність дій, зокрема, Позивача, а також документів, складених на виконання договору купівлі-продажу від 19.07.2017 року. При цьому, не узгоджуються з фактичними обставинами справи викладені у п. 1 Заяви про відсутність претензій твердження ОСОБА_3 про те, що остання не має фінансових (майнових) претензій до ОСОБА_4 та ОСОБА_1, оскільки, як було встановлено раніше, Позивачем не було повернуто останній кошти у розмірі 2 000,00 доларів США.

У контексті вищевикладеного судовою колегією критично оцінюється твердження Апелянта про те, що ОСОБА_3 попри домовленості вимагає в останнього грошові кошти.

Відповідно до ст. 2 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року (далі - Правила), дія Правил поширюється на, зокрема, всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов'язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.

Згідно ст. 7 Правил у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

У статті 12 Правил закріплено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

За вимогами ст. 25 Правил адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при здійсненні будь-якого з видів адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися Правил адвокатської етики, не допускаючи при цьому використання будь-яких незаконних чи неетичних засобів, погроз, тиску, шантажу тощо щодо інших осіб при виконанні доручення клієнта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону до видів адвокатської діяльності належить надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави.

За таких обставин, посилання Апелянта на те, що у межах правовідносин з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 останній діяв як довірена особа ОСОБА_4, а тому до нього не можуть застосовуватися заходи дисциплінарного впливу, є, на переконання судової колегії, безпідставними, оскільки при забезпеченні правового супроводу діяльності фізичних осіб адвокат не втрачає свого статусу та здійснює власну професійну діяльність.

Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики.

Приписи п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону визначають, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень, зокрема, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.

Положення ст. 40 Закону визначають, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Згідно ст. 41 Закону за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Поряд з цим, колегією суддів враховується, що зі змісту матеріалів справи та матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що КДКА Черкаської області було враховано тяжкість проступку та його наслідки, адже порушення Правил адвокатської етики шляхом тиску та шантажу інших осіб при виконанні доручення клієнта, а також примушування особи відмовитися від поданої на адвоката скарги, підриває авторитет адвокатури України та формує негативне ставлення громадян до даної професії.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Судова колегія вважає за необхідне вказати на те, що при застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців Відповідачем дотримано необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Посилання Апелянта на безпідставне неврахування судом першої інстанції показань ОСОБА_4 як свідка в частині того, що у неї були відсутні претензії та зауваження до роботи ОСОБА_1 як адвоката, судовою колегією оцінюється критично, оскільки, як було встановлено раніше, підставою для накладення дисциплінарного стягнення на Позивача було порушення останнім Правил адвокатської етики щодо ОСОБА_3 при виконанні доручення ОСОБА_4. У зв'язку з цим, відсутність претензій до адвоката з боку довірителя не спростовує фактів порушення Позивачем вимог чинного законодавства при відносинах іншою особою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим та таким, що заснований на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновок суду першої інстанції відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 03» квітня 2018 року.