Постанова № 73169537, 03.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року справа №805/4013/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Міронової Г.М.,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

з участю представника позивача Корнієнка А.Г.,

представника відповідача Єпіхіної Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі № 805/4013/17-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б., м.Слов'янськ) за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17.10.2017 №2303 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»; визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» з питань дотримання податкового та іншого законодавства України в частині сплати військового збору за період серпень 2015-червень 2017 року (т.1 а.с. 3-7).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року зазначений позов ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» задоволений повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Офісу великих платників податків ДФС України від 17.10.2017 року № 2303 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»; визнано протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС України щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (т.1 а.с. 110-112).

Позивач не погодився з мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального права та просив змінити рішення суду шляхом виключення з мотивувальної частини відповідної частини тексту та доповнення іншими положеннями, а саме:

- виключити з мотивувальної частини рішення положення наступного змісту:

«Стосовно правового обґрунтування позивачем порушення податковим органом положень статті 3 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, суд не бере його до уваги, оскільки дана норма стосується проведення перевірок саме у галузі державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і не стосується податкових перевірок, які регулюються виключно ПК України. Такі обмеження були встановлені лише на 2015-2016 роки.

Так, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, чинним законодавством запроваджено мораторій на проведення органами Державної фіскальної служби України перевірок у 2015-2016 роках на підприємствах з обсягом доходів менше мільйонів гривень за попередній календарний рік». - доповнити мотивувальну частину рішення положеннями наступного змісту:

«Стосовно правового обґрунтування позивачем порушення податковим органом положень статті 3 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами суд зазначає наступне.

Статтею 3 Закону № 1669 встановлено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності та передбачено: «Органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику».

Поширення дії вказаних положень Закону на Позивача обґрунтовується тим, що:

1) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція віднесено м. Краматорськ, в якому зареєстровано місцезнаходження Позивача;

2) відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (далі - Розпорядження №1085-р) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (згідно з додатком1) та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (згідно з додатком 2).

Виробничі потужності, які використовуються у господарській діяльності Позивача (основним видом діяльності є розподілення електроенергії) знаходяться у м. Донецьк, м. Макіївка, м. Моспине. Вказаний факт підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, який знаходиться в матеріалах справи.

М. Донецьк, м. Макіївка та м. Моспине відповідно до Додатку № 1 до розпорядження Кабінету міністрів України № 1085-р віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

За приписами частини 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-16 до переліку органів, що здійснюють заходи контролю віднесено, в тому числі, органи Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні).

Таким чином, мораторій на проведення перевірок, встановлений статтею 3 Закону № 1669, поширюється, в тому числі, і на органи Державної фіскальної служби.

Враховуючи те, що позивач здійснює господарську діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, а також тимчасову заборону на проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, яка визначена ст. 3 Закону № 1669, суд погоджується з доводами позивача про те, що спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню». (т.1 а. с. 139-144).

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги (т.1 а. с. 178-181).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (код ЄДРПОУ 00169845) зареєстрований в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків (т.1 а.с. 8-12).

Начальником Офісу великих платників податків ДФС України прийнято наказ № 2303 від 17 жовтня 2017 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» з питань дотримання податкового та іншого законодавства України в частині сплати військового збору за період серпень 2015 року - червень 2017 року на підставі пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, тривалістю 15 робочих днів з 20 жовтня 2017 року (т.1 а.с. 19).

19 жовтня 2017 року даний наказ було направлено на адресу позивач та вручено позивачу 24 жовтня 2017 року, що підтверджується скріншотом з офіційного сайту Укрпошти ( т.1 а. с. 21).

Відповідно до повідомлення від 19 жовтня 2017 року № 81/28-10-46-14 ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 20 жовтня 2017 року т.1 а. с. 18).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи та не є спірними.

Позивачем оскаржено зміст мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, яку він просить викласти в іншій редакції, вважаючи що рішення суду за суттю вимог правильне, але прийнято не з тих мотивів.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про наявність у відповідача компетенції на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, виходячи з наступного.

Згідно з нормами п.79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки ( п.79.2 ст.79 ПК України).

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові ( п.42.2 ст.42 ПК України).

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України).

В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідного запиту відповідачем на адресу позивача.

Вище було зазначено, що у повідомленні від 19 жовтня 2017 року № 81/28-10-46-14 та у спірному наказі від 17 жовтня 2017 року № 2303 зазначено, що позапланова перевірка буде проведена з 20 жовтня 2017 року, проте оскільки відповідачем на пошту вказані документи здані 19 жовтня 2017 року, то відповідно отримані вони позивачем лише 24 жовтня 2017 року, коли перевірка вже тривала чотири дні.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, на підставі вище наведених норм ПК України суд дійшов обгрунтованого висновку, що лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки. З наказом про проведення такої перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої перевірки. У даному позові правові наслідки проведеної позапланової документарної невиїзної перевірки позивач не оскаржує.

Відповідно до висновків Верховного суду України, викладених в постановах від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14, від 16.02.2016 року у справі № 21-4846а15 (справа № 826/2043/15) невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Щодо правового обґрунтування позивачем порушення податковим органом положень статті 3 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким встановлено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, суд апеляційної інстанції не бере його до уваги, оскільки дана норма стосується проведення перевірок саме у галузі державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і не стосується податкових перевірок, які регулюються виключно ПК України. Такі обмеження були встановлені лише на 2015-2016 роки.

Так, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, чинним законодавством запроваджено мораторій на проведення органами Державної фіскальної служби України перевірок у 2015-2016 роках на підприємствах з обсягом доходів менше мільйонів гривень за попередній календарний рік.

Згідно до п.1.1. ст.1 ПК України - Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею п'ятою ПК України встановлено, що цим Кодексом визначаються співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

На підставі встановлених обставин справи та аналізу наведених вище норм матеріального закону, якими регулюються спірні відносини, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків ДФС України від 17.10.2017 року № 2303 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»; визнання протиправними дій Офісу великих платників податків ДФС України щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» саме з мотивів, наведених в рішенні суду.

Отже, суд першої інстанції навів обгрунтовані та правильні мотиви прийняття рішення за суттю спору, доводи апеляційної скарги є неприйнятними з огляду на аналіз наведених норм законодавства, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

В зв'язку з відмовою в задоволенні вимог апеляційної скарги, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги позивачу не відшкодовуються.

В повному обсязі постанова складена 4 квітня 2018 року.

Керуючись ст. 193, ст.195, ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ст. 328, ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі № 805/4013/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Г.М. Міронова