Постанова № 73169495, 04.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1449/18 Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного державного виконавця Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Проць Віктора Степановича про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними та скасувати постанови Головного державного виконавця Дарницького РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Проць В.С. про стягнення виконавчого збору від 16 грудня 2016 року та про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 грудня 2016 року, а також зобов'язати закінчити виконавче провадження 50989291 з виконання виконавчого листа № 753/12068/13-ц від 11 червня 2014 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, у зв'язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року було відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що дана справа підлягає розгляду та вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 до суду не надходив.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 312 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує рішення державного виконавця, прийняті під час виконання судового рішення у цивільній справі, у зв'язку з чим даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Зазначена норма права вказує на те, що вимога позивача, як учасника виконавчого провадження, про скасування постанов державного виконавця від 16 грудня 2016 року підлягає вирішенню адміністративним судом у випадку, якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження таких рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що оскаржувані постанови від 16 грудня 2016 року про стягнення виконавчого збору та про повернення виконавчого документа стягувачу були прийняті в рамках виконавчого провадження 50989291 з примусового виконання виконавчого листа № 753/12068/13-ц від 11 червня 2014 року, виданого Дарницьким районним судом м. Києва на підставі судового рішення у цивільній справі. ОСОБА_2 є стороною зазначеного виконавчого провадження. Вказані обставини підтверджуються також інформацією про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Положеннями ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, законом встановлений інший порядок судового оскарження постанов від 16 грудня 2016 року про стягнення виконавчого збору та про повернення виконавчого документа стягувачу, ніж звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, ухвала суду від 31 січня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі є законною та обґрунтованою.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на положення ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору належить до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Отже, положення ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначають суд, до якого можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, які мали місце під час виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, як одного з видів виконавчих документів.

Враховуючи, що ОСОБА_2 оскаржує постанови державного виконавця, прийняті під час виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення у цивільній справі, посилання позивача на ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» є необґрунтованими.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 31 січня 2018 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк