Постанова № 73169343, 02.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11291/16 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-фінансова компанія "Євробуд"" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, третя особа - головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Пустовойтенко М.О. про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Будівельно-фінансова компанія "Євробуд"" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, третя особа - головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Пустовойтенко М.О. про визнання незаконним та скасування рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явились представник апелянта та представник позивача. Представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акта перевірки від 01.07.2016 року та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.07.2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 12.07.2016 року винесено постанову №186/16/10126-14/1207/0214 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення вимог ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п.4 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спеціальними законами, які визначають правові, економічні та соціальні основи містобудування, є Закон України від 16.11.1992 року №2780-ХІІ "Про основи містобудування", Закон України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон України № 3038-VI).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Згідно з п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

За результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Дочірнім підприємством "ІСТТЕХ", відповідачем встановлено, шо на вул. Глибочицькій, 53 у Шевченківському районі міста Києва генпідрядною організацією ТОВ "Будівельно-фінансова компанія "ЄВРОБУД"" на замовлення ДП "ІСТТЕХ" виконуються будівельні роботи із реконструкції нежитлового будинку без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України № 3038-VI. Також встановлено, що роботи виконуються за проектом "Реконструкція нежитлового будинку по вул. Глибочицька, 53 у Шевченківському районі м. Києва". Розробленим ФОП "ОСОБА_1.". Категорія складності об'єкта будівництва відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2 -16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва"-ІІІ.

Частиною 1 статті 36 Закону України № 3038-VI передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі, якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

При цьому, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт є правопорушенням у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

ТОВ "Будівельно-фінансова компанія "ЄВРОБУД" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 130 500 грн.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що між Дочірнім підприємством "ІСТТЕХ" ("Замовник") та ТОВ "Будівельно-фінансовою компанією "ЄВРОБУД"" укладено договір підряду №04-1/16 відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням Замовника на власний ризик, своїми силами та обладнанням виконати, відповідно до умов цього договору та затвердженої проектно-кошторисної документації, поточні ремонтні роботи будівлі, яка знаходиться за наступною адерсою: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 53, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Таким чином, виходячи з характеру робіт, що виконує позивач, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач, в розумінні статті 1 Закону України № 3038-VI, не є замовником будівництва.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БФК "ЄВРОБУД" перед фактичним виконанням робіт, у своєму листі до ДП "ICTTEX" (замовника), зверталося за отриманням інформації про наявність зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт. ДП "ICTTEX" надало відповідь, в якій повідомило, що подало до органу державного архітектурно-будівельного контролю весь комплект документів, необхідних для реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова від 12 липня 2016 року №186/16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 464/2858/17.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 03 квітня 2018 року.