Постанова № 73169282, 03.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року справа №805/2250/17-а

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Блохіна А.А.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника позивача Акімушкіної О.В.,

представника відповідача Колеснікової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року (повний текст складено 29 серпня 2017 року в м. Слов'янськ) у справі № 805/2250/17-а (суддя в 1 інстанції - Голубова Л.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако-Трейдінг" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКО-ТРЕЙДІНГ" (далі - ТОВ "МАКО-ТРЕЙДІНГ") звернулося до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція) про зобов'язання підключити ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" до бази даних податкового органу для подання податкових документів в електронному вигляді та вважати податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" за березень 2017 року та квітень 2017 року прийнятими належним чином згідно чинного законодавства. У подальшому позивачем надано уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив зобов'язати Інспекцію прийняти та зареєструвати звітні податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" за березень 2017 року та квітень 2017 року днем їх фактичного подання (а.с.53-56).

Заявлені вимоги обґрунтував незаконністю дій фіскального органу, оскільки 19.09.2014 позивач уклав з ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, яка у подальшому реорганізована шляхом її приєднання до Інспекції, договір про визнання електронних документів № 190920141. На підставі вказаного договору позивач, як платник податків подавав податкові документи в електронному вигляді засобами електронного зв'язку.

Відповідно до пункту 3 розділу 6 вказаного договору він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів.

Згідно заявок на формування посиленого сертифіката підписувача ЕЦП № 37967910S-151203142414 та № 37967910S-151203142415 датою закінчення терміну дії сертифікату на підпис печатки та ключ шифрування печатки є 28.12.2017.

09 вересня 2016 року позивачем було подано повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису директора товариства № 90920161, відповідно до квитанції № 2 документ було прийнято за реєстраційним номером № 9164203755. Таким чином, датою закінчення дії сертифікату на підпис директора підприємства позивача є 08 вересня 2018 року.

Позивач зазначає, що договір про визнання електронних документів від 19.09.2014 № 190920141 є дійсним, а ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" має право подавати документи (податкової звітності, податкові накладні та інші) до контролюючого органу в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Тому 11 квітня 2017 року товариством в електронній формі з дотриманням умов реєстрації ЕЦП підзвітних осіб було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2017 року.

Проте, згідно квитанції № 1, що надійшла до товариства в електронному вигляді, в розділі "Результат обробки" зазначено, що документ було доставлено до Державної фіскальної служби України 11 квітня 2017 року о 18:07:26, але документ не прийнято, а в пункті "Виявлені помилки" зазначено, що порушено вимоги Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: можливо припинено дію договору про визнання електронних документів.

Згідно пункту 4 розділу 6 договору орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадках ненадання платником податків нового посиленого сертифікату (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Інших підстав розірвання договору в односторонньому порядку з боку контролюючих органів не передбачено.

Позивач, виконуючи свої податкові зобов'язання, а саме: подання податкової декларації з ПДВ за звітний період у встановлений строк, вимушений був подати звітність до контролюючого органу, керуючись п. 49.3-49.4 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Так, 20 квітня 2017 року ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" особисто подав до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за березень 2017 року, а останній прийняв її, про що свідчить штамп на вказаній декларації.

12 травня 2017 року позивач намагався подати декларацію з ПДВ за квітень 2017 року в електронному вигляді, проте йому знов було відмовлено з зазначених вище причин. Тому 12 травня 2017 року він, керуючись абзацом 3 п. 49.4 ст. 40 ПК України направив податкову декларацію з ПДВ за квітень 2017 року поштою.

З зазначених підстав ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" вважає такі дії відповідача незаконними і такими, що порушують його право платника податків на подання податкової звітності в електронному вигляді, та просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав письмові заперечення (а.с.61). В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для розірвання договору є відсутність відкритого сертифікату відкритого ключа. Вказані сертифікати позивачем не надано.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства дій податкового органу, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі № 805/2250/17-а у позові задоволено повністю, внаслідок чого, зобов'язано Інспекцію підключити товариство з обмеженою відповідальністю "МАКО - ТРЕЙДІНГ" до бази даних податкового органу для подання податкових документів в електронному вигляді, зобов'язано Інспекцію прийняти та зареєструвати звітні податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" за березень 2017 року та квітень 2017 року днем їх фактичного подання.

Постанова мотивована тим, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтвердили, що позивач не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та (або) змінив місце реєстрації. Також, судом зазначено, що матеріали справи не містять відмови у прийнятті податкової декларації, тому неприйняття декларацій з ПДВ за березень та квітень 2017 року є неправомірними діями з боку відповідача. Отже, зважаючи, що у ході судового розгляду справи встановлено факт неправомірності дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, які слугували підставою для неприйняття контролюючим органом податкової звітності позивача з ПДВ, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення другої вимоги позивача шляхом зобов'язання прийняти та зареєструвати звітні податкові декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2017 року з додатками 2 та 5 за березень та квітень 2017 року днем їх фактичного подання, тобто, 11 квітня 2017 року та 12 травня 2017 року, відповідно.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатами проведеної відповідачем інвентаризації укладених договорів апелянтом було встановлено, що у направленому 09.09.2016 ТОВ «Мако-Трейдинг» повідомленні про реєстрацію ЕЦП відсутній відкритий сертифікат посиленого ключа ЕЦП аналогу відбитка печатки підприємства. Відповідач зауважує, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих (п. 4 розділу 6 договору). Також, відповідно до п. 63.3 статті 63 ПК України платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Апелянт зауважує, що за даними інформаційних систем ДФС України станом на 14.07.2017 були відсутні відомості про оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням ТОВ «Мако-Трейдінг», які розташовані/знаходяться на території, підконтрольній Україні. Однак, апелянт вважає, що наведені обставини судом першої інстанції прийняті до уваги не були.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКО - ТРЕЙДІНГ" є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 37967910, що доведено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.39).

Позивач перебував на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, про що також зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.39 зв. бік).

Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 892 Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області реорганізована шляхом приєднання її до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, статті 94 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

19 вересня 2014 року між ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області та ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" укладено договір № 190920141 про визнання електронних документів (а.с.12-14). Предметом вказаного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (далі - договір про визнання електронних документів).

Підтвердженням укладення договору про визнання електронних документів є квитанція № 2, надана позивачу засобами телекомунікаційного зв'язку (а.с.15).

Відповідно до розділу 6 договору про визнання електронних документів, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладення договору всі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДФС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків документ в електронному вигляді не приймається.

Подання податкової декларації до контролюючих органів здійснюється за правилами, передбаченими ст. 49 ПК України.

Так, відповідно до пунктів 49.1-49.2 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до приписів п. 49.3 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Пунктом 49.4 статті 49 ПК України встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Колегією суддів встановлено, що позивачем, згідно з умовами договору, засобами електронного зв'язку подано до відповідача звітну податкову декларацію з ПДВ за березень 2017 року, додаток 2 про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за березень 2017 року (а.с.23-28).

Як вбачається із доданої до позову копії квитанції №1, зазначені документи подано 11 квітня 2017 року о 18:07:26 (а.с.22). Однак, вказані податкові документи не прийнято у зв'язку з виявленням помилок: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: "37967910". Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів.

Керуючись п. 49.3 ст. 49 ПК України, 20 квітня 2017 року ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" особисто подав до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за березень 2017 року, а останній прийняв її, про що свідчить штамп на першій сторінці вказаної декларації.

Крім того, позивачем засобами електронного зв'язку подано до відповідача звітну податкову декларацію з ПДВ за квітень 2017 року, додаток 2 про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за квітень 2017 року (а.с. 31-36).

Згідно копії квитанції №1, зазначені документи подано 12 травня 2017 року о 12:43:38 (а.с. 29). Однак, вказані податкові документи також не прийнято у зв'язку з виявленням помилок: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: " 37967910". Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів.

Керуючись п. 49.3 ст. 49 ПК України, 20 квітня 2017 року ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" направив поштою до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2017 року, про що свідчить супровідний лист позивача від 12 травня 2017 року № 12/05-1 (а.с.30) та опис вкладення у цінний лист та поштова квитанція (а.с.37-38).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Договір про визнання електронних документів укладено між сторонами у сфері податкових правовідносин, пов'язаних із порядком подання платником податків податкової звітності, а сааме: на підставі Закону України від 22.05.2003 № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон № 851-IV), Закону України від 22.05.2003 № 852-IV "Про електронний цифровий підпис" (далі - Закон № 852-IV), постанов Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 680 "Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу" та від 28.10.2004 № 1452 "Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності", Інструкції з підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233.

Так, відповідно до статей 5, 6, 14 Закону № 851-IV, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Крім того, відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України, з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Інструкцією № 233 визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Додатком 1 до Інструкції № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, п. 4 розділу 6 якого визначено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Таким чином, законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів контролюючим органом в односторонньому порядку, зокрема, є:

1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або

2) зміна платником податків місця реєстрації.

Як зазначає позивач та підтверджено матеріалами справи, згідно заявок на формування посиленого сертифіката підписувача ЕЦП № 37967910S-151203142414 та № 37967910S-151203142415 датою закінчення терміну дії сертифікату на підпис печатки та ключ шифрування печатки є 28.12.2017 (а.с.16-17).

Крім того, 09 вересня 2016 року позивачем було подано повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису директора товариства № 90920161 (а.с.19). Відповідно до квитанції № 2 документ було прийнято за реєстраційним номером № 9164203755 (а.с.20). Таким чином, датою закінчення дії сертифікату на підпис директора підприємства позивача є 08 вересня 2018 року.

Вказані обставини також підтверджуються рахунком-фактурою від 29 грудня 2015 року та актом прийому-передачі від 29 грудня 2015 року (а.с.18), рахунком-фактурою від 13 вересня 2016 року та актом прийому-передачі від 13 вересня 2016 року (а.с. 21).

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано посилені сертифікати відкритого ключа, які є діючими на дату розгляду справи (а.с.73-75).

Доказів скасування останніх відповідачем не надано.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтвердили, що позивач не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та (або) змінив місце реєстрації.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача підключити ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" до бази даних податкового органу для подання податкових документів в електронному вигляді правильно задоволена місцевим судом.

Стосовно вимоги зобов'язати відповідача прийняти податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" за березень 2017 року та квітень 2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 16.1.3 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Як вже зазначалося вище, згідно з вимогами п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як передбачено абз. 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Позивач скористався таким правом і подав декларацію з ПДВ за березень 2017 року особисто, а за квітень 2017 року - поштовим зв'язком.

Згідно п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п. 49.15 ст. 49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п. 48.3 і 48.4 ст. 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Матеріали справи не містять такої відмови, тому неприйняття декларацій з ПДВ за березень та квітень 2017 року є неправомірними діями з боку відповідача.

Фактично спірні декларації було подано до Маріупольської ОДПІ, що підтверджується матеріалами справи, але не враховано щодо податкового обліку позивача, як пояснив представник відповідача.

Відповідно до п. 4.9.5 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14 червня 2012 року № 516, зареєстровані документи податкової звітності не підлягають поверненню платнику податків.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13 зазначено, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Отже, зважаючи, що у ході судового розгляду справи встановлено факт неправомірності дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, які слугували підставою для неприйняття контролюючим органом податкової звітності позивача з ПДВ, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення другої вимоги позивача шляхом зобов'язання прийняти та зареєструвати звітні податкові декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2017 року з додатками 2 та 5 за березень та квітень 2017 року днем їх фактичного подання, тобто, 11 квітня 2017 року та 12 травня 2017 року, відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про зобов'язання підключити ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" до бази даних податкового органу для подання податкових документів в електронному вигляді та зобов'язання прийняти та зареєструвати звітні податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "МАКО - ТРЕЙДІНГ" за березень 2017 року та квітень 2017 року днем їх фактичного подання.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі № 805/2250/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако-Трейдінг" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повне судове рішення 4 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді О.О. Шишов

А.А. Блохін