Ухвала суду № 73169176, 27.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

27 березня 2018 року м. Київ№ 826/12564/17Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до третя особаНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Комунальне підприємство «Харківводоканал» провизнання нечинною постанови за участю:

представника позивача - Висоцької О.О.;

представника відповідача - Вишневської Г.С.;

представника третьої особи - Лисенка В.С.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 (далі також - позивач або прокурор) з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства «Харківводоканал» (далі також - третя особа або КП «Харківводоканал») про визнання нечинною з моменту прийняття постанови від 25.07.2017 № 943.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не дотримано процедуру державної реєстрації та оприлюднення спірної постанови, що призвело до встановлення необґрунтованих тарифів без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, у зв'язку з чим у прокурора виник обов'язок звернутися до суду з даним позовом. Також, на думку позивача, його звернення до суду у даних спірних правовідносинах спрямоване на задоволення суспільних потреб у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав відповідача по справі.

Відповідач вважає, що позовна заява подана з порушенням положень чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Третя особа проти заявлених вимог позивача заперечувала, вважаючи їх зробленими на підставі невірної оцінки спірної ситуації, яка призвела до помилкового тлумачення та неврахування положень діючого законодавства.

Дослідивши та надавши оцінку викладеним обставинам справи в сукупності з наявними у матеріалах справи письмовими доказами та наданими поясненнями представників сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному їх розгляді, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі також - Закон).

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону, на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

За приписами пункту 2 частини першої статті 2 Закону, на прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 23 Закону, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване, проте не на представництво інтересів суспільства в цілому, на що в даному випадку вказує позивач обґрунтовуючи заявлений позов.

У даному випадку, перебравши на себе повноваження позивача, прокурор не обґрунтував та не довів належними і допустимими доказами наявність порушень відповідачем законних інтересів держави або інтересів конкретного громадянина у зв'язку з прийняттям спірної постанови.

Окрім того, вказуючи на нечинність спірної постанови відповідача, виключно, з підстав порушення процедури її державної реєстрації та оприлюднення (не реєстрації постанови як нормативно-правового акту), позивач знехтував тою обставиною, що перевірки стану додержання суб'єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів здійснюється органами юстиції відповідно до Порядку проведення органами перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.01.2012 № 93/5.

Разом з тим, відповідно до листа Міністерства юстиції України від 23.11.2017 № 45473/21212-0-26-17/10.1 «Щодо надання роз'яснення стосовно необхідності державної реєстрації постанови НКРЕКП від 25.07.2017 № 943» рішення НКРЕКП не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.

Зазначені обставини в сукупності з наведеними нормами вказують на відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з подібними позовними вимогами, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 240, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 03.04.2018.

Суддя П.О. Григорович