Постанова № 73169130, 28.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2018 рокусправа № 804/5475/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

суддя - доповідач: Олефіренко Н.А.

судді: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

За участю представників:

Позивача - Янковський О.К. ( посвідчення № 49)

Відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 р. (суддя Єфанова Ольга Володимирівна) в адміністративній справі № 804/5475/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" до Державної фіскальної служби України про скасування індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» звернулось до суду з позовом про визнання протиправною та скасувати індивідуальні податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 10.05.2017року №1499/4/99/99/14-05-01-13.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна консультація грубо суперечить нормам чинного законодавства України, є протиправною та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ «РУШ» повністю.

Відповідно до відзиву який надійшов від відповідача , вважають що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» звернулось до Міністерства фінансів України з листом від 31.03.2017року№19 про надання письмової індивідуальної консультації, в якому просило надати роз'яснення з наступних питань:

- чи відсутні у ТОВ «РУШ» підстави для друкування та надання покупцю інтернет-магазину фіскального чека при оплаті ним платіжними картками у відділені служби доставки (Нова пошта, Делівері, Міст експрес та ін.)?

- чи відсутні у ТОВ «РУШ» підстави для друкування та надання покупцю інтерент-магазину фіскального чека при оплаті ним готівковими коштами у відділені служби доставки (Нова пошта, Делівері, Міст експрес та ін.)?

- якщо вимоги діючого законодавства зобов'язують використовувати РРО та друкувати фіскальні чеки при вищенаведених способах оплати за інтернет замовлення, то просимо роз'яснити якою датою повинен бути складений фіскальний чек (датою списання грошей з картки покупця, датою зарахування грошей на поточний рахунок підприємства, датою відвантаження товару зі складу інтренет-магазину та ін..) та яким чином надати його покупці при відправлені товару через службу доставки?

- якою датою визнається дохід підприємства від реалізації товару через інтерент-магазин при вищенаведених способах оплати за інтернет замовлення: датою здійснення покупцем замовлення на сайті інтерент-магазину, датою зарахування грошей на поточний рахунок підприємства від Оператора платіжної системи або Фінансової установи, датою передачі товару від підприємства кур'єру служби доставки, датою отримання товару покупцем у відділені служби доставки, тощо?

- чи є обов'язок у ТОВ «РУШ» при проведені грошових коштів на платіжну картку покупця через небанківську фінансову установу, друкувати та надавати покупцю фіскальний чек по формі ФКЧ-2?

- чи є обов'язок у ТОВ «РУШ» при повернені грошових коштів шляхом здійснення поштового переказу грошових коштів через Укрпошту друкувати та надавати покупцю фіскальний чек по формі ФКЧ-2?

ДФС України за дорученням Міністерства фінансів України розглянуто зазначений лист та надано відповідь листом від 10.05.2017року№1499/4/99-99-14-05-01-13.

Вважаючи, що вказана податкова консультація суперечить нормам податкового законодавства, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 14.1.172 та 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкова консультація індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом; індивідуальна податкова консультація роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Статтею 52 ПК України визначено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

А згідно із пунктом 53.3 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Тобто, податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який містить правову позицію контролюючого органу, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, із застосування конкретних норм податкового законодавства, в межах його повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження є лист від 10.05.2017 року №1499 14/99-99-14-05-01-13 «Про розгляд листа від 31.03.2017 року №19 щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів (послуг) через Інтернет мережу».

Як вбачається із змісту листа, який на думку позивача є індивідуальної податковою консультацією, останній не містить обґрунтування застосування норм законодавства та висновку з питань практичного використання таких норм конкретному платнику податків у визначеному колі правовідносин, а зводиться лише до цитування окремих норм права, що не відповідає вимогам ст. 52 ПК України.

Також за матеріалами справи колегією суддів встановлено, що Міністерством фінансів України запит по суті не розглянутий та направлений до ДФС, у зв'язку з чим порушено права позивача на отримання відповіді від Компетентного органу.

Крім того, запит по суті не розглянутий і ДФС, що також є порушенням прав позивача на отримання відповіді.

При цьому, колегія суддів зазначає що в даному випадку має місце бездіяльність відповідача, яка не оскаржена позивачем, а підстав виходу за межі апеляційної скарги у суду не має. До того ж зазначені обставини не були підставою для позову, що також позбавляє суд можливості в повній мірі захистити права позивача.

Розглянувши отриманий від Міністерства запит позивача, ДФС України фактично в порядку п/п 17.1.1. та п/п. 19-1.1.27. ПК України надала інформаційну послугу, зазначивши у листі-відповіді власне бачення розв'язання поставлених позивачем питань, які самі по собі не створюють для позивача будь-яких правових наслідків, у тому числі негативних, не покладають обов'язків та не можуть вважатися податковою консультацією по своїй суті.

Проте, судом першої інстанції не досліджено дані обставини, не надано їм належної правової оцінки, внаслідок чого суд дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.159 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом п.3 ч.1 ст.163 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) у мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

У мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

Згідно з ч.1 ст.138 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Тому, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, прийнятій з порушенням норм матеріального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч.1п. 3статті 317 КАС, за результатами апеляційного перегляду зміна судового рішення може полягати в доповнені або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином виходячи з приписів ч.1п. 3статті 317 КАС оскаржуване рішення підлягає зміні в частині обґрунтування висновків суду першої інстанції з вищезазначених підстав.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ"- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року в адміністративній справі № 804/5475/17 змінити в частині обґрунтування висновків суду.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року в адміністративній справі № 804/5475/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 28.03.2018 р. та відповідно до ст. 329 КАС України може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 30.03.2018 року.

Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва