Ухвала суду № 73166903, 03.04.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/1020/18

Провадження №1-кс/237/103/18

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про здійснення

спеціального досудового розслідування

03.04.18 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Медведський М.Д.,

за участю:

секретаря Готовщикової Т.О.

прокурора Хітматулін О.Е,

слідчого Олешко А.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

у кримінальному провадженні № 22014050000000391, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2014 року, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2018 року до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №22014050000000391 від 07.11.2014, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України про здійснення спеціального досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької обл.) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014050000000391 від 07.11.2014, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, а саме в сприянні діяльності терористичної організації, що виявилося у тому, що протягом вересня 2014 року вона, діючи умисно на території с. Костянтинівка Мар'їнського району Донецької області за власною ініціативою, діючи з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, здійснювала цілеспрямований збір та передачу представникам терористичної організації «Донецька народна республіка» деталізованих даних про маршрути пересування, кількість військових та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань України, які приймають участь у проведенні антитерористичної операції на території Мар’їнського району Донецької області, для подальшого використання учасниками вказаної терористичної організації даної інформації у веденні терористичної діяльності проти органів державної влади та військових підрозділів України.

08.11.2014 ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

10.11.2014 у відношенні підозрюваної ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

04.12.2014 року у відношенні підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено запобіжний захід у вигляді на особисте зобов’язання, після чого ОСОБА_2 залишила постійне місце проживання, чим порушила особисте зобов’язання.

Як зазначається в клопотанні, в подальшому, 04.12.2014 року ОСОБА_2, не прибувши до постійного місця проживання, переткнула неконтрольовану ділянку лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Донецької області. Так, з метою уникнення кримінальної відповідальності за злочин, в якому остання підозрюється, ОСОБА_2 до теперішнього часу перебуває на тимчасово непідконтрольній території Донецької області.

13.12.2014 року підозрювану ОСОБА_2 оголошено в розшук. Розшук підозрюваної доручений Волноваському МРВ УСБУ в Донецькій області.

11.01.2018 на адресу останнього відомого місця проживання ОСОБА_2: Донецька обл., Мар’їнський р-н., с. Костянтинівка, вул. Кірова, буд. 54, було надіслано повідомлення про виклик слідчим на 15.01.2018, 16.01.2018, 17.01.2018 до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької обл.) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях для участі у проведенні процесуальних дій, проте громадянка України ОСОБА_2 у визначений час не з’явився та не повідомив про причини неявки. Також повідомлення про виклик слідчим на ім’я підозрюваного ОСОБА_2 на 15.01.2018, 16.01.2018, 17.01.2018 було розміщено на офіційному сайті СБ України.

У клопотанні слідчий зазначає, що розшук підозрюваної ОСОБА_2 триває.

У клопотанні слідчий також зазначає, що так як про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України ОСОБА_2 повідомлено особисто, ОСОБА_2 не прибула на виклик без поважної причини більш ніж два рази, а також є оголошеною в розшук, то, відповідно до ч. 5 ст.139 КПК України існують підстави для здійснення спеціального досудового розслідування та просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 22014050000000391 від 07.11.2014 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, стосовно підозрюваної ОСОБА_2, 25.09.1977 р. н., уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4., с. Костянтинівка, вул. Кірова, буд. 54.

Слідчий у судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та просила відмовити у його задоволенні, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_2 перебуває на окупованій території. Також пояснила, що з 2014 року будь-який зв'язок з підозрюваною у захисника відсутній.

Суд, розглядаючи клопотання, керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 297-4 КПК України, під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно із ч.2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, зокрема, статтею 258-3 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Відповідно до п.20-1 Перехідних положень КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо певної категорії злочинів стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

На обґрунтування наявності доказів для підозри ОСОБА_2 до клопотання додано:

- протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу від №30/3/2-12591 від 17.10.2014;

- матеріали, зібрані оперативним підрозділом (3 оперативної групи сектору «Д» району «М»), що відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом, а саме повідомленням про протиправне діяння, що містить ознаки злочину та рапорт;

- заява ОСОБА_2

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.11.2014 року;

- протокол допиту підозрюваної ОСОБА_2 від 08.11.2014 року;

- протокол огляду від 08.11.2014 року;

- висновок експерта № 21 від 14.12.2014 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 22.02.2018 року;

- протокол пред’явлення особи підозрюваної ОСОБА_2 свідку ОСОБА_4 для впізнання за голосом від 22.02.2018 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 22.02.2018 року;

- протокол пред’явлення особи підозрюваної ОСОБА_2 свідку ОСОБА_5 для впізнання за голосом від 22.02.2018 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 22.02.2018 року;

- протокол пред’явлення особи підозрюваної ОСОБА_2 свідку ОСОБА_6 для впізнання за голосом від 22.02.2018 року;

- протоколом огляду від 22.02.2018 року.

Вказані докази в сукупності свідчать про обґрунтовані підстави вважати, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В той же час, суд звертає увагу на недопустимість протоколу проведення негласного розшукового заходу від 17.10.2014 року в розумінні ст. 86, 87 КПК України, оскільки вказаний негласний розшуковий захід проводились в іншому кримінальному провадженні, а ухвали слідчого судді на використання отриманих даних в даному кримінальному провадження у відповідності до ч. 1 ст. 257 КПК України стороною обвинувачення не надано. В той же час, інші докази в сукупності свідчать про обґрунтовані підозри щодо наявності в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченому ч. 1 ст. 258-3 КК України.

На обґрунтування клопотання в частині наявності фактичних даних про перебування ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території до клопотання долучені наступні документи.

Згідно листа Начальника Волноваського МРВ Управління СБ України в Донецькій області ОСОБА_7 від 09.02.2015 року № 56/29-76 вбачається, що місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_2 не відоме, на теперішній час (09.02.2015 року) проводяться оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_2 з метою взяття під варту та доставлення вказаної особи до органів судового слідства (а.с.42).

Відповідно до рапорту оперуповноваженого 3 сектору Волноваського МРВ Управління СБ України в Донецькій області від 19.12.2016 року, за показами сусідів в 2015 році вбачається, що ОСОБА_2 виїхала в невідомому напрямку, на тимчасово не підконтрольну українській владі територію в м.Донецьк, а потім до РФ (арк. справи 46, зворотня сторона). Однак, до матеріалів клопотання не додано протоколів допитів таких сусідів.

Відповідно до постанови про оголошення у розшук підозрюваної від 13.12.2014 року вбачається, що фактичне місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_2 невідомо, в с.Костянтинівка Мар’їнського району Донецької області вона не з’явилась та там не проживає (а.с.44-45).

Однак, у той же час, до клопотання додані повістки про виклик слідчим на ім’я ОСОБА_2 від 11.01.2018 року за вихідними номерами 78/2/13-91нт на 15.01.2018 року, 78/2/13-92нт на 16.01.2018 року, 78/2/13-93нт на 17.01.2018 року без розписок про отримання повісток та без рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.66-67).

Вказані копії документів не можливо вважати належним доказом належного виклику підозрюваного до слідчого, оскільки, за твердженнями сторони обвинувачення, відображеними у клопотанні та доданих матеріалах, ОСОБА_2 у м.Костянтинівка Мар’їнського району Донецької області фактично не проживає. Інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення підозрюваної з її змістом, стороною обвинувачення до суду не надані.

Відповідно до повідомлення від 19.12.2016 року № 56/29-2132 щодо виконання слідчого доручення начальник Волноваського МРВ Управління СБ України в Донецькій області, шляхом оперативно-розшукових заходів, відомостей та інформації щодо знаходження та проживання на території оперативного забезпечення громадянки ОСОБА_2 не отримано (а.с.46).

Згідно листа начальника міжрайонного оперативно-розшукового відділу ОРУ ДЛРУ від 22.03.2018 року за № 5/1-336 щодо перетину державного кордону України (лінії розмежування) громадянкою України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомостей за період з 01.01.2014 року по 22.03.2018 року немає (а.с.68).

У той же час, відповідно до повідомлення від 23.03.2018 року № 78/2/29-164нт щодо виконання слідчого доручення заступник начальника Волноваського МРВ 2 Управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях, в ході проведення слідчих (розшукових) дій щодо встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_2 вбачається, що 04.12.2014 року ОСОБА_2, не прибувши до постійного місця проживання, перетнула неконтрольовану ділянку лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Донецької області (а.с.69).

Відповідно до ч. 1 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Відповідно до п.20-1 Перехідних положень КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування мають також зазначатися фактичні дані про перебування особи за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Слідчий суддя може відмовити у задоволенні такого клопотання, якщо слідчий, прокурор не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та стосовно нього наявні фактичні дані про перебування за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Згідно із ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); 2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України; 3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 4) висновки ревізій та акти перевірок.

На підтвердження факту перебування ОСОБА_2 до клопотання додано рапорт оперуповноваженого 3 сектору Волноваського МРВ Управління СБ України в Донецькій області від 19.12.2016 року та повідомлення від 23.03.2018 року № 78/2/29-164нт щодо виконання слідчого доручення заступник начальника Волноваського МРВ 2 Управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях, які є службовими документами окремих посадових осіб та не містять в собі конкретної фактичної інформації на підтвердження факту перебування ОСОБА_2 та не можуть вважатися належними доказами в комплексному розумінні ст. 84, 85 КПК України.

В той же час, листи Волноваського МРВ УСБУ України в Донецькій області від 09.12.2015 року, 19.12.2016 року містять відомості, що місце перебування ОСОБА_2 не відоме, так само постанова про оголошення розшуку грибань О.Л. від 13.12.14 не містить відомостей про перетин лінії зіткнення (а.с. 42-46).

Так, рапорт оперуповноваженого 3 сектору Волноваського МРВ Управління СБ України в Донецькій області від 19.12.2016 року містить посилання на пояснення свідків, проте протоколів допитів таких свідків до клопотання не додано, що робить для суду неможливим оцінити джерело фактичних даних (а.с. 46, зворотня сторона).

Так, повідомлення від 23.03.2018 року № 78/2/29-164нт щодо виконання слідчого доручення заступник начальника Волноваського МРВ 2 Управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях містить твердження, що ОСОБА_2 04.12.2014 року перетнула неконтрольовану ділянку лінії розмежування з тимчасово окупованою територією Донецької області, однак, яким чином було встановлено, що ОСОБА_2 перетнула неконтрольовану ділянку лінії розмежування з тимчасово окупованою територією, у який проміжок часу вона це зробила та у який спосіб, невідомо. Так само невідомо якими посадовими чи службовими особами в межах їх повноважень зафіксований факт перетину лінії розмежування, що в сукупності створює обґрунтовані сумніви у дійсності інформації щодо перетину лінії розмежування з боку ОСОБА_2, оскільки відповіді цього підрозділу СБУ від 2015 та 2016 років містили протилежну інформацію про те, що місце знаходження ОСОБА_2 не відоме.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що додані до клопотання слідчого матеріали містять суперечливі між собою відомості про місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_2, а належні та допустимі докази на підтвердження фактичних даних перебування підозрюваної на території проведення антитерористичної операції або на непідконтрольній Україні території відсутні, відтак підстави для здійснення спеціального судового провадження відсутні.

Крім того, матеріали провадження не місять відомостей, які б свідчили про належне повідомлення підозрюваної про час, дату та місце проведення процесуальних дій та не доведено її перебування саме під час виклику до слідчого та на теперішній час на непідконтрольній державній владі України території, не доведена відсутність у підозрюваної поважних причин для неприбуття до слідчого, прокурора. У зв'язку з цим немає підстав вважати, що підозрювана переховується від органів досудового розслідування та ухиляється від кримінальної відповідальності.

Належним чином дослідивши, проаналізувавши та оцінивши надані докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначені докази не підтверджують факт перебування за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції та не можуть бути підставою для здійснення спеціального досудового розслідування.

Враховуючи, що клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування не містить відомостей щодо оголошення ОСОБА_2 у міждержавний та/або міжнародний розшук, або відомостей про переховування ОСОБА_2 понад шість місяців від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та слідчим не доведено те, що підозрювана ОСОБА_2 перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 297-2, 297-4 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу 2 – го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №22014050000000391 від 07.11.2014, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя М.Д.Медведський

Дата документу 03.04.18 року