Рішення № 73166638, 22.03.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6147/17

№ 2/183/1042/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

22 березня 2018 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради про:

позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,

встановив:

позивач звернулася до суду з означеним позовом.

В обґрунтування позову послалася на те, що 25 січня 2008 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 Від цього шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2013 року шлюб між сторонами розірвано. З 2012 року за рішенням суду ОСОБА_2 зобов'язаний до сплати аліментів на користь позивача на утримання доньки. Починаючи 2013 року відповідач проживає окремо та жодного з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки, аліменти не сплачує, рішення суду в цій частині не виконує, не цікавиться життям дитини, не відвідує її. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються позивачем самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її утриманні. Також, іншої матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надавав і не надає, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з нею взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, яке надає доступ до культурних та інших духовних цінностей. Донька не отримує від батька жодного подарунку на день народження, жодної іграшки. Позивач намагається максимально забезпечувати всі потреби дитини, займається її вихованням, проявляє турботу про фізичний та духовний розвиток дитини, купує одяг, взуття інші необхідні речі, докладає зусилля, щоб донька отримувала відповідне для її віку та потреб харчування.

В судове засіданні позивач не з'явилася, надавши суду заяву про підтримку позову та про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов не подавав.

Представник третьої особи надала суду заяву, згідно з якою не заперечила проти позову, просила суд про розгляд справи у її відсутність. Надала суду висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до дитини.

Позовна заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25 січня 2008 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с.9/.

Під час шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.10/.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2013 року шлюб між сторонами розірвано /а.с.11/.

У відповідності до висновку Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради вих. № 413/0/2-18 від 21 лютого 2018 року орган опіки вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав. Так, ОСОБА_3 з матір'ю фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 Житло орендоване. ОСОБА_1 створила належні житлово-побутові умови, що підтверджено актом оцінки потреб дитини та її сім'ї від 24 січня 2018 року № 22 складеного фахівцем соціальної роботи Новомосковського міського центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді. Заборгованість відповідача по аліментах станом на 14 грудня 2017 складає 42827,62 грн. Відповідач не займається вихованням доньки, чим ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Тривалий час відповідач не спілкується з дочкою та не проявляє батьківської турботи. Ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків щодо доньки ОСОБА_3, створює умови, які шкодять її інтересам, позбавляють можливості жити в повноцінній сім'ї. У своїх поясненнях ОСОБА_4 вказує, що батько не спілкується з дочкою з 2014 року та не бере участі у її вихованні, з того часу він жодного разу в будь - якій формі не привітав її з днем народження чи іншими святами. Відповідно до інформації СЗІІІ № 7 ОСОБА_3 є ученицею 1-го класу. За час навчання вона набула навичок читання, вміє переказувати, списує грамотно, охайно, розв'язує задачі. Анастасія старанна учениця. Школу відвідує систематично. Дівчина має охайний вигляд, забезпечена необхідним шкільним приладдям, бере активну участь у житті класу. Вона добра, спокійна, має друзів серед однолітків. До старших відноситься з повагою. Батько дитини, ОСОБА_2, протягом півріччя до школи не з'являвся, навчанням доньки не цікавився. Відповідно до характеристики дошкільного навчального закладу ясла-садок № 6 «Калинка» ОСОБА_3 відвідувала заклад з серпня 2013. Вихованням та утриманням дівчинки займалися мати, дідусь або мати. Батька, ОСОБА_2 в закладі ніколи не було, за дитиною він не приходив, вихователі його не бачили і не знають. Відповідно до довідки завідуючого Вільненської АЗПСМ, лікаря ЗПСЛ ОСОБА_5 від 18 січня 2018 року № 11 ОСОБА_3 перебуває під медичним спостереженням у сімейного лікаря з 12 січня 2011 року по теперішній час сумісно з матір'ю ОСОБА_1 Батько дитини ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. 08 лютого 2018 року його запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини для з'ясування думки щодо позбавлення його батьківських прав, однак він не з'явився. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини питання слухалося у присутності матері ОСОБА_1, яка повідомила, що вона спілкується із ОСОБА_2, який в 2017 році повернувся з місць позбавлення волі. Вона підтвердила, що батько дитини повністю самоусунувся від утримання та виховання дитини, він знає про те, що на розгляді в Новомосковському міськрайонному суді перебуває справа про позбавлення його батьківських прав стосовно дочки, ОСОБА_3 /а.с.25-27/.

При вирішенні спору суд виходить з наступних норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено нормами ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У відповідності до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ст. 164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

В постанові № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 19 грудня 2008 р.), а саме в пункті 15 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків. В пункті 16 даної постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Оскільки в судовому засіданні, з урахуванням наданого суду висновку органу опіки та піклування встановлено факт того, що відповідач, маючи можливість приймати участь у вихованні дитини, не виконує своїх батьківських обов'язків, а також враховуючи те, що відповідач, знаючи про слухання справи у суді в судове засідання не з'явився, чим на думку суду, підтвердив байдужість до подальшої долі його дитини, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, оскільки це повністю відповідає інтересам неповнолітньої дитини.

З урахуванням наданого висновку органу опіки та піклування, який вказує на те, що відповідач, маючи можливість приймати участь у вихованні дитини, не виконує своїх батьківських обов'язків, а також враховуючи те, що відповідач, знаючи про слухання справи у суді в судове засідання не з'явився, чим на думку суду, підтвердив байдужість до подальшої долі його дитини, визнав своє ухилення від виконання батьківських обов`язків з виховання дитини суд приходить до висновку, що аргументи позивача в цій частині позову обґрунтовані підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Також, враховуючи те, що невиконанням своїх батьківських обов`язків відповідач порушує права дитини та позивача, яка, як мати, захищає права та інтереси дитини при зверненні до суду, суд приходить до висновку про порушення бездіяльністю відповідача прав та інтересів позивача та дитини, внаслідок чого підстави, наведені позивачем в якості підстав для звернення з позовом обґрунтовані та необхідно позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, оскільки це повністю відповідає інтересам дитини.

Враховуючи те, що позивач в позові не просила стягнути з відповідача аліменти та безпосередньо вказала про наявність судового рішення, яким такі аліменти стягуються суд дане питання не розглядає.

При цьому, з урахуванням положень ст.141 ЦПК України, враховуючи сплату позивачем при зверненні з позовом судового збору в сумі 640,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5; зареєстрованої: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; проживаючого: АДРЕСА_4 м. Новомосковськ, Дніпропетровська область; РНОКПП - НОМЕР_2), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новомосковської міської ради (вул. Гетьманська, 14, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область; ЄДРПОУ 04052206) - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Суддя Д.О. Парфьонов