Рішення № 73166626, 26.03.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/538/18

Провадження № 2/234/1137/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді Бакуменко А.В.,

при секретарі Кісточки І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 234/538/18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), третя особа орган опіки та піклування Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав , -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав.

Із позову вбачається, що 02 жовтня 2010 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини ОСОБА_2 з 2014 року , після припинення сімейних стосунків, проживає окремо та обов'язків покладених на нього , яка на батька не виконує, не виявляє будь-якої турботи про доньку,зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування, не спілкується з донькою. Донька в даний час проживає з позивачкою , яка її виховує та матеріально утримує. Також відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, самоусунувся від її виховання, його не цікавить її фізичний та духовний розвиток, тобто він не виконує всіх обов'язків по вихованню та утриманню дитини, відповідно до ст. 150 СК України. Позивачка просить суд ухвалити рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, у відношенні його неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнути з нього аліменти на утримання дитини в розмірі ? частки всіх видів заробітку відповідача, а також судовий збір, який був сплачений нею при зверненні до суду з позовною заявою.

Позивачка, представник позивачки у судове засідання не з'явилися, але надали до суду заяви з проханням слухати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, не заперечували проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив, заперечення до позовної заяви суду не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, з позовом погодилась.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку заочного провадження, адже існують всі умови для ухвалення заочного рішення, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, додані заяви, дослідивши у сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У відповідності до пунктів 15, 16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Із змісту зазначеної норми випливає, що ухилення від виконання юридичного обов'язку по вихованню дитини завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Згідно ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання та інше, але ж не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року (з послідуючими змінами та доповненнями) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», - хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідним медичним висновком.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Вимоги ст. 12 ч. 6 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Згідно вимог ст.ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Виходячи із змісту ст.ст. 164, 165 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження, відповідач ОСОБА_2 , є батьком неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Як встановлено у судовому засіданні, шлюб між сторонами було розірвано. Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5, 07 липня 2017 року позивачка одружилася з ОСОБА_4, в результаті чого отримала прізвище «ОСОБА_1» (а.с.8).

Відповідно до довідки від 04.09.2017 року № 0000317539 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до довідки від 04.09.2017 року № 0000317585 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5)

Із довідки, виданої директором ЗОШ № 24, вбачається, що батько ОСОБА_3, учениці 1-Б класу дійсно не забезпечує навчання, виховання та утримання дитини, не контактує з вчителями та не відвідує батьківські збори (а.с. 9).

Згідно висновку органу опіки та піклування Краматорської міської ради, орган опіки та піклування, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2, оскільки останній самоусунувся від виховання та утримання своєї неповнолітньої доньки.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, суд вважає доведеними у судовому засіданні, оскільки відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від підготовки неповнолітньої дитини до самостійного життя, не спілкується з донькою в необхідному обсязі, не створює умов для її всебічного розвитку, не проявляє інтересу до її життя, потреб, здоров'я, не надає доньці матеріальної допомоги. Відповідач не виявляє інтересу до внутрішнього світу неповнолітньої доньки, не створює умов для отримання нею освіти. Дійсно, така поведінка відповідача не відповідає вимогам Закону.

Враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що відповідач свідомо ухиляється від своїх батьківських обов'язків, самоусунувся від виховання та утримання дитини, долею доньки, життям та здоров'ям не цікавиться, не турбується про її майбутнє, матеріальної допомоги та моральної підтримки не надає, чим наносить шкоду психічному та фізичному здоров'ю дитини, у зв'язку з чим позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 166 Сімейного Кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обв'язку щодо утримання дитини.

Згідно до ст.. 166 ч.3 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст.ст. 180, 183 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 грн. 00 коп., які були понесені позивачем при звернені до суду.

Керуючись ст. 13, 81, 89,141, 280 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164, 166, 180, 182, 183, 191 СК України, Конвенцією про права дитини, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), третя особа орган опіки та піклування Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Селидове Донецької області у відношенні його неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: м. Селидове Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_3, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Дебальцеве Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: м. Селидове Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_3, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Дебальцеве Донецької області, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Краматорського міського суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд (Перехідні положення п.п. 15, 15.5), протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.В.Бакуменко