Рішення № 73165540, 04.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року справа № 823/420/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (19640, Черкаська область, Черкаський район, с. Леськи, вул. Центральна, 104, далі – ОСОБА_1, позивач) подала позов до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, далі – Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області по затвердженню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення площею 0,080 га у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту;

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення площею 0,080 га у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що 15 липня 2016 року позивач звернулася в Головне управління із заявою про надання безоплатно у приватну власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, орієнтовною площею 0,08 га для ведення садівництва. 20 липня 2016 року вказану заяву отримано Головним управлінням, про що є відмітка в поштовому повідомленні про вручення.

Станом на 23 серпня 2016 року жодної відповіді на зазначену заяву позивач не отримала, тому, скориставшись принципом “мовчазної згоди”, уклала з ФОП ОСОБА_2 договір № 54 про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що направила відповідне повідомлення в Головне управління. Вказане повідомлення отримане адресатом 09 вересня 2016 року, однак відтоді жодної відповіді на вказану заяву не отримувала.

Розроблений за вказаним договором проект землеустрою відповідно до чинного законодавства відправлено на погодження. Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11.07.2017 № 3713/82/17 проект землеустрою погоджено. Відомості про земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру, а саме: кадастровий номер 7124984500:01:003:1097, цільове призначення – для індивідуального садівництва, категорія земель – землі сільськогосподарського призначення, форма власності – державна, площа – 0,0800 га.

31 серпня 2017 року позивачем подана заява до Головного управління про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення площею 0,0800 га у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту та передачу у власність зазначеної земельної ділянки.

18 вересня 2017 року позивач отримала лист Головного управління від 13.09.2017 № 7984/6-17, яким повідомлено про неможливість розгляду питання щодо затвердження проекту землеустрою з наступних підстав:

- відсутність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- наявність у довідці з державної статистичної звітності про наявність земель інформації, що земельна ділянка площею 0,0800 га – під господарськими будівлями та дворами;

- відповідно до наданого витягу з Державного земельного кадастру від 28.08.2017 № НВ-7105944842017, земельна ділянка має угіддя – багаторічні насадження. Проте в кадастровому плані в експлікації угідь зазначено угіддя – багаторічні насадження.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, 28 вересня 2017 року позивач звернулася зі скаргою в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. 05 жовтня 2017 року за вих. № Я-7415/0-0.13-4486/6-17 позивачем отримано відповідь на зазначену скаргу від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якій повідомлено, що відмова не позбавляє права на повторне звернення та зазначено, що Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області доручено у разі повторного надходження проекту землеустрою розглянути його відповідно до норм законодавства.

28 грудня 2017 року позивача отримала лист відповідача № 10841/6-17 з повторною “відпискою” щодо неможливості розгляду питання про затвердження проекту землеустрою.

Позивач зазначає, що чинним законодавством України не передбачені підстави для відмови у затвердженні погодженого проекту землеустрою. Розроблений ФОП ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту, орієнтовною площею 0,08 га для ведення садівництва, отримав позитивний висновок та відповідно був погоджений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у Головного управління не було правових підстав для відмови у затвердженні цього проекту.

Позивач також вважає безпідставними посилання відповідача на порушення ст. 50 Закону України “Про землеустрій” та зазначає, що у позивача були підстави для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за мовчазною згодою органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

В письмовому відзиві на позовну заяву відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що до Головного управління звернулася ОСОБА_1 з клопотанням про затвердження проекту землеустрою, 28.12.2017 відповідач повідомив про наявність відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та про недоліки та суперечності, які містить проект землеустрою.

Також, відповідач зазначив, що жодної бездіяльності під час розгляду поданих клопотань здійснено не було, а відповіді надавалися в установлені законодавством строки.

Відповідач наголошує, що зобов’язання Головного управління вчинити конкретні дії є порушенням дискреційних повноважень, які надані органу виконавчої влади.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

12 лютого 2018 року на виконання вищевказаної ухвали позивач супровідним листом надав позовну заяву з усунутими недоліками в 2-х примірниках.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, зазначено, що розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14 березня 2018 року представник Головного управління подала до суду клопотання про визнання причин пропуску процесуальних строків поважними для подачі відзиву на позов та про відкладення розгляду справи.

14 березня 2018 року представник позивача подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 відкладено розгляд справи на 26 березня 2018 року.

26 березня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною в журнал судових засідань, оголошено перерву у судовому засіданні до 02.04.2018.

02 квітня 2018 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи, який призначено у судовому засіданні на 02.04.2018, провести без його участі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив, причини неявки не повідомив, заява про розгляд справи без участі представника в матеріалах справи відсутня.

Оскільки, немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, та враховуючи те, що всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

При розгляді справи в порядку письмового провадження, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 15 грудня 2017 року до Головного управління із заявою звернулася позивач (вхідний номер № 23567/0/5-17-СГ від 15.12.2017). У вказаній заяві позивача просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га для індивідуального садівництва в межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Листом від 28.12.2017 № 08416/6-17 Головне управління повідомило ОСОБА_1 про неможливість вирішення порушеного питання.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України 28 червня 1996 року, Земельним кодексом України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1, частини 2, пункту “а” 3 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (ст. 121 Земельного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 6 статті 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення садівництва подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частинами 7, 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як свідчать матеріали справи, з метою затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га для індивідуального садівництва в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області позивач подала до Головного управління відповідну заяву (вхідний номер № 23567/0/5-17-СГ від 15.12.2017).

Листом № 0841/6-17 від 28.12.2017 Головне управління повідомило позивача, що неможливо вирішити порушене позивачем питання.

З огляду на вищевикладене, на переконання суду, Головне управління проявило свою бездіяльність при розгляді вищевказаної заяви позивача, оскільки не прийняло жодного з рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, а лише надіслало лист № 0841/6-17 від 28.12.2017, який має інформаційний характер.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області по затвердженню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення площею 0,080 га у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, не може бути задоволена.

Як наслідок вищенаведеного, позовна вимога про зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу сільськогосподарського призначення площею 0,080 га у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту є передчасною, оскільки немає жодного рішення, прийняття якого передбачене чинним законодавством, за результатами розгляду вищевказаної заяви позивача.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частини 1, 2 статті 9 вказаного Кодексу передбачають що, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що для захисту порушених прав позивача в даному випадку слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбаченого законодавством рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га для індивідуального садівництва в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (вхідний номер № 23567/0/5-17-СГ від 15.12.2017) та зобов’язати відповідача розглянути вказану заяву і прийняти рішення, передбачене статтею 118 Земельного кодексу України, у зв’язку з чим позов слід задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо неприйняття передбаченого статті 118 Земельного кодексу України рішення за заявою ОСОБА_1 від 15.12.2017 за вх. № 23567/0/5-17-СГ.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути заяву ОСОБА_1, зареєстровану 15.12.2017 за вх. № 23567/0/5-17-СГ, щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки площею 0,0800 га для індивідуального садівництва в адміністративних межах Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області та прийняти рішення відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 04.04.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк