Ухвала суду № 73165514, 29.03.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

29.03.2018 296/8465/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Кошлі А.О.

суддів: Корнєєва В.В., Хандуріна В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Овчинніковій Ю.О.,

прокурора Ленкевич І.В.

захисника обвинуваченого Бондик В.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву судді Хандуріна В.В. про самовідвід у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження в ЄРДР за № 22015060000000023 від 20.05.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018р., на підставі розпорядження № 54 від 18.01.2018 року здійснено заміну члена колегії, судді Тимофєєвої Г.Л. на суддю Хандуріна В.В.

15.02.2018р. суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандурін В.В. заявив собі самовідвід на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

В судовому засіданні 29.03.2018 року суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандурін В.В свою заяву про самовідвід відкликав, зазначив про відсутність обставин які перешкоджають його участі у розгляді вказаного кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор вважала за доцільне відмовити у задоволенні відводу.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1,2, 3, 4,5 ч.1 ст.75 КПК України та ст.76 КПК України.

У заяві про самовідвід суддя Хандурін В.В., в обґрунтування своєї позиції посилається на обставину визначену п.4 ч.1 ст.75 КПК України(за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості), зокрема на наявність близьких родичів на непідконтрольній території, майна вказаних осіб та можливість незаконного впливу на них з боку третіх осіб.

У відповідності до ст.58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VII, питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

Статтею 15 «Кодексу суддівської етики», затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.

Як вбачається з п.2.5. «Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Нижче наведені приклади таких випадків: a) У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін, або судді з його власних джерел стали відомі якісь докази чи факти, що мають стосунок до справи, що розглядається. b) Раніше при розгляді цього ж предмету спору суддя виступав в якості адвоката чи долучався до справи в якості важливого свідка. c) Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Пункт f. Принципу I Рекомендацій N(94)12"Незалежність, дієвість та роль суддів" (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13.10.94 р.) підкреслює, що суддя не може бути увільнений від провадження у справі без поважних на те причин, якими є важке захворювання або особиста заінтересованість цього судді у справі. Кожна із причин, так само як і порядок увільнення, повинні бути визначені законом, і на них ніяк не можуть впливати інтереси уряду чи адміністративних органів. Рішення щодо увільнення когось із суддів від провадження у справі повинно прийматись уповноваженим органом, який наділений такою ж незалежністю в плані судочинства, як і самі судді.

Пункт c. Принципу V вищевказаних Рекомендацій зобов'язує суддів утримуватись від винесення вироку у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини, і лише в цьому випадку. Такі причини повинні бути визначені законом і можуть стосуватись, наприклад, серйозних захворювань, суперечності інтересу або інтересів правосуддя.

Пункт 61. Додатку до «Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки», ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів,визначає, що судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.

Аналізуючи вищенаведені правові норми, можливо дійти висновку про обґрунтованість заявлення відводу суддею у разі реальної наявності об'єктивних обставин, які унеможливлюють винесення об'єктивного рішення у справі, або можливості виникнення у стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості судді. При цьому, вказані об'єктивні обставини повинні існувати на момент винесення рішення, про відвід судді, бути поважними та належним чином підтвердженими, тобто не мати ознаки припущення.

Таким чином, в ході судового розгляду не встановлено реальних існуючих обставин, що можуть вплинути на суддю Хандуріна В.В. при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, а тому заява про самовідвід не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.75, 80, 81 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Хандуріна Віталія Вікторовича про самовідвід від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.О. Кошля

Судді В.В. Корнєєва

В.В. Хандурін