Рішення № 73165348, 04.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року справа № 823/1110/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (19601, Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. О. Кошового, 44-а, далі – ОСОБА_1, позивач) подав позов до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, далі – ГУНП в Черкаській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, затверджений 13.12.2017 начальником ГУНП в Черкаській області полковником поліції ОСОБА_2;

- зобов’язати ГУНП в Черкаській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності в сумі 320000 (триста двадцять тисяч) грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в частині суми одноразової грошової допомоги оскаржуваний висновок є протиправним та необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 встановлена інвалідність внаслідок захворювання, що пов’язане з проходженням ним служби саме в органах внутрішніх справ, а тому останній має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про міліцію”, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку, який передбачений постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції”.

Натомість, при складанні оскаржуваного висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та визначення її розміру, затвердженого 13.12.2017 начальником ГУНП в Черкаській області, відповідач керувався Порядком № 4 та статтею 97 Закону України “Про національну міліцію”, і це не дивлячись на те, що захворювання, яке виникло у позивача, пов’язане з проханням ним служби в органах внутрішніх справ, тому розмір одноразової грошової допомоги повинен визначитися з урахуванням вимог Закону України “Про міліцію” та згідно з п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про національну поліцію”. На думку позивача, розмір одноразової грошової допомоги повинен виплачуватися позивачеві у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІ групи.

Позивач наголошує, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов’язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про міліцію”, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, і те, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги саме відповідно до вказаного Порядку № 850.

Також, позивач вказує, що ліквідація такого органу, як Міліція та створення зовсім нового органу – Поліції не повинно позбавляти осіб (працівників, колишніх працівників) тих прав і гарантій, які були для них передбачені відповідно до Закону України “Про міліцію”, або створювати будь-які перепони в їх реалізації.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що 13.12.2017, на виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області № 707/1615/17, яке набрало законної сили 20.11.2017, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України “Про національну поліцію”, відповідно до Порядку № 4, складено висновок про призначення одноразової грошової ОСОБА_1 у розмірі згідно з розрахунком 144000,00 грн (відповідно до пункту 4 частини 1 статті 99 Закону України “Про Національну поліцію”). Платіжним дорученням № 30 Головне управління Національної поліції в Черкаській області 24.01.2018 здійснено перерахунок вищевказаних коштів на рахунок ОСОБА_1, тобто відповідач виконавши рішення Черкаського районного суду Черкаської області № 707/1615/17 виконало свої зобов’язання перед позивачем в повному обсязі.

ГУНП як суб’єкт владних повноважень, під час виконання зазначеної постанови суду, діяло виключно на підставах, в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та статтами 97, 99 Закону України “Про Національну поліцію”, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є вимоги безпідставними.

Щодо посилання позивача на необхідність застосовування до спірних правовідносин Закону України “Про міліцію” та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, відповідач зазначає, що зазначена постанова чинна і на сьогоднішній день та передбачає проведення виплати одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції у разі втрати працездатності, пов’язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ саме на підставі абзацу 3 пункту 15 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про Національну поліцію”.

Відповідач також наголошує, що відповідно до Порядку № 850 рішення про таку виплату одноразової грошової допомоги приймає Міністерство внутрішніх справ України, а готує і направляє всі необхідні документи для призначення одноразової грошової допомоги ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області, однак а ні ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області, а ні УМВС України в Черкаській області не заявлено позивачем в якості відповідача по даній справі.

Окрім того, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов’язання ГУНП в Черкаській області призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності у сумі 320000,00 грн є втручанням в дискрецію суб’кта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 27 січня 2017 року наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 49 о/с ОСОБА_1 – молодшого інспектора Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 (через скорочення штатів) Закону України “Про Національну поліцію”.

07 лютого 2017 року постановою військово-лікарської комісії державної установи “Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” встановлено, що захворювання у колишнього співробітника органів внутрішніх справ ОСОБА_1 пов’язані із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

07 березня 2017 року позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 537514, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено захворювання, пов’язані з проходженням служби в ОВС.

У травні 2017 року позивач звернувся до ГУНП в Черкаській області щодо виплати одноразової грошової допомоги по втраті працездатності в результаті визначення інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Листом від 11.05.2017 № 29/З-53 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, з посиланням на частину 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію”.

04 вересня 2017 року постановою Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/1615/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017, зобов’язано Головне управління Національної поліції у Черкаській області призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1.

13 грудня 2017 року на виконання постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 04.09.2017 у справі № 707/1615/17, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” та відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 начальником ГУНП в Черкаській області затверджений висновок про призначення ОСОБА_1 одноразово грошової допомоги у розмірі 144000,00 грн.

Позивач не погоджується з сумою одноразової грошової допомоги, яка має бути йому виплачена, та зазначає, що позивачеві встановлена інвалідність внаслідок захворювання, що пов’язане з проходженням ним служби саме в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200 прожиткових мінімумів, встановлених Законом України “Про міліцію”, виплата якої здійснюється відповідно до порядку затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції”.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини шостої статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Пунктом 2 Порядку № 850 обумовлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

За приписами пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року № 580-VIII.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” визнано таким, що втратив чинність Закон України “Про міліцію”.

Відповідно ж до абзацу третього пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.

В силу частини другої статті 97 Закону України “Про Національну поліцію” порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).

За приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності – дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 обумовлено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Пунктом 1 розділу IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги; висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

За правилами встановленими пунктом 2 розділу IV Порядку № 4 керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п’ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, як Порядком № 850, так і Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2018 року в адміністративній справі № 286/2478/17.

Як свідчать матеріали справи, позивача звільнено зі служби з Національної поліції згідно з наказом ГУНП в Черкаській області № 49 о/с від 27 січня 2017 року.

Дата встановлення втрати працездатності є дата 06.03.2017, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 535714, тобто саме 06.03.2017 є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги.

Таким чином, зважаючи на те, що визначення позивачеві інвалідності відбулося внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби саме в органах внутрішніх справ та зважаючи на положення абзацу третього пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію”, суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога позивачеві має бути призначена та виплачена у розмірі, передбаченому частиною 6 статті 23 Закону України “Про міліцію” та підпункту 2 пункту 3 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, а саме: у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” установлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Отже, зважаючи на встановлення позивачеві інвалідності 06.03.2017, сума одноразової грошової допомоги складає 320000 грн.

При цьому суд зауважує, що відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім’ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктами 9-11 Порядку № 850 передбачено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Однак суд звертає увагу, що постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 04.09.2017 у справі № 707/1615/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017, встановлене право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. При цьому відповідачем у вказаній справі було саме Головне управління Національної поліції в Черкаській області, щодо якого і були встановлені вказані обставини.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім того, частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов’язання відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України. Такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 78, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1), затверджений 13.12.2017 начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області полковником поліції ОСОБА_2

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) одноразову грошову допомогу у зв’язку з встановленням ІІ групи інвалідності в сумі 320000 (триста двадцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення в повному обсязі складене та підписане 04.04.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк