Рішення № 73164957, 09.03.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2018 року справа № 823/567/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Золотоніського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, який безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства відповідно до п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;

- зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, який безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства відповідно до п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та виплачувати до дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку 55 років, а саме: з 07.05.2015.

Ухвалою суду здійснено заміну первинного відповідача – Золотоніського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 19.07.1977 до 01.10.1978 та з 27.10.1980 до 31.08.2004 позивач працював трактористом у сільськогосподарських підприємствах, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до п.“в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а отже відмова відповідача у призначенні пенсії є неправомірною. Тому просив задовольнити позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмовий відзив на позов у якому зазначив, що дані трудової книжки не містять інформації про необхідний для призначення пенсії пільгового стажу. Крім того, інші документи, які би підтверджували такий стаж, відсутні. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що листами від 14.04.2015, від 25.11.2016 №768, від 17.01.2018 №69 позивач звертався до відповідача з вимогою призначити йому пенсію на пільгових умовах відповідно до п.“в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, як трактористу. Листами від 17.04.2015 №1499/04, від 02.12.2016 №4953/03, від 31.01.2018 №1045/07 позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії з огляду на те, що у нього відсутній 20 років пільгового стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту «в» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають право чоловіки, які працюють трактористами - машиністами, безпосередньо зайнятими в виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і інших підприємствах сільського господарства, при досягненні 55 років та при стажі вказаної роботи не менше 20 років.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7, згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботі трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2017 у справі №681/813/17 (провадження №К/9901/1458/17).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що посада тракториста відноситься до посад, що визначені п. «в» ч. 1 статті 13 Закону № 1788.

Положеннями „Загальносоюзний класифікатор. Професії робочих, посади службовців і тарифні розряди. 1 86 016", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 27.08.1986 року № 016, закріплено, зокрема, наступні види професій: тракторист (код 19203|7).

Класифікатором професій ДК 003:95, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.07.1995 року № 257, за кодом 8331.1 встановлено професію „тракторист" (код ОКПДТР (Общесоюзного классификатора профессий, должностей и тарифных разрядов) - 19203), за кодом 8331.2 - „тракторист (лісозаготівельні роботи)" (код ОКПДТР - 19203), за кодом 8331.2 - „тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва" (код ОКПДТР - 19205).

З даних трудової книжки позивача суд встановив, що 19.07.1977 позивач прийнятий на роботу трактористом у колгосп «ОСОБА_1 комунізму» з 01.10.1978 звільнений від роботи у зв’язку із службою в радянській армії. 27.10.1980 прийнятий на роботу тракториста. 16.02.1990 у зв’язку з укрупненням господарства прийнятий на роботу трактористом в КСП «Дніпро». 01.04.2000 у зв’язку з реорганізацією КСП «Дніпро» в СТОВ «Агрофірма «Колос» прийнятий на роботу трактористом, з якої звільнений 01.10.2004. У період з 01.07.2008 до 31.07.2008 працював трактористом у ФГ «Згарі».

Крім того, в трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву.

Крім того, згідно з даними архівної довідки трудового архіву Драбівського району від 13.01.2015 №15/03-01 позивач у 1983-1997, 2000 роках відпрацював трактористом встановлений мінімум днів за рік. При цьому, відповідно до копії архівного витягу відділу Драбівської РДА від 16.02.2017 №04-03/24 з протоколу №4 загальних зборів членів колгоспу «ОСОБА_1 комунізму» від 20.09.1983 ухвалено зарахувати ОСОБА_2 не вироблений мінімум вихододнів за 1977-1982 роки.

Виходячи зі змісту трудової книжки позивача, стаж позивача трактористом є більше 20 років, що відповідно до п. «в» ч. 1 статті 13 Закону №1788.

Врахувавши встановлені обставини та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а сплачений судовий збір – стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, який безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства відповідно до п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, який безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства відповідно до п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 07.05.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель