Рішення № 73164866, 02.04.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 689/34/18

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та проведення виплати пенсії по втраті годувальника,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправними, щодо відмови у виплаті пенсії по втраті годувальника на її сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року протиправними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію за вказаний період.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30 червня 2017 року її син закінчив навчання у вищому навчальному закладі та здобув кваліфікацію "Бакалавра" у зв'язку із чим виплату пенсії по втраті годувальника було припинено.

Разом з цим, позивач вказує, що 01 вересня 2017 року її син вступив на 5 курс та продовжив навчання, що підтверджує відповідними довідками, які надані були надані відповідачу для продовження виплати пенсії по втраті годувальника на її сина ОСОБА_2 з 01 вересня 2017 року та повернення пенсійних виплат за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року. Проте після продовження виплати пенсії по втраті годувальника з 01 вересня 2017 року відповідач не повернув суму пенсії за вказаний позивачем період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року.

Позивач зазначає, що зверталась до відповідача з відповідною заявою щодо виплати пенсії за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року, однак відповідач листом від 03 листопада 2017 року повідомив позивача про те, що підстав для виплати пенсії за вказаний позивачем період немає.

Такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не виплати пенсії по втраті годувальника за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року позивач вважає протиправними, тому звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України.

Враховуючи те, що адміністративна справа, яка розглядається, є справою незначної складності (малозначна справа), тобто такою, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, розгляд даної справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження, а тому підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін немає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що в діях Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не було неправомірності, оскільки на момент виникнення правовідносин діяла інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", тому просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

У період з 01 вересня 2013 року по 30 червня 2017 року ОСОБА_2 проходив навчання на юридичному факультеті у Чернівецькому національному університету ім. Ю. Федьковича. Відповідно до копії диплому В17 №148540 від 30 червня 2017 року виданого Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича, ОСОБА_2 закінчив навчання та здобув кваліфікацію "Бакалавра", у зв'язку із чим відповідач припинив виплату пенсії по втраті годувальника.

Згідно довідок №289 від 14 вересня 2017 року та №516 від 07 листопада 2017 року Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, з 01 вересня 2017 року ОСОБА_2 продовжив навчання на 5 курсі та являється студентом юридичного факультету деної форми навчання Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

З метою продовження отримання пенсії в разі втрати годувальника та повернення несплаченої суми за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року, в підтвердження того, що ОСОБА_2 продовжив навчання, ОСОБА_3 вищевказані довідки було надано відповідачу.

Дізнавшись про те, що відповідач продовжив виплату пенсії по втраті годувальника з 01 вересня 2017 року, проте не повернув кошти за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року, ОСОБА_3 19 жовтня 2017 року звернулась до відповідача із заявою про отримання суми пенсії за вказаний період.

Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №706/М-8 від 03 листопада 2017 року позивача повідомлено, що виплату пенсії в разі втрати годувальника продовжено з 01 вересня 2017 року, підстав для виплати пенсії за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року у головного управління немає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, за своїм внутрішнім переконанням, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Призначення та виплату пенсії в разі втрати годувальника врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 29 Закону, пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Законом від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину шосту статті 30 викладено в такій редакції: "Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні";

Вказані зміни на думку суду більш конкретно визначають право позивача на отримання пенсії в разі втрати годувальника у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців.

Разом з тим, пунктом "д" статті 30 Закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 після здобуття ступеня вищої освіти "бакалавр" продовжив навчання у Чернівецькому національному університету ім. Ю. Федьковича, що підтверджується №289 від 14 вересня 2017 року та №516 від 07 листопада 2017 року, а також не досяг 23-річного віку, суд приходить до висновку, що позивач протиправно відмовив у виплаті пенсії за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року, оскільки достеменно знав про те, що ОСОБА_2 продовжив навчання, що підтверджується самим фактом поновлення відповідачем виплати пенсії позивачу з 01 вересня 2017 року.

Таким чином, доводи відповідача про те, що позивач у позовній заяві вказує норми законодавства, які набрали чинності після виникнення спірних правовідносин на думку суду є безпідставними, оскільки пункт "д" статті 30 Закону, (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) також передбачає право позивача на отримання пенсії в разі втрати годувальника до закінчення навчального закладу непрацездатним членом сім'ї, а факт того, що ОСОБА_2 на даний час продовжує навчання не заперечується відповідачем, отже дає позивачу право на повернення недоотриманих сум пенсії в разі втрати годувальника.

Крім цього, варто зазначити, що вказаний Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу (ч. 1 ст.77 КАС України).

В той же час згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Враховуючи викладене, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_2 на даний час продовжує навчання, а також не досяг 23-річного віку то ОСОБА_1 має право на отримання пенсії в разі втрати годувальника до закінчення навчального закладу непрацездатним членом сім'ї, а саме ОСОБА_2, за таких обставин адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та доведеним, а тому його слід задоволити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область, 32100, код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код 01526313) про визнання дій протиправними та проведення виплати пенсії по втраті годувальника - задоволити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії по втраті годувальника на її сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника на її сина ОСОБА_2 за період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя