
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
______________
УХВАЛА
04 квітня 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/2071/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VІІІ від 23.12.2015 р., ст.ст.51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", згідно наданої УМВС України в Херсонській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських № 993/19/01-2017 від 04.05.2017 р.; зобов'язати відповідача здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VІІІ від 23.12.2015 р., ст.ст.51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", згідно наданої УМВС України в Херсонській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських № 993/19/01-2017 від 04.05.2017 р.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 р. позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2016 року ОСОБА_1, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VІІІ від 23.12.2015 р., ст.ст.51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", згідно наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Херсонській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських № 993/19/01-2017 від 04.05.2017 р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VІІІ від 23.12.2015 р., ст.ст.51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", згідно наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Херсонській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських № 993/19/01-2017 від 04.05.2017 р.; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640 грн.
02.04.2018 р. від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що судом не вирішено питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати у визначений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Дану справу судом розглянуто за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У зв'язку з викладеним, суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши викладені у заяві підстави, суд вважає заяву позивача про ухвалення додаткового рішення необґрунтованою виходячи з наступного.
Приписами ч.1 ст.252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішення питання про судові витрати.
Вказаний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що підставу для ухвалення додаткового рішення ним визначено те, що судом не вирішено питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Питання встановлення судового контролю врегульовано ст.382 КАС України, яка віднесена до розділу ІV КАС України "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах".
Так, ч.1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З буквального тлумачення даної норми слідує, що встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).
Статтею 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєкта владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч.4 ст.245 КАС України).
Якщо судом визнано нормативно-правовий акт протиправним і нечинним повністю або в окремій частині і при цьому виявлено недостатню правову врегульованість відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині (ч.5 ст.245 КАС України).
У випадках, визначених у частинах третій - п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду (ч.6 ст.245 КАС України).
Статтею 246 КАС України визначено зміст вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин рішення. Зокрема, згідно ч.5 ст.246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Відповідно до ч.6 ст.246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду.
З аналізу ст.ст.5, 244, 245, 382 КАС України вбачається, що клопотання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення не є позовною вимогою, а стосується питання встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду.
Судом ухвалено рішення стосовно всіх позовних вимог ОСОБА_1, визначено спосіб виконання рішення та вирішено питання про судові витрати. Зміст судового рішення відповідає вимогам ст.246 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, оскільки зазначені у ній підстави для його ухвалення не відповідають підставам, вказаним у ч.1 ст.252 КАС України, за наявності яких суд ухвалює додаткове рішення.
Керуючись ст.ст.252, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в ухваленні додаткового рішення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Бездрабко О.І.
Судове рішення № 73164742, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 04.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/2071/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: