Рішення № 73164702, 28.03.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1880/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Гомельчука С.В., суддів: Ковбій О.В., Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 (далі- позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі- відповідач-1, ГУ ДФС у Херсонській області), Державної фіскальної служби України (далі- відповідач-2, ДФС України), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати:

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 12 червня 2017 року № 51489-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 25 072,28 грн. (далі- ППР № 51489-13);

-рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 24 листопада 2017 року №15024/3199-99-11-02-01-14;

-податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2017 року № 47433-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 25 088,81 грн. (далі- ППР № 47433-13).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим повідомленням-рішенням відповідача-1 від 12 червня 2017 року № 51489-13 позивачу було визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 25 072,28 грн. Позивач оскаржив дане рішення до ДФС України. Однак рішенням відповідача-2 ППР №51489-13 залишено без змін та збільшено грошове зобов’язання на 16,53 грн. Після звернення до суду ОСОБА_1 отримала податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2017 року № 47433-13, яким визначено податкове зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 25 088,81 грн. Вважає прийняті рішення протиправними, оскільки винесені з порушенням положень ст.266 Податкового кодексу України. При визначені податкового зобов’язання відповідачі не врахували пільги зі сплати податку, прийняті рішенням Малокаховської сільської ради від 23 січня 2015 року, а також сума податку з житлового будинку позивача необґрунтовано обчислена в порядку п.п.266.7.1. «г» Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 06 грудня позовну заяву залишено без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

26 грудня 2017 року ухвалою суду провадження в справі відкрито та призначено підготовче засідання на 12 січня 2018 року. В зв’язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, слухання справи 12 січня 2018 року не відбулося, розгляд справи призначено на 13 березня 2018 року.

Відповідачем-1 24 січня 2018 року надано відзив на адміністративний позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав. Відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1, як за власником, рахується житловий будинок площею 644,5 кв.м. Рішенням сесії Малокаховської сільської ради від 22 квітня 2016 року № 108 була встановлена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 0,001 відсоток від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року та пільги зі сплати податку (120 кв.м.) Відповідачем-1, на підставі п.п.266.4.2 та п.п.266.7.1 «г» ст.266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов’язання та складено ППР № 51489-13 на суму 25072,28 грн. ((644,5 кв.м. – 120 кв.м.) х 0,1378 грн.) + 25000 грн. = 25072,28 грн.). ОСОБА_1 оскаржила вказане ППР до ДФС України. За результатами розгляду скарги відповідачем-2 оскаржене ППР залишено без змін та збільшено грошове зобов’язання на 16,53 грн. На виконання рішення ДФС України про результати розгляду скарги ОСОБА_1 24 листопада 2017 року сформовано нове ППР № 47433-13 в сумі 25 088,81 грн. ((644,5 кв.м. х 0,1378 грн.) + 25000 грн. =25088,81 грн.). ППР № 51489-13 було автоматично скасовано. Вважає, що рішення відповідачів прийняті на підставі норм Податкового кодексу України.

Відповідач-2 відзиву на позов до суду не подав, про причини неподання суд не повідомив, що, згідно ч.4 ст.159 КАС України, судом кваліфіковано як визнання позову.

З 29 січня по 28 лютого 2018 року головуючий суддя знаходився в плановій відпустці. 13 березня 2018 року розгляд справи не відбувся в зв’язку з перебуванням члена колегії – судді Варняка С.О. у відпустці, справа призначена на 27 березня 2018 року. 27 березня 2018 року розгляд справи відбувся, представники сторін в судове засідання з’явилися.

Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити. Представник відповідачів позовні вимоги не визнав і просив відмовити в їх задоволенні.

Для надання додаткових доказів, за клопотанням представника відповідачів, погодженого з представником позивача, в справі оголошено перерву до наступного дня. 28 березня 2018 року від представників сторін надійшли додаткові письмові докази та клопотання про розгляд справи за їх відсутністю в порядку письмового провадження.

Згідно ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі ч.3 ст.194 КАС України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, пояснення учасників справи в судовому засіданні 27 березня 2018 року, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Херсонській області від 12 червня 2017 року № 51489-13 ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 25 072,28 грн. Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 24 листопада 2017 року №15024/3199-99-11-02-01-14 ППР № 51489-13 залишено без змін та збільшено грошове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 16,53 грн.

24 листопада 2017 року податковим органом складено податкове-повідомлення рішення № 47433-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 25 088,81 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Конституції, Податкового кодексу України та наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28 грудня 2015 року «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Статтею 266 Податкового кодексу України (в редакції від 01 січня 2016 року) визначено платників, об’єкт та база оподаткування, пільги із сплати, порядок обчислення суми та інші складові податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно п.п.266.1.1.- п.п.266.4.1 п.266 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пільги із сплати податку. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно п.п. 266.4.2. сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

-об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

-об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Відповідно до п.п.266.5.1. ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 266.7. визначено порядок обчислення суми податку. Згідно п.п.266.7.1. обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно п.п.266.7.2. Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) є власником житлового будинку загальною площею 644,5 кв.м., розташованого за адресою Херсонська обл., Каховський район, с.Малокаховка вул.Дніпровська, буд.91.

Рішенням Малокаховської сільської ради Каховського району № 546 від 23 січня 2015 року, відповідно до приписів п.п. 266.4.2. п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України, затверджене Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних і фізичних осіб на території Малокаховської сільської ради та встановлені пільги та ставки податку на 2016 рік (далі- Положення).

Згідно п.6.2 Положення ставки податку для фізичних осіб складають: для об’єктів житлової нерухомості – 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.

Пунктом 5 Положення передбачені пільги зі сплату податку. Так, база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується - б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 240 кв.м.

Як вже зазначалося, відповідно до п.п.266.7.1 Податкового кодексу України та п.8 Положення обчислення суми податку з об’єкту/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власника платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пункту 5 цього Положення.

Визначаючи суму податкового зобов’язання та приймаючи спірне ППР № 51489-13 на суму 25072,28 грн. ((644,5 кв.м. – 120 кв.м.) х 0,1378 грн.) + 25000 грн. = 25072,28 грн.) податковим органом, в порушення приписів п.п.266.7.1 «а» Податкового кодексу України та п.5 Положення не враховано пільги з податку, які встановленні Малокаховською сільською радою (240 кв.м.). При розрахунках відповідачем-1, як і в подальшому відповідачем-2, застосовано рішення сесії Малокаховської сільської ради Каховського району від 22 квітня 2016 року № 108, яким затверджені ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік, хоча сума зобов’язання була визначена податковим органом за 2016 рік, і при розрахунках необхідно було керуватися рішенням Малокаховської сільської ради № 546 від 23 січня 2015 року, яким встановлені пільги та ставки податку на 2016 рік.

Крім того, відповідачем помилково застосовано положення п.п.266.4.2 та п.п.266.7.1 «г» ст.266 Податкового кодексу України щодо розрахунку обчислення податку, мотивуючи це тим, що площа об’єкта оподаткування перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а площа об’єкта нерухомості перевищує 500 кв.м. Тому сума податку збільшена на 25000 грн.

Проте, враховуючи встановлені сільською радою пільги з податку, площа об’єкту оподаткування складає 404,5 кв. м. (644,5 кв.м. – 240 кв.м. = 404,5 кв.м.).

Отже, податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2017 року № 51489-13 з сумою податкового зобов’язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» за 2016 рік в розмірі 25 072,28 грн., складене ГУ ДФС у Херсонській області, є протиправним.

Що стосується рішення про результати розгляду скарги ДФС України №15024/3199-99-11-02-01-14 та ППР № 47433-13 суд зазначає наступне.

Розглянувши скаргу позивача на ППР № 51489-13, відповідачем-2 Рішенням про результати розгляду скарги від 24 листопада 2017 року №15024/3199-99-11-02-01-14 податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2017 року № 51489-13 залишено без змін та збільшено грошове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначене у зазначеному ППР № 51489-13, на 16,53 грн.

В ході розгляду скарги позивача, при обчисленні суми податку ДФС України було допущено помилки, аналогічні з помилками відповідача-1, а саме: не застосовано пільги, передбачені п.п.266.4.2 Податкового кодексу України та п.5 Положення, а також сума податку з житлового будинку позивача визначена в порядку п.п.266.7.1. «г» ((644,5 кв.м. х 0,1378 грн.) + 25000 грн. =25088,81 грн.), що є протиправним.

Як вже зазначалося, обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п.266.7.1 Податкового кодексу України).

Порядок складання податковим органом податкових повідомлень-рішень визначений наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28 грудня 2015 року «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку №1204 якщо за результатами адміністративного оскарження грошове зобов’язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, збільшуються, то крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку.

Проте, всупереч вимогам Порядку, відповідачем-1 24 листопада 2017 року складено податкове повідомлення-рішення № 47433-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період -2016 рік- в сумі 25 088,81 грн., тобто на суму, визначену в ППР № 51489-13, та нараховану за результатами розгляду скарги позивача відповідачем-2.

Твердження представника відповідача про скасування ППР № 51489-13 в автоматичному режимі не приймається судом до уваги, так, як положеннями Порядку №1204 така форма скасування ППР не передбачена. До того ж, в Рішенні відповідача-2 про розгляд скарги зазначено, що ДФС України залишає без змін податкове повідомлення рішення від 12 червня 2017 року № 51489-13 та збільшує грошове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 16,53 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідачами не надано достатніх доказів, які б підтвердили законність прийнятих ними рішень. Разом з тим, наданими позивачем і дослідженими судом належними доказами підтверджено, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 12 червня 2017 року № 51489-13, від 24 листопада 2017 року № 47433-13 та Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 24 листопада 2017 року №15024/3199-99-11-02-01-14 прийняті з порушенням норм діючого податкового законодавства, тому судом скасовуються.

Судові витрати по справі розподіляються відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 12 червня 2017 року № 51489-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 25072,28 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 24 листопада 2017 року №15024/3199-99-11-02-01-14.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 листопада 2017 року № 47433-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 25088,81 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259, проспект Ушакова, 75, м.Херсон, Херсонська обл., 73026) та Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8 , м.Київ-53, 04053) солідарно на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул.Дніпровська, 91, с.Малокаховка, Коховський район, Херсонська обл., 74823) судові витрати в сумі 1280,00 грн. (тисяча двісті вісімдесят гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Гомельчук С.В.

Суддя Ковбій О.В.

Суддя Варняк С.О.

кат. 8.3