Рішення № 73164542, 29.03.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/241/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" до Державного реєстратора Чаплинської районної державної адміністрації у Херсонській області ОСОБА_3, за участю третьої особи - Чаплинського сільського споживчого товариства про визнання протиправним та скасування рішення №33174435 від 26.12.2016 року,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чаплинської районної державної адміністрації ОСОБА_3 № 33174435 від 26.12.2016 року.

Ухвалою суду від 07 лютого 2018 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків - надання можливості звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду.

16 лютого 2018 року позивачем подано клопотання, з якого вбачається, що позивачу, з урахуванням наявних у суду на цей час документів, стало відомо про порушення свого право, для захисту якого вони звернулись до суду, 02 лютого 2018 року.

У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 21 лютого 2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 15 березня 2018 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступними доводами. Так, СПАТ ім. Кірова, правонаступником якого є підприємство – позивач, є власником нерухомого майна – будівлі торгівельного центру, розташованого за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, 57.

02 лютого 2017 року представнику позивача – адвокату ОСОБА_2 стало відомо про наявність Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з індексним номером 77004733, сформованого 26 грудня 2016 року.

Зі змісту вказаного витягу позивачу стало відомо про наявність рішення державного реєстратора Чаплинської районної державної адміністрації ОСОБА_3 №33174435 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об’єкт нерухомого майна – будівлю торгівельного центру, загальною площею 2920 кв.м за адресою Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова б.59 «А».

Позивач вважає зазначене рішення державного реєстратора протиправним в силу того, що воно дублюю право власності на один й той самий об’єкт – будівлю торгівельного центру, що належить позивачу, прийнято на підставі документів, які не є правовстановлюючими в розумінні ст. 27 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та є проявом втручання державного реєстратора в право позивача на мирне користування майном.

02 березня 2018 року представником позивача, через канцелярію суду, подано заяву про відвід судді Ковбій О.В.

Ухвалою суду від 03.03.18 заяву Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" про відвід судді Ковбій О.В. передано до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, провадження у справі було зупинено до розгляду відповідної заяви.

03 березня 2018 року заява про відвід судді передана на розгляд судді Херсонського окружного адміністративного суду Варняку С.О.

Ухвалою суду, у складі судді Варняка С.О., від 05 березня 2018 року відмовлено в задоволені заяви Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" про відвід судді Ковбій О.В.

На підставі викладеного, ухвалою суду від 12 березня 2018 року провадження у справі поновлено.

15 березня 2018 року представником позивача, через канцелярію суду подано заяву про відвід судді Ковбій О.В.

Ухвалою суду від 15.03.18 провадження у справі було зупинено до розгляду заяви про відвід судді Ковбій О.В., заяву Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" передано до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) для здійснення автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, провадження у справі було зупинено до розгляду відповідної заяви.

16 березня 2018 року заява про відвід судді передана на розгляд судді Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчуку С.В.

Ухвалою суду, у складі судді Гомельчука С.В., від 19 березня 2018 року відмовлено в задоволені заяви Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" про відвід судді Ковбій О.В.

20 березня 2018 року провадження у справі поновлено, судове засідання у справі призначено на 29 березня 2018 року.

05 березня 2018 року відповідачем надано відзив на позов. З відзиву вбачається, що державний реєстратор ОСОБА_3 позов не визнає, вважає його безпідставним з огляду на наступне.

Так, державний реєстратор заперечує проти твердження СПрАТ «Водолій» щодо проведення ним дублюючої реєстрації права власності на один й той самий об’єкт нерухомого майна – торгівельний центр. Оскільки, за третьою особою рішенням №33174435 від 26.12.2016 року державний реєстратор здійснив реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, 59а, натомість, нерухоме майно, власником якого є СПрАТ «Водолій» знаходиться за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, 57.

Тому, відповідач вказує, що він не міг знати, а з поданих заявником документів не вбачається, що майно, реєстрацію права власності відносно якого він провів, є тим самим об’єктом нерухомості, яке належить позивачу, проте має іншу адресу.

Окрім зазначеного, державний реєстратор наголошує, що йому не було відомо про рішення виконавчого комітету Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області «Про підтвердження поштової адреси», на підставі якого він прийняв оскаржене скасовано рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 травня 2017 року №665/2113/16-а.

При цьому вказав, що згідно приписів ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлена відповідальність заявника за достовірність даних, що містяться в документах, поданих до державної реєстрації.

28 березня 2018 року від відповідача та представника третьої особи по справі надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, не підкріплені жодними доказами, окрім письмового пояснення заявників про їх неможливість участі в судовому розгляді на вказану дату.

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 29 березня 2018 року неявка відповідача та представника третьої особи визнана судом неповажною, у задоволені клопотань відмовлено та визначено розглядати справу за їх відсутності на підставі п. 1 ч.3 ст.205 КАС України.

В судове засідання з'явились представники позивача, просили задовольнити позов з підстав, викладених ними в позовній заяві.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.12.2015 року №50145011, СПрАТ «Водолій» є власником торгівельного центру за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, буд. 57. Право власності на вказане майно зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідним рішенням державного реєстратора №27210500 від 17.12.2015 року.

14 грудня 2016 року Чаплинське сільське споживче товариство звернулось до відповідача з заявою про державну реєстрацію права власності на будівлю торгівельного центру за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, буд. 59а.

За наслідками розгляду відповідної заяви державним реєстратором прийнято оскаржене рішення №33174435 від 26.12.2016 року, яким зареєстровано за Чаплинським сільським споживчим товариством будівлю торгівельного центру за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, буд.59а.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним №94016918 від 09 серпня 2017 року (т.с.1 а.с.107) підставою для прийняття державним реєстратором зазначеного рішення стали: накладна на внутрішнє переміщення №225 від 31.12.1987 року, рішення виконавчого комітету Преображенської сільської ради №26 від 31.03.2016 року «Про підтвердження поштової адреси», постанова правління №373 від 30.12.1987 року, технічний паспорт на будівлю за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, буд.59а.

Позивач, 02 лютого 2018 року, дізнавшись про існування відповідного рішення, під час розгляду судової справи №665/1127/16-ц, звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952) встановлено, що вказаний Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, п. 9 ч.1 ст.2 Закону №1952 надано визначення поняттю реєстраційної дії та встановлені засади вказаної діяльності. Так, реєстраційна дія - це державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації встановлені статтею 4 Закону № 1952. Згідно ч.1 вказаної статті Закону, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речові права, похідні від права власності, в тому числі право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Частиною 3 ст. 10 Закону № 1952 передбачено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;…7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Стаття 18 Закону № 1952 передбачає, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Як встановлено судом, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним №94016918 від 09 серпня 2017 року (т.с.1 а.с.107) підставою для прийняття державним реєстратором оскарженого рішення стали наступні документи, наявність яких, на його думку, є достатньою для висновку про належність зареєстрованого майна Чаплинському сільському споживчому товариству: накладна на внутрішнє переміщення №225 від 31.12.1987 року, рішення виконавчого комітету Преображенської сільської ради №26 від 31.03.2016 року «Про підтвердження поштової адреси», постанова правління №373 від 30.12.1987 року, технічний паспорт на будівлю за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, буд.59а.

Частиною 1 статті 27 Закону №1952 наведений перелік документів, на підставі яких може бути проведена Державна реєстрація права власності та інших речових прав. Так, до них віднесено: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтво про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтво про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Вивчивши копії документів, зазначених державним реєстратором як достатні для реєстрації за третьою особою права власності на об’єкт нерухомого майна - торговий центр та співставивши їх з документами, передбаченими наведеною вище статтею, суд зазначає наступне.

Так, рішення Виконавчого комітету Преображенської сільської ради Чаплинського району Херсонської області №26 від 31 березня 2016 року підтверджує поштову адресу магазину №6 (Торговий центр) по вул. (Кірова) Центральній №59а (т.с.1 а.с.72). При цьому, воно не встановлює та не припиняє права власності на будь-яке нерухоме майно, не є документом, передбаченим ст. 27 Закону №1952, тому не може бути сприйняте як підстава для виникнення речового права.

Постанова правління Херсонського обласного союзу споживчих товариств «Про затвердження договору та придбання торгівельного центру» №373 від 30.12.1987 року (т.с.1 а.с.73) також не є правовстановлюючим документом, в розумінні ст. 27 Закону №1952. Окрім зазначеного, вказана постанова не може бути віднесена навіть до категорії документів, передбачених п.14 ч.1 ст.27 Закону №1952 ("інші документи, відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно"), оскільки з її змісту не вбачається який саме договір підряду затверджено, чи є даний договір укладеним на момент його затвердження, чи таке укладення тільки планується. Також, не вбачається чи є право власності на торгівельний центр наслідком виконання договору підряду. Та найголовніше, вказана постанова не містить відомостей, з яких можливо встановити, щодо будівництва якого торгового центру йде мова (відсутня адреса, інші ідентифікуючі дані). Копія договору підряду до зазначеної постанови реєстратору не надавалась.

Інші документи, надані реєстратору, проте не зазначені ним як підстава для прийняття рішення: накладна на внутрішнє переміщення №225 (т.с.1 а.с.74), лист спілки споживчих товариств Херсонської області №08-02-10 від 04.08.2016 (т.с.1 а.с. 77-78) також містять згадування про «торговельний центр» без зазначення його адреси або інших ідентифікуючих ознак.

Однак, окремої уваги заслуговує надана державному реєстратору технічна документація на об’єкт нерухомого майна визначена ним в оскарженому рішенні як «технічний паспорт на будівлю за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, буд.59а».

Так, оглянувши першу сторінку зазначеної документації (т.с.1 а.с.79) вбачається наступне. На обкладинці під назвою «Справа №б/н» міститься дві адресу об’єкту нерухомого майна. Одна з них: Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Центральна, 59а, інша взята в дужки: Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, 57. Аналогічні розбіжності в адресі об’єкту нерухомого майна зустрічаються з першої по останню сторінку вказаної технічної документації (т.с.1 а.с.79,80,83,84,86, 89).

Таким чином, єдиний документ – зазначена технічна документація, який містить адресу нерухомого майна, на який ЧССТ бажало зареєструвати право власності, містить неодноразово повторювану розбіжність у вигляді адреси цього майна та виправлення на першій сторінці у вигляді взяття в дужки однієї з адрес.

Додатково суд наголошує на тому, що ч.1 ст. 22 Закону №1952 встановлено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

В силу вимог наведеної статті, виправлення адреси нерухомого майна (взяття в дужки) мало знайти свої наслідки у відповідній реакції державного реєстратора.

Враховуючи той факт, що адреса нерухомого майна, зазначена в технічній документації, наданої державному реєстратору є єдиною ідентифікуючою ознакою майна, право власності на яке було зареєстроване ним, наявність неспівпадінь - двох різних адрес, в обов’язковому порядку, мала бути прийнята державним реєстратором до уваги. Тому, твердження відповідача, стосовно відсутності у нього законних підстав перевіряти наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, шляхом здійснення пошуку за ідентифікатором: Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, 57, суд вважає необґрунтованими.

Підсумовуючи викладене, суд наголошує на тому, що жоден документ, зазначений відповідачем як підстава для проведення ним реєстраційної дії з реєстрації права власності за ЧССТ, окремо та всі вони у сукупності не є документами, передбаченими ст. 27 Закону №1952 як підстава для проведення державної реєстрації права власності.

Більш того, надані реєстратору документи містили суттєві недоліки щодо їх форми та змісту - виправлення, неточності викладу, відсутність в них достатньої кількості реквізитів, які б дозволили б відповідачу зробити однозначний висновок про те, що мова в них йде саме про той об'єкт нерухомості, права на які бажала зареєструвати третя особа.

Окрім зазначеного, п.3 ч.3 ст. 10 Закону №1952 визначено порядок дії державного реєстратора, під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року. Виконання приписів наведеного пункту Закону №1952, в даному конкретному випадку є обов'язковим, оскільки була проведена державна реєстрації майна, речове право на яке виникло в 1987 році. Тобто, відповідач обов'язково мав запитати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Натомість, з наданої державним реєстратором документів не вбачається проведення державним реєстратором відповідних дій.

Таким чином, судом встановлено, що державний реєстратор Чаплинської районної державної адміністрації у Херсонській області ОСОБА_3 своїм рішенням №33174435 від 26.12.2016 року допустив наступні порушення:

- в порушення ст.27 Закону №1952 провів державну реєстрацію права власності на підставі документів, що не встановлюють відповідного права та не відповідають вимогам передбаченим ч.1 ст. 22 Закону №1952;

- при здійснені державної реєстрації проігнорував вимоги п.3 ч.3 ст. 10 Закону №1952 щодо обов'язкової перевірки документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року;

- не встановив наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, хоча з недоліків поданих для реєстрації документів мав підстави провести відповідну перевірку шляхом здійснення пошуку за обома адресами, що містились в технічній документації на майно, заявлене до реєстрації;

Водночас, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про наявність дублюючої реєстрації щодо одного й того ж об'єкту нерухомості та наявності порушень з боку державного реєстратора відносно відкриття ним розділу на той самий об'єкт в силу того, що державна реєстрація була проведена відносно об'єкта за іншою адресою. При цьому, своє критичне ставлення до дій, щодо не встановлення ідентичності зареєстрованого майна судом наведено раніше.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржені рішення державного реєстратора суд прийшов до висновку про його невідповідність переліченим пунктам. Так, зміст вказаного рішення базується на помилковому застосуванні державним реєстратором положень ст. 27 Закону №1952 та порушення ним порядку та принципів державної реєстрації, наведених в постанові раніше.

Самі документи, використані державним реєстратором ОСОБА_3, як підстава для прийняття оскарженого рішення про державну реєстрацію права власності – будівлю торгівельного центру, що розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул.Кірова, буд. 59а за Чаплинським сільським споживчим товариством: накладна на внутрішнє переміщення №225 від 31.12.1987 року, рішення виконавчого комітету Преображенської сільської ради №26 від 31.03.2016 року «Про підтвердження поштової адреси», постанова правління №373 від 30.12.1987 року, технічний паспорт на будівлю за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Преображенка, вул. Кірова, буд.59а, не є документами, на основі яких може бути проведена реєстрація права власності.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності свого рішення №33174435 від 26 грудня 2016 року.

Оскаржене рішення державного реєстратора є протиправними та не відповідає вимогам статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав та основоположних свобод людини та порушують принцип мирного володіння майном, втручання у право власності здійснено не на підставі закону, не забезпечує "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Судом встановлено, що станом на день прийняття відповідачем оскаржених рішень, на те саме нерухоме майно зареєстроване за СПрАТ «Водолій».

Тому, прийняття відповідачами оскаржених рішень становить втручання в право позивача на мирне користування майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для висновку про законність дій відповідача. Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн. згідно платіжного доручення №57 від 06 лютого 2018 року.

Даним рішенням суду задоволено позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Тому, на підставі приписів ч.1 ст. 139 КАС України, відшкодуванню сплаченого позивачем судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у 1762,00 грн.

Керуючись статями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чаплинської районної державної адміністрації ОСОБА_3 №33174435 від 26.12.2016 року.

Стягнути з Державного реєстратора Чаплинської районної державної адміністрації у Херсонській області ОСОБА_3 (вул. Грушевського, 44, смт. Чаплинка, Херсонська область, 75200) на користь Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Водолій" (вул. Кірова, буд. 47, с. Преображенка, Чаплинський район, Херсонська область, 75213, код ЄДРПОУ 03784226) сплачений судовий збір в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 квітня 2018 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 6.3