Рішення № 73164000, 19.03.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2394/17

19 березня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді : Шульгача М.П.,

при секретарі: Музиці О. М.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчити дії, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчити дії, а саме просить визнати незаконним рішення та дії Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо не застосування ОСОБА_4 заробітної плати для обчислення пенсії за 60 місяців підряд до липня 2000 року період з липня 1995 року по червень 2000 року включно, згідно довідки № Д/66 виданої Муніципальною архівною установою міста Надима і Надимського району від 06.07.2012 року, виключивши 10 % найбільш невигідного періоду страхового стажу з липня 1995 року по лютий 1999 року включно та обчислити індивідуальний коефіцієнт заробітку, включаючи весь фактичний заробіток, який відображений у вищенаведених довідках без його обмеження, та зобов’язати Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області врахувати ОСОБА_3 заробітну плату для обчислення пенсій за 60 місяців підряд до липня 2000 року період з липня 1995 року по червень 2000 року включно, згідно довідки № Д/66 виданої Муніципальною архівною установою міста Надима і Надимського району від 06.07.2012 року, виключивши 10 % найбільш невигідного періоду страхового стажу з липня 1995 року по лютий 1999 року включно та обчислити індивідуальний коефіцієнт заробітку, включаючи весь фактичний заробіток, який відображений у вищенаведених довідках без його обмеження, а також зобов’язати Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_3 та виплатити недоплачені суми з 20.06.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що при обчислені пенсії ОСОБА_3 яка була обчислена відповідно до довідок про заробітну плату від 03.12.2007 року № 455 та від 03.12.2007 року № 08/1167 виданих ВАТ «Ямалгазпромбуд» було обмежено заробітну плату яку отримав позивач та із сум якої утримувались страхові внески до пенсійного фонду Російської Федерації.

Як вбачається із розрахунку заробітку, відповідачем обчислено заробітну плату за період з 01.12.1987 р. по 30.11.1992 р. та з 01.07.2000р. по 31.10.2004 р., також обрано кращих 60 місяців підряд до липня 2000 року період з 01.12.1987 р. по 30.11.1992 р., хоча на кращих 60 місяців виходить з липня 1995 р. по червень 2000р. включно.

30.11.2017 р. позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив застосувати заробітну плату для обчислення пенсій за 60 місяців підряд до липня 2000 року період з липня 1995 року по червень 2000 року включно, згідно довідки № Д/66 виданої Муніципальною архівною установою міста Надима і Надимського району від 06.07.2012 року, виключивши 10 % найбільш невигідного періоду страхового стажу з липня 1995 року по лютий 1999 року включно та обчислити індивідуальний коефіцієнт заробітку, включаючи весь фактичний заробіток, який відображений у вищенаведених довідках без його обмеження.

Однак листом відповідача від 14.12.2017 р. № 455/О-11 у перерахунку пенсії відмовлено, посилаючись на те, що чинним законодавством України встановлено обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу) з якої сплачувались внески (збір) до 01.07.1998 р. у межах сум які включалися до заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Вважає дане рішення протиправним з огляду на те, що відповідно до п. 3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі якщо в державах учасницях Угоди запровадження національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановлено курсу на момент призначення пенсії.

Просить позов задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечив та пояснив, що рішення про відмову в перерахунку пенсії від 14.12.2017 р. № 455/О-11 є правомірним та таким, що відповідає чинному законодавству, просить в позові відмовити з мотивів викладених в поданому відзиві на позов.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановив наступні факти.

ОСОБА_3 виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 13.05.2012. Загальний стаж його становить 35 років 9 місяців 7 днів.

30.11.2017 р. позивач звернувся із заявою до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в якій просив застосувати заробітну плату для обчислення пенсій за 60 місяців підряд до липня 2000 року період з липня 1995 року по червень 2000 року включно, згідно довідки № Д/66 виданої Муніципальною архівною установою міста Надима і Надимського району від 06.07.2012 року, виключивши 10 % найбільш невигідного періоду страхового стажу з липня 1995 року по лютий 1999 року включно та обчислити індивідуальний коефіцієнт заробітку, включаючи весь фактичний заробіток, який відображений у вищенаведених довідках без його обмеження.

Однак листом відповідача від 14.12.2017 р. № 455/О-11 у перерахунку пенсії відмовлено, посилаючись на те, що чинним законодавством України встановлено обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу) з якої сплачувались внески (збір) до 01.07.1998 р. у межах сум які включалися до заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено. Що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, включаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом З частини 1 статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стаду, врахованого в ординарному розмірі.

Пунктом 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), зокрема, отримувані особою до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), (до 01.07.1998) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати по Україні на день отримання зазначених сум.

Обчислення розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки провадиться за період роботи до 01.01.1992 року, оскільки Законом «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» з 01.01.1992 було передбачено, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі обчислення заробітної плати, із якої призначається пенсії, проводиться із виключенням цих сум.

Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 не передбачено включення до заробітної плати північної надбавки та районного коефіцієнта.

Як вбачається із розрахунку заробітку, відповідачем обчислено заробітну плату за період з 01.12.1987 р. по 30.11.1992 р. та з 01.07.2000р. по 31.10.2004 р.

У своїх пояснення представник позивача посилається на п.3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, а саме обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Проаналізувавши норми ст. 6 Угоди від 13.03.1992 р. суд зазначає, що в даних нормах відсутній порядок нарахування пенсій, а такий порядок передбачений нормами національного законодавства країн, що є учасниками даної угоди, а саме в ст. 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір вказаний та він не може перевищувати 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Тобто даною Угодою передбачено тільки обов’язковість врахування заробітної плати, яку громадяни заробляли в інших державах учасниках угоди при обчислені і призначені пенсій і відповідній державі громадянами якої вони є і призначення таким пенсій проводиться відповідно до вимог національного законодавства даної держави.

Таким чином пенсія ОСОБА_3 була призначена відповідно до вимог діючого пенсійного законодавства України, підстав для її перерахунку з мотивів незастосування до нього 5,6 розміру від середньої заробітної плати не має, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчити дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 23 березня 2018 року.

Головуючий суддя Шульгач М.П.

копія вірна

Суддя Шульгач М.П.