Рішення № 73163622, 19.03.2018, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/173/18

Провадження № 2/172/227/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2018 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі

судді – Філіппова Є.Є.

секретаря - Лук"яненко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що з ОСОБА_2 перебувала в шлюбі зареєстрованому 06 листопада 1982 року Васильківським райвідділом ЗАГС Дніпропетровської області.

Рішенням правління колгоспу ім. Леніна Васильківського району Дніпропетровської області протокол №5 від 21 червня 1982 року ОСОБА_2 включений в чергу на пільгове будівництво.

В 1988 році вказаний житловий будинок господарством наданий її сім’ї в якому позивачка проживає до теперішнього часу.

На підставі рішенням №100 Васильківської селищної ради від 08 грудня 1992 року колгоспу ім. Леніна видане реєстраційне посвідчення на житловий будинок з господарськими спорудами розташований за адресою сел.Васильківка пров. Южний, 5 Васильківського району Дніпропетровської області.

Згідно рішення загальних зборів колгоспників ім. Леніна від 06.05.1992 р протокол №2 колгосп був реорганізований в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Леніна, а КСП ім. Леніна реорганізоване в сільськогосподарський кооператив «Леніна » , згідно рішення загальних зборів від 02.09.2000 року протокол №3.

21 грудня 2005 року сільськогосподарський кооператив «Леніна» ліквідовано, що підтверджується реєстраційною карткою.

13 жовтня 1992 року чоловік - ОСОБА_2 помер.

Оскільки позивачка у вказаному житловому будинку з 1993 року і понад 10 років, добросовісно, відкрито, та безперервно володіє житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, утримує їх, підтримує в належному стані, мешкає просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами які розташовані в сел. Васильківка пров. Южний, 5 Васильківського району Дніпропетровської області, які складаються;- житлового будинку – А-1; Сараю – Г-1; Літньої кухні – Д-1; Підвалу – Е-1; Убиральні – З-1; Літнього душа – Б-1; Огорожі - №2,5,6; Свердловини - №1; навісу–а-1; дійсною вартістю 142815 грн.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву якою просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Васильківської селищної ради Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206,207 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши заявлений позов, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Позивачка ОСОБА_1 перебувала в шлюбі зареєстрованому 06 листопада 1982 року Васильківським райвідділом ЗАГС Дніпропетровської області з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом пронародження II-КИ №448756 від 06.11.1982 року. (а.с.10).

13 жовтня 1992 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть IV-КИ №433711 від 14.10.1992 року (а.с.10).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок, що розташований за адресою сел. Васильківка пров. Южний, 5 Васильківського району Дніпропетровської області, який виданий на імя колгосп "Леніна", загальною площею 75,1 кв.м, житловою площею 45,7 кв.м, з надвірними господарськими будівлямита іншими спорудами. (а.с.6-8)

Згідно архівної довідки наданої Васильківською райдержадміністрацією Рішенням правління колгоспу ім. Леніна Васильківського району Дніпропетровської області протокол №5 від 21 червня 1982 року ОСОБА_2 включений в чергу на пільгове будівництво (а.с.9).

Згідно довідки КП Синельниківське МБТІ житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в сел. Васильківка пров. Южний, 5 Васильківського району Дніпропетровської області зареєстрований за Колгоспом "Леніна" на підставі Реєстраційного посвідчення на житловий будинок, який належить державним кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, видане 10.01.1993 року по рішенню №100 Васильківської селищної ради. Інвентаризаційна вартість житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами на 09.11.2017 року складає 142815 грн. (а.с.15).

На підставі рішенням №100 Васильківської селищної ради від 08 грудня 1992 року колгоспу ім. Леніна видане реєстраційне посвідчення на житловий будинок з господарськими спорудами розташований за адресою с. Васильківка пров. Южний, 5 Васильківського району Дніпропетровської області (а.с.11).

Згідно рішення загальних зборів колгоспників ім. Леніна від 06.05.1992 р протокол №2 колгосп був реорганізований в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Леніна, а КСП ім. Леніна реорганізоване в сільськогосподарський кооператив «Леніна » , згідно рішення загальних зборів від 02.09.2000 року протокол №3, що підтверджується довідкою СК "Леніна" (а.с.12).

21 грудня 2005 року сільськогосподарський кооператив «Леніна » ліквідовано, що підтверджується реєстраційною карткою. (а.с.13).

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Підстави набуття права власності визначені главою 24 ЦК України. Відповідно до норм статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 344 ЦК України встановлює, що однією із підстав набуття права власності є набувальна давність.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається на підставі рішення суду.

Зі змісту ст.344 ЦК України виплаває, що у випадку, якщо є підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати наявну річ своєю, він погодився із її втратою - вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця.

Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно за набувальною давністю.

Виходячи з положень ст.344 ЦК та вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог заявника про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, оскільки відповідач, Васильківська селищна рада проти оформлення позивачем права власності на даний житловий будинок не заперечує, позивач відкрито користувався спірним житловим будинком понад 10 років, разом з сім"єю з 1988 року проживає у зазначеному будинку, відкрито володіє ним, сплачує комунальні платежі (а.с.25), тому, суд, вважає, що позивач має право на набуття права власності на дане майно за набувальною давністю.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦКособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третястатті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина другастатті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови).

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти житловим будинком разом із господарськими будівлями та спорудами, розташованих в сел. Васильківка пров. Южний, 5 суд вважає за можливе визнати право власності за набувальною давністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючис ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 266, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами які розташовані в сел. Васильківка пров. Южний, №5 Васильківського району Дніпропетровської області, які складаються з: Житлового будинку – А-1; Сараю – Г-1; Літньої кухні – Д-1; Підвалу – Е-1; Убиральні – З-1; Літнього душа – Б-1; Огорожі - №2,5,6; Свердловини - №1; навісу–а-1, дійсною вартістю 142815 грн.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.Є.Філіппов