Вирок № 73163542, 04.04.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/6088/13-к

Провадження № 1-кп/200/27/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого: судді - Леонова А.А.,

за участі секретаря: Сокол І.С.

сторін судового провадження:

прокурора: Зінченко О.С.,

представників потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника: Бірюкова С.В.

обвинуваченої: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 1кп/200/27/18 (кримінальне провадження №12012040640000319) за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, українки, громадянки України, не заміжню, працюючу приватним підприємцем, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України -

В С Т А Н О В И В:

03.04.2012 року приблизно о 10 годині 10 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшла до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і реалізовуючи свій злочинний намір, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, стала виражатися нецензурною лайкою на адресу потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та безпричинно наносити останнім численні удари руками та ногами по різним частинам тіла, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна перенісся, саднин правої кисті, лівого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шість діб, але не більше як три тижні (двадцять один день); та потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців лобної області ліворуч з переходом в зону росту волосся, на спинці носу, передній поверхні обох колінних суглобів, саднин на спинці носу та лобній області ліворуч, по центру вище вказаних синців, в лобно-скроневій області праворуч, передній поверхні правого передпліччя, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

В цей час громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знаходилися у дворі будинку АДРЕСА_2, побачивши злочинні дії ОСОБА_4 почали вимагати від ОСОБА_4 припинити хуліганські дії, намагаючись відсторонити ОСОБА_4 від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Проте ОСОБА_4, не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, що тривали значний час, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, стала висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і діючи умисно почала завдавати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 численні удари по різним частинам тіла, чим чинила опір громадянам, які припиняли її хуліганські дії та заподіяла потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 фізичний біль.

Потерпіла ОСОБА_5 бажаючи припинити злочинні дії ОСОБА_10 телефоном покликала на допомогу ОСОБА_11.

Через декілька хвилин ОСОБА_11 прибув у двір будинку АДРЕСА_2 та побачивши злочинні дії ОСОБА_4 почав вимагати від ОСОБА_4 припинити хуліганські дії та намагався відсторонити ОСОБА_4 від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

ОСОБА_4, не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, що тривали значний час, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, стала висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_11 і діючи умисно, нанесла не менше двох ударів кулаком руки по різним частинам тіла, таким чином чинила опір громадянам, які припиняли її хуліганські дії та заподіяла ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: синця в лобній області по середині та садна по тильній поверхні правої кисті у основи п'ятого пальця.

Таким чином ОСОБА_4 умисно чинила опір громадянам, які припиняли її хуліганські дії.

Після цього хуліганські дії ОСОБА_4 були припинені ОСОБА_11, який силою утримував ОСОБА_4 до прибуття працівників міліції.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 вину в інкримінованому їй злочині не визнала. Пояснила, що з 2009 року вона працювала дизайнером та непогано заробляла. З ОСОБА_11 її познайомили їх спільні знайомі. У неї з ОСОБА_11 виникли дружні відносини. ОСОБА_11 її часто підвозив додому. На той момент вона була вільна. ОСОБА_11 також розповідав, що він вільний чоловік, проживає разом із батьком на ж/м. «Сєвєрний» в м. Дніпропетровську. ОСОБА_11 розповідав, що сплачує аліменти на двох доньок та пише докторську дисертацію. В них зав'язалися більш близькі стосунки. ОСОБА_11 спочатку залишався у неї вдома, потім почав із нею проживати. ОСОБА_11 часто скаржився на відсутність грошей. Вона давала ОСОБА_11 гроші. В 2010 році ОСОБА_11 збирався їхати на відпочинок в Трускавець. Вона дала йому гроші на цю поїздку. Сама не змогла поїхати із ним, оскільки працювала. Повинна була приїхати пізніше. Через деякий час після його від'їзду вона зателефонувала ОСОБА_11. Телефон взяла жінка, яка сказала, що є дружиною ОСОБА_11. Потім повернувся ОСОБА_11 та на її запитання про дружину сказав, що це був розіграш. Через деякий час вона зустріла біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_11 який був із ОСОБА_5. ОСОБА_11 казав їй, що ОСОБА_5 просто його знайома. Через декілька днів вона випадково зустрілася з ОСОБА_11 біля нотаріальної контори ОСОБА_5. Вона зайшла до нотаріальної контори, де в них відбулися з'ясування стосунків. ОСОБА_11 поїхав із нею до неї додому та казав, що в нього з ОСОБА_5 фінансові відносини, що він покине її. Після цього в неї з ОСОБА_5 виникли особисті неприязні стосунки. Ці неприязні стосунки продовжувалися до 2012 року. 03.04.2012 року вранці, точний час вона не пам'ятає, близько дев'ятої години ранку вона йшла до свого косметолога. Проходила через двір будинку АДРЕСА_2. В цей час з під'їзду будинку вийшла ОСОБА_5 зі своєю донькою. В них виникла перепалка. ОСОБА_5 та її донька висловлювалися на її адресу нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_6 кинула їй в очі пісок і вони вдвох почали її бити. Вона лише оборонялася від дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Хапала їх за волосся. Удари вона нікому не наносила. ОСОБА_5 кричала своїй доньці, аби та покликала свідків, поки вони її тримають. Потім прибіг ОСОБА_11, який почав тримати її, прислонив до будинку та утримував в такій позі. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вона в той день не бачила. Потім її забрали в шістнадцяту лікарню. В неї був струс мозку, перелам носа та забої. Винною себе не визнає. Просила виправдати її.

Незважаючи на не визнання своєї вини самою обвинуваченою ОСОБА_4, її вина у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується:

Показами потерпілої ОСОБА_5, допитаної під час судового розгляду, яка показала, що вона працює нотаріусом. ОСОБА_4 вона знала до подій, які відбулися 03.04.2012 року. Восени 2010 року ОСОБА_4 приходила до неї в нотаріальну контору та просила зробити їй довіреність. Вона відмовила ОСОБА_4 і та почала її переслідувати. ОСОБА_4 постійно вчиняла сварки з нею то в приміщенні її нотаріальної контори, то біля будинку АДРЕСА_2, де вона проживала. 03.04.2012 року в неї був день народження. Вранці вона із донькою підготували продукти, для того аби віднести їх до її нотаріальної контори і там відсвяткувати її день народження. Близько десятої години ранку вони вийшли з під'їзду будинку АДРЕСА_2 в м. Дніпропетровську, де вона проживає та направилися в сторону автостоянки, де стояла її машина аби поїхати до нотаріальної контори. Поруч із її будинком знаходиться школа.

В цей час до них наблизилася ОСОБА_4, яка одразу без будь-яких причин почала висловлюватися на її (ОСОБА_5) адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_4 поводилася агресивно та почала наближатися до неї, замахнулася парасолькою. Її донька встигла захистити її та стала перед ОСОБА_4. ОСОБА_4 відразу вдарила її доньку - ОСОБА_6 по голові рукояткою парасольки. Після цього ОСОБА_4 почала наносити її доньці численні удари парасолькою та пакетом, в якому була банка з червоною ікрою, яку ОСОБА_4 відібрала у доньки. Вона (ОСОБА_5) почала кликати на допомогу та кинулася на допомогу доньці. ОСОБА_4 почала її бити по обличчю, рукам та ногам, зірвала з неї окуляри та пошкрябала обличчя. Хапала доньку за волосся. Вона намагалася відчепити ОСОБА_4 від доньки, тоді ОСОБА_4 нападала на неї. Донька намагалася їй допомогти, тоді ОСОБА_4 знову починала бити доньку. Все це відбувалося хвилин п'ятнадцять. Після цього, на її крики до них прибігли дві незнайомі дівчини, які спочатку почали кричати на ОСОБА_4, просили припинити бійку. Потім ті дівчата намагалися відтягнути ОСОБА_4 від неї та її доньки. Проте ОСОБА_4 на зауваження не реагувала, продовжувала бити її та її доньку, а також розпочала бити тих дівчат, які її відтягали. Скориставшись тим, що ті незнайомі дівчата відволікли увагу ОСОБА_4 на себе, вона встигла зателефонувати своєму чоловіку ОСОБА_11 та сказала йому, що на неї напала ОСОБА_4 та попросила приїхати, допомогти. Через декілька хвилин приїхав ОСОБА_11, який відчепив ОСОБА_4 від її доньки. Після цього вона втратила свідомість. Що відбувалося далі вона не пам'ятає. В результаті побиття ОСОБА_4 в неї були численні ушкодження, які вона тривалий час лікувала, знаходячись в лікарні ім. Мечникова.

Показами потерпілого ОСОБА_11, допитаного під час судового розгляду, який показав, що ОСОБА_5 є його дружиною, з якою він перебуває в цивільному шлюбі з 2004 року. 03.04.2012 року вранці він першим вийшов з квартири, де вони разом проживали, в будинку №70 А по пр. К.Маркса в м. Дніпропетровську. Він на автомобілі поїхав до приміщення нотаріальної контори, аби підготувати святкову зустріч дружині, в якої в той день був День народження. Дружина разом із своєю донькою залишалася вдома, готувалася відсвяткувати свій день народження. Близько десятої години двадцяти хвилин йому зателефонувала дружина, та щось кричала в трубку. По крикам він зрозумів, що треба негайно їхати додому. Він сів в автомобіль та поїхав додому. Хвилин через десять він був біля будинку. Коли він заїхав у двір будинку, де вони проживали, він побачив ОСОБА_4, яка наносила удари доньці його дружини - ОСОБА_6. ОСОБА_4 тримала ОСОБА_6 однією рукою за волосся, а другою наносила удари. Коли він підбіг ближче, то побачив, що ОСОБА_4 одна била чотирьох жінок. Двоє дівчат - ОСОБА_9 і ОСОБА_8 намагалися відтягнути ОСОБА_4 від ОСОБА_6. ОСОБА_4 висловлювалася на них нецензурною лайкою. Він схопив ОСОБА_4 та зафіксував руками, притис її до будинку. ОСОБА_4 виривалася, била його також. Нанесла йому не менше п'яти ударів в область обличчя, била ногами по його ногам. Весь час ОСОБА_4 кричала нецензурною лайкою, кричала, що повбиває їх. Він тримав її аж до приїзду міліції. Можливо в момент затримання він наніс ОСОБА_4 удар рукою. Точно дану обставину не пам'ятає. В цей час його дружина ОСОБА_5 вже лежала на землі непритомна. Хвилин через тридцять приїхали співробітники міліції, яким він передав ОСОБА_4, яку весь цей час тримав. Міліцію викликали незнайомі дівчата. Швидку медичну допомогу викликав він. На місці подій він бачив кров, клочки волосся. Дружина була сильно побита, в неї було пошкрябане обличчя, розірване плаття, були численні садна. До цього він ОСОБА_4 знав. Познайомився із нею на танцях. Стосунки в них буди нормальні, як і з іншими людьми, які ходили на танці. Грошей у ОСОБА_4 він ніколи не брав.

Показами потерпілої ОСОБА_8, допитаної під час судового розгляду, яка показала, що вранці 03.04.2012 року вона разом із ОСОБА_7 знаходилася в офісі, де вони працювали, який розташований на АДРЕСА_2. Близько десятої ранку вона разом із ОСОБА_7 вийшла на вулицю. Стояли біля офісу, розмовляли. Потім вони побачили як дві жінки вийшли з під'їзду та почали йти від будинку. Ними виявилися раніше їй не знайомі жінки ОСОБА_5 та ОСОБА_6. В цей момент до них підійшла раніше для них з ОСОБА_7 незнайома ОСОБА_4. Хтось із тих жінок голосно спитав ОСОБА_4, навіщо вона їх переслідує. Після цього практично одразу розпочалася бійка. Першою удар нанесла ОСОБА_4. Вона це чітко бачила. Удар був парасолькою. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали голосно кричати, кликати на допомогу. Вона із ОСОБА_7 спочатку просто спостерігали за подіями, а коли побачили, що назріває щось серйозне, підбігли та почали відтягати ОСОБА_4 від ОСОБА_6. ОСОБА_4 в цей момент тримала ОСОБА_6 за волосся та била парасолькою. Коли вони почали відтягати ОСОБА_4 від ОСОБА_6, ОСОБА_4 почала бити її (ОСОБА_8) по ногам. Потім ОСОБА_4 почала їх бити руками і ногами, парасолькою, а коли вона зламалася, то била телефоном, пакетом, в якому щось знаходилося. При цьому ОСОБА_4 постійно висловлювалася нецензурною лайкою. Вона з ОСОБА_7 ОСОБА_4 не били. Намагалися лише відтягнути ОСОБА_4 від ОСОБА_6. ОСОБА_5 також лише намагалася відтягнути ОСОБА_4 від своєї доньки. ОСОБА_4 вела себе дуже агресивно, висловлювалася нецензурною лайкою. Через деякий час, вона (ОСОБА_8) побігла в офіс за телефоном та викликала міліцію. Через деякий час на місце подій приїхав раніше не знайомив ОСОБА_11, який почав рознімати бійку, відтягнув ОСОБА_4 в сторону. Коли приїхала міліція, ОСОБА_11 передав ОСОБА_4 міліції. Всі події продовжувалися близько години. Зібралися люди, які дивилися на ці події. Вона особисто втрутилася в ті події, оскільки вважала своїм громадянським обов'язком припинити дії ОСОБА_4.

Показами потерпілої ОСОБА_6, допитаної під час судового розгляду, яка показала, що 03.04.2012 року вона із своєю матір'ю ОСОБА_5 близько десятої години ранку вийшли з під'їзду будинку АДРЕСА_2 та направилися на автомобільну стоянку, аби їхати до матері в нотаріальну контору. В цей момент назустріч їм вийшла ОСОБА_4 та почала наближатися. Її мати сказала, що це ОСОБА_4, яка її переслідує та почала відступати. ОСОБА_4 одразу розпочала висловлюватися нецензурною лайкою на адресу її матері та замахнулася парасолькою, аби вдарити ОСОБА_5. Вона (ОСОБА_6) заступила собою матір, намагаючись її захистити. Тоді ОСОБА_4 нанесла удар парасолькою їй по голові. Після цього ОСОБА_4 почала наносити їй (ОСОБА_6) численні удари в різні частини тіла спочатку парасолькою, а коли та зламалася від удару об її голову, то ОСОБА_4 наносила удари пакетом, в якому була скляна банка з червоною ікрою, яку ОСОБА_4 відібрала у неї. Також ОСОБА_4 тягала її за волосся, била руками та ногами . Коли мати намагалася відчепити ОСОБА_4 від неї, ОСОБА_4 починала бити її матір. Коли вона (ОСОБА_6), намагалася допомогти матері, ОСОБА_4 била її. Потім до них підбігли дві незнайомі дівчини, як виявилося в подальшому це були ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Дівчата почали відтягати ОСОБА_4 від неї з матір'ю. Тоді ОСОБА_4 почала бити тих дівчат руками та ногами. В цей момент її мати зателефонувала своєму чоловіку - ОСОБА_11 та покликала його на допомогу. ОСОБА_4 знову накинулася на неї (ОСОБА_6) та почала бити. Потім приїхав ОСОБА_11 та відтягнув ОСОБА_4 від неї. Всі ці події відбувалися приблизно від сорока хвилин до однієї години. За подіями спостерігали інші громадяни, проте в бійку не втручалися. Коли ОСОБА_11 відтягнув від неї ОСОБА_4, вона побачила, що її мати лежить без свідомості на землі. Потім приїхали співробітники міліції, які забрали ОСОБА_4 із собою. В результаті таких дій ОСОБА_4 їй були спричинені тілесні ушкодження, а її мати взагалі була госпіталізована. До цих подій особисто ОСОБА_4 вона не знала, ніколи не бачила. Їй не телефонувала і ніяким чином не спілкувалася. Знала лише з розмов, що ОСОБА_4 переслідує її матір. Ніяким піском в очі ОСОБА_4 під час подій вона не сипала. Всі події відбувалися на асфальті, піску там не було. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вона до тих подій особисто не знала. ОСОБА_7 візуально бачила раніше, проте знайома не була.

Показами свідка ОСОБА_12, допитаної під час судового розгляду, яка показала, що 03.04.2012 року близько десятої години ранку вона знаходилася в своїй квартирі, що розташована в будинку АДРЕСА_2. Її квартира знаходиться на першому, цокольному поверсі. Спочатку вона почула крики на вулиці, проте не звернула на них уваги. Потім вона почула крики з погрозами та виглянула у вікно. Там, метрах в п'яти від вікна вона побачила ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та раніше не знайому ОСОБА_4. ОСОБА_4 намагалася вдарити парасолькою ОСОБА_5, а донька ОСОБА_5 - ОСОБА_6 намагалася захистити свою матір і удари парасолькою в основному доставалися їй по голові. Потім ОСОБА_4 хапала обох ОСОБА_6 за волосся, кричала, що повбиває їх усіх. Обидві ОСОБА_6 і мати і донька ударів ОСОБА_4 не наносили, вони лише намагалися захищатися. І ОСОБА_6 і ОСОБА_5 вона може охарактеризувати лише з позитивної сторони, знає як сусідів. ОСОБА_4 вона не знає. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що ОСОБА_5 лежить без свідомості, а ОСОБА_6 сиділа біля неї. ОСОБА_4 в той момент вже була в автомобілі міліції.

Показами свідка ОСОБА_13, допитаної під час судового розгляду, яка показала, що точну дату подій вона не пам'ятає, це відбувалося на початку квітня 2012 року. Вранці вона йшла додому, проходила повз школу №91 та зустріла свою знайому ОСОБА_4. Вони побалакали з ОСОБА_4. ОСОБА_4 сказала, що йде до косметолога. Потім вони попрощалися та пішли в різні сторони. ОСОБА_4 пішла у двір будинку. Потім, коли вона (ОСОБА_13) зробила сім-вісім шагів, вона почула голосну лайку. Обернувшись вона побачила ОСОБА_4 та двох незнайомих жінок, одна з яких була молодша за віком, друга старша. Молодша жінка зачепила ОСОБА_4 плечем і вони всі троє завернули за ріг будинку, голосно кричали одне на одного. Після цього вона (ОСОБА_13) пішла у своїх справах. Що там відбувалося далі вона не знає. Бачила події близько хвилини. Приблизно через рік вона зустрілася із ОСОБА_4 і ОСОБА_4 розповіла, що в неї був конфлікт із-за чоловіка.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_14 показала, що її мати ОСОБА_4 зустрічалася із ОСОБА_11. Розповідала про нього, що він порядна людина. Сама вона проживає в м. Києві. Коли вона приїхала та побачила ОСОБА_11, зрозуміла, що він слизька людина. Потім у матері були сварки по телефону із ОСОБА_5 через ОСОБА_11. В один із днів вранці зателефонувала її мати та сказала, що ОСОБА_5 напала на неї. Вона (ОСОБА_14) одразу викликала міліцію.

Також вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду:

протоколом огляду від 05.04.2012 року, яким слідчий СВ Бабушкінського РВ ДМУ в присутності понятих оглянув парасольку чорного кольору та окуляри, які видав ОСОБА_11. Як пояснив ОСОБА_11, саме цією парасолькою наносила тілесні ушкодження ОСОБА_5 громадянка ОСОБА_4 (т.1 а.с. 28);

протоколом пред'явлення особи для впізнання від 28.03.2013 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_8 серед пред'явлених для впізнання осіб впізнала ОСОБА_4, як особу, яка 03.04.2012 року била двох жінок та її (т.1 а.с. 176-177);

протоколом пред'явлення особи для впізнання від 02.04.2013 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_7 серед пред'явлених для впізнання осіб впізнала ОСОБА_4, як особу, яка 03.04.2012 року била двох жінок (т.1 а.с. 182-184);

протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2013 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_5 розказала та показала яким чином, де та коли ОСОБА_4 спричинила їй тілесні ушкодження. Висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою. Фототаблицею до протоколу (т.1 а.с. 225-230);

протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2013 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_6 розказала та показала, де, коли та яким чином ОСОБА_4 спричинила їй тілесні ушкодження, висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою. Фототаблицею до протоколу (т.1 а.с. 231-237);

протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2013 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_7 розказала та показала, де, коли та яким чином ОСОБА_4 била двох жінок та її, висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою. Фототаблицею до протоколу (т.1 а.с. 238-246);

протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2013 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_8 розказала та показала, де, коли та яким чином ОСОБА_4 била двох жінок та її, висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою. Фототаблицею до протоколу (т.2 а.с. 1-7);

протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2013 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_11 розказав та показав, де, коли та яким чином ОСОБА_4 спричинила тілесні ушкодження його дружині та доньці дружини, била його та висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою. Фототаблицею до протоколу (т.2 а.с. 8-13);

висновком експерта №1477е від 12.04.2013 року, згідно висновків якого у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна перенісся, саднин правої кисті, лівого колінного суглоба. Можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів, можливо і в термін, на який вказує обстежена та слідчий в постанові. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шість діб, але не більше як три тижні (21 день) (т.2 а.с. 16-17);

висновком експерта №1478е від 12.04.2013 року, згідно висновків якого у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця в лобній області по середині та садна по тильній поверхні правої кисті у основи 5-го пальця. Можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів, можливо і в термін, на який вказує обстежений та слідчий в постанові. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (т.2 а.с. 21-22);

висновком експерта №1483е від 12.04.2013 року, згідно висновків якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, саден обличчя, десяти саден на передній поверхні обох колінних суглобів, на зовнішній поверхні обох кистей рук у основі перших пальців. Можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів (предмету), або при ударі об такий (такі). Можливо і в термін, на який вказує обстежена та слідчий в постанові. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу та саден на обличчі відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шість діб, але не більше як три тижні (21 день). Виявлені тілесні ушкодження на кінцівках відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (т.2 а.с. 26-27);

висновком експерта №1479е від 12.04.2013 року, згідно висновків якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців лобної області ліворуч з переходом в зону росту волосся, на спинці носу, передній поверхні обох колінних суглобів, саднин на спинці носу та лобній області ліворуч, по центру вище вказаних синців, в лобно-скроневій області праворуч, передній поверхні правого передпліччя. Можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів (предмету), можливо і в термін, на який вказує обстежена та слідчий в постанові. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки (т.2 а.с. 31-32);

постановою про визнання речовими доказами від 11.04.2013 року, яким до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ долучено парасолько чорного кольору та окуляри зі слідами пошкодження (т.2 а.с. 44);

оглянутим під час судового розгляду речовим доказом - парасолькою чорного кольору.

Оцінюючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Всі потерпілі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, допитані судом під час судового розгляду, давали однакові послідовні покази, які підтверджували та доповнювали одне одне і не суперечать іншим дослідженим судом доказам та матеріалам кримінального провадження в цілому.

Покази потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8 також підтверджуються показами свідка ОСОБА_12, допитаної під час судового розгляду, яка безпосередньо бачила події, що відбувалися вранці 03.04.2012 року біля будинку АДРЕСА_2 та стверджувала, що саме ОСОБА_4 поводилася агресивно та била всіх присутніх, висловлювалася нецензурною лайкою.

Покази свідка ОСОБА_12 також не суперечать іншим доказам та матеріалам кримінального провадження.

Покази свідка ОСОБА_13 суд не приймає до уваги, оскільки згідно пояснень, наданих нею суду події, що відбувалися між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з другої сторони, вона не бачила. Бачила та чула лише початок цих подій, після чого одразу пішла у своїх справах. Що відбувалося далі вона не знає.

Покази свідка ОСОБА_14 суд також не приймає до уваги, оскільки згідно її пояснень наданих суду, вона особисто не була присутня на місці подій і пояснити, що там відбувалося не може. Може лише пояснити, що 03.04.2012 року вранці вона знаходилася в м. Київ. Їй зателефонувала її мати - ОСОБА_4 та попросила викликати міліцію, оскільки її побили.

Не визнання своєї вини самою обвинуваченою під час всього судового розгляду суд розцінює як позицію захисту обвинуваченої, з метою ухилення від можливого покарання за вчинений злочин.

Судом було роз'яснено обвинуваченій ОСОБА_4 про можливість закриття кримінального провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України та п.1 ч.2 ст. 284 КПК України та звільнення її від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строку давності.

Обвинувачена ОСОБА_4 заперечували проти закриття кримінального провадження з цих підстав. Наполягала на ухваленні виправдувального вироку в даній справі.

Оцінюючи досліджені докази та позицію захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 296 КК України, оскільки у ОСОБА_4 на момент 03.04.2012 року були наявні особисті неприязні стосунки з потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а відповідно умислу на вчинення хуліганських дій у неї не було, суд вважає дану позицію захисту надуманою і необгрунтованою та не приймає до уваги з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій.

Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини протиособи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Оцінюючи дії обвинуваченої ОСОБА_4 03.04.2012 року біля будинку АДРЕСА_2, суд приходить до висновку, що дані дії обвинуваченої ОСОБА_4 були поєднані з очевидним для ОСОБА_4 грубим порушенням громадського порядку саме з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувалися особливою зухвалістю.

До даного висновку суд прийшов з врахуванням тих встановлених фактів, що:

всі події відбувалися в громадському місці, на вулиці неподалік від середньої загальноосвітньої школи;

потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які намагалися припинити дії ОСОБА_4, до цих подій не були знайомі з обвинуваченою ОСОБА_4;

потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 протягом майже години намагалися всіляко припини незаконні дії ОСОБА_4, а остання продовжувала хуліганські дії, висловлювалася нецензурною лайкою.

ОСОБА_4 навпаки чинила активний спротив громадянам ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які намагалися припинити її хуліганські дії, висловлювалася на їх адресу нецензурною лайкою та наносила удари ОСОБА_8 та ОСОБА_7, з якими не була знайома. Таким чином суд приходить до висновку, що не розуміти очевидну протиправність своїх дій ОСОБА_4 не могла.

Також суд приймає до уваги значний час вчинення хуліганських дій ОСОБА_4, які вона вчиняла близько однієї години і не припиняла їх вчиняти незважаючи на неодноразові вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_7 та незважаючи на силове утримання її прибувшим на місце подій ОСОБА_11, якому ОСОБА_4 також наносила удари та висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, аж до приїзду співробітників міліції.

Відповідно ж до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, або таке хуліганство, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Таким чином, з врахуванням висновків п. 4 та п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», а також встановлених під час судового розгляду обставин кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_4 особливої зухвалості під час вчинення хуліганства, оскільки нею були спричинені тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11. Крім того, ОСОБА_4 вперто не припиняла вчиняти своїх дій, незважаючи на намагання ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11 припинити її незаконні дії. Весь час висловлювалася на адресу потерпілих нецензурною лайкою та погрожувала їх усіх повбивати.

Вважаючи доведеною таким чином вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину, суд кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 296 КК України, оскільки вона вчинила умисні дії, що виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виразилася в опорі громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Вивченням особи обвинуваченої, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується вкрай негативно, має скандальний характер.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4, відповідно до положень ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання, з врахуванням особистості обвинуваченої та характеризуючих її даних, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши її від відбування покарання на підставі п.3 ч.1 ст. 49 та ч.5 ст. 74 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.

Вирішуючи цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_4, суд вважає за необхідне частково відмовити в його задоволенні, а частково залишити без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, спричинена неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, спричинена майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її спричинила.

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_5 не довела факту спричинення майнової шкоди її майну, не вказала вартість такого майна, не надала суду доказів матеріальних витрат на лікування.

Відповідно до ч.1 ст. 1195 ЦК України, на яку посилалася потерпіла ОСОБА_5, як на правову підставу для стягнення майнової шкоди, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Потерпіла ОСОБА_5 під час судового розгляду не довела втрату чи зменшення професійної або загальної працездатності внаслідок злочинних дій ОСОБА_4. Жодних доказів наявності даної обставини суду надано не було, а тому вимоги про відшкодування втраченого доходу, відшкодування витрат на проведення експертизи в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо спричинення іншої матеріальної шкоди, про яку потерпіла зазначила в позові (реставрація пальто та сукні, зламані окуляри), дані обставини не знайшли свого відображення в обвинуваченні, пред'явленому ОСОБА_4 і відповідно не були предметом дослідження судом, в зв'язку із чим в даній частині суд вважає за необхідне позовні вимоги залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілій ОСОБА_5 право звернутися з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Обставини, на які послалася потерпіла ОСОБА_5 в своєму позові та підтримані нею під час судового розгляду (фізичний біль, тілесні ушкодження, пошкодження майна) не є моральною шкодою відповідно до законодавства та з цих підстав не підлягають відшкодуванню згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України.

Факт наявності душевних страждань під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_5 також не довела, в зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 374-375 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч.5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом покарання на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, в зв'язку із закінченням строків давності.

Речові докази:

парасольку чорного кольору - повернути засудженій ОСОБА_4;

окуляри - повернути потерпілій ОСОБА_5.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди відмовити. Вимоги в частині стягнення витрат на реставрацію пальто та сукні, зламаних окулярів - залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілій ОСОБА_5 право на звернення з відповідним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Протоколи допитів свідків, та інші документи про зафіксовані процесуальні дії - зберігати в кримінальній справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: А.А.Леонов