Рішення № 73162797, 02.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/330/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, 65123) до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. пр.-т Добровольського, 106, м. Одеса, 65025) за участю 3-ї особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування (місцезнаходження: вул. Єврейська, 13, м. Одеса, 65014) про визнання протиправним та нечинним розпорядження № 1111 від 06.12.2006 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулась ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю 3-ї особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування, в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №1111р від 06.12.2006р. «Про включення до числа службових приміщень КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування квартир по вул. Ак. Заболотного, 66 корпус 1» у частині включення двокімнатної квартири №115, житловою площею 35,8 кв.м., будинку АДРЕСА_1 до числа службових приміщень квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що для того, щоб житлове приміщення набуло статусу службового, відповідний орган місцевого самоврядування на підставі клопотання адміністрації органу, закладу, установи, підприємства повинен прийняти рішення про включення житла до числа службових. У зв'язку з таким рішенням службове житлове приміщення закріплюється як службове за відповідним органом, закладом, установою, підприємством. Як свідчить оскаржуване Розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.12.2006 року № 1111р, таке клопотання до районної адміністрації не подавалось, а було звернення безпосередньо керівництва КЕВ м.Одеси Південного оперативного командування. Правом н азвернення до виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради з клопотанням про включення житлового приміщення до числа службових мають тільки начальник гарнізону та командир військової частини. Такі дії керівництва КЕВ м.Одеси є перевищенням своїх повноважень, а Розпорядження райадміністрації таким, що суперечить встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача 22.02.2018 року надійшов відзив на позов (а.с. 33-35), в якому зазначено, що Суворовська районна адміністрація вважає позовні вимоги гр. ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 викладені в адміністративному позові до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради протиправними та безпідставними, оскільки розпорядження винесенно законно та на підставі діючого законодавства.

Сторони у судове засідання, призначене на 20.03.2018 року не з'явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином (а.с. 51-53). Від представника позивача, 19.03.2018 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття як позивача за сімейними обставинами так і представника, в зв'язку з хворобою (а.с.54). В зв'язку з відсутністю будь-яких підтверджуючих документів, причини неявки позивача або її представника визнані судом неповажними, тому суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України.

Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

В силу частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

26.03.2018 року, після продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, від представника позивача надійшло клопотання про звільнення третьої особи КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування від участі у справі та надано копії довідки від 20.03.2018 року про хворобу батька позивача та направлення від 19.03.2018 року на медичну консультацію представника позивача, які судом не беруться до уваги як такі, що надійшли після судового засідання.

Клопотання про звільнення третьої особи КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування від участі у справі обґрунтовано тим, що дана особа є структурним підрозділом Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління та не може мати статусу юридичної особи і, відповідно адміністративної процесуальної правоздатності та адміністративної процесуальної дієздатності.

Роглянувши зазначене клопотання судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси Південного оперативного командування, залучений позивачем до участі у справі, є структурним підрозділом Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, яке підпорядковується Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних сил України. КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування. Відділ є юридичної особою та має ідентифікаційний код 08038284, отже здатний мати та здійснювати свої процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві, що відповідає ч. 1,3 ст. 43 КАС України. Правомірність внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про юридичну особу не досліджується судом, оскільки не відноситься до предмету судового розгляду по справі, тому клопотання представника щодо звільнення зазначеної особи від участі у справі та направлення окремої ухвали відповідному суб'єкту владних повноважень задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлене наступне.

06 грудня 2006 року Суворовська районна адміністрація винесла Розпорядження №1111р «Про включення до числа службових приміщень КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування квартир по АДРЕСА_1», у тому числі і квартири №115 (а.с. 7-9).

На підставі Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №3320 від 27.12.2006 р. на дану квартиру було видано службовий ордер, до якого позивач була включена, як дружина на той час військовослужбовця (а.с. 12).

Як зазначила позивач у позові, зміст розпорядження Суворовської районної адміністрації №1111р від 06.12.2006р. позивачу став відомий лише 05.07.2017 року, після отримання його копії з Департаменту архівної справи ОМР за запитом на публічну інформацію від 19.06.2017р., про що зроблено запис у журналі Департаменту архівної справи ОМР.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача із змістом Розпорядження №1111р «Про включення до числа службових приміщень КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування квартир по АДРЕСА_1» та пропущення строку звернення до суду із позовом, судом розглядається позов по суті позовних вимог.

Також позивачем в адміністративному позові зазначено про розгляд справи № 1527/14123/12 за позовними вимогами Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України до ОСОБА_1, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення.

Позивач вважає розпорядження Суворовської районної адміністрації № 1111р від 06.12.2006р. протиправним, а тому звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині 3 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень , дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Частиною 3 статті 24 цього Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими в межах їхньої компетенції.

Розпорядження № 1111р від 06.12.2006 року «Про включення до числа службових приміщень КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування квартир по АДРЕСА_1», прийняте належним суб'єктом, який здійснює свою діяльність на підставі Положення про Суворовську районну адміністрацію згідно наданих йому повноважень, що не заперечується учасниками справи.

26 лютого 2013 року Суворовським районним судом м. Одеси прийняте заочне рішення по справі № 1527/14123/12 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення.

Із тексту судового рішення також не вбачається ознайомлення позивача із змістом Розпорядження №1111р «Про включення до числа службових приміщень КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування квартир по АДРЕСА_1», тому строк звернення позивача до суду із позовом не може вважатись пропущеним.

Суворовським районним судом м. Одеси при розгляді справи встановлено, що 27.12.2006 року ОСОБА_5 як військовослужбовцю, на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради від 26.12.2006 року було видано ордер № 1424 серії ПР на вселення у вказану службову квартиру на склад сім'ї з трьох осіб. На підставі вказаного ордеру ОСОБА_1 та її неповнолітній син, як члени сім'ї військовослужбовця вселилися у вказану квартиру. При цьому наймачем та членами його сім'ї було надане письмове зобов'язання про звільнення займаного житла відповідно до вимог діючого законодавства (а.с. 13-14). Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 12 березня 2013 року.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31.07.2008 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірваний. В 2008 році ОСОБА_3 звільнено з військової служби.

Вказані обставини встановлені судовим рішенням Апеляційного суду Одеської області від 10.11.2010 року по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Приморської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради, Суворовської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- ради опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору- КЕВ м. Одеси, військової частини А-2666, ОСОБА_3 про визнання права користування службовою квартирою. Зазначеним судовим рішенням, яке набрало законної сили у задоволенні позову відмовлено.

Також, Суворовським районним судом м. Одеси при розгляді справи № 1527/14123/12 встановлено, що квартира № 115 у житловому будинку №66/1 по вулиці Академіка Заболотного у м. Одесі за актом прийому-передачі від 28.11.2006 року була передана Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, який є учасником справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Розпорядження № 1111р від 06.12.2006 року прийнято за клопотання КЕВ м. Одеси Південного оперативного командування, згідно з ст. 118 Житлового кодексу України, якою встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам сімей житлових приміщень, затвердженої наказом МОУ № 577 від 06.10.2006 р. (яка діяла на час надання житлового приміщення), та ст. 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців» передбачено забезпечення житловим приміщенням військовослужбовців та членів їх сімей, які проживають разом з ними.

Пунктом 2.2. зазначеної Інструкції було передбачено, що у Міністерстві оборони України всі рішення щодо включення (виключення) житлового приміщення до (із) числа службового приймаються Міністром оборони України.

У подальшому житлове приміщення включається (виключається) до (із) числа службового за рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням:

у місті Київ -начальника гарнізону міста Київ, командира військової частини, погодженим з начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України;

у інших населених пунктах - начальника гарнізону, командира військової частини, погодженим з начальниками відповідних територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь.

Відповідно до Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, цей відділ відає забезпеченням всіма видами квартирного постачання військових частин, з'єднань, дислокованих на території гарнізонів. На відділ покладено керівництво та контроль за прийманням та розподілом житлового фонду, що виділяється для гарнізону.

Враховуючи те, що квартира № 115 у житловому будинку №66/1 по вулиці Академіка Заболотного у м. Одесі за актом прийому-передачі від 28.11.2006 року була передана Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, суд приходить до висновку, що саме цей орган мав право у подальшому не тільки погоджувати, а й подавати клопотання до районної у місті адміністрації про включення приміщення до числа службових. Отже, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, у зв'язку з чим заявлену позовну вимогу суд визнає необґрунтованною та такою, що задоволенню не підлягає. Інші доводи адміністративного позову не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені належними доказами або не мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані, документально не підтверджені, отже не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом при прийняті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, ухвалою суду від 01.02.2018 року, частково задоволено клопотання Позивача про відстрочку сплати судового збору до прийняття судового рішення у справі, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір".

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, то суд вважає за можливе стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн., відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою за ставкою у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 2, 5-9, 77, 90, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, 65123) до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. пр.-т Добровольського, 106, м. Одеса, 65025) за участю 3-ї особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Південного оперативного командування (місцезнаходження: вул. Єврейська, 13, м. Одеса, 65014) про визнання протиправним та нечинним розпорядження № 1111 від 06.12.2006 року у частині включення двокімнатної квартири №115, житловою площею 35,8 кв.м., будинку АДРЕСА_1 до числа службових приміщень квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) до Державного бюджету України, отримувач: УК у м. Одесі/ Київський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, р/р № 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.04.2018 року.

Суддя Бутенко А.В.

.